Рішення № 139051194, 18.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026Справа № 910/4590/26Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Сервіс»

до Житлово-будівельного кооперативу «ТЕМП-16»

про стягнення 40 919,99 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Сервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «ТЕМП-16» про стягнення основного боргу в сумі 38 650,00 грн, 3% річних в сумі 659,86 грн та інфляційних втрат в розмірі 1610,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором №0107/2020 від 01.07.2020 на аварійне та технічне обслуговування систем центрального опалення, каналізації, гарячого, холодного водопостачання, електропостачання та послуги диспетчера, в частині своєчасної оплати наданих послуг.

23.04.2026 ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Князьков В.В.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Сервіс» залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

27.04.2026 до суду від позивача надійшла заява, на виконання вимог ухвали суду, про усунення недоліків позовної заяви.

29.04.2026 ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Князьков В.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4590/26. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

У зв`язку зі звільненням судді Князькова В.В., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/4590/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Сервіс» до Житлово-будівельного кооперативу «ТЕМП-16» про стягнення 40 919,99 грн передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 (суддя Трофименко Т.Ю.) прийнято справу № 910/4590/26 до провадження судді, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Визначено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, судом надіслано копію ухвали від 01.06.2026 на адресу місцезнаходження відповідача, у зв`язку із відсутністю у нього зареєстрованого електронного кабінету у системі Електронний Суд ЄСІКС. Із наявного у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копія ухвали суду від 01.06.2026 отримана представником відповідача 09.06.2026.

Станом на день ухвалення даного рішення від відповідача письмового відзиву на позовну заяву не надходило, як і не надходило будь-яких інших заяв/клопотань по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, визначений судом, не подав відзив на позовну заяву, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко Сервіс» (надалі - позивач, виконавець) та Житлово-будівельним кооперативом «ТЕМП-16» (надалі - відповідач, замовник) було укладено договір № 0107/2020 на аварійне та технічне обслуговування системи центрального опалення, каналізації, гарячого, холодного водопостачання, електропостачання та послуги диспетчера (надалі - Договір).

Відповідності до п. 1.1. вказаного Договору, відповідач доручив, а позивач взяв на себе обов`язки виконання робіт по технічному та аварійному обслуговуванню внутрішньо-будинкових систем центрального опалення (ЦО), гарячого і холодного водопостачання, каналізації, дощової каналізації, обслуговування електромереж та електрощитових в будинку за адресою: 04214, м. Київ, пр. Оболонський, 38, загальною площею 5466 кв.м., кількість квартир 95.

Пунктом 5.1 Договору сторони визначили вартість робіт в сумі 2500,00 грн на місяць.

08.08.2024 між сторонами була підписана Додаткова угода до Договору, якою сторони змінили визначену у п. 5.1. Договору вартість робіт та визначили її починаючи з 01.07.2020 - 5450,00 грн.

Згідно з п. 5.2 Договору відповідач зобов`язаний забезпечувати своєчасну, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату виконаних робіт.

За умовами п. 4.3. Договору, цей Договір укладається на термін до 31.12.2020 та вступає в дію з 01.07.2020. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік до тих пір, доки одна із сторін не повідомить письмово, за 15 днів, про його розірвання.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного правочину позивач виконав свої зобов`язання, що підтверджується Актами виконаних робіт за загальний період з 01.05.2025 по 31.12.2025 на загальну суму 43 600,00 грн, які підписані сторонами електронними підписами без зауважень.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначив, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, унаслідок чого за ним обліковується заборгованість у розмірі 38 650,00 грн. При цьому, як стверджував позивач, остання оплата відповідачем робіт була ним здійснена 27.10.2025 на суму 4000,00 грн. Крім того, на початок періоду 2025 року у відповідача існувало непогашене сальдо у розмірі 4500,00 грн. Так, за доводами позивача, загальна сума нарахованих послуг (дебет) за 2025 рік склала 65 400,00 грн, тоді як відповідачем було сплачено за цей період кошти у розмірі 31 250,00 грн.

З урахуванням зазначеного, позивач заявив до стягнення з відповідача за даним позовом суму основної заборгованості у розмірі 38 650,00 грн та нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання 3% річних у розмірі 659,86 грн та інфляційні втрати у розмірі 1610,13 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За умовами ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що сума боргу відповідача, яка складає 38 650,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про відсутність вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми основного боргу, а відтак позов у цій частині підлягає задоволенню.

За умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки відповідачем оплати заборгованості за загальний період прострочки у розмірі 659,86 грн вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню частково в сумі 659,42 грн, оскільки прострочка платежу за актом наданих послуг в грудні 2025 року допущена відповідачем з 13.01.2026, оскільки дата - 11.01.2026, з якої позивач розраховує 3% річних, є вихідним днем.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання за загальний період прострочки з 11.06.2025 по 21.04.2026 у розмірі 1 610,13 грн, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, дослідивши подані в матеріали справи докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволеним позовних вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «ТЕМП-16» (04214, м. Київ, пр. Оболонський, 38, ідентифікаційний код 22883690) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО СЕРВІС» (04213, м. Київ, вул. Прирічна, 5, ідентифікаційний код 41471075) 38 650 грн 00 коп. основної заборгованості, 659 грн. 42 коп. - 3% річних, 1 610 грн. 13 коп. інфляційних втрат та 3 327 грн 66 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано: 18.08.2026.

Суддя Т.Ю. Трофименко