Рішення № 139057358, 18.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/13595/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить:

застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , а саме зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки:

- роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;

зупинити роботи до яких допущені працівники:

- без проведення атестації робочих місць;

- без проходження обов`язкових попередніх та періодичних медичних оглядів до усунення, зазначених у позовній заяві, порушень.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що виявлені під час заходів державного нагляду (контролю) порушення відповідачем у повному обсязі фактично не усунуті.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Відповідач правом надання відзиву не скористався.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

У зв`язку з настанням смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання, на підставі наказу Міжрегіонального управління № 308/ПНС-ЗК від 05.07.2024 про проведення заходу державного нагляду (контролю), посадовими особами в період з 17.07.2024 по 18.07.2024 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 або Відповідач) за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено Акт № ПНС/ПЛ/11797/024 від 18.07.2024, у якому зафіксовано низку виявлених порушень нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки і гігієни праці.

На підставі вказаного Акта перевірки Міжрегіональним управлінням видано припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці № ПНС/ПЛ/11797/024/П/ОП від 18.07.2024, один примірник якого отримано ФОП ОСОБА_1 , про що свідчить особистий підпис.

На підставі наказу Міжрегіонального управління № 404/ПНС-ЗК від 08.08.2024 «Про проведення заходів державного нагляду (контролю)» у діяльності ФОП ОСОБА_1 посадові особи Міжрегіонального управління були уповноважені на проведення перевірки виконання суб`єктом господарювання припису № ПНС/ПЛ/11797/024/П/ОП від 18.07.2024.

Згідно направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № ПНС/1/11834-24 від 15.08.2024, позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена з 20.08.2024 по 21.08.2024 на предмет додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці в межах питань, які стали підставою для здійснення заходу контролю.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № ПНС/ПЛ/11797/024-ПНС/ ПЛ/13696/П/024 від 21.08.2024, у якому зафіксовано виявлені порушення нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки та гігієни праці.

Відповідно до вимог статті 7 Закону № 877 за результатами перевірки на підставі цього Акта складено припис про усунення порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці № ПНС/ПЛ/11797/024-ПНС/ПЛ/13696/П/024/П/ОП від 21.08.2024, один примірник якого направлено ФОП ОСОБА_1 листом від 21.08.2024 № 0504036900278.

За результатами перевірки виявлено та зафіксовано в Акті перевірки №ПНС/ПЛ/11797/024-ПНС/ПЛ/13696/П/024 від 21.08.2024 той факт, що попередньо виявлені порушення усунуті лише частково, у тому числі ті, які несуть загрозу життю та здоров`ю людей.

Так, відповідно до Акту перевірки № ПНС/ПЛ/11797/024-ПНС/ПЛ/13696/П/024 від 21.08.2024 під час проведення державного заходу нагляду (контролю) встановлено наступне:

1. Роботодавцем не погоджено поіменних списків для проходження медогляду у 2024 році, в тому числі для потерпілого, що є порушенням статті 17 Закону України «Про охорону праці», пункту 2.3, розділу ІІ Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113 (далі Порядок № 246).

2. Попередні медичні огляди працівникам підприємства, в тому числі і для потерпілого проводяться з порушенням вимог законодавства, що є порушенням статті 17 Закону України «Про охорону праці», пункту 1.4, розділу І Порядку № 246.

3. Роботодавцем не проведено періодичний медичний огляд для всіх категорій працівників, які підлягають періодичному медичному огляду у 2024 році, в тому числі і для потерпілого, що є порушенням статті 17 Закону України «Про охорону праці», пункту 1.5, розділу І Порядку № 246.

4. Роботодавцем не погоджено Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду за 2023, 2024 рік, що є порушенням статті 17 Закону України «Про охорону праці», пункту 2.17, розділу І Порядку № 246.

5. Роботодавцем проведено атестацію робочих місць не для всіх категорій працівників підприємства де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів у тому числі і для потерпілого, що є порушенням статті 17 Закону України «Про охорону праці» пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою КМУ № 442 від 01.08.1992 (далі Порядок № 442).

6. Відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме:

- роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, що є порушенням статті 21 Закону України «Про охорону праці», пункту 21 (група Б Додаток 2 пункт 3) Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 (зі змінами).

На підставі виявлених порушень, що несуть загрозу життю та здоров`ю людей, негайній зупинці підлягають роботи, до яких допущені працівники без проходження обов`язкових попередніх та періодичних медичних оглядів та до яких не отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки

З огляду на те, що існуючі порушення несуть загрозу життю та здоров`ю людей, позивач вважає, що негайному зупиненню підлягають роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, роботи без проведення атестації робочих місць, без проходження обов`язкових попередніх та періодичних медичних оглядів, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Закон України «Про охорону праці» визначає основні засади реалізації конституційного права працівників на охорону життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

В силу положень статті 4 цього Закону державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням та базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці. Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці та спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про охорону праці» умови

раці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Згідно статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує належне утримання виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; організує проведення аудиту охорони праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування на відповідність нормативно-правовим актам.

` Відповідно до статті 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров`я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров`я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування

державної політики у сфері охорони здоров`я. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов`язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов`язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов`язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров`я пов`язане з умовами праці;

- за своєю ініціативою, якщо стан здоров`я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов`язки.

За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 246 від 21.05.2007 року затверджено Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій (далі Порядок № 246), що визначає процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов`язковому медичному огляді осіб віком до 21 року.

Відповідно до пунктів 1.4 та 1.5 розділу І Порядку № 246 попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:

- визначення стану здоров`я працівника і реєстрації вихідних об`єктивних показників здоров`я та можливості виконання без стану здоров`я професійних обов`язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;

- виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров`я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- розробки індивідуальних та групових закладів охорони здоров`я та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

- проведення відповідних оздоровчих заходів.

Пунктом 2.3 розділу ІІ Порядку № 246 передбачено, що на підставі Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, за формою, зазначеною у додатку 2 на паперовому та електронному носіях, узгоджує їх у санітарноепідеміологічній станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий надсилається до закладів охорони здоров`я, третій до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий до робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Відповідно до пункту 2.17 розділу ІІ Порядку № 246 за результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) Комісія оформляє Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників за формою, зазначеною у додатку 9, який складається у шести примірниках один примірник залишається в закладі охорони здоров`я, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або вповноваженій працівниками особі, профпатологу, закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робочому органу виконавчої дирекції Фонду.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх

нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Відповідно до положень пункту 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ № 1107 від 26.10.2024, виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі Б переліку видів робіт підвищеної небезпеки, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б переліку, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ №77 від 03.02.2021, здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за формою, визначеною законодавством.

Декларація подається роботодавцем не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Документи повертаються протягом п`яти робочих днів без розгляду у разі незаповнення полів, зазначення робіт підвищеної небезпеки та машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, які не включено до групи Б переліку видів робіт підвищеної небезпеки та групи Б переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим постановою КМУ № 77 від 03.02.2021.

Декларація подається роботодавцем або уповноваженою ним особою, надсилається поштою до адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці.

Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня їх отримання.

Відмова в реєстрації декларації не допускається.

Саме при вирішені питання про надання дозволу контролюючий орган має можливість перевірити відповідність виконуваних робіт підвищеної небезпеки вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці на підставі відповідного висновку експертизи. Виконання робіт підвищеної небезпеки щодо яких уповноваженим органом не вирішено питання про відповідність вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці не дозволяється, крім випадків, встановлених законодавством, і має оцінюватися як підстава для зупинення виконання таких робіт.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Виявлені порушення безумовно можуть призвести до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю.

Згідно частини першої статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Згідно пункту 5 статті 4 Закону № 877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відповідно пункту 7 статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Судом з`ясовано, що посадовими особами Північно-Східного управліня Державної Служби з питань праці при проведенні перевірки виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки та гігієни праці, про що складено акт № ПНС/ПЛ/11797/024-ПНС/ ПЛ/13696/П/024 від 21.08.2024 та складено припис про усунення порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці № ПНС/ПЛ/11797/024-ПНС/ПЛ/13696/П/024/П/ОП від 21.08.2024.

В подальшому Північно-Східним управлінням Державної Служби з питань праці перевірено виконання припису та з`ясовано, що попередньо виявлені порушення усунуті лише частково, у тому числі ті, які несуть загрозу життю та здоров`ю людей.

Доказів виконання припису в повному обсязі суду не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип верховенства права, а саме суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, а також факт неусунення відповідачем станом на дату розгляду цієї справи судом виявлених під час заходів державного нагляду (контролю) порушень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідні витрати у справі відсутні, а тому підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Матвійчука Юліана, 119, м. Полтава, код ЄДРПОУ 44730367) до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , а саме зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки: роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра; зупинення робіт, до яких допущені працівники без проведення атестації робочих місць та без проходження обов`язкових попередніх та періодичних медичних оглядів до усунення порушень відповідно Припису ПНС/ПЛ/11797/024-ПНС/ПЛ/13696/П/024/П/ОП від 21.08.2024.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко