Ухвала суду № 139054959, 18.08.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття звіту про виконання рішення суду

18 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/33941/23 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 140/33941/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні (з дати поранення) та перебуванні у відпустці для лікуванні після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, за періоди з 07.09.2022 по 19.02.2023, 22.04.2023 по 02.05.2023 та з 07.09.2023 по 04.10.2023.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні та у відпустці для лікуванні після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, за періоди з 07.09.2022 по 19.02.2023, 22.04.2023 по 02.05.2023 та з 07.09.2023 по 04.10.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 07.04.2025.

На виконання рішення суду від 04.04.2024 у справі № 140/33941/23 в зобов`язальній частині Волинським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 16384/2024р. від 22.08.2024.

Ухвалою від 29.05.2026 задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та встановлено судовий контроль за виконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 140/33941/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання рішення суду від 04.04.2024 у справі № 140/33941/23 у строк 30 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.

01.07.2026 від позивача до суду надійшла повторна заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду 04.04.2024 у справі № 140/33941/23, яка обґрунтована невиконанням військовою частиною НОМЕР_1 вимог ухвали від 29.05.2026.

Від військової частини НОМЕР_1 до суду 06.07.2028 надійшло клопотання про продовження терміну на надання звіту, яке обґрунтовано тим, що після проведення необхідних розрахунків щодо суми коштів, необхідних для виконання рішення, військова частина НОМЕР_1 звернулася до розпорядника коштів вищого рівня (військової частини НОМЕР_2 ) з клопотанням про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 140/33941/23. Також розпоряднику вищого рівня було надана відповідна довідка розрахунок. На момент подання цього клопотання відповідне клопотання знаходиться на погодженні розпорядника коштів вищого рівня (військової частини НОМЕР_2 ).

Від позивача 15.07.2026 надійшло заперечення проти продовження строку на надання звіту встановленого ухвалою від 29.05.2026.

03.08.2026 від військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про виконання ухвали суду в якій вказує, що в порядку виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 140/33941/23 військовою частиною НОМЕР_1 23.07.2026 було здійснено виплату - 327 297,31 грн , що підтверджується відомістю розподілу виплат від 23.07.2026 № 260723PB000057135711.

Просить прийняти звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 140/33941/23.

Від позивача надійшло заперечення на поданий 03.08.2026 звіт, в якому вказує, що згідно довідки-розрахунка від 04.04.2024 сума боргу складає 425 061, 44 грн. Однак, військовою частиною НОМЕР_1 23.07.2026 було здійснено виплату 327 297,31 грн, що підтверджується відомістю розподілу виплат від 23.07.2026 №260723PB000057135711.

Отже, відповідачем недоплачено ще 97 764,13 грн.

Відтак, вважає, що звіт є передчасним, оскільки дії, які вчинені відповідачем, не привели до виконання рішення суду, оскільки позивачу не виплачено нараховану заборгованість в повному обсязі.

Від військової частини НОМЕР_1 до суду 06.08.2028 надійшов звіт, в якому вказує, що виходячи з роз`яснень фінансової служби військової частини НОМЕР_1 щодо різниці в сумах, що визначені довідкою розрахунком для виконання рішення суду і платіжним документом про виплату можна зробити висновок, що при виплаті на виконання рішення суду з визначеної суми були утримані оплата військового збору 76 511,06 грн та оплата ПДФО 21 253,07 грн.

Вважає, що рішення суду від 04.04.2024 у справі № 140/33941/23 військовою частиною НОМЕР_1 виконано належним чином.

Від позивача до суду 07.08.2026 надійшло заперечення на поданий звіт про виконання судового рішення, відповідно до якого просить суд:

відмовити у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 340/33941/23 від 04.04.2024;

змінити спосіб і порядок виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 340/33941/23 від 04.04.2024 шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 97 764,13 грн (дев`яносто сім тисяч сімсот шістдесят чотири гривні 13 копійок);

керівника Накласти на командира військової частини НОМЕР_1 , як суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення, штраф за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду справі № 340/33941/23 від 04.04.2024.

На обґрунтування вказує на таке.

Згідно Довідки-розрахунка від 04.04.2024, згідно якої сума боргу складає 425 061, 44 грн. Однак, військовою частиною НОМЕР_1 23.07.2026 було здійснено виплату в сумі 327 297,31 грн, що підтверджується відомістю розподілу виплат від 23.07.2026 № 260723PB000057135711.

Отже, відповідачем недоплачено ще 97 764,13 грн.

Вважає, що відповідно до законодавства України, доходи військовослужбовців підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), і відповідні суми податку утримуються з їхніх заробітних плат. Однак, сума утриманого ПДФО одразу компенсується військовослужбовцям назад за рахунок коштів з державного бюджету.

Це означає, що, на практиці, у військовослужбовців не зменшуються нарахування через сплату податку. Тобто вони отримують своє грошове забезпечення у повному обсязі. Даний механізм описаний в ряді статей Податкового кодексу України.

Розглянувши в порядку письмового провадження поданий звіт та додані до нього на підтвердження відповідних обставин матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою-четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічні вимоги передбачені статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Крім того, згідно зі приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Приписами статті 382-3 КАС України встановлено таке.

Суд, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.

З поданого звіту про виконання рішення суду у даній справі вбачається, що військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

При цьому позивачу було нараховано 425 061, 44 грн, але фактично виплачено 327 297,31 грн.

З пояснень військової частини НОМЕР_1 вбачається, що невиплачену різницю складають утримані податки та збори.

Заперечення позивача зводяться до незгоди з фактично виплаченої йому згідно рішення суду додаткової допомоги.

Надаючи оцінку фактичним обставинам в контексті питання прийняття звіту про виконання рішення суду у даній справі, суд виходить з такого.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відсутні. З наданих відповідачем до звіту документів, судом встановлено, що відповідачем вчиняються дії на виконання судового рішення, зокрема, шляхом нарахування та виплати відповідних сум, що не заперечується позивачем.

Водночас, питання правомірності утримання з нарахованих сум допомоги податків та зборів не було питанням судового дослідження при вирішенні даної справи.

Верховний суд в постанові від 30.04.2026 у справі № 340/7985/25 дійшов такого висновку: коли суб`єкт владних повноважень після вчинення дій на виконання судового рішення застосовує нову нормативну підставу, правомірність якої не була предметом попереднього судового розгляду, суд має розрізняти питання технічного виконання рішення та виникнення самостійного нового предмета адміністративного спору.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та наведені правові висновки Верховного суду, суд дійшов висновку, що питання законності утримання з нарахованої та належної до виплати додаткової винагороди виходить за межі виконання рішення суду у даній справі та створює нові правовідносини, судова оцінка яких повинна здійснюватися в загальному позовному порядку, а не через інститут судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.

З огляду на наведене, суд вважає за доцільне прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду у даній справі.

Також не підлягає до задоволення клопотання позивача про зміну способу і порядку виконання рішення у цій справі шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 97 764,13 грн, оскільки, з огляду на наведене вище, ця сума є спірною та підлягає підтвердженню в межах звернення до суду в загальному позовному порядку.

Керуючись статтями 6, 243, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ф. А. Волдінер