Рішення № 139051238, 18.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026Справа № 910/6348/26Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) матеріали справи

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

до Державного некомерційного товариства «Національний університет «Київський авіаційний інститут»

про стягнення 5 869,28 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Державного некомерційного товариства «Національний університет «Київський авіаційний інститут» про стягнення 5 869,28 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 4436,44 грн, 3% річних у розмірі 188,86 грн, інфляційні втрати у розмірі 587,04 грн та пеня у розмірі 656,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, як правонаступник Відокремленого структурного підрозділу «Київський фаховий коледж комп`ютерних технологій та економіки Національного авіаційного університету» має перед позивачем невиконані грошові зобов`язання за договором постачання природного газу від 04.09.2024 № 25-7113/24-БО-Т.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

04.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6348/26, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/6348/26. Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі отримав через систему Електронний суд 10.06.2026, однак письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, визначений судом, не подав відзив на позовну заяву, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг» (надалі - позивач, постачальник) та Відокремленим структурним підрозділом «КИЇВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЕКОНОМІКИ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ» (надалі - споживач) було укладено Договір постачання природного газу №25-7113/24-БО-Т (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов`язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Згідно з п. 3.5 Договору приймання - передача газу, переданого позивачем споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Умовами Договору (підп. 3.5.1. - 3.5.4 п. 3.5. Договору) визначено, що споживач зобов`язується надати позивачу не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, які підписані уповноваженим представником позивача.

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути позивачу один примірник оригіналу акту, підписаний повноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними споживача та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.

Пункт 5.1. Договору регламентує, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта приймання передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

В підпункті 4 п. 6.2. Договору сторони визначили, що споживач зобов`язаний прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до « 31» грудня 2024 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п.13.1. Договору).

27.11.2024 між позивачем та споживачем було підписано Додаткову угоду №1 до Договору, згідно якої позивач та споживач дійшли взаємної згоди розірвати та припинити дію Договору в частині передачі природного газу, з 10 грудня 2024 року.

Згідно умов вищевказаної Додаткової угоди споживач зобов`язувався здійснити розрахунки за природний газ, отриманий та не сплачений на момент підписання даної Угоди, в строк та на умовах, визначених Договором.

27.11.2024 між позивачем та споживачем було підписано Додаткову угоду №2 до Договору, згідно якої пункти 2.1. та 4.3. Договору було викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 2.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 27.11.2024) позивач передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року (включно), в кількості 0,97000 тис. куб. метрів (дев`ятсот сімдесят куб. метрів), в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис. куб. м.): вересень 2024 р. - 0,20200 тис. куб. м, жовтень 2024 р. - 0,26800 тис. куб. м, листопад 2024 р. - 0,25000 тис. куб. м, грудень 2024 р. - 0,25000 тис. куб. м.

Згідно з п. 4.3. Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 27.11.2024) загальна вартість цього Договору становить - 13 381,06 грн, крім того ПДВ 2 676,21 грн, разом з ПДВ - 16 057,27 грн.

При розгляді справи судом встановлено, що у вересні 2024 року позивачем було передано, а споживачем прийнято природний газ обсягом 0,20200 тис. м3 на загальну суму 3 343,88 грн. із ПДВ, про що підписано Акт приймання-передачі природного газу за вересень 2024 року б/н від 11 жовтня 2024 року. Споживач у повному обсязі оплатив позивачу поставлений у вересні 2024 року природний газ.

У жовтні 2024 року позивач передав споживачу, а останній прийняв природний газ обсягом 0,26800 тис. м3 на загальну суму 4 436,44 грн. із ПДВ, про що складено Акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2024 року б/н від 12 листопада 2024 року. Споживачем вартість поставленого у жовтні 2024 газу позивачем природного газу на суму 4 436, 44 грн. не було сплачено.

Спір у справі виник внаслідок того, що відповідач, як правонаступник споживача, не розрахувався за поставку природного газу в жовтні 2024 на суму 4 436,44 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1-3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

На виконання умов Договору позивачем у жовтні 2024 року передано споживачу, а останнім прийнято природний газ обсягом 0,26800 тис. м3 на загальну суму 4 436,44 грн. із ПДВ, про що складено Акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2024 року б/н від 12 листопада 2024 року.

В той же час, обставини не підписання споживачем вищевказаного акту не свідчать однозначно про невиконання позивачем передбачених Договором обов`язків щодо постачання газу.

Водночас, як вбачається із умов Договору, споживачеві Оператором ГТС було присвоєно код ЕІС - 56XS0000OA0IZ00T.

Відповідно до п. 3.4. Договору постачальник із застосування ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.

Згідно додатку «Попередні/остаточні відбори ПГ з 01.10.2024 по 31.10.2024» до листа ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за вих. № ТОВВИХ-26-5623 від 24.03.2026, що був направлений у відповідь на адвокатський запит представника позивача № 125/9/2/2-7970 від 20.03.2026, Відокремленим структурним підрозділом «КИЇВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЕКОНОМІКИ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ» (ЕІС-код споживача - 56XS0000OA0IZ00T) у жовтні 2024 року спожито природній газ у обсязі 268,00 куб.м., який відображений у Акті приймання-передачі природного газу за жовтень 2024 року на суму 4436,44 грн з ПДВ.

Отже, вищевказана сума заборгованості споживача за Договором за період жовтень 2024 року є підтвердженою.

Щодо заявлення позивачем до стягнення вказаної заборгованості з Державного некомерційного товариства «Національний університет «Київський авіаційний інститут», як правонаступника Відокремленого структурного підрозділу «КИЇВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЕКОНОМІКИ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ», суд зазначає таке.

Відокремлений структурний підрозділ «КИЇВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЕКОНОМІКИ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ» був утворений як відокремлений підрозділ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ (код ЄДРПОУ 01132330).

Міністерством освіти і науки України було видано наказ від 13 жовтня 2023 року №1249 «Про реорганізацію Національного авіаційного університету», яким наказано реорганізувати НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ шляхом поділу його на ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЇВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ ІНСТИТУТ» та УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНУ ЛЬОТНУ АКАДЕМІЮ.

Кабінет Міністрів України погоджуючись з пропозицією Міністерства освіти і науки України прийняв розпорядження від 13 жовтня 2023 року №921-р «Про реорганізацію Національного авіаційного університету» (далі - Розпорядження) щодо реорганізації НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ шляхом його поділу на Державне некомерційне підприємство «ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЇВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ ІНСТИТУТ» та Бюджетну установу УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА ЛЬОТНА АКАДЕМІЯ.

Підпунктом 1 п. 3 Розпорядження установлено, що Київський авіаційний інститут та Українська державна льотна академія є правонаступниками майна (у тому числі власних надходжень), прав і обов`язків Національного авіаційного університету згідно з розподільчим балансом та визначеними Міністерством освіти і науки за погодженням з Державною казначейською службою переліками рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби та банках, і залишків коштів на них, що утворилися в результаті реорганізації Національного авіаційного університету і підлягають перерахуванню Київському авіаційному інституту та його відокремленим структурним підрозділам і Українській державній льотній академії на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби та банках.

23 жовтня 2024 року Міністром освіти і науки України було затверджено Розподільчий баланс Національного авіаційного університету (код за ЄДРПОУ 01132330) (включно із правами та обов`язками юридичної особи) на 01 жовтня 2024 року, згідно якого відповідач є правонаступником НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ в т. ч. відокремлених структурних підрозділів, в частині прав та обов`язків та отримує все майно, зобов`язання та кошти, які перебували на балансі НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, в т. ч. відокремлених структурних підрозділів.

07 листопада 2024 року НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ було припинено як юридичну особу, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було зроблено відповідний запис № 10731200000003783. Одночасно із цим було припинено Відокремлений структурний підрозділ «КИЇВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ КОМП`ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЕКОНОМІКИ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ».

Водночас, у вказаному Реєстрі наявний запис про правонаступника Національного авіаційного університету, яким є відповідач (код ЄДРПОУ 45853942).

Отже, з урахуванням вищезазначеного та положень законодавства, відповідач є належним правонаступником усіх прав та обов`язків споживача за Договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів сплати відповідачем наявної заборгованості у розмірі 4436,44 грн матеріали справи не містять, позовні вимоги в частині стягнення вказаної суми коштів підлягають задоволенню.

У зв`язку з порушенням споживачем умов договору в частині оплати вартості отриманого природного газу позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 587,04 грн інфляційних втрат, 188,86 грн 3% річних та 656,94 грн пені.

Відповідно до п. 7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим Договором.

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 Договору та/або строків оплати за пунктом 8.4 Договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що нарахування пені здійснено позивачем на суму основного боргу 4 436,44 грн за період прострочення з 17.12.2024 по 16.06.2025.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга» перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 656,94 грн підлягають задоволенню, оскільки розрахунок здійснено правильно.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки відповідачем оплати заборгованості за загальний період прострочки з 17.12.2024 по 18.05.2026 у розмірі 188,86 грн вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню, оскільки розрахунок здійснено вірно.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання з січня 2025 року по квітень 2026 року у розмірі 587,04 грн. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надав доказів на підтвердження сплати у повному обсязі наявної заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного некомерційного товариства «Національний університет «Київський авіаційний інститут» (03058, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 1; ідентифікаційний код: 45853942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 1; ідентифікаційний код: 42399676) 4 436 грн. 44 коп. основного боргу, 656 грн. 94 коп.- пені, 188 грн. 86 коп. -3% річних., 587 грн. 04 коп. - інфляційних втрат та 2 662 грн. 40 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано: 18.08.2026.

Суддя Т. Ю. Трофименко