Ухвала суду № 139049034, 14.08.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6552/23

н/п 2-с/953/242/26

УХВАЛА

"14" серпня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ) про скасування судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2026 ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Харкова із заявою про скасування судового наказу, в якій просила скасувати судовий наказ по справі № 953/6552/23, виданий 07.08.2023 Київським районним судом м. Харкова.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу вимог цивільного процесуального законодавства суддя, після одержання заяви з`ясовує наявність/відсутність підстав для відкриття/відмови у відкритті провадження у цивільній справі, встановлених ЦПК України.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) вказав, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Розглянувши подану заяву про скасування судового наказу та додатками до заяви, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявниці виходячи з наступних підстав.

Як встановлено ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження - це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов`язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов`язання. Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав боржника у безспірних справах. При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.

Частиною 3 ст. 167 ЦПК України встановлено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому Розділом ІІ ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини 1статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судовий наказ від 07.08.2023 ОСОБА_2 отримала 04.08.2026, тому строк на подачу заяви про скасування судового наказу не був пропущений.

Форма і зміст заяви про скасування судового наказу повинні відповідати вимогам ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Проте, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 170 ЦПК України, ОСОБА_2 в поданій заяві не вказала стягувача та його повних реквізитів, визначеного в судовому наказі, виданому Київським районним судом м. Харкова від 07 серпня 2023 року.

Також у заяві про скасування судового наказу ОСОБА_2 не зазначає у чому полягає необґрунтованість вимог стягувача, не надає докази необґрунтованості вимог стягувача. Крім того, заявниця не надає суду докази належної оплати житлово-комунальних послуг за вказаною адресою.

Приписами ЦПК України не передбачено залишення без руху заяви про скасування судового наказу з наданням заявнику строку на усунення недоліків такої заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

За таких обставин, враховуючи, що заява ОСОБА_2 про скасування судового наказу є неналежно оформленою, суд вважає за необхідне вказану заяву повернути без розгляду.

Повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права боржника на повторне звернення до суду з заявою, яка оформлена відповідно до вимог ст. 170 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 170, 258, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ) про скасування судового наказу - повернути без розгляду заявниці.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ