Рішення № 139054218, 18.08.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1371/26

Провадження №2/485/889/26

РІШЕННЯ

іменем України

18 серпня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючий - суддя Соловйов О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (далі ТОВ "Споживчий центр") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.06.2025 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 19.06.2025-100002444, відповідно до умов договору відповідачка отримала кредит в розмірі 2000,00 грн строком на 217 днів з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1 % за один день користування кредитними коштами процентна ставка «Стандарт», яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів зазначених в графіку платежів, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,5 % за один день користування кредитними коштами процентна ставка «Економ», яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт», комісії пов`язаної з наданням кредиту в сумі 180,00 грн, та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 180,00 грн, яка сплачується у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

21.06.2025 між позивачем та відповідачкою укладено додаткову угоду до договору відповідно до якої сторони погодились збільшити суму кредиту до 3500,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). За даним додатковим договором позивач зобов`язався надати позичальнику 2-й транш в розмірі 1500,00 грн строком на 215 днів, а відповідачка зобов`язалася сплатити комісію пов`язану з наданням 2-го траншу в розмірі 135,00 грн. Також сторони визначили, що комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється в розмірі 315,00 грн починаючи з чергового періоду наступного за першим черговим періодом

16.07.2025 між позивачем та відповідачкою укладено додаткову угоду до договору відповідно до якої сторони погодились збільшити суму кредиту до 4500,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). За даним додатковим договором позивач зобов`язався надати позичальнику 3-й транш в розмірі 1000,00 грн строком на 190 днів, а відповідачка зобов`язалася сплатити комісію пов`язану з наданням 3-го траншу в розмірі 90,00 грн. Також сторони визначили, що комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється в розмірі 405,00 грн починаючи з чергового періоду наступного за першим черговим періодом.

19.07.2025 між позивачем та відповідачкою укладено додаткову угоду до договору відповідно до якої сторони погодились збільшити суму кредиту до 5500,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). За даним додатковим договором позивач зобов`язався надати позичальнику 4-й транш в розмірі 1000,00 грн строком на 187 днів, а відповідачка зобов`язалася сплатити комісію пов`язану з наданням 4-го траншу в розмірі 90,00 грн. Також сторони визначили, що комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється в розмірі 495,00 грн починаючи з чергового періоду наступного за першим черговим періодом.

06.08.2025 між позивачем та відповідачкою укладено додаткову угоду до договору відповідно до якої сторони погодились збільшити суму кредиту до 6500,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). За даним додатковим договором позивач зобов`язався надати позичальнику 5-й транш в розмірі 1000,00 грн строком на 169 днів, а відповідачка зобов`язалася сплатити комісію пов`язану з наданням 5-го траншу в розмірі 90,00 грн. Також сторони визначили, що комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється в розмірі 585,00 грн починаючи з чергового періоду наступного за першим черговим періодом.

08.08.2025 між позивачем та відповідачкою укладено додаткову угоду до договору відповідно до якої сторони погодились збільшити суму кредиту до 9000,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). За даним додатковим договором позивач зобов`язався надати позичальнику 6-й транш в розмірі 2500,00 грн строком на 167 днів, а відповідачка зобов`язалася сплатити комісію пов`язану з наданням 6-го траншу в розмірі 225,00 грн. Також сторони визначили, що комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється в розмірі 810,00 грн починаючи з чергового періоду наступного за першим черговим періодом

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та додаткових угод. Відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого допустила заборгованість, яка станом на день звернення до суду складає 14085,00 грн, з яких: 9000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1395,00 грн - заборгованість за відсотками, 3690,00 грн неустойка. Просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн і витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача у паперовій формі листом з описом вкладення в розмірі 156,18 грн.

27.07.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає про визнання позову частково, а саме в частині тіла кредиту в сумі 9000,00 грн. В іншій частині позовні вимоги не визнає посилаючись на приписи ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки чоловік відповідачки є військовослужбовцем в зв`язку з чим штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

28.07.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просив позовні вимоги задовольнити. Також у відповіді на відзив зазначив, що до відзиву на позов представником відповідачки не долучено доказів на підтвердження наявності у відповідачки пільг передбачених ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема не надано копію військового квитка, що не дозволяє встановити дату прийняття на військову службу, період та вид проходження військової служби.

28.07.2026 від представника відповідачки надійшли заперечення, в яких він просить задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши суму тіла кредиту в розмірі 9000,00 грн, в іншій частині відмовити, посилаючись на те, що з долученої до відзиву довідки за формою 5 від 30.03.2026 вбачається, що чоловік відповідачки перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 27.01.2025.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача у поданій позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Споживчий центр".

Відповідачка та її представник про причини неявки суду не повідомили.

На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 19.06.2025 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 19.06.2025-100002444, відповідно до умов договору відповідачка отримала кредит в розмірі 2000,00 грн строком на 217 днів з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1 % за один день користування кредитними коштами процентна ставка «Стандарт», яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів зазначених в графіку платежів, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,5 % за один день користування кредитними коштами процентна ставка «Економ», яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» (а.с. 28-34).

Сторони погодили, що денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,84%=(3640/2000)/217х100%.

Проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Крім того, сторони визначили комісію (плата за надання кредиту) у розмірі 180,00 грн (п. 8 Договору), та комісію за обслуговування кредитної заборгованості 180,00 грн у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (п. 9 Договору).

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачкою договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е794.

У своєму відзиві на позовну заяву представник відповідачки не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів в сумі 2000,00 грн.

21.06.2025 між позивачем та відповідачкою укладено додаткову угоду до договору відповідно до якої сторони погодились збільшити суму кредиту до 3500,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). За даним додатковим договором позивач зобов`язався надати позичальнику 2-й транш в розмірі 1500,00 грн строком на 215 днів, а відповідачка зобов`язалася сплатити комісію пов`язану з наданням 2-го траншу в розмірі 135,00 грн. Також сторони визначили, що комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється в розмірі 315,00 грн починаючи з чергового періоду наступного за першим черговим періодом (а.с. 35-36).

Додаткову угоду укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором К269.

Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 1500,00 грн за додатковою угодою підтверджено довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів 21.06.2025 на платіжну картку НОМЕР_2 на суму 1500,00 грн в системі iPay.ua (а.с. 27).

16.07.2025 між позивачем та відповідачкою укладено додаткову угоду до договору відповідно до якої сторони погодились збільшити суму кредиту до 4500,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). За даним додатковим договором позивач зобов`язався надати позичальнику 3-й транш в розмірі 1000,00 грн строком на 190 днів, а відповідачка зобов`язалася сплатити комісію пов`язану з наданням 3-го траншу в розмірі 90,00 грн. Також сторони визначили, що комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється в розмірі 405,00 грн починаючи з чергового періоду наступного за першим черговим періодом (а.с. 37-38).

Додаткову угоду укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором К461.

Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 1000,00 грн за додатковою угодою підтверджено довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів 16.07.2025 на платіжну картку НОМЕР_2 на суму 1000,00 грн в системі iPay.ua (а.с25).

19.07.2025 між позивачем та відповідачкою укладено додаткову угоду до договору відповідно до якої сторони погодились збільшити суму кредиту до 5500,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). За даним додатковим договором позивач зобов`язався надати позичальнику 4-й транш в розмірі 1000,00 грн строком на 187 днів, а відповідачка зобов`язалася сплатити комісію пов`язану з наданням 4-го траншу в розмірі 90,00 грн. Також сторони визначили, що комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється в розмірі 495,00 грн починаючи з чергового періоду наступного за першим черговим періодом (а.с. 39-40).

Додаткову угоду укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором К188.

Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 1000,00 грн за додатковою угодою підтверджено довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів 19.07.2025 на платіжну картку НОМЕР_2 на суму 1000,00 грн в системі iPay.ua (а.с. 26).

06.08.2025 між позивачем та відповідачкою укладено додаткову угоду до договору відповідно до якої сторони погодились збільшити суму кредиту до 6500,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). За даним додатковим договором позивач зобов`язався надати позичальнику 5-й транш в розмірі 1000,00 грн строком на 169 днів, а відповідачка зобов`язалася сплатити комісію пов`язану з наданням 5-го траншу в розмірі 90,00 грн. Також сторони визначили, що комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється в розмірі 585,00 грн починаючи з чергового періоду наступного за першим черговим періодом (а.с. 41-42).

Додаткову угоду укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором К492.

Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 1000,00 грн за додатковою угодою підтверджено довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів 06.08.2025 на платіжну картку НОМЕР_2 на суму 1000,00 грн в системі iPay.ua (а.с. 23).

08.08.2025 між позивачем та відповідачкою укладено додаткову угоду до договору відповідно до якої сторони погодились збільшити суму кредиту до 9000,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). За даним додатковим договором позивач зобов`язався надати позичальнику 6-й транш в розмірі 2500,00 грн строком на 167 днів, а відповідачка зобов`язалася сплатити комісію пов`язану з наданням 6-го траншу в розмірі 225,00 грн. Також сторони визначили, що комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється в розмірі 810,00 грн починаючи з чергового періоду наступного за першим черговим періодом (а.с. 45-46)

Додаткову угоду укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором К438.

Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 2500,00 грн за додатковою угодою підтверджено довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів 08.08.2025 на платіжну картку НОМЕР_2 на суму 2500,00 грн в системі iPay.ua (а.с. 24).

У своєму відзиві на позовну заяву представник відповідачки також не заперечує факту укладення вказаних додаткових угод до кредитного договору та отримання кредитних коштів у вказаних вище розмірах.

У зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань, згідно наданого позивачем розрахунку, у відповідачки станом на дату подання позовної заяви утворилася заборгованість у розмірі 14085,00 грн, з яких: 9000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1395,00 грн - заборгованість за відсотками, 3690,00 грн неустойка (а.с. 48-50).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст.ст. 610, 612 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагається, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/5 від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також Іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачкою кредитного договору, отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.

Відповідачка не довела належного виконання зобов`язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростувала.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення неустойки в сумі 3690,00 грн задоволенню не підлягають.

В своїй позовній заяві представник позивача зазначив, що Законом України № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», виключено п. 6-1. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», яким було передбачено звільнення позичальника від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування.

Також представник позивача зазначив, що на підставі внесених змін за договорами укладеними з 24.01.2024 кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором, та оскільки кредитний договір з відповідачем було укладено після набрання чинності змін до ЗУ «Про споживче кредитування», вимога про стягнення відсотків нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України є правомірною оскільки норми вказаного є закону є спеціальними, а тому мають перевагу над нормами ЦК України

Суд з вказаними твердження представника позивача погодитися не може виходячи з наступного.

За змістом ч.2 ст.4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Так основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.

Враховуючи вище наведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають до задоволення, однак частково у розмірі 10395,00 грн, з яких: 9000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1395,00 грн - заборгованість за відсотками.

З приводу посилань представника відповідачки на положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої відповідачка, як дружина військовослужбовця, звільнена від сплати відсотків за користування кредитними коштами, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Таким чином, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від сплати відсотків за користування кредитом звільняються не всі військовослужбовці та їх дружини (чоловіки), зокрема, від сплати відсотків не звільняються військовослужбовці які проходять військову службу за контрактом та не брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

Зі змісту наданої представником відповідачки довідки від 30.03.2026 № 2144 вбачається лише про проходження чоловіком відповідачки військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 27.01.2025, та з вказаної довідки не вбачається що на чоловіка відповідачки, та на неї, як дружини військовослужбовця, розповсюджуються пільги передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Представник позивача у відповіді на відзив звертав на це увагу, зокрема вказував, що за відсутності копії військового квитка неможливо встановити дату прийняття на військову службу, період та вид проходження військової служби.

Незважаючи на це, відповідачка та її представник додаткових доказів не надали.

Таким чином, відповідачкою не доведено що її чоловік призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів та/або брав або бере участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а. с. 52).

У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (73,80 %) в розмірі 1964,85 грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 156,18 грн, розмір яких підтверджується квитанцією № 2164196 від 17.07.2026 (а.с. 10).

Вказані витрати пов`язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, та відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133, ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (73,80 %) в розмірі 115,26 грн.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, заборгованість за кредитним договором № 19.06.2025-100002444 від 19.06.2025, в сумі 10395,00 грн (десять тисяч триста дев`яносто п`ять грн 00 к.), що складається з: 9000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1395,00 грн - заборгованість за відсотками; понесені судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 1964,85 грн (одна тисяча дев`ятсот шістдесят чотири грн 85 к.) та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 115,26 грн (сто п`ятнадцять грн 26 к).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 18.08.2026.

Суддя О. В. Соловйов