Рішення № 139054595, 13.04.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.04.2026Справа № 910/294/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон - Експорт"

про стягнення 150 279, 21 грн.

Представники учасників справи:

Від позивача: Бойко Г.Є. (поза межами приміщення суду);

Від відповідача: Гріцев В.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПВТ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон - Експорт" (далі - відповідач) про стягнення 150 279, 21 грн, з яких: 143 672, 98 грн основний борг, 4 711, 81 грн пеня, 951, 05 грн інфляційні втрати та 943, 37 грн 3 % річних.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем порушено умови Договору № PVT-030225-ТЕХ про транспортно - експедиторське обслуговування від 3 лютого 2025 року в частині понесення витрат, пов`язаних з забезпеченням перевезення вантажу вагонами за більш довгий маршрут слідування до станції призначення у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути вищевказану суму.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВТ" залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.

21.01.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 відкрито провадження у справі № 910/294/26, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву, позивачу строк для подачі відповіді на відзив та запропоновано відповідачу у п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження, у разі наявності, надати суду заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

30.01.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення, в яких відповідач просить суд призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАЙГОН - ЕКСПОРТ" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.03.2026.

09.02.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково погоджується з вимогами позивача в частині понаднормового простою у сумі 9 200, 46 грн, проте заперечує щодо стягнення додаткових витрат позивача у сумі 132 090, 00 грн, з огляду на наступні обставини:

- Позивач та відповідач у Договорі ТЕО та Додатку №2 не визначали маршрут або план прямування поїздів, для доставлення вантажу відповідача, натомість сторони Договору ТЕО під час укладення Додатку № 2 визначили лише станцію відправлення вантажу - Гракове (код станції 430601) та станцію прибуття вантажу - станція Берегова (код станції 400502). Маршрут прямування поїздів - не мав значення для виконання сторонами Договору ТЕО та Додатку №2.

Таким чином, позивач та відповідач у Договорі ТЕО встановили - що вартість послуг позивача, що встановлена за відповідним додатком до Договору ТЕО - є незмінною (фіксованою) та не може бути змінена стороною в односторонньому порядку.

Відшкодування можливих "додаткових витрат" позивача в силу положень п.3.2 Договору ТЕО - не передбачено. Єдиною підставою для зміни вартості послуг позивача за Договором ТЕО та додатком до нього - є п.3.11 Договору ТЕО, за яким, позивач має право ініціювати зміну вартості послуг за відповідним додатком - у випадку збільшення тарифу на залізничні перевезення АТ "Укрзалізниця".

Однак, як було зазначено позивачем у своєму листі №94 від 17.09.2025р., розмір тарифів АТ "Укрзалізниця" не змінився", а за відсутності згоди відповідача на зміну вартості послуг позивача або згоди на понесення додаткових витрат - посилання на зміну планів формування поїздів є не обґрунтованим та правомірним.

Тому відповідач повністю заперечує проти аргументу позивача щодо зміни маршруту прямування поїздів - як на підставу для стягнення 132 090, 00 грн., з огляду на непідтвердження таких обставин належними та допустимими доказами, а також на те, що такі обставини не мають значення для справи відповідно до Договору ТЕО ;

- Позивач та відповідач передбачили у Договорі ТЕО, що акти приймання-передачі послуг - складаються виключно у паперовій формі шляхом обміну оригіналами документів звичайною поштою одночасно із обміном копіями таких актів засобами електронної пошти, однак, позивачем не надано, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відправлення позивачем засобами поштового зв`язку письмових оригіналів актів разом із доданими до них копіями відповідних транспортних накладних. (б) не погоджені відповідачем шляхом їх підписання.

- Надані позивачем акти виконаних робіт (надання послуг) №2900 від 16 вересня 2025 року та №2901 від 21 вересня 2025 року - не містять підпису уповноваженої особи відповідача, тому не є належним доказом.

- Додатком № 2 позивач та відповідач передбачили надання позивачем "транспортно-експедиторських послуг" з відвантаження вантажу відповідача зі станції Гракове до станції Берегова, з розміром плати позивачу за такі послуги - у розмірі 990,00 грн. без ПДВ. Натомість акти № 2900 та № 2901, на відміну від підписаних позивачем та відповідачем актів №2851 від 23.09.2025р., №3010 від 23.09.2025р., №2883 від 28.09.2025р., та №2998 від 07.10.2025р. складені не на засвідчення факту надання Позивачем "транспортно-експедиторських послуг за Додатком №2 за ставкою 990,00 грн. без ПДВ за тонну" - а складені на послуги, які не замовлялися відповідачем та за вартістю, яка не погоджувалася Відповідачем (складені не на виконання Додатку №2).

Разом з тим, в силу приписів пунктів 3.6- 3.10 Договору ТЕО, актами приймання послуг за Договором ТЕО, можуть бути визнані виключно ті акти, зміст яких відповідає домовленостям сторін (Договір ТЕО та Додаток №2) та які складені у відповідності до таких домовленостей;

- Позивач та відповідач під час укладення Договору ТЕО - встановили у п.3.2 Договору ТЕО, що всі можливі витрати позивача включені до суми винагороди позивача, встановленої відповідним додатком до Договору ТЕО - тобто всі свої витрати позивач "відшкодовує" за рахунок винагороди, яка визначена позивачем та відповідачем у Додатку №2. Згоди бути зобов`язаним щодо відшкодування додаткових витрат за актами №2900 від 16 вересня 2025 року та №2901 від 21 вересня 2025 року відповідач не надавав, додаткових послуг у позивача не замовляв, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 132 090, 00 грн. є неправомірними;

- Перевіривши надані позивачем розрахунки, відповідач частково погоджується із вимогами - в частині сплати 9 200, 46 грн. за понаднормовий простій вагонів.

З наданого позивачем розрахунку, вибачається, що позивачем за вагонами №95660056, 95133583, 95659322, 95618773, 95608204, 95838439, 95129508, 95132920, 95593448, 95359139, 95362083, 95620415, 95616850, 98201288, 95592903 - проведено розрахунок простою, з порушенням визначеного п.6) Додатку №2 порядку, оскільки проведено розрахунок по зазначеним вагоном - виходячи з неповної доби простою, що є неправомірним;

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти нарахування 3 % річних, інфляційних втрат та пені, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

13.02.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач заперечив щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та вказав на те, що підставою для прийняття АТ «Укрзалізниця» вантажу до перевезення є наявність оформленої залізничної накладної. Залізничні накладні були оформлені, відповідно до наданої відповідачем інструкції №1 від 05.09.2025. Перевезення за цими накладними могло бути здійснено виключно за одним маршрутом зі ст. Гракове до ст. Берегова, відповідно до встановленого АТ «Укрзалізниця» плану формування поїздів. Позивач, не міг самостійно обирати маршрут перевезення, з огляду на специфіку і порядок здійснення перевезення залізничним транспортом;

За твердженнями позивача, останній не збільшував розмір плати Експедитору в односторонньому порядку, натомість вимагає відшкодування понесених в інтересах відповідача витрат, які сторони не передбачили і можливість їх настання не могли передбачити в момент укладення Додатку №2.

Позивач із застосуванням Сервісу ЕДО «ВЧАСНО» надіслав Відповідачу: 1) Акт №2900 від 16.09.2025; 2) Акт №2901 від 21.09.2025, а відповідач 06.10.2025 отримав ці документи та ознайомився з ними, а тому, за доводами позивача, вказані Акти відповідають вимогам Договору та були надіслати відповідачу у спосіб, передбачений п.7.4. та 3.10 Договору, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

17.02.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/294/26 до судового розгляду по суті на 23.03.2026.

16.03.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник позивача у судовому засіданні 23.03.2026 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні частково заперечив проти заявлених позовних вимог.

Судом у судовому засіданні 23.03.2026 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 13.04.2026.

Представник позивача у судовому засіданні 13.04.2026 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.04.2026 частково заперечив проти заявлених позовних вимог.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення перерви у судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 13.04.2026.

У судовому засіданні 13.04.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАЙГОН - ЕКСПОРТ» (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПВТ» (далі - експедитор) укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 3 лютого 2025 року № PVT-030225-ТЕХ (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого експедитор зобов`язався за плату й за рахунок Товариства організувати відвантаження й перевезення вантажів (сільськогосподарської продукції) власним або залученим залізничним транспортом по території України або за межами України відповідно до погоджених сторонами додатків до цього Договору.

Відповідно до пунктів 1.3., 1.5., 1.6. договору обсяг вантажу, його найменування, періоди відвантаження, вартість послуг експедитора й інші умови відвантаження вантажів, визначаються в додатках до цього правочину та відповідних інструкціях Товариства. В інструкціях визначається інформація щодо найменування й характеристик вантажу, пункту й станції навантаження, обсягів перевезення, строків початку й кінця навантаження, найменування й коду станції призначення, найменування й коду вантажоодержувача, видів супровідних документів, а також інша додаткова інформація, яка, на думку клієнта, необхідна експедитору для відвантаження вантажів. Інструкції надаються на виконання відповідного додатку до цього договору та не можуть йому суперечити. Підприємство підтверджує та визнає, що час надання транспортних засобів для відправлення й перевезення вантажу клієнта є істотною умовою договору і в разі затримки на стороні експедитора Товариство може зазнати значних збитків. Експедитор погоджується з тим, що якщо збитки виникнуть у зв`язку з невиконаними зобов`язаннями на його стороні, він повинен повністю відшкодувати їх клієнту незалежно від суми винагороди, що підлягає сплаті за цим правочином.

За пунктом 1.4. договору послуги експедитора включають: організацію відвантаження та перевезення вантажів Товариства залізничним транспортом територією України; фрахт транспортних засобів (залізничних вагонів тощо) або використання власних транспортних засобів (залізничних вагонів тощо) з метою забезпечення подачі таких транспортних засобів у порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення та відвантаження вантажів Товариства; ведення обліку надходження та відправлення вантажів із залізничних станцій, складів, терміналів або інших об`єктів; організацію експертизи вантажів; організацію охорони вантажів клієнта під час їх перевезення, перевалки та зберігання; надання в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявок на відправлення вантажів та нарядів на відвантаження; здійснення оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; представництво інтересів Товариства на пунктах відвантаження (елеваторах, хлібоприймальних підприємствах (ХПП), комбікормових заводах (ККЗ) тощо; здійснення розрахунків з залізницями, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; переадресування вагонів з вантажами Товариства; оформлення документів та організацію роботи відповідно до митних, карантинних і санітарних вимог; надання інших транспортно-експедиторських послуг відповідно до статті 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за окремими замовленням Товариства; надання інших допоміжних і супутніх послуг.

Підприємство зобов`язане, зокрема: організовувати перевезення вантажів Товариства власним залізничним транспортом або залученим залізничним транспортом третіх осіб по території України відповідно до укладеного сторонами додатку до цього договору та інструкцій клієнта; у строки та місце, визначені сторонами в додатку та/або визначені клієнтом в інструкціях, забезпечити подачу транспорту, придатного для перевезення заявленого вантажу згідно вимог чинного законодавства України; здійснювати оперативний контроль за рухом вантажу, інформувати клієнта про всі зміни в ході перевезення, які тягнуть або можуть потягнути за собою порушення строків доставки вантажу, або незабезпечення його збереження; забезпечити відвантаження та перевезення всієї кількості вантажу, яка заявлена клієнтом до відвантаження та перевезення; згідно відповідного додатку до цього договору та інструкцій на відвантаження від клієнта забезпечити подання заявки на перевезення вантажу в Управління залізниць і на станціях відправлення, а також подання рухомого складу (залізничних вагонів) під завантаження вантажу клієнта; неухильно виконувати інструкції відповідно до умов, визначених клієнтом у такій інструкції та згідно з відповідним додатком до цього договору; вживати всіх необхідних заходів по відвантаженню всього заявленого клієнтом у додатку до цього договору обсягу вантажу (пункти 2.1.1.-2.1.5., 2.1.13. Договору).

У свою чергу, Товариство зобов`язалось, зокрема: не пізніше ніж за 10 днів до початку навантаження відповідного обсягу вантажу подати Підприємству інструкції; у порядку, передбаченому даним договором, сплатити належну Підприємству плату за надані послуги (пункти 2.2.1., 2.2.5. Договору).

Відповідно до пунктів 3.1.-3.4.3 Договору його загальна вартість складається з вартостей наданих Товариству послуг протягом строку дії цього правочину. Вартість послуг (розмір плати тощо) Експедитора є фіксованою та погоджується у додатках до цього Договору. Вартість послуг Експедитора визначається видом та об`ємом послуг, включає в себе суму винагороди Експедитора та загальну суму витрат Експедитора, що складається з суми оплати послуг третіх осіб, залучених Експедитором до виконання даного Договору, та суми зборів, обов`язкових платежів, що сплачуються Експедитором при виконанні даного Договору, при цьому Сторони визнають та підтверджують, що всі можливі витрати включені Експедитором у в суму винагороди Експедитора. Розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підприємства в такому порядку: передплата в розмірі 60 % від розрахованої на підставі відповідно додатку та інструкції суми вартості послуг експедитора - протягом 3-х робочих днів з дати отримання рахунку клієнтом; 20 % від розрахованої на підставі відповідно додатку та інструкції суми сплачуються клієнтом після приймання вантажоодержувачем вантажу на основі кількості вивантаженого вантажу, яка визначається на підставі зведення портового експедитора, складеного в пункті вивантаження. Зобов`язання клієнта з оплати залишкових 20 % вартості наданих експедитором послуг виникає після реєстрації останнім податкової накладної з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних на повну вартість наданих за відповідним первинним документом послуг та після надання експедитором на електронну адресу клієнта: vat@agromino.com, повідомлення про проведення такої реєстрації, згідно вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) та вказівок Товариства.

Факт надання експедитором послуг за договором засвідчується актом приймання-передачі наданих послуг, підписаним сторонами (пункт 3.6. Договору).

З метою підписання актів приймання-передачі послуг, Експедитор надсилає поштою/ надає нарочно Клієнту підписаний з свого боку оригінал Акту приймання - передачі послуг разом із відповідними копіями транспортних накладних, - а також надсилає на всі наступні електронні адреси: Alina.Siruk@agromino.com; сканкопію Акту приймання - передачі послуг з сканкопіями транспортних накладних, які підтверджують надані послуги згідно Акту приймання - передачі послуг. Клієнт підписує протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання оригіналу Акту від Експедитора або надає зауваження до Акту приймання-передачі послуг. Якщо протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання від Експедитора Актів приймання - передачі послуг, Клієнт не підписав Акт приймання-передачі послуг або не надав зауваження до отриманого Акту приймання - передачі послуг, Експедитор надсилає повторне повідомлення на всі наступні електронні адреси: Alina.Siruk@agromino.com; із зазначенням, що Акт приймання - передачі послуг було надано (направлено) Клієнту, але ще не підписано уповноваженим представником Клієнта. По закінченню 10 (Десяти) робочих днів з дня отримання повторного повідомлення від Експедитора на електронні адреси про ненадання зауважень / не підписання Акту приймання -передачі послуг, такий Акт приймання - передачі послуг вважається підтвердженим Клієнтом у версії, надісланій Експедитором (п. 3.10 Договору).

Відповідно до пункту 3.11. Договору, у випадку збільшення AT "Укрзалізниця" тарифу на залізничні перевезення, експедитор має право запропонувати Товариству збільшити вартість послуг на суму такого збільшення, повідомивши клієнта про свій намір не пізніше ніж за 14 календарних днів до бажаної дати зміни вартості послуг за відповідним додатком до цього правочину та надати обґрунтований розрахунок запропонованого нового розміру вартості послуг разом з документами, які підтверджують офіційний факт збільшення тарифу на залізничні перевезення або посилання на наявність офіційного повідомлення про зміну тарифу на залізничні перевезення на офіційному сайті AT "Укрзалізниця". З метою уникнення будь-яких сумнівів, сторони дійшли згоди про те, що збільшення вартості вагонної складової у складі вартості послуг (розміру плати) експедитора в зв`язку з використанням останнім (фрахт, оренда тощо) вагонів парку Філії "Центру транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" не є підставою для збільшення відповідної вартості послуг (розміру плати) експедитора. Взаємне погодження сторонами нових тарифів і вартості послуг оформлюється додатком або додатковою угодою до цього договору. Нові тарифи та вартість послуг не поширюються на вантажі клієнта, що знаходяться в дорозі. У випадку відмови клієнта погодити нові запропоновані експедитором тарифи та розмір вартості послуг, останній має право відмовитися від подальшого надання послуг транспортного експедирування, пов`язаних з перевезенням вантажів за відповідним додатком, за виключенням тих вантажів, які знаходяться в дорозі.

В разі порушення умов оплати послуг Експедитора Клієнт сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день порушення (п. 5.11 Договору).

Якщо інше не передбачене у цьому договорі, документи або повідомлення (їх паперові копії тощо), які підписані за допомогою кваліфікованого електронного підпису та відправлені електронною поштою, мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися стороною, від імені якої вони були відправлені. Якщо інше не передбачене в цьому договорі, документ, переданий засобами електронної пошти, вважається одержаним адресатом через одну годину з моменту відправлення автором повідомлення в електронній формі. Сторони визнають, що будь-які повідомлення, листи або документи експедитора без кваліфікованого електронного підпису останнього, що відправлені з електронних адрес: pvt@pvt.in.ua та i.skiba@pvt.in.ua на будь-яку з електронних адреси Товариства: Alina.Siruk@agromino.com, exportsales@agromino.com, - вважаються такими, що відправлені належним чином, повноважною особою Підприємства та з дотриманням умов цього правочину. Сторони визнають, що будь-які повідомлення, листи або документи, які відправлені з однієї з наступних електронних адрес: Alina.Siruk@agromino.com, exportsales@agromino.com, на електроні адреси експедитора: pvt@pvt.in.ua та i.skiba@pvt.in.ua, - вважаються такими, що відправлені належним чином та з дотриманням умов цього правочину. Узгодження, підписання та доставка договору, додатків та додаткових угод до нього, заявок, первинних документів та будь-яких інших документів, складених у зв`язку з виконанням сторонами своїх зобов`язань за договором, можуть здійснюватися із застосуванням сервісів електронного документообігу "Вчасно", "M.E.Doc" або інших аналогів, використання яких узгоджено сторонами. У такому випадку документи, відправлені з використанням сервісів електронного документообігу, вважаються доставленими в дату, зазначену в інформаційному повідомленні відповідного сервісу про дату доставлення відповідного документа іншій стороні, а узгодження та підписання таких документів здійснюється протягом строків, визначених цим правочином для узгодження та підписання електронних (сканованих) копій таких документів (пункт 7.4. договору).

Відповідно до пунктів 7.1., 7.2. вказаного правочину останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31 грудня 2025 року, а в частині зобов`язань, що є невиконаними на вказану дату, - до повного виконання сторонами цих зобов`язань за договором. Зміни в договір можуть бути внесені по взаємній згоді сторін, що оформляється додатковою угодою до договору. Зміни, доповнення, додаткові угоди до договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу лише у випадку, якщо вони складені в письмовій формі й підписані уповноваженими представниками сторін.

У додатку № 1 до договору сторони погодили, що комплексна ставка за одну відправлену тонну пшениці у вагоні власного парку, враховуючи залізничний тариф, з елеватора ТОВ "Самійлівський елеватор" (станція відправлення Самійлівка) до станції призначення "Одеса-Порт експ." становить 552,00 грн з ПДВ. Цей додаток підписаний повноважними представниками сторін і скріплений їх електронними печатками у визначеному договором порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами під час розгляду даної справи, обумовлені додатком № 1 до договору послуги були виконані відповідачем та оплачені позивачем в повному обсязі. Будь-які зауваження щодо порядку виконання умов вказаного додатку у сторін відсутні.

2 вересня 2025 року між сторонами в установленому Договором порядку було підписано додаток № 2 до Договору, за умовами якого Підприємство зобов`язалось надати Товариству транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з відвантаженням зерна соняшника у кількості до 4 000,00 тонн у період з 5 вересня 2025 року по 25 вересня 2025 року зі станції Гракове (код станції 430601, Південної залізниці) до станції призначення - Берегова (код станції 400502, Одеська залізниця). Розмір плати експедитора за відвантаження однієї тонни вантажу складає 990,00 грн без ПДВ.

Відповідно до пунктів 2, 3 вказаного додатку № 2 кількість вантажу для відвантаження за цим додатком становить максимальну кількість вантажу, який клієнт бажає, а експедитор погоджується відправляти протягом вищезазначеного строку відвантаження. Клієнт на свій розсуд визначає кількість вантажу для відправлення та остаточну кількість вантажу в межах визначеної у цьому додатку максимальної кількості вантажу, а експедитор погоджується своєчасно та належним чином відвантажувати ту кількість вантажу, яка буде йому передана клієнтом. Остаточна кількість вантажу до відвантаження за цим додатком визначається на підставі загальної кількості вантажу, переданого клієнтом експедитору для відвантаження за цим додатком протягом строку відвантаження, та не може перевищувати визначену в цьому додатку максимальну кількість вантажу. Загальна кількість вантажу не може бути меншою від маси вантажу, необхідної для завантаження вагонів, відправлених експедитором на виконання інструкцій клієнта в межах обсягу, визначеного цим додатком.

Експедитор гарантує та запевняє, що у нього є в наявності уся необхідна матеріально-технічна база для виконання цього додатку та договору в повному обсязі, укладені всі необхідні для виконання цього додатку договори з третіми особами, у тому числі договори перевезення вантажів; в експедитора є в наявності (або будуть в наявності на момент виконання зобов`язань) власні або орендовані транспортні засоби, кількість яких є необхідною та достатньою для належного й своєчасного відвантаження вантажу клієнта, у кількості, у строки, за маршрутами перевезення, визначанні сторонами в цьому додатку (п. 4 вказаного додатку).

Пункт 6 Додатку № 2 передбачає, що нормативний час простою (завантаження/вивантаження) вагону - 48 годин з моменту прибуття вагона на станцію (до моменту прийняття вагона до перевезення). За кожну наступну повну добу простою - Клієнту нараховується плата в розмірі 400,02 грн/ваг. з ПДВ на добу, яку Клієнт зобов`язується сплатити Експедитору протягом 5 робочих днів з дати отримання рахунку на оплату та акту наданих послуг.

Цей Додаток набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та є невід`ємною частиною Договору. Цей Додаток прочитаний Сторонами повністю, відповідає їхній волі та містить всі істотні умови, відносно яких Сторони бажали домовитися. Умови цього Додатку Сторони визначають розумними та справедливими (пункт 7 вказаного додатку).

З матеріалів справи вбачається, що 5 вересня 2025 року відповідач направив на визначену договором електронну пошту відповідача інструкцію на відвантаження вантажу (заявка від 5 вересня 2025 року № 1) згідно з додатком № 2 до договору з такими умовами навантаження: 1 200,00 тон соняшнику, станція відправлення Гракове (код 430601), станція призначення Берегова (код 400502), період відвантаження з 5 вересня 2025 року по 14 вересня 2025 року, вантажоотримувач ТОВ "Олсідз Блек Сі".

З 05.09.2025 по 20.09.2025 на виконання вищезазначеної заявки - позивач направив 25 власних (орендованих) вагонів-зерновозів під навантаження на станцію Гракове (код станції 430601).

Як зазначає позивач, на дату укладення Додатку № 2 02.09.2025 відстань між ст. Гракове (код станції 430601) та ст. Берегова (код станції 400502) становила 811 км (59 км (відстань від ст. Гракове до ст. Основа) + 752 км (відстань між транзитними пунктами Основа та Берегова).

Позивач у позовній заяві зазначає, що 07.09.2025 Російською Федерацією здійснено масований обстріл цивільних об`єктів та об`єктів цивільної інфраструктури, внаслідок чого було пошкоджено міст через р.Дніпро в Кременчуці, в результаті пошкодження моста було внесено зміни до плану формування поїздів.

Так, 11.09.2025 - на офіційному веб-порталі АТ «Укрзалізниця» було опубліковано інформацію наступного змісту: «Повідомляємо, що через пошкодження інфраструктури внаслідок масованого обстрілу Кременчуцького вузла з 20.00 08 вересня 2025 року до 20.00 15 жовтня 2025 року внесені зміни до плану формування поїздів.

15.09.2025 на офіційному веб-порталі АТ «Укрзалізниця» опубліковано інформацію про зміну тарифних відстаней між транзитними пунктами (Додаток згідно наказу АТ «Укрзалізниця» №278/од від 15.09.2025).

Відповідно до вказаного Додатку від 15.09.2025, відстань між транзитними пунктами Основа та Берегова збільшилась з 811 км до 981 км, тобто на 170 км: 922 км (відстань між транзитними пунктами Основа та Берегова) + 59 км (відстань між ст. Гракове та транзитним пунктом Основа (не змінилась) = 981 км.

Згідно з пп. 2.1. п. 2 розділу ІІ «Правила застосування тарифів» Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язаних з ними послуг, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №317 від 26.03.2009 (далі - Збірник тарифів) плата за перевезення вантажів обчислюється залежно від відстані перевезення. Таким чином, збільшення відстані між станцією відправлення та станцією призначення безпосередньо впливає на розмір провізної плати.

Як стверджує позивач, 02.09.2025 при укладенні Додатку №2 до Договору сторони не передбачили та не могли передбачити зміну тарифних відстаней між транзитними пунктами, розташованими на шляху слідування між ст. Гракове та ст. Берегова.

Після 15.09.2025 для доставки вантажу відповідача в пункт призначення, вагони мали подолати не 811 км, а вже 981 км, тобто на 170 км більше, а обставина зміни маршруту не залежить позивача і не могла бути передбачена при укладанні договору та додатку №2. Для надання транспортно-експедиторських послуг та належного виконання заявки Відповідача, позивач був вимушений понести витрати, пов`язані з забезпеченням перевезення вантажу вагонами за більш довгим маршрутом слідування до станції призначення.

Так, позивач повідомив про вказані факти на електронну адресу відповідача: Valentyna.Volska@agromino.com: 11.09.2025 (повідомлення) та листом від 12.09.2025 №92 та просив здійснити перегляд розміру плати Експедитору за Додатком №2 в зв`язку зі зміною плати за перевезення.

Листом від 12.09.2025 №1209-25 відповідач відмовив у здійсненні перегляду розміру плати, звернув увагу на умови пункту Договору щодо перегляду розміру плати Експедитору внаслідок зміни тарифів АТ «Укрзалізниця» та наголосив на необхідності подальшого виконання умов Договору, в тому числі Додатку №2 та Інструкції №1 (які є невід`ємними частинами Договору).

Листом від 17.09.2025 №94 позивач повідомив відповідача, що зміна тарифної відстані не є зміною тарифу АТ «Укрзалізниця» в розумінні п. 3.11. Договору, жодних змін до тарифів АТ «Укразалізниця» не вносилось; зміна провізної плати відбулась внаслідок збільшення тарифної відстані між пунктом відправки та пунктом призначення, у зв`язку з пошкодженням залізничної інфраструктури Кременчуцького вузла. Надання послуг зі збереженням відстані перевезення до дати усунення пошкоджень інфраструктури Кременчуцького вузла - неможливо. Ці витрати не були враховані у розмір плати Експедитору згідно з Додатком №2, їх не можливо було передбачити в дату укладення Додатку №2, а отже підлягає компенсації Клієнтом окремо, незалежно від узгодженої плати Експедитору.

Листом від 17.09.2025 №1709-25 відповідач повторно заперечив щодо перегляду розміру плати Експедитору та наголосив на обов`язковості умов Договору та зобов`язанні позивача надати послуги та забезпечити своєчасну подачу і навантаження вагонів, а також повідомив про застосування штрафних санкцій у разі невиконання перевезення.

Так, позивач продовжив виконувати зобов`язання з організації перевезення вантажів за маршрутом зі ст. Гракове (код станції 430601) до ст. Берегова (код станції 400502), згідно зі зміненими маршрутами слідування та оновленими тарифними відстанями, затвердженими АТ «Укрзалізниця» 15.09.2025.

Позивач виконав перевезення вантажів, відповідно до Додатку №2 від 02.09.2025 та Заявки (інструкції) №1 від 05.09.2025 та здійснив перевезення вантажу.

В подальшому, 06.10.2025 позивач із застосуванням сервісу електронного документообігу «ВЧАСНО» надіслав відповідачу:

1) Рахунок на оплату № 2900 (1619) від 16.09.2025 на суму 42 268,80 грн. з ПДВ;

2) Акт виконання робіт (надання послуг) №2900 від 16.09.2025 на суму 42 268,80 грн. з ПДВ;

3) Рахунок на оплату № 2901 (1620) від 21.09.2025 на суму 89 821,20 з ПДВ;

4) Акт виконання робіт (надання послуг) №2901 від 21.09.2025.

Так, 15.10.2025 позивач надіслав на електронну адресу клієнта -Alina.Siruk@agromino.com повідомлення про надання Експедитором та непідписання Клієнтом Актів наданих послуг із застосуванням сервісу ЕДО «ВЧАСНО».

Як стверджує позивач, у 10-денний термін з моменту тримання повідомлення, відповідач не підписав надані Акти та не надав заперечення щодо їх змісту.

Отже, на думку позивача, з 30.10.2025 Акти виконання робіт (надання послуг) № 2900 від 16.09.2025 та №2901 від 21.09.2025 вважаються підтвердженими відповідачем, послуги - прийнятими та такими, які підлягають оплаті, проте останнім не здійснено оплату вказаних актів.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 150 279, 21 грн, з яких: 143 672, 98 грн основний борг (132 090, 00 грн додаткові витрати та 11 582, 98 грн оплата за понаднормативний простій вагонів), 4 711, 81 грн пеня, 951, 05 грн інфляційні втрати та 943, 37 грн 3 % річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву частково погодився із вимогою позивача в частині відшкодування понаднормативного простою у розмірі 9 200, 46 грн, заперечив щодо інших вимог позивача, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За частинами 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом така форма для цього виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Вказаний правочин підписаний кваліфікованими електронними підписами (далі - КЕП) повноважних осіб його сторін за допомогою платформи "Вчасно", а також скріплений їх електронними печатками.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (частина 1 статті 909 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 906 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Частиною 1 статті 929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (стаття 934 ЦК України).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання.

Щодо стягнення з відповідача 11 582, 98 грн за понаднормовий простій вагонів, суд зазначає наступне.

Предметом укладеного між сторонами договору є зобов`язання експедитора організувати обумовлені в додатках до нього перевезення, а також зобов`язання відповідача оплатити такі послуги в установленому договором порядку.

Зокрема, у додатку № 2 до договору сторони чітко погодили маршрут перевезення, кількість вантажу, строки його відвантаження та тариф плати експедитору.

При цьому, зі змісту пункту 4 цього ж додатку вбачається, що позивач мав всю необхідну матеріально-технічну базу для належного відвантаження загального обсягу визначеного вантажу (4 000,00 тонн).

Пунктом 6 додатку № 2 до Договору встановлено, що нормативний час простою (завантаження/вивантаження) вагону - 48 годин з моменту прибуття вагона на станцію (до моменту прийняття вагона до перевезення).

За кожну наступну повну добу простою - Клієнту нараховується плата в розмірі 400,02 грн/ваг. з ПДВ на добу, яку Клієнт зобов`язується сплатити Експедитору протягом 5 робочих днів з дати отримання рахунку на оплату та акту наданих послуг.

Так, позивачем було організовано доставку вагонів на станцію завантаження згідно визначених в Заявці (інструкції) №1 умов, 19 з яких було завантажено з порушенням строків, визначених п. 6) Додатку 2 до Договору, а саме вагони № 95660056; 95133583; 95659322; 95618773; 95608204; 95838439; 951295208; 95132320; 95593448; 95659983; 95365813; 95119863; 95345872; 95359139; 95362083; 95620415; 95616850; 98201288; 95592903.

20.11.2025 позивачем надіслано відповідачу Акт виконання робіт (надання послуг) №2 938 від 21.09.2025 та рахунок № 2938 від 21.09.2025 для оплати наданих послуг у розмірі 11 582, 98 грн.

Як зазначає позивач, 20.11.2025 відповідач отримав вищевказаний Акт та рахунок.

Згідно з умовами п. 6) Додатку № 2 Договору строк оплати наданих послуг - 27.11.2025.

Позивач 09.12.2025 на електронну адресу Alina.Siruk@agromino.com відправив повідомлення про наявність не підписаного акту наданих послуг.

Згідно з умовами ч. 2 п. 3.10. Договору такий акт наданих послуг вважається підтвердженим Клієнтом у версії, надісланій експедитором, починаючи з 23.12.2025.

Проте, станом на час розгляду справи, відповідачем вищевказаний акт не оплачений в повному обсязі.

Судом здійснено перерахунок по вагонам № 95660056, № 95133583, № 95659322, № 95618773, № 95608204, № 95838439, № 95129508, № 95132920, № 95593448, № 95359139, № 95362083, № 95620415, № 95616850, № 98201288, № 95592903 та встановлено, що позивачем нараховано понаднормовий простій в порушення п. 6 Додатку № 2 до Договору, не за повну добу, а отже правомірним є стягнення з відповідача суми за понаднормовий простій у розмірі 9 200, 46 грн.

Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем додаткових витрат у розмірі 132 090, 00 грн (25 вагонів *5 283, 60 грн), суд зазначає наступне.

Як встановлено пунктом 3.2 Договору вартість послуг (розмір плати тощо) Експедитора є фіксованою та погоджується у додатках до цього Договору. Вартість послуг Експедитора визначається видом та об`ємом послуг, включає в себе суму винагороди Експедитора та загальну суму витрат Експедитора, що складається з суми оплати послуг третіх осіб, залучених Експедитором до виконання даного Договору, та суми зборів, обов`язкових платежів, що сплачуються Експедитором при виконанні даного Договору, при цьому Сторони визнають та підтверджують, що всі можливі витрати включені Експедитором у суму винагороди Експедитора.

Проте, за доводами позивача, такі витрати як збільшення на 170 км маршруту слідування поїздів до станції призначення, у зв`язку з пошкодженням залізничної інфраструктури внаслідок масованого обстрілу сторони не могли передбачити при укладенні Договору та Додатку № 2 до Договору, у зв`язку з чим позивач просить стягнути такі витрати з відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив щодо позовних вимог про стягнення 132 090, 00 грн та зазначив, що в п.3.2. Договору вищевикладені обставини, як збільшення маршруту слідування, не є підставою для покладання на відповідача додаткових витрат, які останній не погоджував ані зміну вартості послуг за Додатком №2, ані прийняття зобов`язань - нести такі додаткові витрати.

Позивач у листі № 94 від 17.09.2025 повідомив відповідача, що зміна тарифної відстані не є зміною тарифу АТ «Укрзалізниця» в розумінні п. 3.11. Договору, жодних змін до тарифів АТ «Укразалізниця» не вносилось.

Також в листі повідомлено про те, що 15.09.2025 АТ «Укрзалізниця» опублікувала зміни відстаней між транзитними пунктами внаслідок пошкодження залізничної інфраструктури Кременчуцького вузла. Згідно з опублікованими змінами, відстань перевезення між ст. Гракове та ст. Берегова збільшилась на 170 км., як наслідок розмір провізних платежів збільшився на 5 283, 60 грн з урахуванням ПДВ за один вагон.

У листі № 1709-25 від 17.09.2025 відповідач заперечив щодо перегляду розміру плати Експедитору та наголосив на обов`язковості умов Договору та зобов`язанні позивача надати послуги та забезпечити своєчасну подачу і навантаження вагонів, а також повідомив про застосування штрафних санкцій у разі невиконання перевезення.

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що відповідач у листах №1209-25 від 12.09.2025р. та №1709-25 від 17.09.2025р. погодився на понесення додаткових витрат, оскільки з аналізу листів відповідача, судом встановлено, що останні містять чітку свою незгоду із понесенням будь-яких додаткових витрат, понад узгоджену в Додатку № 2 до Договору плату, у зв`язку з чим судом відхиляються такі твердження позивача, як безпідставні та необґрунтовані.

Окрім того, суд критично оцінює доводи позивача про те, що відповідачем погоджено Акти виконаних робіт (надання послуг) № 2900 від 16 вересня 2025 року та № 2901 від 21 вересня 2025 року як на підставу для стягнення з відповідача додаткових витрат у сумі 132 090, 00 грн., оскільки акти не відповідають вимогам Договору та послугам за Додатком №2.

Як зазначено в Актах виконаних робіт (наданих послуг) № 2900 від 16 вересня 2025 року та № 2901 від 21 вересня 2025 року, позивачем було надано наступні послуги:

- По акту №2900 - "компенсація додаткових витрат" по 17 вагонах за ставкою 4403,00 грн. без ПДВ;

- По акту №2901 - "компенсація додаткових витрат" по 8 вагонах за ставкою 4403,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.3.6. Договору Акти складаються на засвідчення факту надання послуг за договором.

Згідно з п.1.1. Договору надання Експедитором послуг за даним Договором здійснюється у відповідності до погоджених Сторонами додатків до цього Договору.

За висновком суду, відповідно до положень Договору, акти за Договором можуть складатися позивачем та відповідно відправлятися на погодження відповідачу виключно на ті послуги, які узгоджені сторонами у відповідних додатках до Договору.

Крім того, Додатком №2 до Договору позивач та відповідач передбачили надання Позивачем "транспортно-експедиторських послуг" з відвантаження вантажу відповідача зі станції Гракове до станції Берегова, з розміром плати позивачу за такі послуги - у розмірі 990,00 грн. без ПДВ.

Однак, Акти виконаних робіт (надання послуг) №2900 та №2901, на відміну від підписаних позивачем та відповідачем актів № 2851 від 23.09.2025р., № 3010 від 23.09.2025р., № 2883 від 28.09.2025р., та № 2998 від 07.10.2025р. складені не на засвідчення факту надання позивачем "транспортно-експедиторських послуг за Додатком №2 за ставкою 990,00 грн. без ПДВ за тонну", а складені на послуги, які не відповідають умовам Договору та Додатку № 2 до Договору, а тому судом не приймаються вищевказані Акти виконаних робіт (наданих послуг), як доказ понесення додаткових витрат, з підстав, викладених вище.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАЙГОН ЕКСПОРТ» про стягнення 132 090, 00 грн додаткових витрат є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 711, 81 грн, інфляційних втрат у розмірі 951, 05 грн та 3 % річних у розмірі 943, 37 грн нарахованих на суму заборгованості по Актах виконаних робіт (наданих послуг) № 2900 та № 2901 від 16 вересня 2025 та 21 вересня 2025 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.11 Договору у разі порушення умов оплати послуг Експедитора Клієнт сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день порушення.

Такими чином, оплаті за Договором підлягають виключно замовлені та надані послуги.

Оскільки, позивачем нараховано відповідачу додаткові витрати у сумі 132 090,00 грн., за послуги, які не передбачені умовами Договору та Додатку № 2 до Договору, за складеними актами № 2900 від16.09.2025р. та № 2901 від 21.09.2025р. у відповідача відсутні обов`язки з оплати таких витрат, а й відповідно з оплати пені за несвоєчасну їх оплату, інфляційних та 3% річних.

За висновком суду, у зв`язку з відсутністю у відповідача простроченого основного боргу у сумі 132 090, 00 грн. похідні вимоги щодо стягнення пені (4 711,81 грн), інфляційних втрат (951,05 грн.) та 3 % річних (943,37 грн), задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про нарахування пені на підставі п. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України до повної сплати суми основного боргу, з огляду на відсутність підстав для стягнення з відповідача суми основного заборгованості у розмірі 132 090, 00 грн.

Згідно з ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд наголошує, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20)).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон - Експорт" про стягнення 150 279, 21 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон - Експорт" (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 10, корпус Г; код ЄДРПОУ 36469551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВТ" (адреса: 03143, місто Київ, вул. Метрологічна, будинок 27 - Б, офіс 49 НП; код ЄДРПОУ 45157546) відшкодування за простій вагонів у розмірі 9 200 (дев`ять тисяч двісті) грн 46 коп, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 163 (сто шістдесят три) грн 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.08.2026 року.

Суддя М.Є. Літвінова