Рішення № 139053983, 17.08.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/800/26 пров. №2-о/478/31/2026

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2026 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка цивільну справу окремого провадженняза заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить суд встановити факт неправильності в актовому записі про народження №107 від 29 серпня 1972 року, який складений Казанківським райбюро ЗАГС Миколаївської області, в частині запису прізвища дитини як « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_2 », в частині запису дати народження дитини як « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість правильного « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в частині запису прізвища батьків як « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_2 ». Внести зміни до актового запису про народження №107 від 29 серпня 1972 року, який складений Казанківським райбюро ЗАГС Миколаївської області, у графі прізвище дитини змінити з « ОСОБА_2 » на правильне прізвище « ОСОБА_2 », у графі число, місяць, рік народження дитини змінити з « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на правильне число, місяць, рік народження « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у графі прізвище батька змінити з « ОСОБА_2 » на правильне прізвище « ОСОБА_2 », у графі прізвище матері змінити з « ОСОБА_2 » на правильне прізвище « ОСОБА_2 ».

В обґрунтування вимог зазначено, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого 29 серпня 1972 року Казанківським райбюро ЗАГС Миколаївської області, вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте в актовому записі про народження №107 від 29 серпня 1972 року, який складений Казанківським райбюро ЗАГС Миколаївської області, в частині запису прізвища дитини зазначено як « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_2 », в частині запису дати народження дитини як « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість правильного « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в частині запису прізвища батьків як « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_2 » При зверненні до заінтересованої особи із заявою про виправлення дати її народження, її прізвища та прізвища батьків, вона отримала відмову, оскільки для спростування чи підтвердження можливого допущення помилки при державній реєстрації її народження виникає необхідність перевірки медичної документації, на підставі якої було зареєстровано народження. Однак при зверненні до відповідного медичного закладу встановлено неможливість надання відповідної інформації, оскільки термін зберігання даної документації закінчено. Вважає, що під час реєстрації її народження було допущено помилки. З метою усунення неправильності актового запису вимушена звернутися до суду із відповідною заявою.

Ухвалою суду від 02.07.2026 заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження у справі.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, від неї до суду надійшла заява, в якій просить справу розглядати за її відсутності, заяву підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явилась, від начальника відділу В. Павленко до суду надійшла заява, в якій остання просить справу розглянути за відсутності представника заінтересованої особи, заперечень, щодо заяви не має.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов такого висновку.

Згідно положень частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Актом цивільного стану є, зокрема, народження фізичної особи (частина друга статті 49 ЦК України).

Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон).

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина перша статті 9 Закону).

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина перша статті 22 Закону).

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила).

Відповідно до п. 1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі Правила) внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно п. 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до абз. 2 п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» №12 від 17 липня 1995 року, суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану, як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).

Відповідно до п.1.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5,зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011року за № 55/18793,внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має і на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Роз`яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини. В яких, зокрема, зазначено, що ризик будь - якої помилки державного органу, повинен покладатись на саму державу та її органи.

У пункті 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, передбачено, що однією із підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 07 липня 1995 року «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» в порядку встановлення неправильності записів у актах громадянського стану до цих актів вносяться зміни щодо прізвища, імені, по батькові, коли були допущені помилки під час реєстрації акта або коли органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено у зміні запису, який провадився відповідно до положень про порядок зміни записів актів громадянського стану (наприклад, при зміні прізвища, імені, по- батькові, місця і дати народження).

У пункті 11 вказаної постанови зазначено, що суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадянського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану. Рішення суду, яким встановлено неправильність запису в акті громадянського стану є підставою для виправлення такого запису органами реєстрації актів громадянського стану, у резолютивній частині рішення повинно бути зазначено, який запис є неправильним, яким органом реєстрації актів громадянського стану і щодо яких осіб він складений, номер і дата запису та які виправлення, зміни чи доповнення слід до них внести.

У поданій уточненій заяві заявниця просить встановити неправильність запису про її народження в акті цивільного стану та зобов`язати заінтересовану особу внести до нього зміни, посилаючись на відмову органу реєстрації актів цивільного стану внести відповідні виправлення.

У якості доказів на підтвердження вимог стороною заявника надано копію паспорта ОСОБА_1 з датою народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , витяг з реєстру Казанківської територіальної громади щодо зареєстрованого місця проживання заявниці в селищі Казанка та датою народження « ІНФОРМАЦІЯ_5 », копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 , складеного Казанківським райбюро ЗАГС Миколаївської області про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 в смт. Казанка Миколаївської області, копію свідоцтва про шлюб, з датою народження ОСОБА_3 28 липня 1972 року, копію паспорту матері заявниці серії НОМЕР_1 з зазначенням прізвища ОСОБА_4 , копію свідоцтва про смерть батька заявниці, виданого 10 квітня 2025 року, де прізвище батька зазначено ОСОБА_5 , копію пенсійного посвідчення матері, де прізвище останньої зазначено ОСОБА_4 .

При зверненні ОСОБА_6 до Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо внесення змін до актового запису про її народження, заявниця отримала відмову про внесення змін, доповнень до актового запису цивільного стану, а саме неможливість задовольнити заяву та внести зміни в актовий запис виправивши дату народження дитини з 28 серпня 1972 року на ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прізвище дитини і її батьків з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 » у зв`язку з відсутністю першоджерельного документа як підстави, що підтверджує дату народження заявника. Так, у тексті вказаної відмови органом реєстрації актів цивільного стану громадян зазначено, що документом, що підтверджує факт народження дитини є довідка про народження від 28 серпня 1972 року чи від 28 липня 1972 року, видана пологовим відділенням Казанківської селищної ради, однак за відомостями медичних закладів термін зберігання вказаної документації закінчено (термін зберігання 25 років), що унеможливлює підтвердження факту народження заявника в зазначений ним день та унеможливлює внести зміни до відповідного актового запису.

Так згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 635/4947/20 (провадження № 61-18769св20), де при перегляді справи в касаційної порядку встановлено, що позивач звернувся до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 ЦК України) на відображення достовірної інформації про дату народження в актовому записі, де вимога позивача зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису є похідною від вимоги встановити неправильність такого запису. Тому об`єктом перевірки національними судами у цій справі є не дотримання відповідачем процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису про народження і оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт народження позивача саме цієї дати, і залежно від встановлених обставин вирішення питання про неправильність актового запису про дату народження позивача та зобов`язання відповідача внести зміни до цього запису, вказавши такою датою.

Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами першою, другою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України).

Разом з тим, визначаючи зміст статті 5 ЦПК України, необхідно виходити з того, що, у першу чергу, способи захисту, які застосовуються судом, мають відповідати правовій природі цивільних відносин, що існують між сторонами, й лише у другу чергу, серед зазначених способів захисту, що відповідають правовій природі таких відносин, суд вправі обрати той з них, що забезпечує ефективність такого захисту.

Ураховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що встановлення неправильності в актовому записі про народження заявниці породжує для неї юридичні наслідки, а також те, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, і заявниця у зв`язку з цим не має іншої можливості виправити допущену у ньому помилку, усунення такої можливо лише у судовому порядку шляхом встановлення факту неправильності в актовому записі про її народження та зобов`язання вчинення дій, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 4, 13, 19, 76-82, 141, 263-265, 267, 268, 273, 293, 294, 315 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт неправильності запису в акті цивільного стану, а саме в актовому записі про народження ОСОБА_3 № 107 від 29 серпня 1972 року, складеному Казанківським районним бюро державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївської області щодо дати народження дитини, яка вказана « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість правильного « ІНФОРМАЦІЯ_2 », щодо прізвища дитини та батьків дитини, яке вказане « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_2 ».

Зобов`язати Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису цивільного стану, а саме до актового запису про народження на ОСОБА_3 № 107 від 29 серпня 1972 року, складеному Казанківським районним бюро державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївської області, виправивши в графі «дата народження дитини» з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі «відомості про дитину» прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 », в графі «відомості про батька» прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 », в графі «відомості про матір» прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».

Судові витрати, понесені заявницею у зв`язку з розглядом справи, віднести на її рахунок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повний текст рішення складено 17.08.2026 року.

Суддя Сябренко І.П.