Рішення № 139052744, 14.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19580/26-ц

пр. 2-8560/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С.В.,

при секретарі судового засідання - Ємець Д.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача-1 Мурза О.В. ,

представника відповідача-2 Котляр Т.М. ,

представника відповідача-3 Золотухіна Г.О. ,

представника відповідача-4 Глущенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у місті Києві про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

ВСТАНОВИВ:

Позиція сторін у справі

У квітні 2026 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури, Національної поліції України та, з урахування залучення співвідповідача, Головного управління національної поліції у місті Києві, в якому просив визнати недостовірною та такою, що порушує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_5 , інформацію, розповсюджену в мережі «Інтернет», а саме:

? на вебсайті Офісу Генерального прокурора (URL: ІНФОРМАЦІЯ_1 в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_12.»;

? на вебсайті Київської міської прокуратури (URL: https://kyiv.gp.gov.ua) в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_13.»;

? на вебсайті Національної поліції України (URL: https://npu.gov.ua) в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_5 » (URL: ІНФОРМАЦІЯ_6 в частині тверджень, наявних у заголовку: «ІНФОРМАЦІЯ_14 .».

Крім того, позивач просив суд зобов`язати Офіс Генерального прокурора протягом двох календарних днів із дня набрання рішенням законної сили:

? спростувати недостовірну інформацію, розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі «Інтернет» на вебсайті Офісу Генерального прокурора (URL: ІНФОРМАЦІЯ_1 у публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_15 » (URL: ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом опублікування в мережі «Інтернет» на вебсайті Офісу Генерального прокурора (URL: ІНФОРМАЦІЯ_1 в розділі «Новини» допису з наступним змістом: "ІНФОРМАЦІЯ_16 » (URL: ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині тверджень, наявних у заголовку та в розміщеному у дописі зображенні: «ІНФОРМАЦІЯ_17.»";

? видалити з розповсюдженої ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі «Інтернет» на вебсайті Офісу Генерального прокурора (URL: https://gp.gov.ua) публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_18» (URL: ІНФОРМАЦІЯ_3 наступну недостовірну інформацію: з заголовку публікації та з розміщеного в ній зображення - «ІНФОРМАЦІЯ_19».

Також, зобов`язати Київську міську прокуратуру протягом двох календарних днів із дня набрання рішенням законної сили:

? спростувати недостовірну інформацію, розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі «Інтернет» на вебсайті Київської міської прокуратури (URL: ІНФОРМАЦІЯ_8 у публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_15 » (URL: ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом опублікування в мережі «Інтернет» на вебсайті Київської міської прокуратури (URL: ІНФОРМАЦІЯ_8 в розділі «Новини та публікації» допису з наступним змістом: "ІНФОРМАЦІЯ_16 » (URL: ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині тверджень, наявних у заголовку: «ІНФОРМАЦІЯ_20.»";

? видалити з розповсюдженої ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі «Інтернет» на вебсайті Київської міської прокуратури (URL: https://kyiv.gp.gov.ua) публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_18» (URL: ІНФОРМАЦІЯ_21) наступну недостовірну інформацію: з заголовку публікації - «ІНФОРМАЦІЯ_22 », та з абзацу першого тексту публікації - « ІНФОРМАЦІЯ_23.».

А також, зобов`язати Національну поліцію України протягом двох календарних днів із дня набрання рішенням законної сили:

? спростувати недостовірну інформацію, розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі «Інтернет» на вебсайті Національної поліції України (URL: ІНФОРМАЦІЯ_9 у публікації під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (URL: ІНФОРМАЦІЯ_6 шляхом опублікування в мережі «Інтернет» на вебсайті Національної поліції України (URL: ІНФОРМАЦІЯ_9 в розділі «Новини» допису з наступним змістом: "ІНФОРМАЦІЯ_23.»";

? видалити з розповсюдженої ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі «Інтернет» на вебсайті Національної поліції України (URL: ІНФОРМАЦІЯ_9 публікації під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (URL: ІНФОРМАЦІЯ_6 наступну недостовірну інформацію: з заголовку публікації - «ІНФОРМАЦІЯ_14 .».

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що позивач з 09.10.2018 року займає посаду керівника апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У межах кримінального провадження № 42025100000000014 від 21.01.2025 року позивачеві 30.09.2025 року вручено письмове повідомлення про підозру про те, що він підозрюється у підробленні за попередньою змовою групою осіб офіційного документа, який видається підприємством, і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, в тому числі повторно, а також у використанні завідомо підробленого документа та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами третьою, четвертою статті 358 та частиною першою статті 366 КК України.

Наразі досудове слідство не закінчено та щодо ОСОБА_5 не ухвалено обвинувального вироку за у межах вищезазначеного кримінального провадження.

У мережі «Інтернет» на офіційних вебсайтах Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури та Національної поліції України відносно позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 поширено інформацію у формі фактичних тверджень, яка порушує його гідність, честь та ділову репутацію, а саме у публікаціях Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури, розміщених під заголовками: «ІНФОРМАЦІЯ_18», окрім викладення недостовірної інформації в самих заголовках: «ІНФОРМАЦІЯ_22 », - в перших абзацах дописів зазначено інформацію: «ІНФОРМАЦІЯ_24.», - яка так само містить недостовірні твердження: « ІНФОРМАЦІЯ_23.».

Також в публікації Офісу Генерального прокурора зміст недостовірної інформації з заголовку продубльовано в розміщеному у дописі зображенні.

Окрім цього, в публікації Національної поліції України, розміщеної під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_25», викладено недостовірну інформації в самому заголовку: «ІНФОРМАЦІЯ_14 .».

Наведені публікації отримали широкий розголос та негативно вплинули на особисті немайнові права позивача. При цьому, інформація висловлена у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень.

Хоча у розповсюджених інформаційних матеріалах не зазначено прізвище та ім`я особи, про яку йдеться мова, проте це не унеможливлює її ідентифікацію за зазначеною в дописах посадою оскільки відповідна інформація є відкритою та загальнодоступною.

Зміст спірної інформації вказує на те, що розповсюдження такої інформації може створити негативні наслідки для ОСОБА_5 , поставити під сумнів дотримання ним законодавства України та його моральних якостей. Тому, поширена відповідачами інформація складає негативне враження у суспільства про позивача як про людину, яка своїми вчинками порушує приписи закону.

Представник відповідача-2 подала відзив на позов, в якому зазначила, що Київська міська прокуратура вказаний позов не визнає та вважає його таким, що не підлягає задоволенню оскільки публікація не містить прізвища особи, якій повідомлено про підозру та текст повідомлення, опублікований на сторінках Київської міської прокуратури та Офісу Генерального прокурора підготовлено та погоджено на основі інформації, наданої процесуальним керівником та за його погодженням.

В свою чергу, відповідаючи на поставлені запитання в позовній заяві питання, представник відповідача-2 зазначила, що розміщена на вебсторінці інформація стосується ОСОБА_5 та її зміст безпосередньо пов`язаний з відомостями кримінального провадження та врученого повідомлення про підозру. На момент розповсюдження зазначеної публікації особа мала статус підозрюваного, наразі досудове розслідування триває, тобто вирок у справі не ухвалено. Повідомлення для сайту та соцмереж підготовлено на основі інформації, яка міститься у повідомленні про підозру.

За наведених обставин поширення інформації досудового розслідування, яка відповідає матеріалам кримінального провадження, не утворює юридичного складу правопорушення. Відомості, розміщені на вебсторінці, лише відображають інформацію про хід досудового розслідування кримінальних проваджень, не стверджують про визнання ОСОБА_5 винним у скоєнні кримінального правопорушення.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив представника відповідача-2, в якій заперечив щодо доводів представника оскільки на момент розповсюдження спірного допису досудове розслідування не закінчено, відсутній обвинувальний вирок, який набрав законної сили щодо винуватості позивача у кримінальному провадженні та відповідна інформація є недостовірною, а також не підпадає під ознаки критики політичного діяча.

Представник Відповідача-3 подала відзив на позов, в якому зазначила, що Національна поліція України вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Публікація, що є предметом спору було підготовлене та розміщене 30.09.2025 року о 16 год. на офіційній сторінці Головного управління Національної поліції в місті Києві вебпорталу Національної поліції України та автором указаного Повідомлення та ініціатором його розміщення на вебсайті ГУНП у м. Києві є відділ комунікації ГУНП у м. Києві, що підтверджується підписом під зазначеним інформаційним матеріалом.

Оскільки будь-яка інформація щодо персональних даних особи є конфіденційною, при підготовці повідомлення інформація щодо затриманої особи, номеру кримінального провадження, а також будь-які інші відомості, які можуть допомогти її ідентифікувати, оприлюднені не були. Інформація подавалася знеособленою, анкетні дані не вказувалися, обличчя на фото було заретушовано.

Поширення відбулося шляхом копіювання зі сторінки ГУНП у м. Києві на сторінку НПУ без внесення жодних змін, тобто з початковою назвою та вмістом.

Таким чином, предметом позову у справі є доведення до громадськості посадовими особами НПУ інформації про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні, а тому у порядку цивільного судочинства не може розглядатися спір про спростування інформації органу досудового розслідування про проведення процесуальних дій, їх хід та здобуті результати, оскільки такій інформації оцінка надається у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Представник Відповідача-1 подала відзив на позов, в якому зазначила, що Київської міської прокуратури слідчим управлінням ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000014 від 21.01.2025 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332 КК України.

Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Київської міської прокуратури. Досудовим розслідуванням встановлено, що депутати та посадові особи Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА), в період 2023-2025 років безперешкодно перетинали державний кордон України з метою приватних поїздок, використовуючи документи щодо службового відрядження, які містили завідомо неправдиві відомості.

Зокрема встановлено, що керівник апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в жовтні 2023 року та у вересні 2024 року, достовірно знаючи, що діє обмежений порядок перетину державного кордону громадянами України, на підставі підробленого запрошення від імені іноземної компанії отримав розпорядження Голови КМДА про службове відрядження, після чого відвідував м. Барселона (Королівство Іспанія) та м. Флоренція (Італія).

Інформація, на яку вказує позивач, про те, що в самих заголовках, в перших абзацах дописів зазначено інформацію: «За процесуального керівництва Київської міської прокуратури повідомлено про підозру керівнику апарату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у використанні підроблених документів ІНФОРМАЦІЯ_23», «ІНФОРМАЦІЯ_26» має фактологічне підґрунтя, відповідно до даних слідства, та не містить в собі образи чи звинувачень/тверджень про вчинення позивачем злочинних діянь, не порушує принцип презумпції невинуватості чи будь-яке особисте немайнове право.

Зазначену інформацію подано знеособлено, а саме оспорювана публікація не містить ні імені, ні прізвища, ні інших анкетних відомостей. Також не дозволяє ідентифікувати особу вказану у повідомленні посада - «керівник апарату виконавчого органу Київської міської ради», оскільки з часу створення такої посади з 2010 року її обіймало декілька осіб.

Позивачем не доведено поширення недостовірної інформації щодо нього та порушення особистих немайнових прав.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив представника відповідача-3, в якій зазначив, що поширена недостовірна інформація на офіційному вебсайті Національної поліції України була у формі фактичних тверджень, яка порушує гідність, честь та ділову репутацію позивача. Зазначення в тексті допису посади позивача знеособлює останнього та стає відкритою пересічній особі.

Таким чином, текст допису фактично встановлює винуватість позивача без наявності рішення суду, яке набрало законної сили.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив представника відповідача-1, в якій зазначив, що позивач є публічною особою, проте статус публічності не позбавляє його захисту від втручання в особисте життя та можливості захистити особисті немайнові права.

В свою чергу, публікація відповідача-1, що оскаржується позивачем, є недостовірною, знеособлює останнього та порушує його немайнові права.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у даній справі співвідповідача - Головне управління Національної поліції у місті Києві.

Представник Відповідача-4 подала відзив на позов, в якому зазначила, що при підготуванні публікації відповідач, як орган досудового розслідування, керувався законодавством України та не порушував немайнові права позивача.

Позивачем не доведено та недоучено до матеріалів справи належних, допустимих доказів недостовірності опублікованої інформації.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив представника відповідача-4, в якій зазначив, що відповідачем-4 не спростовано опублікування останнім спірної публікації та достовірності зазначених в ній фактів.

Представник Відповідача-4 подала до суду заперечення на відповідь на відзив представника позивача, в яких зазначила, що відповідач-4 керувався нормами законодавства у публікуванні оскаржуваної інформації, а посилання позивача на протиправність вказаних дій є суб`єктивною думкою останнього.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача-3 в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача-4 в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

Процесуальні дії

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у даній справі співвідповідача - Головне управління Національної поліції у місті Києві.

Фактичні обставини справи

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У межах кримінального провадження № 42025100000000014 від 21.01.2025 року ОСОБА_5 30.09.2025 року вручено письмове повідомлення про підозру про те, що він підозрюється у підробленні за попередньою змовою групою осіб офіційного документа, який видається підприємством, і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, в тому числі повторно, а також у використанні завідомо підробленого документа та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами третьою, четвертою статті 358 та частиною першою статті 366 КК України.

В свою чергу, у мережі «Інтернет» на офіційних вебсайтах Офісу Генерального прокурора (https://gp.gov.ua), Київської міської прокуратури (https://kyiv.gp.gov.ua) та Національної поліції України (https://npu.gov.ua) ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщено публікації, а саме:

? на вебсайті Офісу Генерального прокурора (URL: https://gp.gov.ua) в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_18» (URL: ІНФОРМАЦІЯ_27);

? на вебсайті Київської міської прокуратури (URL: https://kyiv.gp.gov.ua) в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_18» (URL: ІНФОРМАЦІЯ_21);

? на вебсайті Національної поліції України (URL: https://npu.gov.ua) в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_5 » (URL: ІНФОРМАЦІЯ_6

У публікаціях Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури , розміщених під заголовками: «ІНФОРМАЦІЯ_18», окрім викладення інформації в самих заголовках: «ІНФОРМАЦІЯ_22 », - в перших абзацах дописів зазначено інформацію: «ІНФОРМАЦІЯ_24.»

Крім цього, в публікації Національної поліції України, розміщеної під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_25», викладено інформації в самому заголовку: «ІНФОРМАЦІЯ_14 .».

Зміст та інформаційне наповнення спірних публікацій підтверджується Звітом від 24.12.2025 року № 352/2025-ЗВ, складеним за результатами проведеної фіксації та дослідження змісту вебсторінок у мережі «Інтернет», який підготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр компетенції з формування доказів в мережі інтернет «веб-фікс»».

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

За змістом частин першої та другої статті 34 Конституції України кожному гарантовані права на свободу слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань, вільне поширення інформації, зокрема письмово.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина третя статті 34 Конституції України).

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68 Конституції України).

Положеннями частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні статті 10 Конвенції, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297, 299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканість ділової репутації.

Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (частина перша статті 302 ЦК України).

Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності (абзац перший частини другої статті 302 ЦК України).

За приписами частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших медіа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж медіа в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж медіа є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому медіа, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

Статтею 10 Конвенції передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ, зокрема, Lingens v. Austria, № 9815/82, § 46, 08 липня 1986 року, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав.

Факт поширення спірної інформації підтверджено під час розгляду справи шляхом переходу на відповідні посилання у мережі інтернет.

Зі змісту спірної інформації вбачається, що вона висловлена у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що твердження наведені в публікаціях Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури, Національної поліції України та Головного управління національної поліції у місті Києвіпоширені на веб-сайтах https://gp.gov.ua, ІНФОРМАЦІЯ_8 ІНФОРМАЦІЯ_9 формують негативну громадську думку про ОСОБА_5 , руйнують його репутацію, а тому є такими, що порушують його право на повагу до його честі, гідності і ділової репутації.

В свою чергу, посилання відповідачів на знеособлення позивача в публікації та приховування конфіденційної інформації (прізвища, імені та по батькові позивача) судом відхиляються оскільки вказані публікації містять достатньо інформації для ідентифікування ОСОБА_5 за зазначеною відповідачами посадою, а саме «керівник апарату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)», «Керівник апарату КМДА», що дозволяє будь-якій пересічній особі встановити щодо кого виконано відповідачами публікацію, оскільки позивач є публічною особою.

Також, суд не бере до уваги посилання представників відповідачів, що оскаржувані публікації мали на меті лише висвітлення для суспільства роботи органу досудового розслідування та інформація викладена в публікаціях повністю відповідає повідомленню про підозру ОСОБА_5 від 30.09.2025 року оскільки останньому вручено письмове повідомлення про підозру про те, що він підозрюється у підробленні за попередньою змовою групою осіб офіційного документа, який видається підприємством, і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, в тому числі повторно, а також у використанні завідомо підробленого документа та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами третьою, четвертою статті 358 та частиною першою статті 366 КК України.

Разом з цим, у публікаціях Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури, розміщених під заголовками: «ІНФОРМАЦІЯ_18» та в першому абзаці публікації зазначено: «ІНФОРМАЦІЯ_24.».

Таким чином, авторами публікації акцентовано увагу читача, що «керівник апарату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)» (а саме ОСОБА_5.) підозрюється також, в організації приватних поїздок за кордон під виглядом відряджень, що в свою не відповідає змісту письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 30.09.2025 року.

Таким чином, відповідна інформація є недостовірною.

Крім того, зміст публікацій вказує на те, що розповсюдження такої інформації може створити негативні наслідки для ОСОБА_5 , поставити під сумнів дотримання ним законодавства України та його моральних якостей. Тому, поширена відповідачами інформація складає негативне враження у суспільства про позивача як про людину, яка своїми вчинками порушує приписи закону.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що поширена відповідачами інформація не відповідає дійсності, є негативною, створює негативне уявлення про ОСОБА_5 та безпосередньо порушує його особисті немайнові права і завдає шкоди його честі, гідності та діловій репутації.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з матеріалами справи, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 11 980,80 грн., відповідно до платіжної квитанції від 07.04.2026 року, витрати на проведення дослідження (звіт щодо фіксації змісту вебсторінок) у розмірі 6 420,00 грн., відповідно до платіжного доручення від 24.12.2025 року, а також витрати на професійну правничу допомогу, а саме фіксований угодою сторін гонорар у розмірі 45 000,00 грн., відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги від 14.08.2025 року № АО 14/08/2025-1.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, то вважає за необхідне стягнути із відповідачів понесені позивачем судові витрати, що складаються із 11 980,80 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 6 420,00 грн. у відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням дослідження (звіт щодо фіксації змісту вебсторінок).

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).

Так, представником позивача долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а саме, копію договору про надання правничої допомоги та копію додаткової угоди.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлена представником позивача до стягнення з відповідачів сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн. не є співмірною із складністю справи, виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним і не є розумним з урахуванням складності справи і наданих послуг.

Більш того, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на правничу допомогу до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, беручи до уваги, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів на користь позивача 30 000,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 до Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури, Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у місті Києві про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації - задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порушує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) інформацію, розповсюджену в мережі «Інтернет», а саме:

? на вебсайті Офісу Генерального прокурора (URL: ІНФОРМАЦІЯ_1 в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_18» (URL: ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині тверджень, наявних у заголовку та в розміщеному у дописі зображенні: «ІНФОРМАЦІЯ_22 », а також в абзаці першому тексту допису: « ІНФОРМАЦІЯ_23.»;

? на вебсайті Київської міської прокуратури (URL: https://kyiv.gp.gov.ua) в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_18» (URL: ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині тверджень, наявних у заголовку: «ІНФОРМАЦІЯ_22 », а також в абзаці першому тексту допису: « ІНФОРМАЦІЯ_23.»;

? на вебсайті Національної поліції України (URL: https://npu.gov.ua) в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_5 » (URL: ІНФОРМАЦІЯ_6 в частині тверджень, наявних у заголовку: « ІНФОРМАЦІЯ_11 ».

Зобов`язати Офіс Генерального прокурора (код ЄДРПОУ: 00034051) не пізніше 2 днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили:

? спростувати недостовірну інформацію, розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі «Інтернет» на вебсайті Офісу Генерального прокурора (URL: ІНФОРМАЦІЯ_1 у публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_15 » (URL: ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом опублікування в мережі «Інтернет» на вебсайті Офісу Генерального прокурора (URL: ІНФОРМАЦІЯ_1 в розділі «Новини» допису з наступним змістом: "ІНФОРМАЦІЯ_16 » (URL: ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині тверджень, наявних у заголовку та в розміщеному у дописі зображенні: «ІНФОРМАЦІЯ_22 », а також в абзаці першому тексту допису: « ІНФОРМАЦІЯ_23.», є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, а тому видалена.»";

? видалити з розповсюдженої ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі «Інтернет» на вебсайті Офісу Генерального прокурора (URL: https://gp.gov.ua) публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_18» (URL: ІНФОРМАЦІЯ_3 наступну недостовірну інформацію: з заголовку публікації та з розміщеного в ній зображення - «ІНФОРМАЦІЯ_22 », та з абзацу першого тексту публікації - « ІНФОРМАЦІЯ_23».

Зобов`язати Київську міську прокуратуру (код ЄДРПОУ: 029100) не пізніше 2 днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили:

? спростувати недостовірну інформацію, розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі «Інтернет» на вебсайті Київської міської прокуратури (URL: ІНФОРМАЦІЯ_8 у публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_15 » (URL: ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом опублікування в мережі «Інтернет» на вебсайті Київської міської прокуратури (URL: ІНФОРМАЦІЯ_8 в розділі «Новини та публікації» допису з наступним змістом: "ІНФОРМАЦІЯ_16 » (URL: ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині тверджень, наявних у заголовку: «ІНФОРМАЦІЯ_22 », а також в абзаці першому тексту допису: « ІНФОРМАЦІЯ_23.», є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, а тому видалена.»";

? видалити з розповсюдженої ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі «Інтернет» на вебсайті Київської міської прокуратури (URL: https://kyiv.gp.gov.ua) публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_18» (URL: ІНФОРМАЦІЯ_21) наступну недостовірну інформацію: з заголовку публікації - «ІНФОРМАЦІЯ_22 », та з абзацу першого тексту публікації - « ІНФОРМАЦІЯ_23.».

Зобов`язати Національну поліцію України (код ЄДРПОУ: 40108578) не пізніше 2 днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили:

? спростувати недостовірну інформацію, розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі «Інтернет» на вебсайті Національної поліції України (URL: ІНФОРМАЦІЯ_9 у публікації під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (URL: ІНФОРМАЦІЯ_6 шляхом опублікування в мережі «Інтернет» на вебсайті Національної поліції України (URL: ІНФОРМАЦІЯ_9 в розділі «Новини» допису з наступним змістом: "ІНФОРМАЦІЯ_28 » ( URL : ІНФОРМАЦІЯ_6 в частині тверджень, наявних у заголовку: « ІНФОРМАЦІЯ_11 », є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, а тому видалена.»";

? видалити з розповсюдженої ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі «Інтернет» на вебсайті Національної поліції України (URL: ІНФОРМАЦІЯ_9 публікації під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (URL: ІНФОРМАЦІЯ_6 наступну недостовірну інформацію: з заголовку публікації - «ІНФОРМАЦІЯ_14 .».

Стягнути з Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ: 00034051) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 993,60 грн., на проведення дослідження у розмірі 2 140,00 грн. та у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Стягнути з Київської міської прокуратуру (код ЄДРПОУ: 029100) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 993,60 грн., на проведення дослідження у розмірі 2 140,00 грн. та у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Стягнути з Національної поліції України (код ЄДРПОУ: 40108578) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 993,60 грн., на проведення дослідження у розмірі 2 140,00 грн. та у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя С.В. Вовк