Ухвала суду № 139049132, 18.08.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/636/26 Провадження № 6/630/50/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» Кролевця Руслана Ігоровича, заінтересовані особи: стягувач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, боржник ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» Кролевець Р.І. звернувся з заявою, в якій просить замінити стягувача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» у виконавчому провадженні №66985242 з примусового виконання виконавчого напису № 45001, що видав приватний нотаріус Грисюк О.В., щодо стягнення з Боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за Кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису, на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА».

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час, дату і місце розгляду заяви повідомлялись у встановленому законом порядку, що відповідно до частини третьої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.

30 вересня 2021 року приватний виконавець Подолянко І.А. виніс Постанову про відкриття виконавчого провадження № 66985242 з примусового виконання виконавчого напису № 45001 виданого 24.05.2021 приватним нотаріусом Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості 3696,00 грн.

З 14.04.2023 дане виконавче провадження перебуває на виконанні у приватного виконавця Нордіо В.В.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Заявником ТОВ «ФК «Позика» укладено Договір факторингу № 161025-01-ОФ відповідно до умов якого, Заявнику відступлено право грошової вимоги за реєстром боржників, у тому числі й до боржника ОСОБА_1 (порядковий номер 5544) за кредитним договором 214079731 від 28.08.2020 (реєстр боржників №1 до договору факторингу) .

На теперішній час виконавче провадження не завершено, заборгованість непогашена, тому заявник зазначає, що виникла потреба у заміні стягувача у виконавчому провадженні.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України ЗУ «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним для розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Таким договором може бути договір щодо відступлення права вимоги (факторинг).

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року (справа № 6-122цс13), виходячи зі змісту ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21.03.2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18).

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судове рішення, з огляду на положення ч. 6 ст. 81 ЦПК України, повинного ґрунтуватися на доказах, а не на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У даному випадку заявник надав відповідний договір факторингу та витяг з реєстру боржників, які свідчать, що він отримав право вимоги від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до боржника та ОСОБА_1 за кредитним договором 214079731 від 28.08.2020.

Разом із цим, у постанові про відкриття виконавчого провадження не зазначено за яким конкретним кредитним договором було вчинено виконавчий напис № 45001 24.05.2021 приватним нотаріусом Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Заявник не надав до суду копію виконавчого напису № 45001 24.05.2021 приватного нотаріуса Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Ухвалою суд від 01.06.2026 було залишено дану заяву без руху у зв`язку із неподанням усіх доказів, на які посилався заявник, а саме копії вказаного виконавчого напису.

У відповідь на дану ухвалу заявник 15.06.2026 подав до суду заяву, де зазначив, що виконавчий напис потребує пошуку у значній кількості даних, а тому просив продовжити строк для подання такого доказу і встановити додатковий строк.

Розглянувши вказану заяву від 15.06.2026 суд призначив судове засідання із розгляду заяви ТОВ «ФК «Позика» на 17.08.2026.

У строк до 17.08.2026 копія виконавчого напису зі сторони ТОВ «ФК «Позика» до суду подана не була, заяв або клопотань з цього приводу не подано.

За таких обставин, у матеріалах справи відсутній виконавчий напис нотаріуса, що унеможливлює суд встановити номер кредитного договору на якому приватний нотаріус Грисюк О.В. вчинив виконавчий напис № 45001 від 24.05.2021.

Тому, реєстр боржників про передачу права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 214079731 не є достатнім доказом і не може свідчити, що саме за цим, а не за іншим кредитним договором (з іншим номером) було вчинено виконавчий напис №45001.

Таку інформацію можливо було б встановити з виконавчого напису №45001, але заявник його до суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява не підтверджується достатніми доказами, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.512,514 ЦК України, ст.ст. 13, 76, 80, 83 258,260,442 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» Кролевця Руслана Ігоровича, заінтересовані особи: стягувач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, боржник ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.М. Сухоруков