Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 644/8439/25
Провадження № 2/638/10040/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Рубель О.М.,
за участю
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа.
Відповідачем ОСОБА_1 подане клопотання про витребування доказів та оригіналів електронних доказів, яке обгрутоване тим, що якщо подано копію електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи заперечує проти відповідності поданої копії оригіналу, суд не бере до уваги відповідну копію електронного доказу. Відповідач письмово заперечує проти відповідності наданих Позивачем копій їх оригіналам та висловлює сумнів щодо повноважень осіб, які їх підписували. Позивач обґрунтовує свої вимоги фактом переходу права вимоги та наявністю заборгованості, однак свідомо не додав до позову первинні документи, які підтверджують ці обставини. Відповідач позбавлений можливості самостійно отримати ці документи від Позивача чи банківської установи. Для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи необхідно витребувати у Позивача (ТОВ «ФК «Єврокредит») наступні докази Повний Реєстр боржників до Договору про відступлення прав вимоги № GL1N426240 від 03.09.2024 року (або належним чином завірений витяг із нього із збереженням усіх реквізитів сторін та підписів) для перевірки автентичності та зіставлення з наданим односторінковим витягом. Довіреність або інший документ, що підтверджує процесуальні та посадові повноваження ОСОБА_2 на підписання Витягу з Додатка № 1 до Договору № GL1N426240 від 03.09.2024 року від імені компанії. Первинні платіжні документи банку (меморіальні ордери, платіжні інструкції про зарахування кредитного ліміту на картковий рахунок Відповідача). Довідки про встановлення та зміну кредитного ліміту за весь час дії кредитного договору, протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису щодо встановлення та зміну кредитного ліміту за весь час дії кредитного договору, а також електронні логи системи todobank (протоколи OTP паролів, заявки в мобільному застосунку), які б свідчили про погодження Відповідачем конкретного розміру ліміту.
Окрім того, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке обгрутоване тим, що дана справа не є малозначною за своїм змістом та юридичною суттю, оскільки: Багатоетапний та складний характер правонаступництва: Спір стосується переходу права вимоги через ланцюг декількох фінансових установ за Договором відступлення прав вимоги № GL1N426240 від 03.09.2024 року та Договором № 1_12 від 27.12.2024 року з Додатковою угодою № 1 від 23.05.2025 цього клопотання), протоколом аукціону, тощо. Дослідження дійсності цих правочинів, повноважень осіб, які їх підписували від імені компаній, та порядку зарахування коштів потребує детального судового розгляду. Необхідність дослідження оригіналів електронних доказів: У справі наявні заперечення Відповідача щодо відповідності доданих Позивачем паперових копій оригіналам електронних документів (КЕП/ЕЦП, електронні логи, платіжні інструкції), що унеможливлює якісний розгляд справи в письмовому режимі без усної оцінки доказів за участю сторін. 3. Складна процедура банкрутства АТ"Мегабанк" та потреба у з`ясуванні законності нарахування відсотків.
Від представника позивача надійшла заява розгляд справи за відсутності представника.
Відповідач у судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом; таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу; якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно із частиною третьою, четвертою статті 83 ЦПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву у строк встановлений для подання відзиву.
Відповідно до частини 6 статті 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Положеннями частини 5 статті 100 ЦПК України, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Водночас за змістом цієї норми витребування у відповідної особи оригіналу електронного доказу є правом, а не обов`язком суду, отже, відповідне клопотанням учасника справи має бути належним чином обґрунтованим, сумніви мають бути підтверджені певними доказами, або наявністю інформації у сторони, яка б давала підстави мати такі сумніви.
Відповідач, звертаючись до суду з клопотанням про витребування оригіналів письмових доказів вказує на те, що позивач зобов`язаний надати суду оригінали доказів.
Згідно з частинами 3-5 статті 95 ЦПК України, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
За змістом частин 2-4 ст. 100 ЦПК України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Суд звертає увагу на те, що позивач ТОВ «ФК «Єврокредит» звернулось до суду через підсистему «Електронний суд», до позовної заяви додана в електронному вигляді копія письмових та електронних доказів укладення відповідних договорів, яка має доступну якість відтворення, та з якою відповідача було ознайомлено, отримавши доступ до електронної версії судової справи, будь-якого обґрунтування вказане клопотання не містить, а суд не ставить під сумнів відповідність поданих копій електронних доказів їх оригіналам.
Клопотання про витребування повного реєстру боржників, довіреності або іншого документу, що підтверджує повноваження Савчука О.Г., довідки про встановлення та зміну кредитного ліміту також не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не надано підтвердження вжитих ним заходів для отримання доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Щодо клопотання про розгляд справи у порядку загального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст.277ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст.277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до статті 19ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження
п. 1 ч. 4 ст.19ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Положеннями частини 1статті 274ЦПК України визначено категорії справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, серед яких і малозначні справи.
Згідно ч. 6 ст.19ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 274 ЦПК України).
З поданої позовної заяви вбачається, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 95616,40 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказана справа не віднесена до категорії справи, які підлягають розгляду лише за правилами загального провадження
Беручи до уваги викладене суд дійшов висновку про те, що дана справа відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки є малозначною.
Відповідач не навів достатніх та переконливих аргументів для необхідності розгляду справи в загальному позовному провадженні.
Разом з тим, суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Керуючись ст. ст. ст.19,84, 100, 274,275,277,279,258-261 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволення клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів та оригіналів електронних доказів відмовити.
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку загального провадження відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: І.В. Семіряд
Судове рішення № 139048860, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 644/8439/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: