Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 615/1750/26
Провадження № 2/615/674/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2026 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Логвінова А.О.,
за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 615/1750/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Стислий зміст (виклад) позовних вимог.
15 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»(далі по тексту - позивач, ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1595-8599 від 01 вересня 2025 року у розмірі 17 697,52 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1595-8599, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн зі сплатою відсотків та комісії, з кінцевим терміном повернення 31 серпня 2026 року.
04 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1595-8599, за умовами якої відповідачу надано додаткові грошові кошти у розмірі 2 400,00 грн та продовжено строк кредитування до 03 жовтня 2026 року.
У порушення умов кредитного договору щодо належного, повного і своєчасного виконання зобов`язань ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 10 квітня 2026 року має заборгованість у розмірі 17 697,52 грн, яка складається з: 5 600,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 8 843,52 грн заборгованості за нарахованими процентами; 3 088,00 грн заборгованості за процентами, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України; 166,00 грн заборгованості по комісії.
Позивач також зазначив, що 23 квітня 2026 року на адресу відповідача направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, яка залишена відповідачем без задоволення, у зв`язку з чим позивач заявив вимогу про стягнення заборгованості, у тому числі в частині дострокового повернення суми кредиту.
Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.
Заяви по суті справи від сторін не надходили.
Аргументи (позиції) учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з`явився. Подав до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс». Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце проведення розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації місця проживання. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Рух справи.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 30 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 23 липня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства «Універсал Банк» наступну інформацію: підтвердження належності банківської карти № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ; виписку з банківського рахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 , по картці № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 01 вересня 2025 року по 05 жовтня 2025 року для підтвердження надходження кредитних коштів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1595-8599 продукту «MiniKasa» (надалі кредитний договір) (т. 1 а.с. 12-17).
За умовами кредитного договору відповідач отримала кредит у розмірі 4 000,00 грн.
Згідно п.п. 4.10, 4.11 кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за Стандартною процентною ставкою: 1,00 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0,74 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.
Комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого Кредиту.
Відповідно до п. 4.14 кредитного договору строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику, дата повернення Кредиту 31 серпня 2026 року.
Пунктом 8.3 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування Кредитом на строк понад один календарний місяць Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення Кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом до настання дати повернення кредиту.
Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
04 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1595-8599 (надалі додаткова угода) (т. 1 а.с. 26 зворот 28).
За умовами додаткової угоди Кредитодавець та Позичальник підтвердили, що станом на момент її укладення сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та не повернута, становила 3 200,00 грн, сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом становила 128,00 грн, сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу Кредиту становила 0,00 грн.
Кредитодавець надав Позичальнику додаткові грошові кошти у Кредит у розмірі 2 400,00 грн, після чого Позичальник зобов`язалась повернути Кредитодавцю суму грошових коштів у розмірі 5 600,00 грн, яка складається із суми заборгованості за раніше отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів (далі Сума Кредиту), а також сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у розмірі 15,00 % (360,00 грн).
Пунктом 2.11 додаткової угоди сторони домовились продовжити строк кредитування до 365 календарних днів з дати укладення додаткової угоди, у зв`язку з чим строк кредитування за Договором з урахуванням додаткової угоди становить 398 днів, а дата закінчення строку кредитування 04 жовтня 2026 року.
Додаткова угода підписана ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора A3369).
У пункті 11 додаткової угоди зазначені реквізити Позичальника ОСОБА_1 , а саме: паспорт серії та номер НОМЕР_4 , виданий 6331 13.08.2021 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
З наданої Акціонерним товариством «Універсал Банк» інформації та виписки за картковим рахунком вбачається, що банківська платіжна картка, реквізити якої зазначені у кредитному договорі, належить ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 на її картковий рахунок зараховано кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн, а 04 жовтня 2025 року додаткові кредитні кошти у розмірі 2 400,00 грн (т. 2 а.с. 75-79).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1595-8599 від 01 вересня 2025 року, позивачем здійснювалось нарахування процентів за користування кредитом за період з 01 вересня 2025 року по 09 квітня 2026 року. Так, з 01 вересня 2025 року по 30 вересня 2025 року проценти нараховувались за ставкою 0,40 % на день на суму кредиту 4 000,00 грн, у розмірі 16,00 грн за кожен день користування кредитом, усього за вказаний період нараховано 480,00 грн процентів (а.с. 31-34).
30 вересня 2025 року відповідачем здійснено платіж у розмірі 1 880,00 грн, який позивачем зараховано: 480,00 грн у рахунок погашення нарахованих процентів; 600,00 грн у рахунок погашення комісії; 800,00 грн у рахунок погашення основного боргу, внаслідок чого залишок основного боргу зменшився з 4 000,00 грн до 3 200,00 грн.
У період з 01 жовтня 2025 року по 03 жовтня 2025 року проценти нараховувались за ставкою 1,00 % на день на залишок основного боргу у розмірі 3 200,00 грн, що становило 32,00 грн за кожен день користування кредитом. 04 жовтня 2025 року відповідачу надано додаткові кредитні кошти у розмірі 2 400,00 грн, у зв`язку із чим сума основного боргу становила 5 600,00 грн, та з цієї дати по 01 квітня 2026 року проценти нараховувались за ставкою 1,00 % на день на суму 5 600,00 грн, тобто по 56,00 грн за кожен день користування кредитом.
30 жовтня 2025 року відповідачем здійснено платіж у розмірі 1 800,00 грн, з якого 1 608,00 грн позивачем зараховано у рахунок погашення нарахованих процентів за користування кредитом, а 192,00 грн у рахунок погашення комісії. Після здійснення зазначеного платежу залишок заборгованості по комісії становив 168,00 грн, при цьому розмір основного боргу залишився незмінним 5 600,00 грн.
31 жовтня 2025 року відповідачем здійснено платіж у розмірі 170,00 грн, який позивачем зараховано: 56,00 грн у рахунок погашення процентів за користування кредитом, 112,00 грн у рахунок погашення процентів, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, та 2,00 грн у рахунок погашення комісії, у зв`язку із чим залишок заборгованості по комісії становив 166,00 грн.
Починаючи з 31 жовтня 2025 року позивачем також здійснювалось нарахування процентів на підставі ст. 625 ЦК України. Загалом за розрахунком нараховано 3 200,00 грн таких процентів, з яких 112,00 грн погашено платежем відповідача від 31 жовтня 2025 року, у зв`язку із чим їх залишок визначено позивачем у розмірі 3 088,00 грн.
З 02 квітня 2026 року по 09 квітня 2026 року проценти за користування кредитом нараховувались за ставкою 0,74 % на день на суму основного боргу 5 600,00 грн, що становило 41,44 грн за кожен день користування кредитом.
Таким чином, за весь період користування кредитом позивачем нараховано 10 987,52 грн процентів за користування кредитом, з яких відповідачем погашено 2 144,00 грн, у зв`язку із чим залишок заборгованості за процентами становить 8 843,52 грн. Крім того, позивачем нараховано 3 200,00 грн процентів на підставі ст. 625 ЦК України, з яких погашено 112,00 грн, залишок 3 088,00 грн; нараховано комісію у загальному розмірі 960,00 грн, з якої погашено 794,00 грн, залишок 166,00 грн. Із загальної суми отриманих відповідачем кредитних коштів у розмірі 6 400,00 грн в рахунок погашення основного боргу сплачено 800,00 грн, у зв`язку із чим залишок основного боргу становить 5 600,00 грн. Загальна сума здійснених відповідачем платежів за кредитним договором становить 3 850,00 грн, з яких 800,00 грн зараховано в рахунок основного боргу, 2 144,00 грн у рахунок договірних процентів, 112,00 грн у рахунок процентів, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, та 794,00 грн у рахунок комісії.
Загальна сума здійснених відповідачем платежів за кредитним договором становить 3 850,00 грн.
23 квітня 2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» направлено ОСОБА_1 за адресою її зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , вимогу про дострокове повернення кредиту № 1595-8599 (т. 1 а.с. 34 зворот).
У вимозі зазначено, що станом на 10 квітня 2026 року відповідачем порушено умови кредитного договору щодо внесення платежів, унаслідок чого виникла заборгованість, прострочена на строк понад один календарний місяць. При цьому загальний розмір заборгованості за кредитним договором визначено у сумі 17 697,52 грн, з яких: 5 600,00 грн основна заборгованість за кредитом; 8 843,52 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 3 088,00 грн заборгованість за процентами, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України; 166,00 грн заборгованість по комісії.
Посилаючись на прострочення сплати процентів за користування кредитом понад один календарний місяць та положення ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавець вимагав від ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів сплатити вказану заборгованість за кредитним договором на банківські реквізити ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Факт направлення відповідачу зазначеної вимоги підтверджується списком № 21098-09-60-118 рекомендованих листів з рекомендованим повідомленням, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , направлено рекомендоване поштове відправлення № R067156318377 (т. 1 а.с. 35).
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Положеннями частин 1, 2 статті 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 1595-8599 від 01 вересня 2025 року, а також додаткова угода до нього, містять основні істотні умови, характерні для таких видів договорів: зазначено суму кредиту, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування. Вказані угоди підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення відповідачем кредитного договору № 1595-8599 від 01 вересня 2025 року та додаткової угоди до нього.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судовим розглядом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на виконання умов кредитного договору та додаткової угоди до нього здійснено перерахування кредитних коштів на банківський рахунок (картку) відповідача на загальну суму 6 400,00 грн, що підтверджується наданою банком інформацією про належність відповідачу відповідної платіжної картки.
Отже, суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів.
Разом із тим ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної сплати платежів за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку із чим у неї утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором.
Щодо наявності у позивача права на дострокове стягнення суми кредиту.
Як вбачається з умов кредитного договору та додаткової угоди до нього, сторонами узгоджено повернення суми кредиту у розмірі 5 600,00 грн 03 жовтня 2026 року.
Отже, станом на час звернення позивача до суду строк повернення суми кредиту відповідно до погодженого сторонами графіка ще не настав.
Разом із тим п. 8.3 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту.
Частиною 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачено договором про споживчий кредит.
23 квітня 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» направило ОСОБА_1 письмову вимогу про дострокове повернення кредиту за адресою її зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
При цьому вказана адреса повністю відповідає місцю проживання, зазначеному ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору та додаткової угоди до нього.
Факт направлення вимоги за належною адресою підтверджується матеріалами справи.
За встановлених обставин суд виходить з того, що кредитодавцем належним чином реалізовано передбачене кредитним договором та законом право вимагати дострокового повернення кредиту, оскільки відповідач допустила прострочення виконання зобов`язань понад один календарний місяць, а кредитодавцем на її зареєстроване та погоджене сторонами місце проживання направлено відповідну письмову вимогу.
Отже, строк виконання зобов`язання ОСОБА_1 щодо повернення всієї суми кредиту настав достроково.
Враховуючи, що відповідач отримала кредитні кошти, доказів повернення залишку основного боргу у розмірі 5 600,00 грн матеріали справи не містять, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 5 600,00 грн.
Щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами.
Розмір заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом у сумі 8 843,52 грн підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, який відповідає умовам кредитного договору та додаткової угоди до нього щодо розміру процентної ставки (1,00 % протягом перших 180 днів, 0,74 % надалі) та не спростований відповідачем. За таких обставин суд вважає вказану вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення процентів на підставі ст. 625 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком заборгованості, проценти на підставі ст. 625 ЦК України нараховувались за період з 31 жовтня 2025 року по 28 листопада 2025 року включно та загалом нараховані у розмірі 3 200,00 грн. При цьому 31 жовтня 2025 року за рахунок здійсненого відповідачем платежу 112,00 грн було зараховано позивачем у рахунок погашення зазначених процентів, у зв`язку із чим їх залишок, заявлений до стягнення, становить 3 088,00 грн.
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 3 088,00 грн задоволенню не підлягають, оскільки позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).
Так само, оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України відповідач звільнена від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, правові підстави для зарахування сплачених нею 112,00 грн у рахунок погашення таких процентів відсутні.
У зв`язку із цим сплачені відповідачем 112,00 грн підлягають врахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.
Щодо стягнення заборгованості по комісії.
Згідно з умовами кредитного договору відповідачу при видачі первісної суми кредиту у розмірі 4 000,00 грн нарахована комісія за видачу кредиту у розмірі 15 %, тобто 600,00 грн.
Додатковою угодою від 04 жовтня 2025 року передбачено комісію за видачу додаткових грошових коштів у розмірі 15 % від суми додатково наданого кредиту 2 400,00 грн, тобто 360,00 грн.
Отже, загальна сума нарахованої відповідачу комісії становила 960,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості залишок заборгованості по комісії станом на 10 квітня 2026 року становить 166,00 грн. Таким чином, із загальної суми нарахованої комісії у розмірі 960,00 грн відповідачем фактично сплачено 794,00 грн.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
З матеріалів даної справи слідує, що в даному випадку відсутня необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту та за які банком встановлена комісія за надання кредиту.
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
Отже, вимоги про стягнення з відповідача комісії за видачу кредиту у розмірі 166,00 грн задоволенню не підлягають.
Крім того, як встановлено судом, із загальної суми нарахованої комісії у розмірі 960,00 грн відповідачем було сплачено 794,00 грн. Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення комісії, зазначені кошти також підлягають врахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості за кредитним договором та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за ним у добровільному порядку.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1595-8599 від 01 вересня 2025 року у розмірі 13 537,52 грн, яка складається з: 5 600,00 грн заборгованості за кредитом та 7 937,52 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.
Розподіл судових витрат.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2 622,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему Електронний Суд»), що підтверджується платіжною інструкцією № 41627 від 03 червня 2026 року (а.с. 1).
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 13 537,52 грн із заявлених 17 697,52 грн, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 036,57 грн (13 537,52 / 17 697,52 ? 2 662,40 = 2 036,57).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1595-8599 від 01 вересня 2025 року у загальному розмірі 13 537 (тринадцять тисяч п`ятсот тридцять сім) грн 52 коп, яка складається з: 5 600 (п`ять тисяч шістсот) грн 00 коп заборгованості за кредитом; 7 937 (сім тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн 52 коп заборгованості за процентами за користування кредитом.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 036 (дві тисячі тридцять шість) грн 57 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, код ЄДРПОУ: 38548598.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 18 серпня 2026 року.
Суддя А.О. Логвінов
Судове рішення № 139060465, Валківський районний суд Харківської області було прийнято 18.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 615/1750/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: