Ухвала суду № 139056387, 18.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"18" серпня 2026 р. справа № 300/6485/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт відповідача про виконання рішення суду у справі №300/6485/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №300/6485/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №300/6485/25 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання непридатним до військової служби та виключення з 10.02.2023 з військового обліку ОСОБА_1 , на підставі вимог п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - за станом здоров`я. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання непридатним до військової служби та виключення з 10.02.2023 з військового обліку ОСОБА_1 на підставі вимог п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - за станом здоров`я.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2026 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №300/6485/25 повернуто скаржнику.

Відтак, вказане рішення набрало законної сили 27.02.2026.

17.06.2026 позивач звернувся із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, згідно якої просить суд зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 подати у визначений судом строк звіт про виконання рішення суду від 05.11.2025 у справі №300/6485/25.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2026 заяву від 17.06.2026 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №300/6485/25 задоволено та зобов`язано керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №300/6485/25.

06.08.2026 на електронну адресу суду надійшов звіт щодо виконання рішення суду від 05.11.2025 у справі №300/6485/25, в якому зазначено, що позивач не перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у ввіреному ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні законні підстави для постановки на облік громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 має технічний доступ (через КЕП) до редагування електронних карток в Єдиному державному реєстрі призовників військовозобов`язаних та резервістів лише тих осіб, які територіально «закріплені» за їх підрозділом. Даний факт унеможливлює виконання рішення суду.

Згідно з розпорядженням від 06.08.2026 №948 призначено повторний автоматизований розподіл справи №300/5169/26 у зв`язку із перебуванням судді Шумея М.В. у відпустці.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 06.08.2026 головуючим суддею по даній справі призначено Кафарського В.В.

Розглянувши наданий суду звіт про виконання рішення суду та додані до нього докази, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Суд також зауважує, що у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Суд зауважує, що рішенням суду від 05.11.2025 у цій справі №300/6485/25 встановлено, що «позивач відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_1 від 08.06.2022, взятий 18.01.2023 на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 та 10.02.2023 рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 , за станом здоров`я визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, на підставі статей 39а, 38б, 66Б, 41в, 52-г графи ІІ розділу хвороб наказ МОУ від 14.08.2008 №402.

Зазначене підтверджується довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.02.2023 №782 та довідкою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.02.2023 №2/4/369, у яких також зазначено, що позивач 10.02.2023 за станом здоров`я визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с. 20-21).

Також відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 від 08.06.2022 міститься запис, у розділі VI відмітки про військовий облік, про виключення 10.02.2023 позивача з військового обліку відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (а.с. 17).

Проте, судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та електронного військово-облікового документа із застосунку Резерв+ позивач перебуває на обліку у 2 відділі ІНФОРМАЦІЯ_6 як військовозобов`язаний.

Тобто, дані військового квитка та відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є різними.

…

відповідачем не спростовано вказані медичні документи, не заперечив факт їх наявності або скасування відповідного рішення ВЛК стосовно позивача та не зазначено про недійсність даних документів. Такі документи містять відповідні печатки відповідача та підписи відповідальних осіб.

…

Також відповідачем не спростовано свою бездіяльність щодо внесення відповідних відомостей до реєстру одразу (тобто 10.02.2023) після визнання позивача непридатним до військової служби та виключення позивача з військового обліку, хоча документи вилучені тільки у березні 2024 року.

На переконання суду позивач не повинен відповідати за дії посадових осіб, які вилучили належну йому медичну документацію».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання непридатним до військової служби та виключення з 10.02.2023 з військового обліку ОСОБА_1 на підставі вимог п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я.

Відтак, встановивши вищенаведені обставини, суд чітко і недвозначно зобов`язав відповідача вчинити певні дії, а саме внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання непридатним до військової служби та виключення з 10.02.2023 з військового обліку ОСОБА_1 на підставі вимог п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я.

Проте, як слідує із наданого звіту відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 не вчинено жодних дій на виконання рішення суду від 05.11.2025 у справі №300/6485/25.

При цьому, доводи про технічну неможливість вчинити певні дії суд кваліфікує як намагання відповідача самоусунутись від виконання такого рішення, яке підлягає обов`язковому виконанню.

Більше того, жодних доказів на підтвердження вчинення певних дій чи заходів на виконання рішення суду відповідачем суду не надано.

Як наслідок, суд констатує про невиконання рішення суду, а також вимог ухвали суду про встановлення судового контролю.

Згідно з ч. 3 ст. 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Частиною 4 ст. 382-3 КАС України встановлено, що половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Отже, зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, підставами їх застосування є невиконання судового рішення.

Суд зазначає, що принцип обов`язковості судових рішень як одну з основних засад судочинства закріплено також у статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Означений принцип поширюється на осіб, що брали та не брали участь у справі, якщо судове рішення впливає на їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Відповідно до §§ 51, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» принцип обов`язковості виконання судових рішень входить до вимоги про юридичну визначеність. У § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» вказано, що виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу, бо право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Войтенко проти України» (§ 39), «Immobiliare Saffi v. Italy» (§ 66) додатково уточнено, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення було виконане без невиправданих затримок.

Така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а, від 07.02.2018 у справі №803/3805/15.

Конституційний Суд України у пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання. Обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

У Рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).

Набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018).

Невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

З огляду на вищевикладене, враховуючи невиконання ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення суду від 05.11.2025 у справі №300/6485/25, а також тривале порушення прав позивача, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення на керівника відповідача штрафу відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Так, на наявній в матеріалах справи довіреності, якою уповноважено помічника начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 на вчинення певних дій, міститься підпис та печатка, якими засвідчено вірність такої довіреності. При цьому, засвідчив вірність начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 .

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX встановлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб 3 328 гривень.

Таким чином, сума штрафу, накладеного на керівника (начальника) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , становить 66 560,00 грн. (20 х 3 328,00 грн), який є достатнім для спонукання ІНФОРМАЦІЯ_7 виконати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №300/6485/25, стягнувши половину цього штрафу на користь позивача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 243 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі №300/6485/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в процесі судового контролю за виконанням рішення суду.

Встановити відповідачу (боржнику) ІНФОРМАЦІЯ_8 новий строк до 11.09.2026 для подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №300/6485/25.

Накласти на керівника (начальника) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , службова адреса: АДРЕСА_1 ) штраф у сумі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят грн 00 коп).

Стягнути з керівника (начальника) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (службова адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) половину штрафу у розмірі 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп.

Стягнути з керівника (начальника) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (службова адреса: АДРЕСА_1 ) до Державного бюджету України половину штрафу у розмірі 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп.

Ухвала суду є виконавчим документом.

Стягувачами за цим виконавчим документом є:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 )

Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601).

Боржником за цим виконавчим документом є керівник (начальник) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (службова адреса: АДРЕСА_1 ).

Строк пред`явлення ухвали до виконання ОСОБА_1 становить три роки з дня набрання ухвалою законної сили.

Строк пред`явлення ухвали до виконання Державною судовою адміністрацією України становить три місяці з дня набрання ухвалою законної сили.

Копію ухвали суду надіслати особам, які беруть участь у справі, а примірник ухвали до Державної судової адміністрації України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.