Рішення № 139049390, 13.08.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/120/26

№ провадження 2/646/732/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Білінської О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дзябченко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Основ`янського районного суду міста Харкова перебуває вищезазначена цивільна справа. В позовній заяві представник просить встановити факт знаходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом час її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому в порядку спадкування за законом, а саме: на 1/9 частку вказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , на 1/9 частку вказаної квартири в порядку спадкування за законом (обов`язкова частка) після смерті батька - ОСОБА_3 та на 7/9 часток вказаної квартири після смерті брата - ОСОБА_4 .

В обґрунтування позову зазначено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 15 травня 2000 року, виданого згідно з розпорядженням від 15 травня 2000 року № 057. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка станом на час своєї смерті була власницею 1/3 частки квартири. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також були власниками кожний по 1/3 частки вказаної квартири. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері був позивач ОСОБА_1 , її чоловік та батько позивача - ОСОБА_3 , та рідний брат позивача ОСОБА_4 . Всі спадкоємці у встановлений законом строк прийняли спадщину після смерті матері. Таким чином, до всіх спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 перейшло право на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стало належати по 4/9 частки вказаної квартири (1/3 + 1/9 = 4/9), а позивачу ОСОБА_1 - 1/9 частка вказаної квартири. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача - ОСОБА_3 , після якого залишилася спадщина, яка складалась з 4/9 часток квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори 26 листопада 2008 року, р. № 2-4929, спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є його син - ОСОБА_4 . Спадкоємцями після його смерті були брат позивача - ОСОБА_4 - спадкоємець за заповітом, та позивач ОСОБА_1 - спадкоємець обов`язкової частки у спадщині. Всі спадкоємці прийняли спадщину у встановленому законом порядку. Таким чином, після смерті батька до позивача перейшло право на 1/4 частку спадкового майна, а саме: на 1/9 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 (4/9: 4 = 1/9), а до брата позивача - ОСОБА_4 перейшло право на 3/9 частки. Всього після смерті матері та батька до позивача перейшло право на 2/9 частки вказаної квартири, а до брата ОСОБА_4 на 7/9 часток. В грудні 2025 року позивач звернувся до Першої Харківської державної нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав після смерті батька ОСОБА_3 , але постановою державного нотаріуса було відмовлено в оформленні спадкових прав після смерті батька, з посиланням на те, що в мене відсутній документ, який би підтверджував реєстрацію шлюбу батьків. ІНФОРМАЦІЯ_6 помер брат позивача - ОСОБА_4 , який станом на час своєї смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично мешкав в російській федерації. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 7/9 часток квартири АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем другої черги за законом після смерті його брата, відповідно до вимог ст. 1262 ЦК України. Після його смерті у встановлений законом строк позивач звернувся с заявою про прийняття спадщини. В грудні 2025 року позивач звернувся до Першої Харківської державної нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав після смерті брата ОСОБА_4 , але постановою державного нотаріуса було відмовлено в оформленні спадкових прав після смерті брата - ОСОБА_4 , з посиланням на те, що в нього відсутній документ, який би підтверджував реєстрацію шлюбу батьків. Таким чином, станом на час звернення до суду із вказаним позовом, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батьків та брата: по 1/9 частки після смерті батька та матері та на 7/9 часток після смерті брата, але позивач не можу оформити вказане право, у зв`язку із відсутністю свідоцтва про шлюб батьків.

Ухвалою від 13.01.2026 2026 року було відкрито провадження у справі та її розгляд призначено у загальному порядку.

Ухвалою від 18.03.2026 року задоволено закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті; витребувано в Першій Харківській міській державній нотаріальній конторі належним чином посвідчені копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 та після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , які станом на час смерті були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

В судове засідання позивач, представник позивача, належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, не з`явились, представник позивача подала заяву, в якій відмовилась від допиту свідків, просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач у судове засідання не з`явивсясь, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи. Причину неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, до суду не надав.

Суд, у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч.1,2,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.ч.1, 3 ст.13, ч.1 ст.49 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Сторони користуються рівними процесуальними правами.

За ч.ч.1, 5, 6 ст.81,ст.89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно довідки Відділу реєстрації актів цивільного стану №453-3.51 від 19.11.2003, ОСОБА_1 (позивач) народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Харків, про що складений актовий запис № 959 від 16.07.1955 року, батьками вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Позивач вказує, що його батьки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уклали шлюб у 1954 році у Хотмижському відділі РАЦС Белгородської області, російська федерація, але свідоцтво про шлюб відсутнє, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду с заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту родинних зв`язків.

На підтвердження даного факту позивач надав копію паспорта батька, де міститься відмітка про реєстрацію шлюбу 20 грудня 1954 року Хотмижською селищною радою Білгородської області; копію контрольного талону до ордеру на вселення квартиру АДРЕСА_1 від 14 грудня 1961 року, де на зворотному боці вказаний склад родини ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вказаний як дружина, ОСОБА_4 вказаний як син. Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 разом мешкали в квартирі АДРЕСА_1 , були разом там зареєстровані, разом приймали участь у приватизації вказаної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_2 від 15 травня 2000 року, виданого згідно з розпорядженням від 15 травня 2000 року № 057.

Мати позивача ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. За ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебували у шлюбі на час смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановлення такого факту породжує юридичні наслідки, оскільки від нього залежить доведеність права позивача на спадкування за померлим ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 15 травня 2000 року, виданого згідно з розпорядженням від 15 травня 2000 року № 057, квартира за адресою: АДРЕСА_2 належила на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦК України, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 21.07.2008 року ОСОБА_6 (мати позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Харків

Таким чином, станом на час своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , була власницею 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також були власниками кожний по 1/3 частки вказаної квартири.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 були позивач ОСОБА_1 , її чоловік та батько позивача - ОСОБА_3 та рідний брат позивача - ОСОБА_4 .

Всі спадкоємці у встановлений законом строк прийняли спадщину, звернулись із заявами про прийняття спадщини до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори.

03 вересня 2025 року Постановою державного нотаріуса Першої Харківської міської державної нотаріальної контори Цуканової О.В. позивачу було відмовлено в оформленні спадкових прав після смерті матері ОСОБА_2 , з посиланням на відсутність документа, який би підтверджував реєстрацію шлюбу батьків.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Таким чином, до всіх спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 перейшло право на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стало належати по 4/9 частки вказаної квартири (1/3 + 1/9 = 4/9), а позивачу ОСОБА_1 - 1/9 частка вказаної квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , після якого залишилася спадщина, яка складалась з 4/9 часток квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори 26 листопада 2008 року, р. № 2-4929, спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є його син - ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_1 26.07.2017 року звернувся із заявою про прийняття спадщини до Першої Харківської міської держаної нотаріальної контори, а саме на обов`язкову частку у спадщини, оскільки він був непрацездатний за віком ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ). Брат позивача - ОСОБА_4 був зареєстрований та мешкав разом із батьком на час його смерті за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади.

Так, позивач ОСОБА_1 має право на обов`язкову частку у спадщини, відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України, як непрацездатний спадкоємець першої черги за законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка б належала кожному з низ в разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Таким чином, після смерті батька позивача ОСОБА_3 до позивача перейшло право на 1/9 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 (4/9: 4 = 1/9), а до брата позивача ОСОБА_4 перейшло право на 3/9 частки.

Всього, після смерті матері та батька позивачу належить 2/9 частки вказаної квартири, а брату позивача ОСОБА_4 7/9 часток.

24 грудня 2025 року Постановою державного нотаріуса Першої Харківської міської державної нотаріальної контори Цуканової О.В. позивачу було відмовлено в оформленні спадкових прав після смерті батька ОСОБА_3 , з посиланням на відсутність документа, який би підтверджував реєстрацію шлюбу батьків. Так, з постанови вбачається, що після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається з - 4/9 часток у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 , зазначене майно належить спадкодавцю таким чином: 1/3 частка йому особисто, а 1/9 частку він прийняв після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 дружини ОСОБА_2 , про що подав заяву до нотаріальної контори, але не оформив спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер брат позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .

Позивач ОСОБА_1 22.04.2025 року звернувся із заявою про прийняття спадщини за азконом на 7/9 часток у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 до Першої Харківської міської держаної нотаріальної контори.

24 грудня 2025 року Постановою державного нотаріуса Першої Харківської міської державної нотаріальної контори Цуканової О.В. позивачу було відмовлено в оформленні спадкових прав після смерті брата ОСОБА_4 , з посиланням на відсутність документа, який би підтверджував реєстрацію шлюбу батьків. З постанови вбачається, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді 7/9 часток квартири АДРЕСА_1 . Зазначене майно належить спадкодавцю таким чином: 1/3 частка особисто; 1/9 прийняв після померлої матері ОСОБА_2 ; 1/3 частка належала батьку спадкодавця ОСОБА_3 , який спадщину прияняв після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 дружини ОСОБА_2 , але не оформив своїх спадкових прав та помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , спадкоємцем якого був його син ОСОБА_4 , син спадкодавця, на підставі заповіту, посвідченого Першою Харківською державною нотаріальною конторою 26 листопада 2008 року і зареєстрованого в реєстрі за №2-4929, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , який спадщину прийняв, про що подав відповідну заяву до нотаріальної контори, але не оформив своїх спадкових прав.

Частини 1 та 2 статті 1258 ЦК України встановлюють, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Так, позивач є спадкоємцем другої черги за законом після смерті мого брата, відповідно до вимог ст. 1262 ЦК України, згідно якої, другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, з`ясувавши всі обставини справи, суд вважає доведеним обставини, які мають значення, наявність підстав, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому в порядку спадкування за законом, а саме: на 1/9 частку вказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , на 1/9 частку вказаної квартири в порядку спадкування за законом (обов`язкова частка) після смерті батька - ОСОБА_3 та на 7/9 часток вказаної квартири після смерті брата - ОСОБА_4 .

Оскільки позивач не наполягає на стягненні з відповідача суми сплаченого судового збору передбаченого ст.141 ЦПК України, суд такі витрати не стягує.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 211, 259, 263, 264, 293, 315, 273 ЦПК України, ст. ст.29, 1216, 1218, 1220, 1221, 1223, 1258, 1265, 1270 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину за законом - задовольнити повністю.

Встановити факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на час її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому в порядку спадкування за законом, а саме: на 1/9 частку вказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , на 1/9 частку вказаної квартири в порядку спадкування за законом (обов`язкова частка) після смерті батька - ОСОБА_3 та на 7/9 часток вказаної квартири після смерті брата - ОСОБА_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, адреса: м. Харків, пл. Конституції, буд.7.

Повний текст складений 17.08.2026 року.

Суддя О.В. Білінська