Рішення № 139050706, 14.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026м. ДніпроСправа № 904/2090/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Громадської організації "Інститут незалежного впливу", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Тупала Романа Володимировича, м. Дніпро

про стягнення 414 818,29 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Громадська організація "Інститут незалежного впливу" 16.04.2026 звернулася через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до його пред`явлення, а саме:

- накласти арешт на грошові кошти, що належать Фізичній особі-підприємцю Тупалу Роману Володимировичу (РНОКПП НОМЕР_1 ), що знаходяться на всіх відкритих банківських рахунках та на тих, що будуть відкриті після винесення ухвали, в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми 414 818 (Чотириста чотирнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 29 коп. до набрання рішенням у справі законної сили;

- накласти арешт на все нерухоме, рухоме майно, що належить на праві власності Фізичній особі-підприємцю Тупалу Роману Володимировичу (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах суми 414 818 (Чотириста чотирнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 29 коп. до набрання рішенням у справі законної сили.

Ухвалою від 20.04.2026 господарським судом заяву Громадської організації "Інститут незалежного впливу" про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви про стягнення коштів задоволено частково: накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках Фізичної особи-підприємця Тупала Романа Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ) у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на все нерухоме, рухоме майно, власником яких є Фізична особа-підприємець Тупало Роман Володимирович (РНОКПП НОМЕР_1 ), у межах суми позову - 414818,29 грн (Чотириста чотирнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять грн 29 коп.) до набрання рішенням у справі законної сили. У решті заяви про забезпечення позову - відмовлено.

Громадська організація "Інститут незалежного впливу" через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС 24.04.2026 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Тупала Романа Володимировича про стягнення 414818,29 грн, з яких: 378720,00 грн - сума попередньої оплати, 6464,75 грн - інфляційні втрати, 26956,56 грн - пеня, 2676,98 грн - 3% річних.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо виконання робіт, а у подальшому щодо повернення суми сплаченої позивачем попередньої оплати за договором № 1/08-12-25 від 08.12.2025 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 10.03.2026 про розірвання договору).

Відповідач відзиву на позов не подав.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.06.2026.

25.05.2026 представник позивача адвокат Гороховська А.О. подала до суду заяву про проведення призначеного підготовчого засідання без її участі. При цьому заявила про відсутність з її боку заперечень проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 02.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.06.2026.

Ухвалою суду від 23.06.2026 оголошено перерву в судовому засіданні та призначено його на 14.07.2026, запропоновано позивачу у строк не пізніше ніж до 13.07.2026 включно надати для огляду оригінал договору № 1/08-12-25 від 08.12.2025 разом із додатками, що є його невід`ємними частинами.

03.07.2026 від позивача через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшло клопотання про долучення оригіналів електронних документів відповідно до ухвали суду від 23.06.2026.

03.07.2026 від позивача через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, а саме від позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 6464,75 грн, пені в сумі 26956,56 грн, 3% річних у сумі 2676,98 грн.

Ухвалою від 06.07.2026 господарським судом прийнято заяву Громадської організації "Інститут незалежного впливу" від 03.07.2026 про відмову від частини позовних вимог.

У судове засідання, призначене на 14.07.2026, представники сторін не з`явилися.

13.07.2026 представник позивача адвокат Гороховська А.О. через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подала заяву про розгляд справи за її відсутності за наявними в ній матеріалами.

Як убачається з матеріалів справи, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом було направлено ухвали від 05.05.2026, 02.06.2026, 23.06.2026 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Тупала Романа Володимировича, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 . Проте зазначені поштові відправлення повернуто до суду відділенням поштового зв`язку АТ "Укрпошта" з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Верховний Суд неодноразово наголошував, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями статті 242 ГПК України.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила № 270), у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).

У пункті 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 та в пункті 97 постанови від 17.05.2024 об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/17772/20 сформульовано висновки про те, що негативні наслідки через неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця. Не може вважатися неотриманим чи отриманим несвоєчасно звернення відправника до одержувача, якщо одержувач власними діями чи бездіяльністю (наприклад, несвоєчасним зверненням до відділення поштового зв`язку, незабезпечення особи для отримання кореспонденції за своєю адресою тощо) призвів до затримки в одержанні кореспонденції. Протилежний підхід суперечив би принципам справедливості, добросовісності і розумності.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/638/22).

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною першою статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За викладених обставин суд розглядає справу без участі представників сторін та за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи по суті представник позивача адвокат Гороховська А.О. надала пояснення по суті спору.

За результатом судового засідання 14.07.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Громадською організацією "Інститут незалежного впливу" (далі - замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Тупалом Романом Володимировичем (далі - виконавець, відповідач) укладено договір № 1/08-12-25 від 08.12.2025 (далі договір) (а.с. 28 - 31).

За змістом пункту 1.1 договору виконавець зобов`язується в порядку, передбаченому цим договором, надати послуги з виконання робіт, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи відповідно до умов договору. Комплекс, обсяг, вартість та строки виконання робіт, що замовляються замовником протягом дії договору, можуть визначатися додатковими угодами, що укладаються в передбаченому договором порядку та є невід`ємною частиною цього договору.

Оплата виконаних робіт здійснюється згідно з рахунками-фактурами, виставленими виконавцем. Указаний перелік робіт, що можуть виконуватися за цим договором, не є вичерпним згідно з цим пунктом (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що останній набуває чинності з 08.12.2025 та діє до 31.03.2026.

Договір може бути достроково припинений у порядку, передбаченому розділом 8 цього договору (п. 2.2).

Відповідно до пункту 4.1 договору загальний строк виконання робіт: 30 календарних днів з моменту отримання обладнання.

Датою завершення робіт вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі послуг з виконання робіт (п. 4.2 договору).

У випадку потреби строк виконання може бути продовжений за взаємною письмовою згодою сторін (п. 4.3 договору).

Пунктом 5.1 договору сторонами узгоджено загальну вартість робіт, визначених у п. 1.1 цього договору, яка становить 473 400,00 грн.

Згідно з пунктом 5.2 договору оплата здійснюється наступним чином:

- 80% від загальної вартості робіт, визначеної в п. 5.1 цього договору, замовник сплачує у вигляді передоплати протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами договору (пп. 5.2.1);

- 20% від загальної вартості робіт, визначеної в п. 5.1 цього договору, замовник сплачує після фактичного виконання робіт протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами акта приймання-передачі послуг з виконання робіт (далі - акт приймання-передачі) (пп. 5.2.2).

Розрахунки здійснюються в готівковій або безготівковій формі за взаємною згодою сторін.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що факт виконання робіт, передбачених п. 1.1 цього договору, засвідчується у формі акта приймання-передачі, який складається та підписується сторонами цього договору.

Виконавець складає акт приймання-передачі та направляє замовнику. Направлення документів здійснюється виконавцем нарочно за місцезнаходженням замовника під підпис працівника замовника та вхідний номер (п. 5.4 договору).

Відповідно до пункту 5.5 договору акт приймання-передачі повинен містити наступні реквізити: найменування сторін; найменування і перелік виконаних робіт виконавцем; розмір плати за надані послуги виконавцем.

Згідно з підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 договору його дія припиняється внаслідок розірвання цього договору за взаємною згодою сторін.

На виконання зобов`язань за договором позивач у грудні 2025 року здійснив попередню оплату за спірним договором у сумі 378 720,00 грн, що становить 80% від загальної вартості робіт, визначеної в п. 5.1 цього договору та підтверджується платіжною інструкцією № 67 від 09.12.2025 (а.с. 31).

13.02.2026 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 3 про істотне порушення договору № 1/08-12-25 щодо строків виконання робіт та просив письмово повідомити про фактичний стан виконання вказаних робіт, причини прострочення та конкретні строки їх завершення, а також вимагав у строк не пізніше 15 календарних днів завершити виконання робіт та передати замовнику результат робіт за актом приймання-передачі (а.с. 32-33).

10.03.2026 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до спірного договору (далі - додаткова угода), в якій останні, керуючись підпунктом 9.1.1 договору, домовилися розірвати договір за взаємною згодою сторін (а.с. 34-35).

У пункті 1.2 додаткової угоди зазначено, що договір вважається розірваним з 10.03.2026 (дата підписання цієї угоди сторонами).

Сторони підтверджують, що станом на дату розірвання договору акт(и) приймання-передачі послуг з виконання робіт за договором сторонами не підписано (п. 1.3 додаткової угоди).

У пункті 2.1 додаткової угоди зазначено, що сторони підтверджують сплату замовником на користь виконавця передоплати за договором у сумі 378 720,00 грн.

Відповідно до пункту 2.2 додаткової угоди виконавець зобов`язується повернути замовнику повну суму передоплати, зазначену в п. 2.1 цієї угоди, до 12.03.2026.

Повернення коштів здійснюється шляхом безготівкового перерахування на банківські реквізити замовника, зазначені у розділі 7 цієї угоди (якщо інше не буде погоджено сторонами письмово).

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає про те, що відповідачем не було повернуто грошові кошти в розмірі 378 720,00 грн, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю/відсутністю підстав для стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 378 720,00 грн за договором № 1/08-12-25 від 08.12.2025.

Частина друга статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями частини першої статі 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ч. 2 ст. 901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Наданими позивачем доказами підтверджується перерахування ним попередньої оплати в сумі 378 720,00 грн у рахунок виконання робіт (надання послуг) за договором, що відповідає підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цього договору.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).

Згідно зі статтею 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом

Частиною другою статті 653 цього Кодексу унормовано, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно з частиною четвертою статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарським судом установлено, що спірний договір розірвано за домовленістю сторін, про що останніми 10.03.2026 укладено додаткову угоду № 1, в якій передбачено обов`язок виконавця повернути замовнику передоплату в сумі 378 720,00 грн до 12.03.2026.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги положення пункту 2.2 додаткової угоди № 1 від 10.03.2026 до спірного договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з повернення попередньої оплати в сумі 378 720,00 грн є таким, що настав.

Відповідно до статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями статей 76, 77 цього Кодексу визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази повернення попередньої оплати в сумі 378 720,00 грн у матеріалах справи відсутні.

Відтак вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 378 720,00 грн є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

03.07.2026 від позивача через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, а саме від позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 6464,75 грн, пені в сумі 26956,56 грн, 3% річних у сумі 2676,98 грн.

Ухвалою від 06.07.2026 господарським судом прийнято заяву Громадської організації "Інститут незалежного впливу" від 03.07.2026 про відмову від частини позовних вимог.

Відповідно до пункту 4 частини першої, частин третьої, четвертої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За таких обставин провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 6464,75 грн, пені в сумі 26956,56 грн, 3% річних у сумі 2676,98 грн підлягає закриттю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує сплату позивачем судового збору в загальній сумі 6 309,02 грн, а саме: за подання позову в сумі 4 977,82 грн на підставі платіжної інструкції № 160 від 24.04.2026 та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1 331,20 грн на підставі платіжної інструкції № 151 від 14.04.2026 (а.с. 4, 41).

За змістом частини третьої статті 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Відтак оскільки провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 6464,75 грн, пені в сумі 26956,56 грн, 3% річних у сумі 2676,98 грн закривається за заявою позивача про відмову від позову в цій частині, судовий збір у сумі 549,02 грн (378720,00х6309,02/414818,29=5760,00; 6309,02-5760,00=549,02) не підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача та покладаються на позивача.

Решта витрат зі сплати судового збору в сумі 5 760,00 грн відповідно до статті 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 130, 165, 231, 233, 236-238, 240, 241 ГПК, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Громадської організації "Інститут незалежного впливу" до Фізичної особи-підприємця Тупала Романа Володимировича про стягнення 414818,29 грн, з яких: 378720,00 грн - сума попередньої оплати, 6464,75 грн - інфляційні втрати, 26956,56 грн - пеня, 2676,98 грн - 3% річних задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Тупала Романа Володимировича на користь Громадської організації "Інститут незалежного впливу" пені в сумі 26956,56 грн, 3% річних у сумі 2676,98 грн, інфляційних втрат у сумі 6464,75 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тупала Романа Володимировича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Громадської організації "Інститут незалежного впливу" (ідентифікаційний код 46034182; місцезнаходження: 03131, м. Київ, вул. Лютнева (Голосіївський р-н), будинок 15) основний борг у сумі 378720,00 грн, судовий збір у сумі 5760,00 грн.

Судовий збір у сумі 549,02 грн покласти на позивача.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.08.2026.

Суддя І.І. Колісник