Постанова № 139052177, 18.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10093/26

Провадження №: 2-а/752/236/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.08.2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Данілова Т.М. з участю секретаря Веселовської А.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення.

Свої вимоги мотивує тим, що 13 квітня 2026 року інспектором патрульної поліції була винесена постанова серії ЕНА № 7018690 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень за порушення п. 8.4 ПДР, оскільки водій, керуючи автомобілем, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено". Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню. Зазначає, що Правил дорожнього руху він не порушував.

Просить суд ухвалити рішення, яким визнати протиправними та скасувати постанову від 13 квітня 2026 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7018690, складену інспектором Відділення поліції №2 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області Дем"яненко О.В.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву. Просить відмовити в задоволенні позову, оскільки винесена постанова про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП є закнною та обгрунтованою.

Позивач надіслав відповідь на відзив. Просить задовольнити позов, оскільки перед виїздом на вказану трасу позивач двічі здійснював зупинку авто на вимогу знаку 2.2. Дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) на даній ділянці дороги відсутня, тому відповідно до вимог знаку 2.2 ПДР позивачем було здійснено повну зупинку ТЗ безпосередньо перед самим знаком, а потім - повторну зупинку перед краєм перехрещуваної проїзної частини для забезпечення безпеки руху.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 13 квітня 2026 року інспектором Відділення поліції 32 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області Дем"яненко О.В. винесена постанова серії ЕНА №7018690 пронакладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксоване не в автоматичному режмі, відносно ОСОБА_1 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 340 грн. за порушення п. 8.4 ПДР, оскільки водій, керуючи автомобілем, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено".

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 3 Закону № 580-VIII закріплено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Порядок дорожнього руху на території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до п. 8.4 (б) та (в) ПДР України дорожні знаки поділяються на групи: б) знаки пріоритету - встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги ; в) заборонні знаки - запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Знак пріоритету 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» забороняє проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. У випадку встановлення вказаного знаку необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ст. 183 цього Кодексу.

У ст. 276 КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє суду дійти до правового висновку, що достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст.ст. 73, 74 КАС України.

Суд зазначає, що дійсно факт встановлення дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» на трасі Н14-01КМ при виїзді до головної дороги ані Позивачем, ані Відповідачем не оспорюється.

Разом з тим, суд зазначає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 78 КАС України).

Так, дослідивши DVD з відеозаписом від 13.04.2026 року, на який посилається відповідач, суд дійшов до висновку, що такий відеозапис не є належним і достовірним у розумінні ст. 74-75 КАС України доказом, оскільки з вказаного відеозапису неможливо встановити ані місце вчинення адміністративного правопорушення, ані місце розташування дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», ані номер транспортного засобу, який рухався.

З огляду на викладене вище, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо достовірності обставин щодо встановлення дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» на трасі Н14-01КМ та погоджується з його пояненнями щодо ненадання Відповідачем до спірної постанови належних і допустимих доказів, які підтверджують факт вчинення Позивачем правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Надаючи оцінку всім доводам відповідача, суд також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 121, 256, 261, 268, 276, 288, 289, 293 КпАП України, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 13 квітня 2026 року серії ЕНА № 7018690 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену інспектором Відділення поліції 32 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області Дем"яненко Олегом Володимировичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу в сумі 340 гривень, а провадження в адміністративній справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 40108709; м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41 )на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаєза адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: