Ухвала суду № 139059964, 18.08.2026, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

справа № 198/664/25

провадження № 2/0198/17/26

УХВАЛА

18 серпня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області

у складі судді Гайдар І.О.,

за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О.,

представника позивачки адвоката Цвігун Т.С. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача Волохової В.М. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області та комунального закладу «Чугинський ліцей Широківської сільської територіальної громади Щастинського району Луганської області» про часткове визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

06.10.2025 представник позивачки адвокат Цвігун Т.С. звернулась до суду з позовом, поданим від імені ОСОБА_1 , до відповідачів про часткове визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову представник посилається на те, що ОСОБА_1 з 2007 року працювала в комунальному закладі «Чугинський ліцей Широківської сільської територіальної громади Щастинського району Луганської області», спочатку на посаді вчителя, а з 2014 року на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи та вчителя.

З початком повномасштабного військового вторгнення керівництвом навчального закладу видано наказ № 8-к від 28.02.2022 «Про організацію простою працівників Чугинського ліцею у зв?язку з введенням воєнного стану в Україні», який стосувався в тому числі і позивачки.

В липні 2025 року ОСОБА_1 стало відомо, що 26.09.2023 начальником Відділу освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської військової адміністрації видано наказ № 8-к «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками», до якого включено і працівників Чугинського ліцею Широківської сільської територіальної громади.

Вважаючи наказ № 8-к від 26.09.2023 незаконним, позивачка звернулась до суду з відповідним позовом про його скасування та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява надійшла в провадження Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області 06.10.2025 та розподілена для розгляду судді Білинському М.В., який ухвалою від 05.11.2025 залишив позов без руху, а після усунення стороною позивачки недоліків ухвалою від 24.11.2025 відкрив загальне позовне провадження та призначив підготовче судове засідання.

Питання про закриття підготовчого провадження у цивільній справі не вирішувалось.

02.02.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, яке не було розглянуто суддею Білинським М.В.

20.05.2026 суддю Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області Білинського М.В. відсторонено від здійснення правосуддя.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судову справу передано для розгляду судді Гайдар І.О.

Ухвалою від 12 червня 2026 року суддя Гайдар І.О. прийняла справу до спрощеного позовного провадження та призначила судовий розгляд.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала подане в лютому 2026 року клопотання про закриття провадження у справі, наполягаючи на його задоволенні та посилаючись на те, що справу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства в зв?язку з тим, що один з відповідачів, Широківська сільська військова адміністрація Щастинського району Луганської області державний орган, суб?єкт владних повноважень. Отже, на думку сторони відповідача спір є публічно-правовим, а справа відноситься до предметної юрисдикції адміністративного суду.

Представник позивачки заперечувала проти клопотання з підстав, викладених в письмових запереченнях, зокрема, посилалась на те, що посада заступника директора з навчально-виховної роботи в комунальному навчальному закладі не відноситься до посад публічної служби, а сама по собі та обставина, що одна зі сторін є суб?єктом владних повноважень не є достатньою підставою вважати спір публічно-правовим.

Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, суд доходить таких висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, а також спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Тому, не є публічною службою у розумінні КАС України діяльність керівників та інших працівників державних та комунальних підприємств, установ, закладів.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Формула спору з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплює весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Водночас до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та ін.

Отже, спір, що виник із трудових відносин та не пов`язаний із проходженням публічної служби, має розглядатися судами в порядку цивільного судочинства.

Як виходить з матеріалів справи, ОСОБА_1 20.08.2007 прийнята в школу на посаду вчителя, а з 15.09.2014 призначена на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи та вчителя «Чугинського ліцею Широківської сільської територіальної громади Щастинського району Луганської області» (назва після перейменування).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» педагогічні працівники закладів освіти приймаються на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю, а перелік посад педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України .

Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000, до педагогічних посад віднесені, серед іншого , заступник керівника закладу загальної середньої освіти усіх типів незалежно від підпорядкування з навчально-виховної роботи та вчителі всіх спеціальностей.

Разом з тим, здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні забезпечують в тому числі ліцеї (стаття 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Проаналізувавши наведене, суд доходить висновку, що позивачка ОСОБА_1 займала педагогічну посаду в закладі загальної середньої освіти (ліцеї) та не перебувала на публічній службі у Широківській сільській військовій адміністрації Щастинського району Луганської області, а тому спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, наказ № 8-к від 26.09.2023 начальника Відділу освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської військової адміністрації «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками» стосується безпосередньо трудової діяльності позивачки, а тому його оскарження повинно відбуватись в порядку цивільного процесуального судочинства, оскільки у даному випадку відповідач діє не як суб`єкт владних повноважень по відношенню до позивачки.

Наявність у спірних правовідносинах сторони сільської військової адміністрації не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить спір публічно-правовим, оскільки позивачка не проходила публічну службу, а в спірних правовідносинах відповідач відносно неї не виконує публічно-владних управлінських функцій.

При цьому, суд звертає увагу, що спір у правовідносинах, які виникають із трудових відносин, не пов`язаних з проходженням публічної служби, є приватноправовим незалежно від участі у ньому суб`єкта публічного права.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 520/6612/17 (провадження № 11-1196апп18).

Керуючись ст.ст. 255, 260, 261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області та комунального закладу «Чугинський ліцей Широківської сільської територіальної громади Щастинського району Луганської області» про часткове визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулувідмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення або підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала складена та підписана 18.08.2026.

Суддя І. О. Гайдар