№ 139051018, 03.08.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 м. Ужгород Справа № 907/397/26

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Е100 Інтернейшнл Трейд" (E100 International Trade sp. z o.o.) від 07.07.2026 (вх.№ 02.3.1-02/6656/26 від 08.07.2026) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Е100 Інтернейшнл Трейд" (E100 International Trade sp. z o.o.), м. Варшава Республіка Польща

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Експедиція Дешко", м.Мукачево Закарпатської області

про стягнення 97 526,64 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Е100 Інтернейшнл Трейд" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Експедиція Дешко" про стягнення 97 526,64 грн заборгованості за поставлений позивачем товар за договором № 002013287/25 від 27.03.2025.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/397/26 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д. Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026.

Відповідно до ухвали Господарського суду Закарпатської області від 20.04.2026 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.05.2026 справу №907/397/26 призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.06.2026 об 11:00 год.

Судові засідання 03.06.2026 та 16.06.2026 відкладались, останній раз на 02.07.2026 о 10:00 год.

В судовому засіданні 02.07.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яким позов задоволено та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експедиція Дешко" (89600, Закарпатська обл., м. Мукачево(з), вул. Пряшівська, буд. 5, корпус А, код ЄДРПОУ 36908880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Е100 Інтернейшнл Трейд" (E100 International Trade sp. z o.o.) (02-757, Республіка Польща, м. Варшава, вул. Пори 78/7, код ЄДРПОУ 365202749) заборгованість у розмірі 1 913,94 євро, що станом на дату розрахунку за офіційним курсом Національного банку України становить 97 526,64 грн (дев`яносто сім тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 64 коп.), а саме: 1 716,13 євро, еквівалент у гривні 87 447,11 грн суми боргу та 197,81 євро, еквівалент у гривні 10 079,53 грн 15 % річних, а також 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору.

08.07.2026 за вх.№ 02.3.1-02/6656/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача від 07.07.2026 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій остання просить суд покласти витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 489,60 грн на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.07.2026 суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Е100 Інтернейшнл Трейд" (E100 International Trade sp. z o.o.) від 07.07.2026 (вх.№ 02.3.1-02/6656/26 від 08.07.2026) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 907/397/26, постановив здійснювати розгляд заяви без повідомлення (виклику) учасників справи та встановити відповідачу строк до 17.07.2026 для подання до суду заперечень.

14.07.2026 за вх.№ 02.3.1-02/6894/26 на адресу суду надійшло заперечення відповідача від 09.07.2026 проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого останній просить суд витребувати у позивача оригінал акта приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 03.07.2026, здійснювати розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснювати у судовому засіданні з повідомленням сторін та відмовити у її задоволенні.

Розглянувши заявлене відповідачем у заперечені від 09.07.2026 клопотання про витребування оригіналу акта приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 03.07.2026, суд зазначає наступне.

За приписами частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Суд, оглянувши поданий позивачем акт приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 03.07.2026, зазначає, що такий не викликає у суду сумніву, є читабельний та з такого можливо встановити обсяг наданих адвокатом послуг, відтак клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про здійснення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні з повідомленням сторін, викладеного у заперечні від 09.07.2026, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Таким чином, оскільки у суду на розгляді перебуває заява позивача, яка стосується виключно розподілу судових витрат, враховуючи, що відповідач скористався правом на подання заперечень щодо такої заяви, суд не вбачає підстав для призначення судового засідання для розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Суд, розглянувши заяву представника позивача про розподіл судових витрат, виходить з такого.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон № 5076-VI). Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Судом встановлено, що представництво інтересів позивача у даній справі здійснювалось адвокатом Андрущенко Христиною Ярославівною на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2151566 від 13.03.2026.

Представником позивача у позові від 12.04.2026 повідомлено про наявність витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких складає 20 000,00 грн (гонорар адвоката за 5 годин роботи) та вказано, що докази розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть подані у строки визначені частиною 8 статті 129 ГПК України.

Так, на виконання вимог положення частини 8 статті 129 ГПК України, представником позивача долучено до матеріалів справи договір про надання правової (правничої) допомоги № 4 від 10.10.2025 (далі договір) та детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом для надання правничої допомоги.

Як встановлено судом, 10.10.2025 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Е100 Інтернейшнл Трейд" (далі клієнтом) та адвокатом Андрущенко Христиною Ярославівною укладено договір, за умовами пункту 1 якого, адвокат зобов`язується надавати клієнту консультації з питань господарського права, організовувати ведення претензійно-позовної роботи, надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, в виконавчій службі та приватних виконавцях, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи), представляти інтереси клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах з питань, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 4.1 договору сторони погодили що вартість послуг складає 80,00 євро за одну годину надання послуг.

Пунктом 2.4 договору визначено, що на підтвердження факту надання адвокатом клієнту правничої допомоги відповідно до умов цього договору складається акт приймання-передачі адвокатських послуг і направляється клієнту.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 03.07.2026 за договором адвокат Андрущенко Христина Ярославівна надала клієнту правничу допомогу, а клієнт (Позивач) прийняв таку правничу допомогу, а саме:

1. Аналіз документів щодо наявної дебіторської заборгованості. Складання господарського позову про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експедиція Дешко". Кількість годин надання послуги 3 години 0 хвилин. Вартість однієї години надання послуги 80,00 євро. Загальна вартість наданої послуги 240,00 євро.

2. Проведення розрахунку заборгованості відповідно до умов укладеного між Клієнтом та Відповідачем договору за неналежне виконання грошового зобов`язання. Кількість годин надання послуги 0 годин 30 хвилин Вартість однієї години надання послуги 80,00 євро. Загальна вартість наданої послуги 40,00 євро.

3. Формування додатків до позовної заяви. Кількість годин надання послуги 0 годин 30 хвилин Вартість однієї години надання послуги 80,00 євро. Загальна вартість наданої послуги 40,00 євро.

4. Направлення позовної заяви відповідачу та до Господарського суду Закарпатської області. Кількість годин надання послуги 0 годин 30 хвилин Вартість однієї години надання послуги 80,00 євро. Загальна вартість наданої послуги 40,00 євро.

5. Участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції Кількість годин надання послуги 1 година 30 хвилин. Вартість однієї години надання послуги 80,00 євро. Загальна вартість наданої послуги 120,00 євро.

Таким чином, на підставі наведених доказів позивач стверджує, що вартість понесених витрати на правничу допомогу у цій справі складає 480,00 євро, які останній просить суд покласти на відповідача.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Водночас, за приписами частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд звертає увагу, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, також унормовано положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 ГПК України.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Отже, критерії, визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункт 29). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

У даній справі відповідач заперечив щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, з підстав неспівмірності їх вартості та значного перевищення орієнтовній вартості.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо значного перевищення вартості судових витрат на професійну правничу допомогу їх орієнтованій ціні, оскільки таке перевищення зумовлене кількістю і тривалістю судових засідань у цій справі, які позивач не міг перебачити.

Відтак, розподіл судових витрат має здійснюватися за загальним правилом, передбаченим частиною 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, коли на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару, сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 922/4812/21).

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 16.06.2022 року у справі № 873/244/21, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у часині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору.

У даному випадку витрати позивача на правничу допомогу були неминучі, однак, господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, перелік який наведений у детальному описі робіт (наданих послуг) від 03.07.2026, та встановлено, що включення до переліку таких послуг, як проведення розрахунку заборгованості відповідно до умов укладеного між Клієнтом та Відповідачем договору за неналежне виконання грошового зобов`язання; формування додатків до позовної заяви є фактично однією послугою аналіз документів щодо наявної дебіторської заборгованості, складання господарського позову про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експедиція Дешко", а послуга щодо направлення позовної заяви відповідачу та до Господарського суду Закарпатської області є фінальною та невід`ємною частиною пред`явлення позову. При цьому, суд враховує, що подання позову та направлення його копії з додатками відповідачу здійснено через підсистему "Електронний суд" в електронній формі, та не потребувало витрат на поштові пересилання.

Відтак, не підлягають розподілу витрати на проведення розрахунку заборгованості відповідно до умов укладеного між Клієнтом та Відповідачем договору за неналежне виконання грошового зобов`язання; формування додатків до позовної заяви, направлення позовної заяви відповідачу та до Господарського суду Закарпатської області, а вартість послуги з підготовки та подання позову складає 240 євро.

Щодо послуги з участі адвоката в судових засіданнях в режимі відеоконференції, суд перевіривши їх тривалість, зазначає що адвокатом правильно розраховано її вартість, яка складає 120 євро.

Відтак, з огляду на вказані положення статей 123, 129 ГПК України, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви представника позивача та стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 360 євро, що еквівалентно 18 367,20 грн за офіційним курсом Національного банку України станом на дату подання відповідної заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Е100 Інтернейшнл Трейд" (E100 International Trade sp. z o.o.) від 07.07.2026 (вх.№ 02.3.1-02/6656/26 від 08.07.2026) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 907/397/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експедиція Дешко" (89600, Закарпатська обл., м. Мукачево(з), вул. Пряшівська, буд. 5, корпус А, код ЄДРПОУ 36908880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Е100 Інтернейшнл Трейд" (E100 International Trade sp. z o.o.) (02-757, Республіка Польща, м. Варшава, вул. Пори 78/7, код ЄДРПОУ 365202749) 360 євро, еквівалент у гривні 18 367,20 грн (вісімнадцять тисяч триста шістдесят сім гривень 20 коп.) на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи № 907/397/26 в суді першої інстанції.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду згідно зі статтею 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне додаткове рішення складено та підписано 18.08.2026.

Суддя Д.Є. Мірошниченко