Ухвала суду № 139058628, 18.08.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

18 серпня 2026 року Справа № 580/530/26 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Колотуха К.А. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №226 від 23.03.2025 Про результати службового розслідування за фактом отримання бойового травмування (поранення) військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести повторне службове розслідування та видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 про отримання ним 10-11 і 13 січня 2025 року акубаротравми, ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків та інших описаних діагнозів відповідно до довідки ВЛК №2025-0428-1133-5249-3 від 28.04.2025 за обставин при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за матеріалами справи у змішаній (паперовій та електронній) формі та витребувано у Військової частини НОМЕР_2 завірені копії матеріалів службового розслідування щодо ОСОБА_1 з приводу отриманої травми.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_2 завірені копії матеріалів службового розслідування щодо ОСОБА_1 з приводу отриманої травми та зупинено провадження у справі до отримання судом витребуваних документів або доказів поважності причин неможливості їх подання до суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 поновлено провадження у справі. Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 завірені копії матеріалів службового розслідування щодо ОСОБА_1 з приводу отриманої травми. Зупинено провадження у справі до отримання судом витребуваних документів або доказів поважності причин неможливості їх подання до суду.

Ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 поновлено провадження у справі. Замінено відповідача в адміністративній справі №580/530/26 - Військову частину НОМЕР_2 її правонаступником Військовою частиною НОМЕР_1 . Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 завірені копії матеріалів службового розслідування щодо ОСОБА_1 з приводу отриманої травми. Зупинено провадження у справі до отримання судом витребуваних документів або доказів поважності причин неможливості їх подання до суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2026 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із наданням відповідних доказів поважності причин пропуску такого строку.

На виконання вимог ухвали суду від 14.08.2026 представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

На обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку на звернення до суду щодо визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 №226 від 23.03.2025 "Про результати службового розслідування за фактом отримання бойового травмування (поранення) військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 " у передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України місячний строк, представник позивача вказує на такі поважні причини як: проходження позивачем військової служби під час мобілізації та залучення позивача з 30.07.2025 і до тепер до виконання бойових (спеціальних) завдань; проходження позивачем стаціонарного лікування та потребу у відпустці для лікування протягом лютого-квітня 2025 року; неналежним психологічним станом у зв`язку з участю в бойових діях на початку 2025 року; погіршенням пам`яті, невдалою операцією на коліні, після чого близько півтора місяця позивач знаходився в стані після невдалої анестезії.

У зв`язку з наведеним, позивачу було дуже важко зібратись, орієнтуватись куди звертатись і знайти кваліфіковану правову допомогу.

Також представник зауважила, що до правовідносин щодо дотримання строків звернення до суду у цій справі слід застосовувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 та від 05.02.2025 у справі №160/2592/23.

Дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються строку звернення до суду, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для залишення позову без розгляду з огляду на таке.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи законні інтереси.

Реалізація цього права відбувається у порядку та строки, встановлені законом. За змістом статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії, а частина друга статті 44 цього Кодексу покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано позов у встановлений законом строк, а якщо такий строк пропущено, - чи є підстави для визнання причин його пропуску поважними.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано лише в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби встановлено спеціальний місячний строк.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежене процесуальними строками. Установлення таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності, стабільності публічно-правових відносин і належного відправлення правосуддя та не заперечує сутності права на судовий захист, що узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011.

Європейський суд з прав людини у справі «Мельник проти України», заява № 23436/03, рішення від 28 березня 2006 року, зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а заінтересовані особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 05 лютого 2020 року у справі №9901/425/19 та від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/241/21 зазначала, що встановлення скороченого строку звернення до суду в спорах щодо публічної служби спрямоване на забезпечення юридичної визначеності та якнайшвидшого поновлення прав добросовісного позивача, а тому саме по собі не порушує сутності права на доступ до суду.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, у справах цієї категорії місячний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України. Разом із тим сам по собі факт пропуску строку не є безумовною підставою для відмови у судовому захисті, оскільки за наявності поважних причин та належного їх підтвердження такий строк може бути поновлений.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що поновлення процесуального строку є винятком із загального правила та можливе лише за наявності об`єктивних, непереборних, незалежних від волі особи обставин, які реально унеможливили або істотно ускладнили своєчасне звернення до суду і підтверджені належними доказами. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду (справа № 9901/32/20, справа № 600/6782/21-а, справа № 260/192/21, справа № 160/3121/20).

Саме на особу, яка просить поновити строк звернення до суду, покладається обов`язок довести не лише факт існування певних обставин, а й те, що такі обставини в межах пропущеного строку мали настільки істотний характер, що об`єктивно унеможливлювали вчинення відповідної процесуальної дії. Такий підхід узгоджується і з частиною першою статті 77 КАС України.

Отже, дотримання строку звернення до суду є обов`язковою умовою реалізації права на судовий захист, а його пропуск тягне наслідки, встановлені статтею 123 КАС України. Поновлення пропущеного строку допускається лише як виняток - за наявності підтверджених належними доказами об`єктивних і непереборних обставин, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне звернення до суду. Оцінюючи поважність причин пропуску строку, суд ураховує тривалість пропуску, поведінку заявника, достатність доказів і наслідки поновлення строку для інших осіб. За відсутності таких обставин підстав для поновлення строку немає, а позов підлягає залишенню без розгляду.

Як вбачається судом зі змісту позовних вимог, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №226 від 23.03.2025 "Про результати службового розслідування за фактом отримання бойового травмування (поранення) військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 ", а тому наявні підстави для застосування передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду.

Матеріалами справи підтверджено та зазначено представником позивача у позовній заяві, що з наказом командира військової частини НОМЕР_2 №226 від 23.03.2025 позивач ознайомлений 31.03.2025.

Поряд з цим, позовну заяву представником позивача подано до суду 20.01.2026, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Поважність пропуску строку звернення до суду представник позивача обгрунтовує проходженням позивачем військової служби під час мобілізації та залучення позивача з 30.07.2025 і до тепер до виконання бойових (спеціальних) завдань; проходження позивачем стаціонарного лікування та потребу у відпустці для лікування протягом лютого-квітня 2025 року; неналежним психологічним станом у зв`язку з участю в бойових діях на початку 2025 року; погіршенням пам`яті, невдалою операцією на коліні, після чого близько півтора місяця позивач знаходився в стані після невдалої анестезії.

Суд зазначає, що згідно наданих позивачем виписок з медичної карти стаціонарного хворого №213 та №4043 позивач проходив лікування у КНП Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний кардіологічний центр" з 27.01.2025 до 06.02.2025 та з 10.02.2025 до 14.02.2025.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5377 позивач проходив лікування у КНП Сумської обласної ради "Сумська обласна клінічна лікарня" з 06.03.2025 до 17.03.2025.

Всі консультативні висновки спеціалістів, додані до позовної заяви, видані позивачу у квітні 2025 року. Довідки ВЛК датовані березнем та квітнем 2025 року.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №13579 позивач проходив лікування " з 30.12.2025 до 13.01.2026.

Тобто наданими медичними документами підтверджено лікування позивача лише в окремі періоди по квітень 2025 року та з 30.12.2025 до 13.01.2026, що представником позивача не заперечується.

Щодо посилань на невдалу операцію на коліні, після чого близько півтора місяця позивач знаходився в стані після невдалої анестезії, суд зазначає, що відповідно до консультативного висновку спеціаліста від 22.04.2025 арткоскопічна резекція м/мініска здійснена позивачу 11.02.2025. Тобто зазначені обставини також мали місце у період по квітень 2025 року.

Щодо посилань на неналежний психологічний стан позивача у зв`язку із участю в бойових діях на початку 2025 року та погіршення пам`яті, суд зазначає, що такі обставини самі по собі не свідчать про існування об`єктивної та непереборної перешкоди для своєчасного подання позову. Для визнання їх поважною причиною необхідно довести, що вони фактично унеможливлювали звернення до суду в межах установленого законом строку, чого у цій справі не встановлено.

Верховний Суд у постанові від 23.03.2026 у справі № 500/5567/24 зазначив, що саме лише посилання на наявність симптомів поза межами належно підтверджених періодів лікування, без доведення їхньої інтенсивності, тривалості та впливу на можливість реалізації права на звернення до суду, не дає підстав для поновлення строку.

Для обґрунтування поважності причин пропуску строку недостатньо послатися лише на стан здоров`я чи складні життєві обставини. Необхідно також довести, що такі обставини об`єктивно унеможливлювали звернення по професійну правничу допомогу, оформлення представництва та подання позову через представника.

Таких належних і допустимих доказів позивачем не надано.

Щодо посилань на проходження позивачем військової служби під час мобілізації та залучення позивача з 30.07.2025 і до тепер до виконання бойових (спеціальних) завдань, суд зазначає наступне.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв`язку із запровадження такого, не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Не заперечуючи того, що введення в Україні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади та громадян. Однак введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з такими обставинами.

У постанові Верховного Суду від 29.11.2024 у справі №120/359/24 чітко указано про зміст сформованого висновку щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов`язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов`язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна, а саме: "Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов`язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:

1.Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.

2. Виконання обов`язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.

3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.

4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов`язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.

5. Обов`язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об`єктивною причиною пропуску процесуального строку.".

Відомостями військового квитка серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивача 24.02.2022 призвано на військову службу за мобілізацією.

Також відповідно до вказаного військового квитка позивач у період з 17.06.2022 до 07.05.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , а з 09.05.2025 проходить службу у військовій частині НОМЕР_4 .

Згідно витягу з наказу №132 від 07.05.2025 позивач вважається таким, що вибув з в/ч НОМЕР_2 до в/ч НОМЕР_4 .

Відповідно до витягу з бойового розпорядження №439дск від 29.07.2025 позивач з 30 липня 2025 року залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань до окремого розпорядження.

Разом із тим, позивач, не надав до суду доказів того, що у межах спірних правовідносин з 31.03.2025 (дата ознайомлення з оскаржуваним наказом) до 20.01.2026 (дати звернення до суду з позовною заявою) він постійно та безперервно брав особисту участь у бойових діях, знаходився у відрядженнях чи у нарядах, постійно та безперервно перебував у віддалених від мережі Інтернет та відділень Укрпошти місцях дислокації військових частин (підрозділів військових частин).

Тобто, позивач не довів існування факторів згаданих у постанові Верховного Суду від 29.11.2024 у справі №120/359/24.

Доводи представника позивача про врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 суд відхиляє, як необґрунтовані.

У справі № 500/1912/22 спір стосувався виплати грошової допомоги до 5-травня, строк на звернення до суду з яким установлений частиною другою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Натомість, у справі, що розглядається, до спірних правовідносин підлягає застосуванню місячний строк, визначений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Окрім того, у справі № 500/1912/22 позивач просив поновити строк звернення до суду, оскільки саме протягом пропущеного строку виникли об`єктивні обставини, які не залежали від його волі, що вплинули на можливість своєчасного звернення до суду, а саме, позивач був призваний на військову службу по мобілізації.

Отже, на відміну від справи, яка розглядається, у справі № 500/1912/22, обставини, які вплинули на дотримання особою строку звернення до суду виникли саме протягом (під час) шестимісячного строку, встановленого законом.

При цьому у справі № 500/1912/22 мало місце пропущення строку звернення до суду на 25 днів, тоді як у цій справі пропустив строк звернення до суду більш, ніж на пів року.

Таким чином, рішення суду касаційної інстанції у справі № 500/1912/22, на яку посилається представник позивача, не підлягає урахуванню під час розгляду цієї справи, оскільки питання дотримання строку звернення до суду в тій справі розглядалося через призму інших фактичних обставин справи та загальної норми статті 122 КАС України, яка встановлює шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.12.2025 у справі №560/6166/24.

Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше, одного з його елементів - правової визначеності.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Право на звернення до суду з позовом виникає, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Враховуючи наведені обставини, судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.

Статтею 123 КАС України встановлено наслідки порушення строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 241, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набрала законної сили у відповідності до вимог ст. 256 КАС України, проте може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 КАС України.

СуддяПетро ПАЛАМАР