Рішення № 139049392, 17.08.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3251/26

№ провадження 2/646/3068/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Янцовської Т.М.,

з участю секретаря Зубкової В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження повідомленням сторін в приміщенні Основ`янський районного суду м. Харкова цивільну справу № 646/3251/26 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №H031645957 від 10.10.2013 в загальному розмірі 49 723,72 грн, судовий збір 2 662,40 та витрати на професійну правничу допомогу 7 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.10.2013 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №H031645957. Відповідач уклад кредитний договір та отримав кошти, відповідно до умов кредитного договору.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого 15.03.2024 р. згідно умов договору факторингу №15/03/24 АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги за Кредитним Договором №H031645957 від 10.10.2013, а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до відповідача.

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 07.04.2026 провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, у відповідності до ст. 178 ЦПК України своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності зі ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 17.08.2026 призначено провести заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 09.10.2013 відповідач звернувся до АТ «ОТП Банк» та підписав кредитний договір № Н031645957, про що свідчать особисті підписи відповідача 09.10.2013 на заяві-анкеті про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», заяві на оформлення дебетної картки (із можливістю встановлення кредитної лінії) № Н031645957, інформаційному листку, додатковому договорі до договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) № Н031645957.

Умовами договору встановлено: строк дії кредитного ліміту 365 днів, у разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення дії кредитного договору жодна із сторін не ініціювала розірвання кредитного договору, відсоткова ставка 3,3% на місяць, сума ліміту від 1000 до 60000 грн.).

15.03.2024 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу № 15/03/2024, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № №H031645957 від 10.10.2013.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 15/03/24 АТ «ОТП Банк» відступило право вимоги до відповідача за кредитним договором №H031645957 від 10.10.2013 в сумі 49 723,72 грн., з яких: 30 847 грн. заборгованість по тілу кредиту, 18 876,72 грн. заборгованості за відсотками.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною 1статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини 1статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини 1статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина 1 статті 519 ЦК України).

Позивачем до матеріали справи надано заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» від 09.10.2013, заяву на оформлення дебетної картки (із можливістю встановлення кредитної лінії) № Н031645957 від 09.10.2013, інформаційний листок від 09.10.2013, додатковий договір до договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) № Н031645957 від 09.10.2013, заяву фізичої особи на встановлення кредитної лінії/зміну розміру кредитної лінії від 07.10.2013, інформаційний листок від 07.10.2013.Також до матеріалів справи надана копія договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024, який був укладений між АТ «ОТП банк» та ТОВ «Діджи Фінанс», витяг з реєстру боржників. Однак, в той же час, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що права вимоги до відповідача були відступлені саме за договором про надання споживчого кредиту №H031645957 від 09.10.2013, адже згідно з витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги за конкретним кредитним договором №H031645957 від 10.10.2013, ця дата договору не міститься в договорі кредиту, а також в графіку платежів.

Відповідно до статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Наданий суду витяг з реєстру боржників не містить даних, з яких суд може пересвідчитись про наявність переходу прав вимогу за договором №H031645957 від 09.10.2013, та як позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №H031645957 від 10.10.2013.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст. 77 ЦПК України.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені докази є важливими для з`ясування всіх обставин справи, адже згідно зі статтею 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Суд не мав можливості з`ясувати дані обставини у судовому засіданні, як і обґрунтованість заявленої до стягнення суми, застосування строків позовної давності, адже позивачем не було надано доказів відступлення прав по стягненню певної грошової суми з відповідача.

Водночас, саме на позивача покладено обов`язок доказування обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги та подання всіх наявних у нього доказів у строки, встановлені статтею 83 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, зазначеним у позовній заяві та не доведено факт набуття права вимоги.

Таким чином, при викладених обставинах, у зв`язку з тим, що позивач не довів тих обставин, на які він посилається в своїй позовній заяві позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, то судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 610, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 відмовити повністю.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення складено 17.08.2026.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, ЄДРПОУ: 42649746;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.М. Янцовська