Рішення № 139054217, 18.08.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1344/26

Провадження №2/485/871/26

РІШЕННЯ

іменем України

18 серпня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючий - суддя Соловйов О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНЕРА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНЕРА ФІНАНС" (далі ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 03.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВІАР ГРУП" (далі ТОВ "ФК "АВІАР ГРУП") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 134329, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності та сплатою процентів за користування кредитом. За договором факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025 ТОВ "ФК "АВІАР ГРУП" відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС".

Посилаючись на те, що відповідачка не виконала зобов`язання за кредитним договором, кредитні кошти у визначені строки не повернула, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 5555,20 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та на правову допомогу у розмірі 15500,00 грн.

22.07.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву згідного якого останній позовні вимоги визнав повністю та посилаючись на приписи ст. 142 ЦПК України, в зв`язку з визнанням позову до початку розгляду справи по суті, вирішити питання щодо привернення позивачу 50% сплаченого судового збору та стягнення з відповідача на користь позивача решти 50% сплаченого позивачем судового збору. Також представником відповідача подано клопотання про зменшення, з урахуванням критеріїв добросовісності, розумності та справедливості, витрат на правову допомогу до 2000,00 грн.

23.07.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просив стягнути з відповідачки судові витрати у заявленому в позовній заяві розмірі.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідачка та її представник про причини неявки суд не повідомили.

На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 03.04.2025 між ТОВ "ФК "АВІАР ГРУП" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 134329, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 4000,00 грн строком на 90 днів до 01.07.2025 зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 262,8% річних від суми кредиту з розрахунку 0,72% на добу (а.с.15-20).

Договір № 134329 від 03.04.2025 складений в електронній формі та підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

ТОВ "ФК "АВІАР ГРУП" свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачці кредитні кошти в сумі 4000,00 грн шляхом їх перерахування на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» (а.с. 29).

Згідно наданої позивачем виписки з особового рахунку за кредитним договором № 134329, вбачається, що відповідачка зобов"язання за договором не виконала, в зв`язку з чим у неї виникла заборгованість в сумі 5555,20 грн, яка складається з: заборгованість по тілу кредиту в сумі 4000,00 грн, заборгованість по відсоткам в сумі 1555,20 грн (а.с. 9).

19.12.2025 між ТОВ "ФК "АВІАР ГРУП" та ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС" укладено договір факторингу № 19122025/2, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "АВІАР ГРУП" передав (відступив) ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС" прийняв належні ТОВ "ФК "АВІАР ГРУП" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.21-23).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025, ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 134329 в сумі 5555,20 грн, яка складається з: заборгованість по тілу кредиту в сумі 4000,00 грн, заборгованість по відсоткам в сумі 1555,20 грн (а.с. 10).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачкою кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Наданий договір відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ "ФК "АВІАР ГРУП", до позивача у справі.

Відповідачка не довела належного виконання зобов"язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростувала, позов визнала.

Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що відповідачка порушила умови договору, на час ухвалення рішення позивачу за відступлення права вимоги борг не сплатила, за таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а.с. 35).

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Наведені положення Закону кореспондуються із ч. 1 ст. 142 ЦПК України.

Відповідачка визнала позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором до початку розгляду справи по суті.

За такого, з відповідачки на користь позивача має бути стягнуто судовий збір у розмірі 1331,20 грн, з державного бюджету має бути повернуто позивачу судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

В той же час при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зробив висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору № 09/04/26 про надання правової допомоги від 09.04.2026 укладеного між ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС" та адвокатським бюро "Пархомчук та партнери" в особі адвокатат Пархомчука С.В., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 8096/10, виданого 18.072019 Радою адвокатів Київської області (а.с. 13-14, 31), акт про отримання правової допомоги від 10.08.2026, загальна вартість за послуги з надання правової допомоги наданої адвокатом складає 15500,00 грн, а саме: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ "ФК "ВЕНЕРА ФІНАНС" та відповідачем (0,5 годин - вартість 1500,00 грн); складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики (3 години - вартість 9000,00 грн); інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг "Єдиного державного реєстру судових рішень" щодо процесуального статусу судової справи (1,5 годин - вартість 4500,00 грн); канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції (вартість 500,00 грн), всього 5 годин вартість 15500,00 грн (а.с. 81); рахунок від 10.08.2026 (а.с. 83); платіжну інструкцію № 5087 від 10.082026 на підтвердження оплати позивачем послуг правничої допомоги згідно договору про надання правової допомоги у розмірі 15500,00 грн (а.с. 82).

Суд бере до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги, що виникло з правочину, укладеного у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною. Розгляд справи здійснено судом оперативно в одному судовому засіданні без учасників справи.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 15500 грн. є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи, пов`язаної з розглядом справи у суді та її доцільністю).

Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 3000 грн, оскільки, такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНЕРА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНЕРА ФІНАНС", код ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження юридичної особи: 03115, м. Київ, вул.. Львівська, буд. 23, офіс 703, заборгованість за кредитним договором № 134329 від 03.04.2025 в сумі 5555,20 грн (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять грн 20 к.), з яких: 4000,00 грн - заборгованість по кредиту, 1555,20 грн - заборгованість за відсотками; та понесені судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 к.) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 к).

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНЕРА ФІНАНС", код ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження юридичної особи: 03115, м. Київ, вул.. Львівська, буд. 23, офіс 703, з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 к.), сплаченого при поданні позову відповідно до платіжної інструкції № 4151 від 26.06.2026 року.

У стягненні решти витрат на правничу допомогу позивачу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 18.08.2026.

Суддя О. В. Соловйов