Рішення № 139059130, 17.08.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/15272/25

Провадження № 2/175/3114/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"17" серпня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Краматорської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмета спору Хараж Тузані Мохаммед Карім, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Краматорської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано в рівних частках за батьками позивачки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 29.08.2011 року ОСОБА_2 склала заповіт на користь своєї доньки - ОСОБА_1 , яким заповіла їй 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Після її смерті позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. 19.02.2020 року ОСОБА_3 також склав заповіт, відповідно до якого належну йому 1/2 частку зазначеної квартири заповів позивачці. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивачки помер. З метою оформлення спадкових прав вона звернулася із заявою про прийняття спадщини за заповітом до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Мельникової В.О., однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стало те, що на день смерті ОСОБА_3 був громадянином російської федерації, а Україна розірвала дипломатичні відносини з рф. У зв`язку з цим нотаріус зазначила про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутня можливість перевірити наявність або відсутність заповіту, відкриття спадкової справи та коло спадкоємців, які прийняли спадщину на території рф після його смерті. З огляду на неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08.10.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито підготовче провадження у справі.

14.10.2025 року від представника Краматорської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заперечень щодо позовної заяви не має, розгляд справи просив здійснювати без його участі.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

08.06.2026 року ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмета спору задоволено.

31.07.2026 року від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких вказує, що жодних майнових претензій на вказану квартиру чи її частину не має. Позовну заяву просить задовольнити.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого філією відділу реєстрації актів цивільного стану міста Краматорська Донецької області від 08.08.2019 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_1 , про що зроблено актовий запис №203. Батьком дитини записаний ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про приватизацію майна від 06.07.1993 року квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , наведене також підтверджується приватизаційним платіжним дорученням №3523358 та №1523358 від 20.01.1994 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 01.10.2018 року, актовий запис №2908.

29.08.2011 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г.І., відповідно до якого ОСОБА_2 заповіла позивачу 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

02.08.2024 року державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори, було видано на ім`я ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого відділом запису актів цивільного стану Лабінського району управління запису актів цивільного стану Краснодарського краю.

З наданої довідки №31912 щодо реєстрації місця проживання на день смерті від 29.07.2024 року встановлено, що на день смерті ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , разом з померлим був зареєстрований Хараж Тузані Мохаммед Карім.

Згідно заповіту №451, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області від 19.02.2020 року, ОСОБА_3 заповів належну йому частку квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 та належні акції ПрАТ «НКМЗ» у кількості 30 шт. ОСОБА_4 .

06.08.2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Мельникової В.О. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 .

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі було зареєстровано спадкову справу №71049443 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Мельниковою В.О. від 07.08.2024 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , підставою для відмови стало те, що неможливо встановити коло спадкоємців, які можуть перебувати на території рф.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Положеннями ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно положень ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку.

Для набуття права власності в установленому законом порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Мельникової В.О. з заявою про прийняття спадщини за заповітом на нерухоме майно після смерті батька, проте у позивача існують перешкоди в оформленні спадкових прав, оскільки нотаріус позбавлена можливості отримати інформацію про відкриття спадкової справи на території російської федерації, у зв`язку з чим неможливо визначити коло спадкоємців після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, зупинено дію Конвенції у відносинах з російською федерацією.

При цьому суд звертає увагу на те, що згідно ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно, яке знаходиться у Донецькій області, м. Краматорськ.

У випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна, тобто, в Україні.

Аналогічна позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду постанові від 13 березня 2023 року (справа №398/1796/20, провадження №61-432сво22).

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Разом з тим суд зауважує на тому, що якщо спадкоємець не подав у визначений законом строк нотаріусу за місцем знаходження нерухомого майна заяву про прийняття спадщини, він не може вважатися таким, що прийняв спадщину, оскільки подання заяви про прийняття спадщини за законодавством російської федерації не звільняє спадкоємця від подання заяви про спадкування за місцем знаходження нерухомого майна на території України.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини звернулася лише ОСОБА_1 . Водночас позивач позбавлена можливості реалізувати своє право на отримання спадщини.

З урахуванням викладених обставин та наведених норм матеріального права, суд доходить висновку, що права позивача є порушеними, оскільки вона позбавлена можливості належним чином реалізувати свої майнові права та права на спадкування, такі порушення мають реальний характер і підлягають судовому захисту у встановленому законом порядку.

Водночас суд звертає увагу, що згідно з положеннями ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Так, у справах про визнання права власності в порядку спадкування, належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування, про що Верховний Суд неодноразово зазначав, зокрема і у постанові КЦС ВС від 19.01.2022 року у справі № 280/4/18.

У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивачем в якості відповідача визначено Краматорську міську раду.

При цьому, судом встановлено, що на день смерті з померлим ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований Хараж Тузані Мохаммед Карім, який з заявою про відмову від прийняття спадщини не звертався, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що вказаний спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, а тому є належним відповідачем у даній справі.

У відповідності до ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

Жодних клопотань позивачем та його представником про заміну відповідача або залучення співвідповідача заявлено не було.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18); постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року по справі № 752/3612/19 (провадження № 61-1129св20), від 22 березня 2023 року по справі № 509/5080/18 (провадження № 61-11707св22) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви заявою ОСОБА_1 до Краматорської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмета спору Хараж Тузані Мохаммед Карім, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ