Ухвала суду № 139049590, 12.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8334/26

Номер провадження 1-кс/711/2585/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , внесеним у кримінальному провадженні №62026100140001492 від 30.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з повною вищою освітою, який не є особою з інвалідністю, одруженого, працюючого водієм автотранспортних засобів (відділ транспорту) ТОВ «Черкасихліб ТД», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , внесеним у кримінальному провадженні №62026100140001492 від 30.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026100140001492 від 30.05.2026 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , наказом начальника ГУНП в Черкаській області від 26.02.2021 року № 91о/с «По особовому складу» призначено з 01.03.2021 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, у спеціальному званні «капітан».

Підпунктом «б» пункту 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правил) передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 2.9 а) Правил, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 12.4 Правил, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Підпунктом «б» пункту 12.9 Правил, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.

Так, водій ОСОБА_4 , 15.05.2026 близько 22 години 25 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись, у темну пору доби, в правій смузі руху по проїзній частині вул. Надпільна поблизу буд. №252/1, що в адміністративних межах міста Черкаси, в напрямку від вулиці Богдана Хмельницького в напрямку вулиці Пастерівська, в порушення вимог п.п. 2.3 б), 2.9 а), 12.4 та 12.9 б) Правил, будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, яка склалась і відповідно не реагував на її зміну, перевищуючи дозволену у населених пунктах швидкість для руху транспортних засобів не більше 50 км/год., скоїв зіткнення з перешкодою для руху, у вигляді стоячого попереду нього, в попутному напрямку автомобіля «Honda Acord», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 .

Унаслідок указаної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_6 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 17.06.2026 № 02-01/444 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому задньої стінки правої верхньощелепної пазухи, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; перелому кісток носу, травми голови зі струсом головного мозку, крововиливів обличчя, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в час та при обставинах дорожньо-транспортної пригоди.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм «Tesla Model 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , а саме вимог 12.4 та 12.9 б) Правил, згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди» від 04.08.2026 № СЕ-19/124-26/10416-ІТ, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і настанням її наслідків у вигляді отримання ОСОБА_6 , тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Вказані обставини та підозра ОСОБА_4 обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом огляду місця ДТП від 16.05.2026; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 ; протоколами допитів свідків; висновком судово-медичної експертизи від 17.06.2026 № 02-01/444; протоколом огляду відеозапису від 16.06.2026; висновком експерта №СЕ-19/124-26/7699-ІТ від 15.06.2026; висновком експерта №КСЕ-19/124-26/9041 від 17.07.2026; висновком експерта №СЕ-19/124-26/37435-ІТ від 14.07.2026; висновком експерта № СЕ-19/124-26/10416-ІТ від 04.08.2026; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність ОСОБА_4 до вчинення ним кримінального правопорушення є достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

При цьому, досліджуючи питання обґрунтованості повідомленої підозри, ініціатор клопотання просив врахувати правову позицію ЄСПЛ у справі «Кавалла проти Туреччини», де Суд зазначив, що обґрунтована підозра означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольнили об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжувати вчиняти тотожні або інші кримінальні правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду:

У зв`язку з тим, що санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 передбачено без альтернативне покарання у вигляді позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду для уникнення кримінальної відповідальності та відбування покарання;

2) незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні:

Підозрюваний, користуючись своїми зв`язками, здобутими за час проходження роботи у підрозділах Національної поліції України, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, через прохання чи погрози, або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином:

Існують ризики введення ОСОБА_4 у оману суду або іншого уповноваженого органу, перешкоджання з`явленню свідків, експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженні, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку для уникнення покарання за злочин, у скоєнні якого підозрюється вказана особа.

Також, слід зазначити, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, на час вчинення якого обіймав посаду %оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, тому він повинен був усвідомлювати, що така поведінка є явно неприйнятною для правоохоронця, адже останній повинен був керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, однак вчинення ним злочину формує в суспільстві негативну думку щодо безкарності працівників правоохоронних органів за вчинені ними злочини, а також викликає негативне ставлення до правоохоронних органів України, тим більше під час дії воєнного стану.

Таким чином, суспільний інтерес у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст. 177 КПК України, перевищує можливі позитивні характеристики підозрюваного.

За таких обставин, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного та унеможливить спроби останнього ухилитись від виконання вимог та рішень сторони обвинувачення.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, скоїв його у стані алкогольного сп`яніння, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На підставі викладеного, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з даним клопотанням та просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21-00 години до 06-00 години. Разом з тим, ініціатор клопотання, вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 , обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на доводи викладені в ньому та додані до нього докази. Окремо зазначив, що підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжувати вчиняти тотожні або інші кримінальні правопорушення. На підставі викладеного, прокурор вважає, що саме домашній арешт, що полягає у забороні залишати місце проживання в період часу з 21-00 години до 06-00 години зможе запобігти вказаним ризикам. Крім того, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, прокурор вважав за необхідне покласти на останнього обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав доводи свого захисника, викладені у письмових запереченнях, та просив не застосовувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки на даний час він самостійно виховує малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також працює водієм на хлібзаводі і його робочий день починається о 04 годині ранку. У разі задоволення клопотання сторони обвинувачення, він може втрати роботу та джерело доходу.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився. До початку розгляд у клопотання подав письмові заперечення щодо клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту. При цьому, посилався на необґрунтованість та недоведеність ризиків, на які, як на підставу для обрання запобіжного заходу, посилається сторона обвинувачення. При цьому зауважив, що його підзахисний має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання та роботи, за якими характеризується позитивно, також він має численні подяки та грамоти. Просив врахувати, перебування на утриманні ОСОБА_4 малолітнього сина. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, а також характеризуючі документи надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Судом встановлено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026100140001492 від 30.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

В межах даного кримінального провадження, 07.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України порушення правил безпеки дорожнього ружу особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом огляду місця ДТП від 16.05.2026; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 ; протоколами допитів свідків; висновком судово-медичної експертизи від 17.06.2026 № 02-01/444; протоколом огляду відеозапису від 16.06.2026; висновком експерта №СЕ-19/124-26/7699-ІТ від 15.06.2026; висновком експерта №КСЕ-19/124-26/9041 від 17.07.2026; висновком експерта №СЕ-19/124-26/37435-ІТ від 14.07.2026; висновком експерта № СЕ-19/124-26/10416-ІТ від 04.08.2026; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Таким чином, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є нетяжким злочином, оскільки санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років.

Щодо доводів сторони обвинувачення про існування ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підстави для обрання запобіжного заходу підозрюваному, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Так, при встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за інкримінований ОСОБА_4 в провину злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_4 одружений, має малолітню дитину, постійне місце проживання та роботи, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність сім`ї, постійного місця проживання та роботи, не може бути вирішальною, що могли б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду, з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, а саме на ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які були свідками спричиненої підозрюваним ДТП, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Крім того, слідчий суддя вважає, що існує ризик впливу підозрюваного на потерпілу ОСОБА_13 з метою зміни наданих нею показів задля уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено існування можливості незаконного впливу на спеціалістів та експертів у цьому кримінальному провадженні. При цьому суд зазначає, що у контексті кримінального провадження ризиком є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. А відтак доводи прокурора щодо можливості впливу підозрюваним на експертів носять абстрактний характер і є лише його припущенням, того, що може відбутися в майбутньому.

В той же час, слідчий суддя вважає, що ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, недоведений прокурором, оскільки на час розгляду клопотання, в межах даного кримінального провадження зібрано всі докази та проведено ряд експертиз щодо встановлено причинно-наслідкового зв`язку дій підозрюваного, настання дорожньо-транспортної пригоди та спричинення шкоди потерпілій.

Також, на переконання слідчого судді, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є неконкретизованим жодним чином та виступає формальним доводом обґрунтування доводів поданого клопотання.

Крім того, посилання прокурора, як на підставу для обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту на можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає надуманим, оскільки прокурором не надано належного обґрунтування існування такого ризику, а відтак слідством не доведено, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначений дій.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами доказів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені в ст. 178 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Так, враховуючи обставини кримінального правопорушення, викладенні в повідомленні про підозру, його тяжкість, слідчий суддя вважає, що особисте зобов`язання, про яке клопотала сторона захисту, не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

В той же час, зважаючи на відсутність в матеріалах клопотання доказів про матеріальний стан ОСОБА_4 , застава, розмір якої для нетяжких злочинів складає від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також враховуючи особливості вчинення кримінального правопорушення, такий запобіжний захід не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .

А тому, на думку слідчого судді, єдиним достатнім запобіжним заходом, який забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, є домашній арешт.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Отже, підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 у виді домашнього арешту відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.10.2026 підлягає задоволенню.

В той же час, на думку слідчого судді, враховуючи графік роботи підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21-00 години до 04-00 години, в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.10.2026 року включно, з покладенням обов`язків визначених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження; прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду/слідчого судді за першим викликом; не відлучатись за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) з потерпілою ОСОБА_6 та зі свідками у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, - необхідність яких була доведена прокурором в судовому засіданні, та які будуть пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, викладену у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 року), оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, визначених частиною 5 ст.194 КПК України та який в повній мірі забезпечить запобіганню ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого проживання у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров`я в умовах воєнного стану.

Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 176-178, 179, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , внесеним у кримінальному провадженні №62026100140001492 від 30.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України задовільнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21-00 години до 04-00 години, в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.10.2026 року включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 :

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду/слідчого судді за першим викликом;

- не відлучатись за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) з потерпілою ОСОБА_6 та зі свідками у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.10.2026 включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого проживання у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров`я в умовах воєнного стану.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Виконання ухвали доручити працівникам органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Копію даної ухвали вручити підозрюваному, прокурору та направити захиснику.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1