Рішення № 139053311, 10.08.2026, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2042/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"10" серпня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Іванової Ю.А.,

представника відповідача Ковальського Є.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашпіль адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кочкарьова Сергія Валерійовича до Департаменту патрульної поліці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Кочкарьов С.В. звернувся до суду з даним позовом.

Позов мотивований тим, що 22 червня 2026 ОСОБА_1 керував автотранспортрим засобом VOLKSWAGEN TOUAREG та рухався у напрямку м Житомир. В подальшому о 18:20 год 22 червня 2026 при в`їзді до села Станишівка Житомирської області даний транспортний засіб був зупинений працівниками поліції. В постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що 22 червня 2026 о 18:21 дорога АД Р-18 7 км. Водій керував на ад Р-18 7 км о 18:20 перевищив швидкість руху більше як на 50 км/год в населеному пункті с. Станишівка Житомирського району Житомирської області позначену знаком 5.49 рухався з швидкістю 10 км/год. Швидкість вимірювалась приладом Трукам ТС000632, фото Моторола 475533, 4757221, чим порушив п.12.4 ПДР порушення швидкісного режиму в населених пунктах. Постановою про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визначено правопорушення за ч.4 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, штраф за який становить 1700,00 грн. Позивачем було сплачено штраф в розмірі 1700,00 грн (задля уникнення пред`явлення даної останови до органів державної виконавчої служби та стягнення подвійного розміру штрафу). Позивач не згідний з даною постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Разом з тим, вимірювання швидкості здійснювалось працівником поліції технічним приладом «TruCam» розташованим в руках, що викликає сумніви в його точності, оскільки такий прилад повинен бути встановлений стаціонарно.

30 липня 2026 року на адресу суду від ДПП надійшов відзив, в якому просять у задоволенні позовних вимог відмовити. Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом з портативного реєстратора Моторола VB 400 із серійним номером 475533, посилання на який містяться у фабулі постанови. Відеозапис чітко відображає як на момент вчинення позивачем правопорушення, так і спілкування поліцейських з позивачем та подальші дії при документуванні правопорушення, що унеможливлює довільне тлумачення обставин та виключає сумніви щодо об`єктивності фіксції. Сама по собі фіксація подій за допомогою портативного відеореєстратора поліцейського є законною процесуальною дією, прямо передбачена чинним нормативно-правовим актом. Відеозапис, отриманий у спосіб, передбачений Інструкцією № 1026, відповідає критеріям належності та допустимості доказу, оскільки отриманий уповноваженою особою поліцейським під час виконання службових повноважень, здійснений з використанням технічного засобу, дозволеного та регламентованого нормативним актом МВС України, спрямований на фіксацію події правопорушення та пов`язаних із ним обставин та забезпечує об`єктивність та неупередженість відображення фактичних даних. Відеозапис з портативного реєстратора поліцейського є різновидом технічного доказу, що безпосередньо відображає хід подій у реальному часі. Також, факт перевищення позивачем встановленого обмеження швидкості руху належним чином підтверджується відеозаписом, здійсненим за допомогою спеціального технічного засобу вимірювання швидкості TruCam. Вказаний прилад є сертифікованим засобом вимірювальної техніки, що використовується працівниками патрульної поліції у встановленому законом порядку, а отримані з нього дані мають доказове значення. Відеозапис містить об`єктивну фіксацію факту руху транспортного засобу позивача із перевищенням встановленої швидкості, що у сукупності з іншими матеріалами справи повністю підтверджує правомірність винесеної постанови.

31 липня 2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив. В якому зазначено, що використання технічного засобу в ручному режимі (тримання в руках) законодавством не передбачено. Доказів закріплення в порядку, передбаченому ст. 40 Закону патрульним поліцейським лазерного вимірювача швидкості Трукам ТС 000632, на який покликається відповідач, як на такий що був застосований патрульним поліцейським у спірному випадку, та який у розумінні положень ст. 40 ЗУ "Про Нвціональну поліцію" є технічним засобом з виявлення та/або фіксації правопорушень, не надано. Трукам ТС 000632 не може вважатися технічним засобом, що здійснює вимірювання швидкості.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кочкарьов С.В. не з`явились, надіслали клопотання про розгляд справи буз участі позивача та його представника.

В судовому засіданні представник Департаменту патрульної поліції Ковальський Є.Р. позов не визнав. Пояснив, що факт руху автомобіля яким керував позивач зі швидкість 102 км/год підтверджується фотознімком, здійсненим за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam. Згідно експертного висновку від 18 вересня 2024, вимірювач швидкості TruCam придатний до використання та пройшов 10.10.2025 повірку, чинну до 10.10.2026, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/34993.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши дміністративний позов, дослідивши матеірали спрваи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22 червня 2026 року, інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП В Житомирській області капітаном поліції Джегерей М.В. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7422611, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 4 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень. Як вбачається зі змісту постанови поліцейським встановлено, що 22 червня 2026 о 18:20 водій керуючи транспортним засобом на ад Р-18.7 км перевищив швидкість більш як на 50 км/год в населеному пункті с. Станишівка. швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем TruCАМ ТС000632, чим порушив пункт 12.4 ПДР- Порушення швидкісного режиму в населених пунктах.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно зп. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У відповідності доп. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію»поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушенняПравил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАПвід імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст.283 та п. 1, ч. 1, ст.284 КУпАП інспектор поліції виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн, відповідно до санкції ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Судом оглянуто фотознімок, наданий відповідачем, який суд вважає таким, що підтверджує порушення позивачем п. 12.4 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що на наявному у матеріалах справи фотознімку відображено, що позивач керує автомобілем зі швидкістю 106 км/год, здійсненим за допомогою лазерного вимірювача швидкості Трукам.

Як вбачається з п. 12.4 ПДРУкраїни, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно ч. 4 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посилання позивача на те, що дії поліцейських були незаконними, оскільки вимірювання швидкості руху було здійснено приладом TruCam, який знаходився в руках працівника поліції, а не був встановлений стаціонарно, спростовуються інформацією ДП «Укрметртестстандарт», відповідно до якої лазерний вимірювач ТruCam може працювати як в ручнолму режимі , так і в автоматичному. Прилади ТruCam конструктиивно створені для утримання в руках під час вимірювань швидкості руху транспортних засобів. Їхнє основне призначення - це експлуатація в ручному режимі за утримування приладу в руках за безпесередньої участі оператора.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС Україниобов`язку доведення, суд прийшов до висновку про доведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що в ході судового розгляду доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки суду надані докази, які визнані судом як такі, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексув межах позовних вимог.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.33, 122, 293 КУпАП, ст.90 ,77, 133, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кочкарьова Сергія Валерійовича до Департаменту патрульної поліці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складання повного рішення суду згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України.

Суддя І.В.Скаковська

Повний текст рішення виготовлено 17 серпня 2026.