Ухвала суду № 139049035, 14.08.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11454/26

2/953/5753/26

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

"14" серпня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ), в особі представника - адвоката Вітера Геннадія Романовича, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційні проекти» (що діє від власного імені в інтересах та за рахунок ЗНВПІФ «ЖИТЛОБУД-1», код ЄДРПОУ 23300351) (місцезнаходження за адресою: 61002, м. Харків, вул. Гаршина, буд. 8), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Корнійчук Олена Валентинівна (місцезнаходження за адресою: 61058, м. Харків, просп. Незалежності, буд. 7, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про стягнення грошових коштів, збитків у вигляді упущеної вигоди та передбачених законом нарахувань у зв`язку з невиконанням цивільно-правового зобов`язання,-

ВСТАНОВИВ:

11.08.2026 до Київського районного суду м. Харкова поштовим зв`язком надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , в якій представник позивачки - адвокат Вітер Г.Р. просить:

- стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційні проекти» (що діє від власного імені в інтересах та за рахунок ЗНВПІФ «ЖИТЛОБУД-1», код ЄДРПОУ 23300351) на користь позивачки грошові кошти у загальному розмірі 2592700, 00 грн, яка на дату подання позовної заяви складається з: основної суми безпідставно збережених грошових коштів - 963000, 00 грн.; 3 % річних за час прострочення зобов`язання - 194700, 00 грн.; інфляційних витрат за час прострочення зобов`язання - 598000, 00 грн.; збитків у вигляді упущеної вигоди - 837000, 00 грн.;

- застосувати положення частини 10 статті 265 ЦПК України та зазначити в рішенні суду про обов`язок Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційні проекти» - нараховувати та сплачувати 3 % річних та інфляційні витрати, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховані на суму основного боргу (963000, 00 грн.), починаючи з 27 червня 2026 року і до моменту фактичного (повного) виконання рішення суду.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши отримані матеріали, судом встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представник позивачки - адвокат Вітер Г.Р. не надав до суду квитанції про сплату судового збору та просить звільнити позивачку ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В свою чергу ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» визначено випадки, коли судовий збір не сплачується та категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Таким чином, закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.

Тобто, приписи ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються у разі звернення до суду з позовом, спрямованим на захист прав споживача, а не будь-якого позову пов`язаного з наданням тих чи інших послуг.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Вказаний спеціальний закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками, продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг, встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Закон України «Про захист прав споживачів» надає визначення поняттю «послуга», закріпленому пунктом 17 статті першої, як діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Пунктом 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору; про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Із системного аналізу положень Закону України «Про захист прав споживачів» слідує, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав заявника як споживача послуг.

Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

А тому, позивач вважаючи себе споживачем при зверненні до суду зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до приписів ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином надавши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

У позовній заяві представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Вітер Г.Р. просить стягнути з відповідача кошти у загальному розмірі 2592700, 00 грн, яка на дату подання позовної заяви складається з: основної суми безпідставно збережених грошових коштів - 963000, 00 грн.; 3 % річних за час прострочення зобов`язання - 194700, 00 грн.; інфляційних витрат за час прострочення зобов`язання - 598000, 00 грн.; збитків у вигляді упущеної вигоди - 837000, 00 грн.

Разом з цим, в обґрунтування позовних вимог вказує, що 19.04.2018 ОСОБА_1 уклала попередній Договір № 101/124 з ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційні проекти» ЄДРПОУ: 35246152, який передбачає складання основного договору - договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 загальною площею 68,5 кв.м. на суму 963900, 00 грн. 19.04.2018 ОСОБА_1 на рахунок відповідача через АТ «КБ Глобус» з дотриманням умов Договору було внесено оплату за квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 68, 5 кв.м. на суму 963900, 00 грн., тобто, було в повному обсязі виконано фінансові зобов`язання за Договором. 20.04.2018 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційні проекти» укладено додатковий договір № 1 до попереднього договору № 101/124 від 19.04.2018, яким ОСОБА_1 передає ОСОБА_2 свої права та обов`язки по попередньому договору № 101/124 від 19.04.2018 з попередньою компенсацією вартості ОСОБА_1 від ОСОБА_2 суми в розмірі відповідно до п.п. 1.1.1.3 попереднього Договору № 101/124 від 19.04.2018, тобто 963900, 00 грн.

Представник позивачки вказує, що фактичного реального розрахунку не відбулося, грошових коштів позивачка від ОСОБА_2 не отримувала, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 10.07.2018).

Однак з доводів позовної заяви, та долучених до неї додатків представником позивача не зазначено, яким чином порушуються права позивачки, як споживача, та внаслідок надання яких послуг.

Враховуючи вищенаведене, та посилання заявника на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, є безпідставними.

Таким чином, позивачка повинна сплатити судовий збір за позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3328 гривні.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331, 20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640, 00 грн).

У позовній заяві представник позивачки - адвокат Вітер Г.Р. просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 2592700, 00.

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір за дві позовні вимоги майнового характеру, а саме: за вимогу про стягнення матеріальної шкоди в сумі 16640, 00 грн.

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз`яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного, позивачу слід надати суду докази, які підтверджують сплату судового збору за місцем розгляду справи, тобто на рахунок Київського районного суду м. Харкова, та надати суду відповідні докази.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, позов підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ), в особі представника - адвоката Вітера Геннадія Романовича, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційні проекти» (що діє від власного імені в інтересах та за рахунок ЗНВПІФ «ЖИТЛОБУД-1», код ЄДРПОУ 23300351) (місцезнаходження за адресою: 61002, м. Харків, вул. Гаршина, буд. 8), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Корнійчук Олена Валентинівна (місцезнаходження за адресою: 61058, м. Харків, просп. Незалежності, буд. 7, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про стягнення грошових коштів, збитків у вигляді упущеної вигоди та передбачених законом нарахувань у зв`язку з невиконанням цивільно-правового зобов`язання - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю десять днів зі дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачці, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачці.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://court.gov.ua/fair/sud.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ