Рішення № 139052142, 18.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/28681/25

Провадження №: 2-а/752/108/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позову, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, позивач вказує на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення № 005513 від 02 вересня 2025 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що про існування оскаржуваної постанови дізнався лише після накладення арешту на банківський рахунок та відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з чим пропустив строк звернення до суду з поважних причин.

Позивач наголошує, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута за його відсутності без належного повідомлення про дату, час і місце її розгляду, а копії протоколу про адміністративне правопорушення та постанови він не отримував. Вказує, що був позбавлений можливості надати пояснення, докази, заявити клопотання та скористатися правовою допомогою, чим порушено його право на захист та вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порядку розгляду справи.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не було з`ясовано усіх істотних обставин справи та не доведено його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 132-2 КУпАП. На його переконання, в оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази того, що саме він є вантажовідправником або має будь-яке відношення до здійсненого перевезення чи оформлення відповідної товарно-транспортної накладної.

Зазначає, що з 2022 року проживає на території Федеративної Республіки Німеччина, куди виїхав у зв`язку з окупацією м. Волноваха Донецької області та знищенням свого житла внаслідок бойових дій, а тому фактично не здійснював діяльність керівника селянського (фермерського) господарства «Берегове» у період, який став підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Наголошує, що зазначене господарство зареєстроване на тимчасово окупованій території, не здійснює господарську діяльність та перебуває у стані ліквідації, у зв`язку з чим не могло виступати вантажовідправником спірного вантажу.

Також позивач звертає увагу на те, що транспортні засоби, зазначені в постанові про накладення адміністративного стягнення, не перебувають на балансі СФГ «Берегове», а відповідачем не встановлено належного зв`язку між позивачем та відповідним перевезенням. Зазначає, що товарно-транспортна накладна, яка покладена в основу притягнення його до відповідальності, містить істотні розбіжності щодо зазначених у ній суб`єктів господарювання та відомостей про вантажовідправника, перевізника й одержувача вантажу, а також містить підпис невідомої особи та відбиток печатки, яка фактично не існує, що ставить під сумнів достовірність такого документа.

У заяві про зміну підстав позову позивач додатково зазначає, що відповідачем було порушено встановлену законом процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки адміністративне правопорушення не було зафіксовано в автоматичному режимі, а тому уповноважені посадові особи були зобов`язані скласти протокол про адміністративне правопорушення. Натомість відповідачем складено лише акт проведення рейдової перевірки, який не є процесуальним документом у розумінні КУпАП та не може замінювати протокол про адміністративне правопорушення.

Окрім цього, позивач зазначає, що документи, на які посилається відповідач як на підставу притягнення його до адміністративної відповідальності, були складені після проведення рейдової перевірки, а тому не могли бути враховані під час здійснення контрольного заходу та прийняття оскаржуваної постанови. На думку позивача, наведені обставини свідчать про недоведеність його вини, порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та відсутність законних підстав для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 листопада 2025 року справу передано на розгляд головуючого судді Митрофанової А.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26 грудня 2025 року до суду надійшов відзив представника відповідача - Державної служби України з питань безпеки на транспорті Кулакової В.Д., у якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що оскаржувану постанову винесено правомірно, за результатами належним чином проведеної рейдової перевірки та на підставі достатніх доказів учинення адміністративного правопорушення.

Представник відповідача вказує, що 22 липня 2025 року на автомобільній дорозі Р-51 працівниками Укртрансбезпеки було перевірено транспортний засіб марки MAN з напівпричепом BODEX та проведено його габаритно-ваговий контроль. За результатами зважування встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 62, 86 т за нормативно допустимих 44 т, тобто перевищення вагових параметрів склало 42,86 %. Зазначені обставини зафіксовано талоном зважування, актом проведення рейдової перевірки, довідкою про результати габаритно-вагового контролю, актом про перевищення нормативних вагових параметрів та актом про блокування транспортного засобу.

Наголошує, що законодавство не встановлює обов`язкових вимог щодо зазначення типу ваг у талоні зважування, а придатність використаного автоматичного приладу для зважування транспортних засобів у русі підтверджується чинним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Відповідач стверджує, що позивача було належним чином і завчасно повідомлено про розгляд справи, призначений на 02 вересня 2025 року, шляхом направлення 19 серпня 2025 року відповідного повідомлення на його електронну адресу. На думку відповідача, факт направлення повідомлення підтверджує виконання обов`язку щодо інформування позивача, тоді як ризик неотримання електронної кореспонденції перебуває поза межами контролю Укртрансбезпеки. Позивач мав можливість особисто прибути на розгляд справи або подати письмові пояснення й додаткові документи електронною поштою, однак цим правом не скористався та не навів обставин, які об`єктивно перешкоджали йому взяти участь у розгляді справи.

За таких обставин представник відповідача вважає, що справу правомірно розглянуто за відсутності позивача. Постанову № 005513 від 02 вересня 2025 року того ж дня направлено позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення, а також на електронну адресу. Оскаржувана постанова, на переконання відповідача, відповідає вимогам статті 283 КУпАП, оскільки містить відомості про орган та посадову особу, дату і місце розгляду справи, особу, яку притягнуто до відповідальності, встановлені обставини, нормативну підставу відповідальності, вид і розмір стягнення, порядок його виконання та оскарження.

Щодо визначення особи, відповідальної за правопорушення, представник відповідача зазначає, що відповідно до товарно-транспортної накладної № 785 від 25 липня 2025 року вантажовідправником указано СФГ «Берегове», код ЄДРПОУ 23422821, керівником якого є позивач. Саме на вантажовідправника законодавством покладено обов`язок вносити до товарно-транспортної накладної достовірні відомості про масу та габарити вантажу. Тому відповідальним за внесення недостовірних відомостей до товарно-транспортної накладної є СФГ «Берегове» в особі його керівника Єременка М.П.

Відповідач не погоджується з твердженням про необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення, посилаючись на частину другу статті 258 КУпАП, відповідно до якої у разі вчинення правопорушень, передбачених статтею 132-2 КУпАП, протокол не складається. На думку відповідача, положення КУпАП дозволяють уповноваженим посадовим особам Укртрансбезпеки розглядати такі справи та виносити постанови без складення окремого протоколу.

Окрім цього, представник відповідача відхиляє доводи позивача про недостовірність товарно-транспортної накладної, знищення печатки та підписання документа невідомою особою. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до правоохоронних органів із повідомленням про підроблення документів, незаконне використання печатки або використання юридичної особи сторонніми особами. У зв`язку із цим такі твердження вважає надуманими та такими, що не спростовують відомостей, зазначених у товарно-транспортній накладній.

Отже, відповідач вважає, що факт перевищення нормативних вагових параметрів, статус СФГ «Берегове» як вантажовідправника та відповідальність позивача як керівника цього господарства підтверджені належними доказами, процедура розгляду справи дотримана, а підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відсутні.

У відповіді на відзив, поданій 26 грудня 2025 року, представник позивача не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що вони є необґрунтованими й не спростовують обставин, викладених у позовній заяві. Вказує, що предметом спору у даній справі є дотримання відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та правомірність визначення особи, яка підлягає притягненню до такої відповідальності, а не фактичні параметри зважування транспортного засобу чи технічні характеристики засобів вимірювальної техніки, на яких відповідач акцентує увагу у своєму відзиві.

Позивач зазначає, що наведені відповідачем обставини щодо перевищення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу не мають правового значення для вирішення спору по суті, оскільки не усувають допущених відповідачем процесуальних порушень під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності та не спростовують доводів про незаконність оскаржуваної постанови.

Крім того, позивач не погоджується з доводами відповідача про належне повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи. Зазначає, що повідомлення було направлено на адресу електронної пошти, яку відповідач отримав із веб-сайту «Бізнес-Гід», який не є офіційним державним інформаційним ресурсом та не може вважатися належним і достовірним джерелом інформації про офіційні засоби зв`язку суб`єкта господарювання. При цьому у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб станом на 18 серпня 2025 року відсутні відомості про електронну адресу СФГ «Берегове», а зазначені лише контактні номери телефонів.

На думку позивача, сам факт направлення електронного листа на довільно встановлену адресу електронної пошти не підтверджує належного повідомлення особи та не свідчить про отримання нею відповідної інформації. У зв`язку з цим відповідач фактично позбавив позивача можливості реалізувати передбачені КУпАП процесуальні права, зокрема право на участь у розгляді справи та надання пояснень, що є самостійною підставою для визнання оскаржуваної постанови протиправною та її скасування.

Також позивач звертає увагу на безпідставність тверджень відповідача щодо необхідності звернення до правоохоронних органів у зв`язку зі знищенням печатки СФГ «Берегове». Зазначає, що обставини знищення печатки були належним чином викладені у позовній заяві та підтверджуються наданими доказами, зокрема відповіддю Державної прикордонної служби України щодо його вимушеного перебування за кордоном після знищення житла внаслідок бойових дій. Крім того, позивач наголошує, що чинне законодавство не встановлює обов`язку звернення до правоохоронних органів у разі знищення печатки юридичної особи та не ставить можливість використання чи невикористання печатки у залежність від вчинення таких дій.

У зв`язку із наведеним позивач вважає, що доводи відповідача не спростовують законності та обґрунтованості заявлених позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Клопотань від позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження обставин в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення на рейдову перевірку Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях від 18 липня 2025 року № НР 002314 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті здійснювалися заходи державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт.

22 липня 2025 року на автомобільній дорозі Р-51, км 119, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Під час проведення перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль зазначеного транспортного засобу. Згідно з талоном про зважування від 22 липня 2025 року о 14 год 18 хв загальна маса транспортного засобу становила 62,86 т за нормативно допустимої маси 44 т, тобто перевищення нормативно встановлених вагових параметрів становило 42,86 %.

За результатами проведеного контрольного заходу посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № ОАР 063435 від 22 липня 2025 року, акт № ОАВ 005153 від 22 липня 2025 року, довідку № 0052805 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № АБ 003068 про блокування/розблокування автомобільного транспортного засобу.

Під час перевірки водієм було надано товарно-транспортну накладну № 785 від 25 липня 2025 року, відповідно до відомостей якої вантажовідправником зазначено СФГ «Берегове», код ЄДРПОУ 23422821, перевізником - СП ТОВ «Агродон», код ЄДРПОУ 23117880, а вантажоодержувачем - ТОВ «Мрій Обрій», код ЄДРПОУ 40768711.

На підставі відомостей товарно-транспортної накладної та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань контролюючим органом встановлено, що керівником СФГ «Берегове» є ОСОБА_1 , якого визначено особою, відповідальною за внесення вантажовідправником відомостей про масу вантажу до товарно-транспортної накладної.

Повідомленням від 18 серпня 2025 року позивача викликано до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях для розгляду справи про адміністративне правопорушення, призначеного на 02 вересня 2025 року в період з 10 год 00 хв до 11 год 00 хв.

Зазначене повідомлення 19 серпня 2025 року о 13 год 52 хв направлено на адресу електронної пошти 41089.business-guide@com.ua, яку відповідач визначив як електронну адресу СФГ «Берегове». Водночас позивач заперечує належність цієї адреси господарству та зазначає, що відомості про неї відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

02 вересня 2025 року виконуючим обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті Черсуновим В.О. за відсутності позивача розглянуто справу про адміністративне правопорушення.

За результатами розгляду справи винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 005513 від 02 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 як керівника СФГ «Берегове» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 132-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн.

Копію постанови відповідач направив позивачу рекомендованим поштовим відправленням, а також на зазначену вище адресу електронної пошти.

31 жовтня 2025 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79482435 з примусового виконання постанови № 005513 від 02 вересня 2025 року та стягнення з позивача штрафу в подвійному розмірі - 102 000 грн.

Як зазначає позивач, про існування оскаржуваної постанови він дізнався 31 жовтня 2025 року після отримання через електронний кабінет АТ КБ «ПриватБанк» інформації про накладення арешту на його банківський рахунок та ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження.

06 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з цим адміністративним позовом, у якому просив поновити строк звернення до суду, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 005513 від 02 вересня 2025 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Підставою для винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 132-2 КУпАП відповідач визначив результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу та товарно-транспортну накладну № 785 від 25 липня 2025 року, в якій вантажовідправником зазначено СФГ «Берегове».

Разом з тим зі змісту матеріалів перевірки вбачається, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу було проведено 22 липня 2025 року, тобто за три дні до дати складання товарно-транспортної накладної, яку відповідач поклав в основу висновку про участь СФГ «Берегове» у відповідному перевезенні.

Отже, на час проведення перевірки документ, датований 25 липня 2025 року, об`єктивно не міг бути складений та наданий водієм посадовим особам контролюючого органу 22 липня 2025 року.

Матеріали справи не містять пояснень щодо причин такої хронологічної невідповідності, іншої товарно-транспортної накладної, яка фактично пред`являлася під час перевірки, або доказів того, що наявна у справі накладна є належним документом саме щодо перевезення, перевіреного 22 липня 2025 року.

Таким чином, документ, на підставі якого відповідач визначив СФГ «Берегове» вантажовідправником, містить істотну суперечність щодо часу його складання та не може без додаткової перевірки вважатися належним і достовірним доказом участі цього господарства у перевезенні.

Частина четверта статті 132-2 КУпАП передбачає відповідальність за внесення вантажовідправником недостовірних відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної чи іншого документа на вантаж.

Отже, для притягнення особи до відповідальності за цією нормою відповідач повинен установити не лише факт перевищення вагових параметрів транспортного засобу, а й те, що конкретний вантажовідправник вніс до документа на вантаж недостовірні відомості, а також визначити особу, винну у вчиненні відповідних дій.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що товарно-транспортну накладну складено або підписано позивачем, що він надавав будь-які відомості щодо маси вантажу, організовував спірне перевезення чи уповноважував інших осіб діяти від імені СФГ «Берегове».

Сам по собі факт перебування позивача на посаді керівника юридичної особи не свідчить автоматично про вчинення ним усіх дій, зазначених у документах, у яких міститься назва такого суб`єкта господарювання.

Адміністративна відповідальність має індивідуальний характер і не може ґрунтуватися виключно на даних Єдиного державного реєстру про керівника юридичної особи без установлення його особистої винної поведінки.

Крім того, матеріали справи не підтверджують належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи.

Повідомлення було направлено на електронну адресу, відомості про яку відсутні в Єдиному державному реєстрі та належність якої позивачу або СФГ «Берегове» відповідачем не доведена.

Посилання відповідача на отримання цієї адреси з вебсайту «Бізнес-Гід» не є належним підтвердженням її офіційного використання позивачем, оскільки вказаний ресурс не є державним реєстром або офіційною інформаційною системою.

Отже, сам факт направлення електронного листа на адресу, походження та належність якої не встановлені, не свідчить про належне повідомлення особи та не забезпечує реалізації прав, передбачених статтею 268 КУпАП.

Таким чином, відповідач не довів належними та допустимими доказами, що СФГ «Берегове» було вантажовідправником спірного вантажу, що відомості до товарно-транспортної накладної внесено саме позивачем або за його дорученням, а також що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідач фактично ототожнив зазначення назви юридичної особи у суперечливому за датою документі з доведеністю особистої вини її керівника, що не відповідає вимогам статей 9, 245, 251 та 280 КУпАП.

За таких обставин подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 132-2 КУпАП, у діях позивача є недоведеними, а оскаржувана постанова прийнята без достатніх правових і фактичних підстав.

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частина перша статті 139 КАСУ передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд приходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 605, 60 грн.

Керуючись статтями 72, 77, 241-246, 286 КАС України, статтями 7, 122, 251, 265-2, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 02 вересня 2025 року № 005513, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті стосовно ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 132-2 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000,00 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Стягнути з Державної служби України з питань безпеки на транспорті (код 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605, 60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О. Митрофанова