Рішення № 139049045, 17.08.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3678/26

н/п 2/953/2846/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

17 серпня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Зуба Г.А.

за участю секретаря - Кулікової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 101297602 від 15.01.2024 в розмірі 32475, 00 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 8000, 00 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15.01.2024 між ОСОБА_1 (далі - Відповідач) та ТОВ «Мілоан» (далі - Кредитодавець, Первісний кредитор) укладений Договір про споживчий кредит № 101297602 (далі - Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 10000, 00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Пункт 7.1. Кредитного договору № 101297602 від 15.01.2024 визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 101297602 від 15.01.2024) Відповідачем не сплачені кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк, встановлений Кредитним договором. Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором.

Згідно з п. 3.2.6. Кредитного договору, Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (далі - Позивач) відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28.05.2024, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101297602 від 15.01.2024.

26.03.2026 до суду надійшла вказана позовна заява та розподілена судді Зубу Г.А.

02.04.2026 судом здійснено електронний запит до Реєстру територіальної громади міста Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано до суду 02.04.2026.

Ухвалою судді від 02.04.2026 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.05.2026 задоволено клопотання про витребування доказів у Монобанк, емітент АТ «Універсал Банк».

15.06.2026 поштовим зв`язком на адресу суду з АТ «Універсал Банк» надійшли витребувані докази.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та иісце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. 17.06.2026 до суду надійшло клопотання, в якому представник позивача - адвокат Усенко М.І. просить розглядати справу без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 55-56).

Відповідач до судового засідання повторно не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи наявний поштовий конверт з відміткою про відсутність адресату за адресою, зазначеною в позовній заяві, що свідчить про належне його повідомлення, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Так, відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. 2 ст. 191, ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням пункту 3, пункту 4 частини першої статті 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Суд встановив, що 15.01.2024 ОСОБА_1 на сайті tengo.ua створив та заповнив Анкету-заяву на кредит № 101297602, в якій зазначив свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер, дату народження, номер мобільного телефону, електронну адресу, паспортні дані, адреси реєстрації та проживання, освіту, місце роботи та щомісячні доходи. Надав також згоду, зокрема, щодо правил кредитування (а.с. 17). Вказана Анкета-заява на кредит № 101297602 також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви 101297602, зокрема, про такі дії: Заповнення заяви 2024-01-15 10:22:24 - 2024-01-15 10:22:30; Автоматична перевірка 2024-01-15 10:22:30 - 2024-01-15 10:22:54; Перевірка у БКІ 2024-01-15 10:22:54 - 2024-01-15 10:23:58; Скоринг 2024-01-15 10:23:58 - 2024-01-15 10:23:59; Перевірка у БКІ 2024-01-15 10:23:59 - 2024-01-15 10:24:03; Скоринг 2024-01-15 10:24:03 - 2024-01-15 10:24:04; Підтвердження зміни умов 2024-01-15 10:24:04 - 2024-01-15 10:27:40; Обробляється 2024-01-15 10:27:40 - 2024-01-15 10:27:44; Підписання паспорту кредиту 2024-01-15 10:27:44 - 2024-01-15 10:33:49; Підписання договору 2024-01-15 10:33:49 - 2024-01-15 10:34:24; Оброблено 2024-01-15 10:34:24. Крім того, Анкета-заява на кредит № 101297602 містить погоджені умови кредитування, а саме: замовлена сума - 18000, 00 грн.; погоджена сума - 10000, 00 грн.; строк кредиту - 15 днів (а.с. 17 на звороті).

15.01.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» укладено Договір про споживчий кредит № 101297602 (індивідуальна частина) на суму 10000, 00 грн. (п. 1.2 Договору). Відповідно до умов Договору кредит надається строком на 105 днів з 15.01.2024 (п. 1.3 Договору); пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 30.01.2024 (рекомендована дата платежу) (п. 1.3.1. Договору); поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 29.04.2024 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.3.2. Договору); позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 30.01.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 29.04.2024 (останнього дня строку кредитування) (п. 1.4 Договору); загальні витрати Позичальника за пільговий період складають 1775, 00 грн. в грошовому виразі та 5230, 00 річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати Позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 22475, 00 грн. в грошовому виразі та 5901, 00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника за пільговий період складає 11775, 00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) складає 32475, 00 гривень (п. 1.5. Договору); комісія за надання кредиту: 500, 00 грн., яка нараховується за ставкою 5, 00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1 Договору); проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1275, 00 грн., які нараховуються за ставкою 0, 85 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2 Договору); проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 20700, 00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2, 30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду; тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2., 2.3. цього Договору (п. 1.6. Договору); Позичальник не повинен сплачувати на користь Кредитодавця будь-які платежі не передбачені цим договором. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород Кредитодавця не можуть бути збільшені Кредитодавцем без згоди Позичальника (п. 1.7. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (а.с. 9-16).

Відповідно до п. 6.1. Договору цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

У п. 6.4. та п. 6.5. Договору сторони погодили, що укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно з даними, які містяться у Довідці даний Договір про споживчий кредит підписаний 15.01.2024 о 21:34 год. із застосуваням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «107997» відповідачем ОСОБА_1 , який було направлено на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 16 на звороті).

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Так, на підтвердження укладання Договору про споживчий кредит з ТОВ «МІЛОАН», Позивачем надано договір, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений Відповідачем для електронного підпису, відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що Відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Договір про споживчий кредит № 101297602 підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора. Отже, кредитний договір був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання перед Відповідачем за Договором про споживчий кредит виконало та надало йому кредит в сумі 10000, 00 грн.

Факт надання коштів відповідачу підтверджується Платіжним дорученням № 80733894 від 15.01.2024, сума: 10000, 00 грн., платник: ТОВ «МІЛОАН», отримувач: ОСОБА_1 , кредит рах. № НОМЕР_1 (а.с. 18).

Відповідно до даних, які містяться в листі за підписом операційного директора АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Примаченко Т. (Вих. № БТ/Е-23659 від 04.06.2026), який надійшов на виконання ухвали суду від 25.05.2026, на рахунок банківської картки № НОМЕР_3 було надходження коштів 15.01.2024 в розмірі 10000, 00 грн. (а.с. 53-54).

Згідно з Відомостями про щоденні нарахування та погашення за підписом Генерального директора ТОВ «МІЛОАН» Вініченка О.В.. загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 101297602 становить 32475, 00 грн., з яких: 10000, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 21975, 00 грн. - заборгованість по процентам; 500, 00 грн. - заборгованість по комісії.

Пунктом 3.2.6. Договору передбачено, що ТОВ «МІЛОАН» має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим Договором Кредитодавець отримає від Позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим Договором, такий платіж (кошти) відповідно до ч.2 ст.516 Цивільного кодексу України Позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором.

28 травня 2024 року укладено Договір відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101297602 (а.с. 20-28).

Відповідно до п. 1.1 Договору відступлення прав вимоги на умовах, встановлених цих Договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами, вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).

Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами (п. 1.2. Договору відступлення прав вимоги).

Відповідно до п. 3.1. Договору відступлення прав вимоги підписанням цього Договору Кредитор гарантує, зокрема, що йому належаить Право Вимоги за Портфелем Заборгованості до Боржників, зазначених у Реєстрі Боржників.

Згідно з п. 6.1. Договору відступлення прав вимоги відповідно до умов цього Договору Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові Права Вимоги до Боржників, які виникли у Кредитора внаслідок укладення з Боржниками Кредитних договорів та надання Кредитором Боржникам кредитних коштів, та які входять до Портфелю Заборгованості. Загальний розмір Портфеля Заборгованості Боржників, Права вимоги до яких відступаються, складає 50817441, 44 грн. станом на дату підписання Сторонами цього Договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору відступлення прав вимоги в якості компенсації за придбання (відступлення) Прав Вимоги, Новий Кредитор протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати підписання цього Договору сплачує Кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання Сторонами цього Договору складає 1620701, 82 грн. без ПДВ.

Додатковою угодою № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року, складеною 04 лютого 2025 року, Сторони досягли взаємної згоди змінити Договір шляхом внесення змін в Додаток № 1 до Договору - форму Реєстру боржників (а.с. 29).

Відповідно до платіжної інструкції № 2259 від 28 травня 2024 року ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» сплатило на рахунок ТОВ «МІЛОАН» оплату лоту згідно з Договором відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року без ПДВ у розмірі 1620701, 82 грн. (а.с. 31).

Згідно з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 28 травня 2024 року до Договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року, складеного 28.05.2024, ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали цей Акт про наступне: згідно з вимогами п. 8.3. Договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року, Кредитор передав, а Новий Кредитор прийняв Реєстр Боржників Кредитора від 28 травня 2024 року, складений за формою згідно із Додатком № 1 до Договору. Кількість боржників: 3288 (а.с. 30).

У Витязі з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог № 108-МЛ/Т від 28.05.2024 (у новій редакції згідно додаткової угоди № 1 від 04 лютого 2025 року) від 10.09.2025, боржником зазначено за № 2429 - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , номер кредитного договору № 101297602 від 15.01.2024, дата закінчення строку кредитування: 29.04.2024; залишок по тілу кредиту - 10000, 00 грн., залишок по відсотках - 21975, 00 грн., залишок по комісії - 500, 00 грн., загальна сума заборгованості - 32475, 00 грн. (а.с. 31 на звороті).

Таким чином, до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» відповідно до укладеного Договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ/Т від 28 травня 2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 101297602 від 15.01.2024.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, позивачем доведено факт відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № № 101297602 від 15.01.2024, шляхом укладення Договору про відступлення прав вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

Згідно з Випискою з особового рахунка за Кредитним договором № 101297602 від 15.01.2024, складеною генеральним директором ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» Хробак М.Р., заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 101297602 станом на 09.03.2026 складає 32475, 00 грн., з яких: 10000, 00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 500, 00 грн. - прострочена заборгованість за комісіями; 21975, 00 грн. - прострочена заборгованість за відсотками. Станом на дату подання позовної заяви, 09.03.2026, заборгованість за Кредитним договором № 101297602 від 15.01.2024 не погашена (а.с. 19 на звороті).

02.03.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на адресу ОСОБА_1 досудовому вимогу, в якій повідомлялося про необхідність погасити заборгованість у розмірі 32475, 00 грн. (а.с. 32).

У статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 101297602 від 15.01.2024 у розмірі 31975, 00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 10000, 00 грн.; заборгованість за процентами - 21975,00 грн.

Що стосується вимог в частині стягнення нарахованої та несплаченої комісії за надання кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Пунктом 1.5.1 Договору про споживчий кредит № 101297602 від 15.01.2024 передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 500, 00 гривень, яка нараховується за ставкою 5, 00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачці та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Матеріали справи також не містять доказів, що споживач користувався такими послугами.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 677/1535/15, 21.07.2021 у справі № 751/4015/15, 15.12.2021 у справі № 209/789/15, 12.04.2022 у справі № 640/14229/15 та від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц.

Оскільки положення Договору про споживчий кредит № 101297602 від 15.01.2024 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 500, 00 грн. суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, відтак, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 500, 00 грн., які безпідставно включені позивачем до суми загальної вартості кредиту.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем в особі представника - адвоката Усенка М.І. заявлено вимогу про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у сумі 8000, 00 гривень. В обґрунтування вимоги додано Договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт наданих послуг № Д/18529 від 09.03.2026, детальний опис наданих послуг до Акту № Д/18529 від 09.03.2026 за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093, Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 35, 36, 36 на звороті, 35 на звороті, 33 на звороті, 34).

Суд приходить до висновку, що ця вимога обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Надані документи відповідно до положень ст.ст. 15, 77 ЦПК України є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у даній справі.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України, представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Отже, вимога про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 5000, 00 гривень, що в даному випадку є співрозмірним розміром, оскільки представник позивача в судові засідання не з`являвся, та враховуючи складність вказаної справи, та те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, а тому в іншій частині вказаної вимоги слід відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006).

Згідно з платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) № 17835 від 19 березня 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662, 40 гривень (а.с. 1).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України,

Рішенням суду задоволено позовні вимоги на 98, 50 % від ціни позову (з 32475, 00 грн. до 31975, 00 грн.), а тому з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2622, 46 грн. (2662,40 грн х 98, 50 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 101297602 від 15.01.2024 у розмірі 31975 (тридцять одна тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2622 (дві тисячі шістсот двадцять дві) грн. 46 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відпомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 17 серпня 2026 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ