Ухвала суду № 13906336, 18.02.2011, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

2-125/11

Рішення

Іменем України

14.02.2011 місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І.Г.,

при секретарі Догаєвій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки „Кредитсталь” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2010 року КС «Кредитсталь» звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 15 липня 2008 року між КС „Кредитсталь” та ОСОБА_1 був укладений договір № 2491 про надання кредиту у розмірі 50000 гривень на строк 60 календарних місяців. Пунктами 1.1 розділу 1, пп. 2 пп. 3.2.2 п. 3.2 розділу 3 п. 4.2 розділу 4 вказаного договору передбачено, що позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити 27 відсотків річних за користування кредитом. Погашення зобовязань здійснюється у строки та розміри, передбачені п. 4.2 розділу 4 Договору кредиту протягом 60 календарних місяців з періодичною сплатою процентів та основної частини кредиту рівними долями строком не пізніше 16 травня 2013 року. Згідно до рішення Кредитного комітету кредитної спілки, з метою забезпечення повернення суми кредиту, одночасно з укладанням договору про надання кредиту укладається договір поруки. У даному випадку були укладені два договори поруки від 15 липня 2008 року з поручителями ОСОБА_2 № 2491/1/п та ОСОБА_3 № 2491/2/п. Підпунктом 3.1 обох договорів поруки від 15 липня 2008 року передбачено, що повна відповідальність за зобовязаннями позичальника наступає у разі, коли позичальником не виконуються умови за договором кредиту. Свої зобовязання за кредитним договором КС „Кредитсталь” виконала у повному обсязі, надавши позичальнику кредит в сумі 50000 гривень. Але позичальником кредит сплачувався з порушенням вимог п.п. 2.2 п. 2 Договору, за чотири місяці платежі не здійснювалися, десять місяців платежі були здійснені в розмірі значно меншому ніж передбачено умовами кредитного договору, що дає кредитору підстави для дострокового стягнення з відповідачів всієї суми за Договором кредиту та процентів за кредитом, що залишилися несплаченими в розмірі 83716, 66 гривень. Просили стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 84673, 82 гривень, що складається з заборгованості за кредитним договором в сумі 83716, 66 гривень, витрат по сплаті судового збору в сумі 837, 16 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

Протягом розгляду справи позивачем неодноразово змінювались позовні вимоги.

Так, 27 серпня 2010 року до суду надійшла заява КС „Кредитсталь” про зменшення розміру позовних вимог, в якій просили стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 52922, 39 гривень з урахуванням того, що 11 червня 2010 року та 12 липня 2010 року ОСОБА_2 було здійснено часткове погашення кредиту в сумі 2400 гривень, з яких погашені: заборгованість за кредитом ОСОБА_1 в сумі 1442, 84 гривні, витрати по сплаті судового збору в сумі 837, 16 гривень та на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень. Крім того, зазначили, що у первісному позові внаслідок арифметичної помилки неправильно визначений загальний розмір зобовязань за кредитом станом на 02 червня 2010 року. Розмір заборгованості з процентами на кінець строку дії договору 16 липня 2013 року замість суми 83716, 66 гривень повинен становити 91 159, 27 гривень. Проте, станом на 27 серпня 2010 року заборгованість за кредитним договором складає 52922, 39 гривень, з яких тіло кредиту 48447, 91 гривень та проценти за ним - 4544, 48 гривень.

03 листопада 2010 року позивачем КС „Кредитсталь” до суду була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просили стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 55429, 38 гривень, з яких 48447, 91 гривень складає тіло кредиту та 6981, 47 гривень проценти за ним, оскільки з 27 серпня 2010 року по 03 листопада 2010 року не було здійснено жодної сплати в рахунок погашення заборгованості, а за вказаний період за користування кредитом відповідно нараховувалися проценти в розмірі 2436, 99 гривень, які підлягають стягненню.

08 грудня 2010 року до суду надійшла заява КС „Кредитсталь” про збільшення та уточнення позовних вимог в кінцевій редакції, в якій просили стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 56647, 89 гривень, з яких 48447, 91 гривень складає тіло кредиту та 8199, 98 гривень проценти за ним, оскільки з 03 листопада 2010 року не було здійснено жодної сплати в рахунок погашення заборгованості, а за вказаний період за користування кредитом відповідно нараховувалися проценти в розмірі 1218, 51 гривень, які підлягають стягненню.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та дала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Крім того, додала, що на момент видачі кредиту ОСОБА_1, КС „Кредитсталь” мала всі передбачені діючим законодавством ліцензії, та всі нормативні документи спілки відповідали йому, тому видача кредиту була цілком правомірною. Кредит ОСОБА_1 був наданий за рахунок власних коштів спілки. Тому згідно статуту спілка надає кредити лише своїм членам на умовах їх платності, тобто під проценти, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі. Більш того, на момент надання кредиту ОСОБА_1, КС „Кредитсталь” мала ліцензію на діяльність кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім вкладів членів кредитної спілки на депозитні рахунки. По даному кредиту, який с самого початку погашався з грубими порушеннями, протягом 12 місяців зовсім немає платежів, тіло кредиту з листопада 2008 року з 47000 гривень не зменшувалось, внесених платежів не вистачало навіть на погашення процентів. Порядок надання кредиту виключно під проценти та типові форми договорів передбачає Положення про фінансові послуги. Крім того, відповідно до розділу 20 Статуту КС „Кредитсталь”, кредитна спілка самостійно встановлює процентні ставки за кредитами та іншими фінансовими послугами, а також способи забезпечення виконання зобовязань за договорами. Крім того, 27% нараховуються на залишок тіла кредиту, що при належному виконанні зобовязань рівно 16% річних, що на момент видачі кредиту була однією з самих низьких в Україні. Ніяких обмежень діючим законодавством не передбачено, а втручання у внутрішньогосподарську діяльність кредитної спілки заборонена. На даний момент договір кредиту від 15 липня 2008 року є діючим, домовленість про його розірвання відсутня, позивач такі вимоги не заявляв. Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у звязку з порушенням умов договору є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобовязань. Зокрема, у подальшому при невиконанні рішення суду зобовязальні правовідносини не припиняються, оскільки зобовязання припиняється його виконанням, а не в силу ухвалення рішення суду. Просила задовольнити позов та стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь КС „Кредитсталь” заборгованість за кредитним договором в сумі 56647, 89 гривень.

Відповідачка ОСОБА_1 до судового засідання не з явилася за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить судова розписка.

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_5, діючий на підставі угоди про надання юридичної допомоги, надав суду заперечення щодо позовних вимог, в яких посилався на те, що сума кредиту стягується позивачем достроково, але договір не розривається. Вимоги про стягнення процентів не підлягають задоволенню, оскільки при оформленні кредиту відповідачці ОСОБА_1 не було розяснено з яких саме коштів надавався кредит. ОСОБА_1 вважає, що даний кредит був наданий їй за рахунок залучених коштів, до яких не відносяться внески членів кредитної спілки, що підтверджується відповідною високою процентною ставкою за кредитом. Ні при наданні кредиту, ні на численні запити відповідачки ОСОБА_1, їй так і не була надана кредитною спілкою ліцензія про здійснення діяльності по наданню фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, до яких не відносяться внески членів кредитної спілки. Кредит відповідачці був наданий 15 липня 2008 року, тому наданий позивачем звіт про власний капітал за 2007 рік та аудиторський висновок, який підтверджує достовірність фінансової звітності кредитної спілки станом на 31 грудня 2007 року, не є належними доказами на підтвердження наявності у позивача ліцензії на надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, та ту обставину, що кредит був наданий в липні 2008 року за рахунок власних коштів кредитної спілки. Дана обставина має правове значення, оскільки в разі незаконності надання фінансових коштів в займи під процент, поверненню підлягає лише сума, отримана в займи. Якщо кредит був наданий позивачем за рахунок внесків членів кредитної спілки, то умова про встановлення процентної ставки за кредитом не відповідає та суперечить Положенню про фінансові послуги кредитної спілки. Крім того, погашення позивачем суми судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, направлених 11 червня 2010 року та 12 липня 2010 року на погашення кредиту, є неправомірним, оскільки дані витрати розподіляються рішенням суду. Та заявляючи вимоги про дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, строк дії якого до 16 травня 2013 року, вимоги про дострокове розірвання кредитного договору позивачем неправомірно не заявляються.

Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не з явилася, від якої до суду надійшла заява з проханням справу розглянути за її відсутності. Позовні вимоги визнає частково, оскільки вважає, що неправильно нараховані проценти.

Відповідачка ОСОБА_3 до судового засідання також не з явилася за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, що підтверджується судовою розпискою та свідчить про те, що відповідачка не побажала скористатися своїм процесуальним правом щодо надання суду пояснень або заперечень з приводу заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачки, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 15 липня 2008 року між Кредитною спілкою „Кредитсталь” та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2491, відповідно до умов якого позивач надав ОСОБА_1 кредит в сумі 50000 гривень на інші потреби зі сплатою за користування кредитом 27% річних протягом 60 календарних місяців з кінцевою датою погашення 16 травня 2013 року згідно порядку погашення кредиту.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 21.1 розділу 21 Статуту Кредитної спілки „Кредитсталь”, кредитна спілка надає кредити лише своїм членам на умовах та на строк, визначені відповідним положенням кредитної спілки, яке затверджене спостережною радою, на підставі заяви члена спілки за рішенням кредитного комітету.

Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 Положення про фінансові послуги кредитної спілки, затвердженого рішенням спостережної ради кредитної спілки „Кредитсталь”, протокол № 2 від 27 червня 2008 року, кредитом, наданим члену кредитної спілки є грошові кошти, надані кредитною спілкою члену кредитної спілки (позичальникові) у готівковій або безготівковій формі під процент, в розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором з дотриманням вимог повернення коштів та сплати процентів у визначені кредитним договором строки.

Відповідно до додатку 1 до протоколу засідання Спостережної ради № 3 від 14 липня 2008 року, річні проценти по кредитам на інші потреби строком понад 12 місяців членам кредитної спілки складають 27%, що закріплено в п. 1.1 Кредитного договору, який зокрема підписаний відповідачкою ОСОБА_1, яка є стороною даного договору.

Підставою для надання кредиту була заява члена кредитної спілки ОСОБА_1 від 11 липня 2008 року на отримання кредиту в сумі 50 тисяч гривень строком на 60 місяців з щомісячними платежами в сумі 1527 гривень.

Зі змісту ч. 2 ст. 19 ЗУ „Про кредитні спілки” вбачається, що майно кредитної спілки є її власністю. Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту.

Обєктивно доводи представника позивача про те, що кредит ОСОБА_1 був наданий з власного капіталу підтверджуються даними фінансової звітності КС „Кредитсталь” за 2007 рік, до власних коштів спілки відносилися 3309,9 тисяч гривень пайового капіталу, 2257,6 тисяч гривень резервного капіталу, за перше півріччя 2008 року власний капітал КС „Кредитсталь” був збільшений до 4075, 7 тисяч гривень пайового, 2863,1 тисяч гривень резервного, що підтверджено аудиторськими висновками приватного підприємства „Аудиторська фірма „Наталія Аксьонова Аудит” за наслідками проведення аудиту річної фінансової звітності та річних звітних даних кредитної спілки „Кредитсталь” від 24 квітня 2008 року та 07 квітня 2009 року.

Зокрема, ч. 3 ст. 5, п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, абз. 4 п. 1.2. „Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг”, затверджених Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послугу країни від 02 грудня 2003 року № 146, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 року за № 1225/8546 (зі змінами та доповненнями) закріплено, що діяльність кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок капіталу кредитної спілки, а також коштів обєднаних кредитних спілок, залучених кредитною спілкою, що є їх членом, та коштів спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок, утворених їх членами, не потребує отримання ліцензії.

Проте, станом на 15 липня 2008 року КС „Кредитсталь” мала ліцензію серії АБ № 270396 „На діяльність кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки”, строком дії з 22 грудня 2005 року по 22 грудня 2008 року, видану за рішенням державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 19 грудня 2005 року № 2547 ЛК.

З огляду на викладене, суд критично ставиться до заперечень представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_5 стосовно відсутності у позивача правових підстав для видачі кредиту, який є предметом позову, а саме ліцензії про здійснення діяльності по наданню фінансових кредитів.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

15 липня 2008 року в порядку забезпечення повернення кредиту ОСОБА_1 між КС „Кредит сталь” та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори поруки № 2491/1/п та № 2491/2/п.

Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, що передбачено також умовами кредитного договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 07 грудня 2010 року, сума заборгованості за кредитом ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 2491 від 15 липня 2008 року складає 56647, 89 гривень, з яких: 48447, 91 гривень - тіло кредиту та 8199, 98 гривень проценти за ним.

Проте, зі вказаного розрахунку заборгованості та заяви позивача про уточнення позовних вимог від 27 серпня 2010 року вбачається, що 11 червня 2010 року та 12 липня 2010 року ОСОБА_2 в рахунок погашення кредиту було внесено в загальній сумі 2400 гривень, з яких КС „Кредитсталь” було погашено в рахунок заборгованості за кредитом ОСОБА_1 1442, 84 гривень, а 837, 16 гривень та 120 гривень в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно.

Зі змісту ст. 534 ЦК України вбачається, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобовязання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, повязані з одержанням виконання, у другу чергу сплачуються проценти і неустойка, у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачені позивачем при зверненні до суду, є судовими витратами, які розподіляються між сторонами при ухваленні судового рішення, а не витратами, повязаними з одержанням виконання, що закріплено в ст.ст. 79, 88 ЦПК України.

У судовому засіданні представник позивача Молчанова О.Г. посилалася на те, що за рахунок коштів, внесених ОСОБА_2 11 червня 2010 року та 12 липня 2010 року, кредитною спілкою „Кредитсталь” були відшкодовані в першу чергу судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, саме за заявою самої ОСОБА_2 Але жодних письмових доказів на підтвердження даних посилань, суду не надано.

Тому, приймаючи до уваги заперечення представника відповідачки - ОСОБА_5 в цій частині, суд вважає, що кредитною спілкою „Кредитсталь” неправомірно першочергово в рахунок відшкодування судових витрат були зараховані кошти, внесені ОСОБА_2 11 червня 2010 року та 12 липня 2010 року, в сумах 837, 16 гривень та 120 гривень, які повинні бути зараховані в рахунок погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_1, а судові витрати розподілені судовим рішенням, у звязку з чим позовна заява підлягає задоволенню частково.

Таким чином, судом встановлено, що у ОСОБА_1 за кредитним договором № 2491 від 15 липня 2008 року склалася заборгованість перед КС „Кредитсталь” у сумі 55690 гривень 73 копійки (56647,89 837,16 - 120), яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача.

Крім того, при зверненні до суду позивачем були сплачені судові витрати: судовий збір у сумі 837,16 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, що підтверджується квитанціями, які на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 536, 541-543, 553-554, 612, 629, 1050, 1054, 1055 ЦК України, Законом України „Про кредитні спілки”, ч. 3 ст. 5, п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України „Про фінансові послуги та державні регулювання ринків фінансових послуг” (зі змінами та доповненнями), абз. 4 п. 1.2. „Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг”, затверджених Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послугу країни від 02 грудня 2003 року № 146, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 року за № 1225/8546 (зі змінами та доповненнями), ст. ст.10, 60, 79, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Кредитної спілки „Кредитсталь” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 на користь Кредитної спілки „Кредитсталь”, юридична адреса: місто Маріуполь вулиця Лепорського, 13, ЄДРПОУ 30506477, п/р 265018 у відділенні № 3 філії ЗАТ „ПУМБ” в місті Маріуполі, МФО 335742, заборгованість за кредитним договором № 2491 від 15 липня 2008 року в сумі 55690 (пятдесят пять тисяч шістсот девяносто) гривень 73 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки „Кредитсталь” судові витрати у вигляді судового збору в сумі 837 гривень 16 копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, а всього 957 (девятсот пятдесят сім) гривень 16 копійок, в рівних частках.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя _______