Ухвала суду № 139059673, 18.08.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5806/26

1-кс/0203/5647/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №62025170030013289, -

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду міста Дніпра надійшло вищезазначене клопотання слідчого, заявлене у рамках кримінального провадження №62025170030013289, про арешт майна.

В призначене судове засідання слідчий не з`явився, що в силу ч.1 ст.172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Також з урахуванням положень ч.2 ст.172 КПК України, оскільки в клопотанні поставлено питання про арешт належного підозрюваному нерухомого майна, в зв`язку із чим існують ризики його відчуження на користь третіх осіб, з метою уникнення можливих обтяжень щодо майна, слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання без повідомлення підозрюваного як власника майна.

Перевіривши викладені в клопотанні доводи та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.

Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч.5 ст.170 КПК України).

Під час розгляду клопотання встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025170030013289, відомості за яким внесено до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ч.4 ст.191, ч.1 ст.263, ч.1 ст.366, ч.3 ст.368 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за підозрюваним на праві приватної власності зареєстрований житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 1744906635101).

З урахуванням вищенаведеного, а також враховуючи, що санкція ч.3 ст.368 КК України, яка інкримінується ОСОБА_4 передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна,слідчий суддя приходить до висновку про наявність передбачених ч.1, п.3 ч.2, ч.5 ст.170 КПК України підстав для задоволення клопотання та накладення арешту з забороною відчуження та розпорядження на належне підозрюваному нерухоме майно.

Керуючись ст.ст.131,132,167,168,170-172,175,237,309,369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на належний підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) житловий будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 1744906635101), шлязом заборони відчуження та розпорядження вказаним нерухомим майном.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1