Рішення № 139048085, 17.08.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/508/22

Провадження № 2/526/14/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретарів судового засідання Синепол С.А., Павленко Т.І.

адвокатів Лепій О.В., Коваленка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч в порядку загального позовного провадження цивільну справу №526/508/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди,

з участю позивача ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

22 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, вказуючи, що йому і членам його сім`ї, як споживачам послуг АТ «Полтаваобленерго», останнім було завдано моральну та матеріальну шкоду. Зокрема 10 червня 2020 року АТ «Полтаваобленерго» відключило його будинок від електричної мережі. З 10.06.2020 по 23.06.2020 він не міг користуватись електричною енергією з вини відповідача. Продукти харчування на суму 29 000 грн, які зберігались у холодильнику та морозильній камері зіпсувались під час літньої спеки і він та його дружина, які є особами похилого віку були змушені перелаштовувати свій спосіб життя, знаходити альтернативні засоби зберігання продуктів харчування та освітлення кімнат будинку. Зникла можливість користуватись єдиним зв`язком з сімейним лікарем, членами сім`ї, близькими родичами через неможливість заряджати мобільний телефон. Також не працювали Інтернет, побутові прилади (холодильник, морозильна камера, телевізор, пральна машина, водонагрівач тощо), які він та його сім`я використовують для задоволення власних побутових потреб, що вимагало додаткових зусиль для організації свого життя, що негативно позначилось на його та дружини психологічному та фізичному стані та призвело до моральних страждань, лікування дружини в лікувальному закладі з матеріальними витратами 5000 грн. З даного приводу він звертався до уповноваженого з прав людини та НКРЕКП та отримав відповідь про неправомірність дій працівників АТ «Полтаваобленерго». За висновком та Актом №404 НКРЕКП, Управління Держенергонагляду у Полтавській області, відповідач АТ «Полтаваобленерго» склало акт з недотриманням вимог п.6.2.9 глави 6.2 розділу VI ККO, а тому відповідач не мав право відключати його будинок, як об`єкт споживача від електричної мережі. Також, у проекті і постанові НКРЕКП від 09.09.2021 №1519 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» було зазначено, що не надіславши повідомлення про погодження дозволеної (договірної) потужності з урахуванням вимог п. 2.4.2 глави 2.4 розділу ІІ ПРРЕЕ (із змінами внесеними постановою НКРЕКП від 17.03.2021 №475), залишивши засіб комерційного обліку електричної енергії на фасаді гаража, не повернення коштів, сплачених ОСОБА_1 на рахунок ОСР за здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення споживача, в узгоджений із споживачем спосіб, АТ «Полтаваобленерго» порушило п.1 ч. 3 ст. 46 ЗУ «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII (із змінами), згідно якого оператор системи розподілу зобов`язаний дотримуватись ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно - правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме п.3 п.4.7 «Правил розгляду звернень споживачів, яким визначено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний повідомляти НКРЕКП про усунення порушень у строк встановлений вимогою. Позивач вважає, що діями відповідача з відключення його будинку від електромережі йому було завдано моральної шкоди, яку він оцінює у 150 000 грн. Посилаючись на постанови об`єднаної Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №360/723/16-ц та у справі №216/3521/16 від 01.09.2020 щодо відшкодування шкоди заподіяної споживачу, позивач просив суд стягнути з АТ «Полтаваобленерго» на його користь моральну шкоду в сумі 150 000 грн, витрати на юридичну допомогу з 10.06.2020 станом на день подання позову 22.04.2022 у розмірі 50 000 грн, кошти за лікування дружини в 2020 році у розмірі 5000 грн, всього на суму 200 005 грн.

Ухвалою судді від 28.04.2022 було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

16 травня 2022 року від АТ «Полтаваобленерго» надійшов відзив, в якому відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, вказує, що ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на постанову НКРЕКП від 09.09.2021 №1519 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», якою зобов`язано АТ «Полтаваобленерго» в тому числі: «привести свої дії стосовно гр. ОСОБА_1 у відповідність до вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії шляхом: повернення коштів, сплачених за здійснення робіт з припинення та відновлення електроустановок споживача в узгодженій зі споживачем спосіб, встановлення засобу обліку на об`єкті споживача в місці, узгодженому зі споживачем (відповідно до заяви ОСОБА_1 від 18.06.2020) або повернення засобу обліку на попереднє місце встановлення, врегулювання договірних правовідносин з гр. ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ) щодо величини дозволеної (договірної) потужності з урахуванням вимог пункту 2.4.2 глави 2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (із змінами внесеними постановою НКРЕКП від 17.03.2021 №475). Про вжиті заходи у строк до 20.11.2021 року повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Полтавській області (з наданням належним чином завірених та структурованих копії підтвердних документів)».

Відповідач зазначає, що 26.05.2020 уповноважені працівники Гадяцької філії АТ «Полтаваобленерго» не були допущені для проведення технічної перевірки обладнання вузла обліку електричної енергії на об`єкті споживача ОСОБА_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Факт недопуску на об`єкт споживача зафіксований відеозйомкою в файлі: QVR._2020_05_26_13_20_56. НОМЕР_2 , де ОСОБА_1 дослівно говорить: «Ідіть, не морочте голову, не має настроєнія з вами розмовлять». У зв`язку з тим, що споживач ОСОБА_1 не допустив представників Товариства на свій об`єкт, тому на виконання положень п. 6.2.6. розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі - ККО) 26.05.2020 року в присутності ОСОБА_1 складено Акт про ненадання доступу до електроустановки (далі - Акт від 26.05.2020 року) та оформлено попередження про припинення постачання електричної енергії, від отримання яких споживач ОСОБА_1 відмовився. Факт відмови від підпису Акту від 26.05.2020 року зафіксований відеозйомкою в файлі: QVR._2020_05_26_13_45_37. НОМЕР_2 , де ОСОБА_1 дослівно говорить: «Ні, я нічого підписувать не буду».

Акт від 26.05.2020 року та Попередження про припинення постачання електричної енергії оформлені окремими документами, що розміщені на одному аркуші та направлені рекомендованим повідомленням за вищевказаною адресою, яке 28.05.2020 року отримано ОСОБА_1 . Так як в установлений термін працівникам АТ «Полтаваобленерго» не був наданий доступ до вузла обліку електричної енергії, 10.06.2020 року було припинено послугу з розподілу електричної енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, відключення житлового будинку ОСОБА_1 від постачання електричної енергії здійснено на підставі складеного Акта від 26.05.2020 року та Попередження про припинення постачання електричної енергії з дотриманням вимог п.7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії. Тому, вказане свідчить, що АТ «Полтаваобленерго» не вчиняло неправомірних дій щодо ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 на підставі укладених з АТ «Полтаваобленерго» Договорів підряду №496770 від 18.06.2020 року та №496771 від 18.06.2020 року замовив виконання робіт з припинення та відновлення електроживлення належних йому електроустановок та оплатив виконання вказаних робіт 18.06.2020 року, а 23.06.2020 відповідачем було відновлено електропостачання його будинку.

Також вказує, що 18 жовтня 2021 року АТ «Полтаваобленерго» звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до НКРЕКП, у якому просило визнати протиправною та скасувати вказану вище постанову НКРЕКП від 09.09.2021 №1519. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 року відкрито провадження по справі №440/12985/21 за цією позовною заявою, а за ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі №440/12985/21 зупинено дію вказаної постанови НКРЕКП. Тому позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту здійснення протиправних дій АТ «Полтаваобленерго» щодо відключення його домоволодіння з 10.06.2020 по 23.06.2020 від енергомережі.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення з АТ «Полтаваобленерго» 150 000 грн моральної шкоди не визнає, оскільки відсутній причинний зв`язок між заявленою моральною шкодою позивача та діями відповідача, а також відсутня вина АТ «Полтаваобленерго» в заподіянні моральної шкоди позивачу. Також, вказує, що позивачем не надано розрахунку розміру моральної шкоди, яка відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 28.02.2018 по справі №2-1/07 могла бути обґрунтована висновком судової психологічної експертизи. Окрім того, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача витрат на юридичну допомогу в сумі 50 000 грн та витрат за лікування його дружини в 2020 році у розмірі 5000 грн є безпідставними, оскільки позивач на їх підтвердження не надав жодного доказу. З цих підстав просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

29 липня 2022 від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив відповідача (відозва), в якій він, посилаючись на постанову НКРЕКП від 09.09.2021 №1519 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», вказує, що 26.05.2020 року дозволив працівнику АТ «Полтаваобленерго» Дяченку, який пред`явив посвідчення, оглянути його прилад обліку електричної енергії, на що останній заявив, що в огляді будуть приймати участь інші працівники та водій службового автомобіля. Він пояснив ОСОБА_2 , що це суперечить Правилам користування електричною енергією для споживачів і він один фізично не в змозі контролювати трьох працівників, до того ж бригада не має наряду для проведення перевірки по АДРЕСА_1 . Після чого він отримав через засоби поштового зв`язку акт про не допуск, якого він не бачив та не підписував та в подальшому його будинковолодіння 10.06.2020 відключили від електромережі. НКРЕКП за його зверненням було встановлено неправомірність відключення АТ «Полтаваобленерго» його будинку від електромережі, зокрема НКРЕКП відповідачем не було надано відеозйомки його відмови від проведення перевірки. Підстав для відключення його будинку від електромережі, зазначених у Правилах користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ №1357 від 26.07.1999 не було, оскільки заборгованості по сплаті за електропостачання він не мав, крадіжку електричної енергії не здійснював, самовільного підключення не було. Вважає відеозйомку його відмови до приладу обліку електричної енергії, яка була надана відповідачем Полтавському окружному адміністративному суду та НКРЕКП відеомонтажем, який не відноситься до дати 26.05.2020. За результатами перевірки НКРЕКП, в тому числі і щодо відключення його житла від електропостачання, на АТ «Полтаваобленерго» було накладено штраф у сумі 1700000 грн., тому просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

28.09.2022 від АТ «Полтаваобленерго» надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач зазначив, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №440/12985/21 адміністративний позов АТ «Полтаваобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 1, підпункти 1, 2 пункту 2, абзац 3 підпункту 3 пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 1519 від 09.09.2021 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання", зокрема суд визнав, що АТ "Полтаваобленерго" оформило акт про ненадання доступу до електроустановки від 26.05.2020 з дотриманням положень пункту 6.2.9 глави 6.2 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії, тому постанова у цій частині підлягає визнанню протиправною. Водночас, у Постанові № 1519 не зазначено, що позивач допустив порушення пункту 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, тому суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування абзацу 8 підпункту 2 пункту 2, яким зобов`язано позивача повернути ОСОБА_1 кошти, сплачені за здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановок, в узгоджений зі споживачем спосіб, тому просило відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

03 жовтня 2022 року від ОСОБА_1 надійшло заперечення на заперечення АТ «Полтаваобленерго», в якому він вказує, що АТ «Полтаваобленерго» всупереч вимог законодавства про захист персональних даних без його згоди поширило його персональні дані, шляхом передачі матеріалів до Полтавського окружного адміністративного суду, чим нанесли йому збільшену моральну шкоду, яку він оцінює у 50 000 грн, тому загальна сума моральної шкоди складає 255 000 грн.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2023 справа надійшла до провадження судді Гадяцького районного суду Максименко Л.В.

26.11.2024 року від ОСОБА_1 надійшли заяви про уточнення позовних вимог та зміну підстав позову, в яких він збільшив позовні вимоги та просив стягнути з АТ «Полтаваобленерго» моральну шкоду в сумі 1 000 065 грн на підставі доказу, викладеного в повідомленні ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області від 26.09.2024 №54758/115/119/05-2024, в якому вказується, що за результатами перегляду відео від 26.05.2020 по факту ненадання доступу до електроустановки споживача ОСОБА_1 встановлено, що він за межами власного подвір`я представникам АТ «Полтаваобленерго» пропонував зайти до свого господарства до засобу обліку електричної енергії не повним складом бригади. Отже ним був наданий безперешкодний доступ до його електроустановки. Вважає, що з цих підстав рішення Полтавського окружного адміністративного суду не може бути предметом доказу та просив розглянути його позов на підставі доказів, викладених в листах НКРЕКП №3633/20.2./8-20 від 01.10.2020, №1679//20.2/8-21 від 01.04.2021, №3674/20.2/8-21 від 11.06.2021 та повідомлення ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області від 26.09.2024 №54758/115/119/05-2024.

05 грудня 2024 року від АТ «Полтаваобленерго» надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якій відповідач уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав з тих підстав, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №440/12985/21 дії АТ «Полтаваобленерго» у відношенні ОСОБА_1 визнано правомірними, а дії НКРЕКП протиправними. Вказане рішення суду залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023. Зокрема у рішенні суду вказується: «Як вбачається з відеозапису QVR_2020_05_26_13_20_56.mp4 (запис з 1хв. 39с.), споживач ОСОБА_1 не допустив працівників позивача для проведення технічної перевірки засобу обліку. У зв`язку з недопуском до об`єкту працівники позивача оформили акт про ненадання доступу до електроустановки від 26.05.2020 та запропонували ОСОБА_1 підписати вказаний акт, але споживач відмовився підписати даний документ, що підтверджується відеозйомкою в файлі: QVR_2020_05_26_13_45_37.mp4 (запис з 4хв. по 4хв. 10с.).

На відео зафіксовано саме ОСОБА_1 , що підтверджується копією його паспорту, та можливо ідентифікувати подвір`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , тому доводи відповідача у вказаній частині суд визнає безпідставними. Також, суд визнає безпідставними доводи відповідача в частині, що з відео не можливо встановити дата та час проведення відеозйомки з огляду на те, що відео відповідає часу звернення до споживача, а відповідач не надав суду докази на підтвердження того, що відео знято не 26.05.2020, а в іншу дату». Отже, АТ «Полтаваобленерго» оформило акт про ненадання доступу до електроустановки від 26.05.2020 з дотриманням положень п.6.2.9 глави 6.2 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Дії АТ «Полтаваобленерго» щодо припинення постачання електричної енергії ОСОБА_1 з 10.06.2020 по 23.06.2020 є правомірними, з цих підстав АТ «Полтаваобленерго» заперечує заподіяння ОСОБА_1 матеріальної шкоди. Також, заперечує заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 1000065 грн., оскільки будь-які втрати немайнового характеру, які стали наслідком психологічних страждань, про які зазначено в позові не підтверджено належними доказами. Також, відсутній причинний зв`язок між заявленою моральною шкодою позивача та діями АТ «Полтаваобленерго» в заподіянні моральної шкоди позивачу. Окрім того, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача витрат на юридичну допомогу в сумі 50 000 грн та витрат за лікування його дружини в 2020 році у розмірі 5000 грн є безпідставними, оскільки позивач на їх підтвердження не надав жодного доказу.

Щодо обробки АТ «Полтаваобленерго» персональних даних позивача, вказує, що АТ «Полтаваобленерго», як володілець персональних даних, правомірно отримало персональні дані ОСОБА_1 та правомірно здійснювало їх обробку на підставі ст. 11 Закону України « Про захист персональних даних». Крім того, АТ «Полтаваобленерго» звертає увагу на те, що відповідно до положень КАС України у заявах по суті зазначаються персональні дані фізичних осіб. Отже, вказане законодавство передбачає надання персональних даних суду для захисту інтересів володільця персональних даних. Враховуючи вищевикладене АТ «Полтаваобленерго» повністю не визнає позовні вимоги ОСОБА_1

04 лютого 2025 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення на вказаний відзив, в яких він виклав свою позицію по справі з підстав зазначених раніше у позові, відповіді на відзив, в уточненій позовній заяві та зміні підстав позову.

Ухвалою суду від 20.02.2025 лист ОСОБА_1 від 20.02.2025 про збільшення позовних вимог у справі № 526/508/22 за його позовом до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди - повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 14.03.2025 було визнано зловживання процесуальними правами позивачем ОСОБА_1 у справі за його позовомдо Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, зокрема з тих підстав, що 20 лютого 2025 року підготовче судове засідання по справі було відкладено через ненаправлення позивачем відповідачу клопотання та заяви від 29.09.2022 і 14.03.2024. 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 направив до суду заяву-повідомлення про повторне надання документів. 11 березня 2025 року ОСОБА_1 направив до суду відзив на пояснення від 28.02.2025, в якому знову збільшив позовні вимоги.

Ухвалою від 31.03.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Максименко Л.В. у справі № 526/508/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди було відмовлено.

Ухвалою суду від 07.08.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті.

21.11.2025 ОСОБА_1 направив до суду заяву про зняття обвинувачення зі сторони відповідача АТ «Полтаваобленерго» на адресу позивача ОСОБА_1 та скасувати акт про не допуск від 26 травня 2020 року. Визнати процедуру припинення АТ «Полтаваобленерго» 10.06.2020 електропостачання на об`єкт позивача з недотриманням умов та порядку, передбаченого розділом 7 ПРРЕЕ.

Ухвалою суду від 27.11.2025 вказану заяву ОСОБА_1 про зняття обвинувачення зі сторони відповідача АТ «Полтаваобленерго» на адресу позивача ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 06.08.2026 клопотання представника позивача адвоката Лепій О.В. про повторний виклик свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , забезпечивши їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду залишено без задоволення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, пояснив, що діями працівників АТ «Полтаваобленерго» йому та членам його сім`ї було завдано моральної шкоди на суму 10 мільйонів 065 грн, оскільки відключення від електропостачання його домоволодіння відбулося безпідставно. У травні - червні 2020 року він показував занижені показники споживання електроенергії, щоб вкластись у субсидію. 26.05.2020 він не перешкоджав бригаді «Полтаваобленерго» у доступі до приладів обліку, говорив, що хтось один з працівників може зайти і оглянути прилади обліку, однак 10 червня відбулося відключення його домогосподарства від електропостачання. В той період стояла надзвичайна спека і всі продукти з морозильної камери: м`ясо, фрукти, інші заготовки зіпсувалося. Не було можливості зарядити мобільні телефони і він втратив зв`язок з дітьми та рідними. Ці обставини змусили його сплатити кошти за підключення електроенергії і 23 червня 2020 року її відновили, але потужністю 3 кВт, що не дозволяло сім`ї користуватися пральною машиною, холодильником та морозильною камерою. Він вимушений був звернутися до НКРЕКП та отримав відповідь про неправомірність дій працівників «Полтаваобленерго», тому вважає, що 1065 грн. за підключення електропостачання були безпідставно забрані з сімейного бюджету. Згодом, при розгляді даної справи, він дізнався, що ПАТ «Полтаваобленерго» без його згоди розповсюдило його персональні дані, передавши Полтавському окружному адміністративному суду копію його паспорту. З даного приводу він звернувся з заявою до поліції, були внесені відомості до ЄРДР і кримінальне провадження триває до цього часу. Вказані дії відповідача призвели до моральних страждань та переживань, порушенні звичайного способу життя, що викликало загострення хвороб у дружини, тому вважає, що йому була спричинена моральна шкода в розмірі 1 0000065 грн.

Представник позивача адвокат Лепій О.В. просила задовольнити позовні вимоги, оскільки діями відповідача через відключення електроенергії та розголошення його персональних даних була спричинена моральна шкода.

Представник відповідача АТ «Полтаваобленерго» адвокат Коваленко І.І. просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача з підстав, викладених у відзиві. Зазначив, що ОСОБА_1 посилається на листи НКРЕКП, які мають рекомендаційний характер. Рішеннями адміністративних судів всіх інстанцій встановлено, що дії АТ «Полтаваобленерго» відносно ОСОБА_1 були законними. Крім цього, пояснив, що за останні місяці перед червнем 2020 року за адресою проживання ОСОБА_1 було зафіксовано зменшення показників споживання електроенергії, тому виникла підозра у несанкціонованому підключенні та споживанні електроенергії, яка в подальшому не підтвердилась, проте сам факт не допуску працівників до приладів споживання є підставою для відключення електропостачання.

Свідок ОСОБА_5 показала суду, що її син ходить до ОСОБА_1 в гості і вона ходила його забирати. До його подвір`я під`їхала сіра машина, з неї спочатку ніхто не виходив, а потім вийшов один чоловік, а її син заліз на пасажирське сидіння. Цей чоловік говорив з ОСОБА_1 , той казав: заходьте, переписуйте, жодного конфлікту не було. Це було кілька років тому.

Свідок ОСОБА_6 показав суду, що в нього з працівниками Гадяцької філії АТ «Полтаваобленерго» виникла суперечка і керівник ОСОБА_7 погрожував йому, що відключить світло так само, як і Самофалу. Він дізнався, де проживає останній та приїхав до його помешкання, щоб дізнатись причини відключення світла. В дворі застав жінку, яка стояла біля продуктів, що розмерзалися і плакала. Говорила, що заготовили продукти аби не ходити по жарі до магазину, а тепер все пропаде. Бачив, що там було багато м`яса, риби, заморожених фруктів. Потім він на луках знайшов ОСОБА_1 , який віднісся до нього підозріло та повідомив, що у нього безпідставно відключили світло і йому довелося сплачувати кошти за підключення. Він був убитий цією подією, пив таблетки, тому вони вирішили разом звернутись до НКРЕКП та отримали відповідь про неправомірність дій працівників АТ «Полтаваобленерго».

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що 26 травня 2020 року працівники АТ «Полтаваобленерго» прибули на службовому автомобілі до домоволодіння в м. Гадяч за адресою проживання ОСОБА_1 , який є абонентом АТ «Полтаваобленерго» через підозру у несанкціонованому споживанні електроенергії, оскільки було зафіксовано мінімальне споживання електроенергії.

За наслідками перевірки складено акт про ненадання доступу до електроустановки від 26.05.2020 в якому вказано про необхідність протягом 10 робочих днів, до 10.06.2020 забезпечити доступ представникам Гадяцької філії АТ «Полтаваобленерго» для обстеження засобу обліку, електроустановки та електропроводки, попередньо узгодивши дату проведення зазначеного обстеження. У випадку невиконання даної вимоги електропостачання за вказаною адресою буде припинено згідно п.7.5 ПРРЕЕ. В акті вказано, що споживач від підпису відмовився. Вказаний акт був надісланий ОСОБА_1 поштовим зв`язком, про що свідчить зворотне повідомлення (а.с.62 т.1)

10 червня 2020 року відключено електроустановку споживача ОСОБА_8 , про що свідчить завдання №1 від 10 червня 2020 року. (а.с.63 т.1)

18 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до начальника Гадяцької філії АТ «Полтаваобленерго» про винесення засобу обліку на фасад будинку, оплату послуг відключення та підключення гарантує. (а.с. 64 т.1)

18 червня 2020 року було укладено договори підряду між ОСОБА_1 та АТ «Полтаваобленерго» на перенесення засобу обліку та підключення електропостачання (а.с.65-68 т.1)

18 червня 2020 року вказані послуги були оплачені ОСОБА_1 , про що свідчать банківські квитанції (а.с. 71 т.1)

23 червня 2020 року відбулося підключення електропостачання до помешкання ОСОБА_1 ( а.с.73-74 т.1)

9 вересня 2021 року на засіданні сектору НКРЕКП у Полтавській області було розглянуто звернення ОСОБА_1 з приводу правомірності дій працівників АТ «Полтаваобленерго» щодо відключення його домоволодіння від електропостачання та встановлено наявність порушень в діях працівників АТ «Полтаваобленерго» вимог нормативно правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно постанови НКРЕКП від 09.09.2021 №1519 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» було встановлено, що АТ «Полтаваобленерго» не дотримано вимоги нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та порушено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1470, зокрема серед іншого пункт 6.2.9 глави 6.2 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП14.03.2018 № 311, яким встановлено, що у разі відмови споживача, представника ВТКО та/або сторони, яка контролює об`єкт, на якому встановлений вузол обліку, підписувати акт про недопуск або його відсутності в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про недопуск підтверджується відеозйомкою. Цією постановою зобов`язано АТ «Полтаваобленерго» провести свої дії стосовно ОСОБА_1 у відповідність до вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, шляхом: повернення коштів, сплачених за здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановок споживача, в узгоджений зі споживачем спосіб; встановлення засобу обліку на об`єкті споживача в місці, узгодженому зі споживачем (відповідно до заяви гр. ОСОБА_1 від 18 червня 2020 року), або повернення засобу обліку на попереднє місце встановлення; врегулювання договірних правовідносин з гр. ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ) щодо величини дозволеної (договірної) потужності з урахуванням вимог пункту 2.4.2 глави 2.4 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 17 березня 2021 року N 475). Про вжиті заходи у строк до 20 листопада 2021 року повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Полтавській області (з наданням належним чином завірених та структурованих підтвердних документів) (т.1 а.с.48-54).

У листі НКРЕКП, адресованому ОСОБА_1 від 01.04.2021 щодо припинення електропостачання до його домоволодіння, останньому було роз`яснено, що Акт про недопуск споживача до вузла обліку вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача підписувати акт про не допуск підтверджується відеозйомкою. Складений акт про не допуск споживача до вузла обліку є підставою для проведення відключення від електропостачання у порядку, визначеному ПРРЕЕ, якщо протягом п`яти робочих днів від дня отримання акта про недопуск суб`єкт, який контролює об`єкт, не забезпечить представникам оператора системи доступ до свого об`єкта та електроустановок для контрольного огляду, технічної перевірки, виконання інших робіт, які передбачені ККО, або не узгодить з ними дату проведення таких робіт. При цьому положеннями п.7.5 розділу VII ПРРЕЕ визначено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення. Таке попередження оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням у якому зазначаються підстава, дата, час, з якого електропостачання буде повністю чи частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження. Після перевірки НКРЕКП було встановлено, що Акт про не допуск було підписано трьома представниками ОСР. Проте, не містить підпису споживача чи його представника, підпису незаінтересованої особи (свідка) та інформації щодо проведення відеозйомки. Також, НКРЕКП АТ «Полтаваобленерго» не було надано відеозйомки, яка б підтверджувала відмову споживача від підпису акту, тому Акт АТ «Полтаваобленерго» складено з недотриманням вимог п.6.2.9 глави 6.2 розділу VI ККО, а тому ОСР не мав право відключати об`єкт споживача від електричної мережі на підставі вказаного акта. Також АТ «Полтаваобленерго» було оформлено акт та попередження про припинення розподілу електричної енергії одним документом. Щодо дозволеної (договірної потужності) НКРЕКП вказує, що АТ «Полтаваобленерго» має врегулювати договірні правовідносини з ОСОБА_1 щодо величини дозволеної (договірної) потужності за вказаним об`єктом з урахуванням вимог п.2.4.2 глави 2.4 розділу ІІ ПРРЕЕ (із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 17.03.2021 №475). Щодо перенесення засобу комерційного обліку НКРЕКП вказує, що АТ «Полтаваобленерго» має встановити засіб обліку на об`єкті споживача у місці, узгодженому із споживачем (відповідно до заяви ОСОБА_1 від 18.06.2020 - на фасаді будинку), або повернути засіб обліку на попереднє місце встановлення, оскільки з акту виконаних робіт не зазначено інформацію про будівлю (будинок, гараж) на фасад якої було встановлено засіб обліку. Враховуючи зазначене, АТ «Полтаваобленерго» має повернути ОСОБА_1 кошти, сплачені ним на рахунок ОСР за здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача, в узгоджений із споживачем спосіб (т.1 а.с. 12-15), що відображено, також, в акті НКРЕКП від 11.08.2021 №404 складеного за результатами проведення планової перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов провадження господарської діяльності (т.1 а.с.107 зворотний бік-110) .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №440/12985/21 скасовано пункт 1, підпункти 1, 2 пункту 2, абзац 3 підпункту 3 пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 1519 від 09.09.2021 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання", зокрема суд визнав, що АТ "Полтаваобленерго" оформило акт про ненадання доступу до електроустановки від 26.05.2020 з дотриманням положень пункту 6.2.9 глави 6.2 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії, тому постанова у цій частині підлягає визнанню протиправною (т.1 а.с. 188-202).

Вказане рішення суду залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 (т.1 а.с.203-217).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.04.2024 касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишено без задоволення.

31 травня 2024 року ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області внесено відомості до ЄРДР за № 12024175560000094 за ч.1 ст. 182 КК України за заявою ОСОБА_1 по факту розголошення його персональних даних працівниками Гадяцької дільниці Миргородської об`єднаної філії АТ «Полтаваобленерго».

У листі ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області від 26.09.2024 №54758/115/119/05-2024, адресованому ОСОБА_1 вказується, що у вказаному відділі перебуває кримінальне провадження №12024175560000094, внесене на підставі ухвали Гадяцького районного суду №526/1907/24 від 23.05.2024. При ознайомлені ОСОБА_1 з адвокатом Перскевичем П.В. з матеріалами кримінального провадження за результатами огляду відео від 26.05.2020 по факту ненадання доступу до електроустановки споживача ОСОБА_1 встановлено, що він за межами власного подвір`я представникам АТ «Полтаваобленерго» пропонував зайти до свого господарства до засобу обліку електричної енергії не повним складом бригади (т.1. а.с. 178).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що з 10.06.2020 по 23.06.2020 було відключено будинковолодіння споживача ОСОБА_1 від електроживлення на підставі акта про ненадання доступу до електроустановки від 26.05.2020 працівниками АТ «Полтаваобленерго».

Відповідач АТ «Полтаваобленерго» стверджує, що таке відключення було законним, посилаючись на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №440/12985/21, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.04.2024, якими визнано дії АТ «Полтаваобленерго» такими, що відповідало вимогам нормативно правових актів.

Згідно ч.5, 7 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Отже, попереднє рішення суду в даній справі не має преюдиціального значення, якщо особа не брала участі у тій справі, якщо це рішення скасоване, або якщо йдеться про іншу правову оцінку фактів, а не самі дії. Обставини, встановлені рішенням суду в одній справі, не є обов`язковими для іншої справи, якщо в ній беруть участь інші особи, а особа, яка не брала участі в такій справі, має повне право спростовувати обставини, встановлені попереднім рішенням суду у загальному порядку під час розгляду іншої справи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не брав участі у справі №440/12985/21 за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови, тому правова оцінка щодо правомірності оформлення АТ "Полтаваобленерго" акту про ненадання доступу до електроустановки ОСОБА_1 від 26.05.2020 викладена у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №440/12985/21 при розгляді даної справи не є обов`язковою для суду. У даній справі суд розглядав позов в ракурсі правомірності винесення постанови КРРЕЕКП про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго», тобто досліджував зовсім інші правовідносини між сторонами.

Тож у даній справі суд, розглядаючи позовні вимоги та оцінюючи надані судом докази, виходить з власних внутрішніх переконань щодо оцінки встановлених судом фактів, та мотивує своє рішення, виходячи з наступного.

У рішенні Конституційного Суду України від 23.11.2018 № 10-р/2018 у справі № 1-12/2018(3911/15) вказується, що у Конституції України зазначено, що Україна є, зокрема, демократичною, правовою державою (стаття 1); людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а її головним обов`язком є утвердження і забезпечення прав і свобод людини; держава відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (стаття 8 Основного Закону України).

Згідно з Основним Законом України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга статті 22); права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55).

За юридичною позицією Конституційного Суду України право на судовий захист як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя; відсутність такої можливості обмежує це право, яке за змістом частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац п`ятнадцятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002); правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). Отже, право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя.

Конституційний Суд України сформував чітке розмежування звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а також випрацював критерії правомірності обмежень. Правові позиції щодо неприпустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (згідно з частиною третьою статті 22 Конституції України) відображені у знакових рішеннях Конституційного Суду України.

У своїх знакових рішеннях (зокрема, від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 та від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005) суд детально розтлумачив, що саме є звуженням: звуження змісту прав і свобод це зменшення ознак чи сутнісних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто йдеться про погіршення якісних характеристик права.

Звуження обсягу прав і свобод це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу дії, розміру або кількості благ чи будь-яких інших показників, які піддаються виміру. Це погіршення кількісних показників використання прав (Конституційний Суд України. Окрема думка від 22.05.2018).

Обмеження прав і свобод є допустимим виключно у випадках, що прямо передбачені Конституцією України, наприклад ст. 64 або 157 Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 23.11.2018 № 10-р/2018).

Згідно ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 3-рп/2002 від 12.02.2002 р. (справа про розподільчі рахунки обленерго) зауважив, що електроенергія є особливим товаром: вона одночасно виробляється та споживається, забезпечення нею безпосередньо пов`язане з базовими потребами людини. Держава має право регулювати цей ринок так, щоб захистити систему від фінансового колапсу, проте обмеження прав споживача мають бути пропорційними (Постанова Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного Суду від 31.05.2023 у справі № 450/360/21).

Одним із критеріїв дотримання балансу інтересів є матеріальний критерій, зокрема відключення від електромережі вважається крайнім заходом. Не можна знеструмлювати житло за дрібний або спірний борг, якщо це завдасть непомірної шкоди життєдіяльності людини (особливо взимку чи за наявності автономного електричного опалення) (Постанова Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного Суду від 31.05.2023 у справі № справа № 450/360/21).

У практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) принцип пропорційності вимагає досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та захистом основоположних прав людини. Обмеження прав є законним лише тоді, коли воно є необхідним у демократичному суспільстві, а обрані державою засоби не є надмірними для досягнення легітимної мети.

Згідно ч.3 ст.60 Закону України «Про ринок електричної енергії» захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", іншими нормативно-правовими актами.

Відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Згідно з вимогами Закону та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ) учасники роздрібного ринку під час здійснення діяльності з розподілу, передачі, постачання (продажу) електричної енергії споживачу, надання послуг комерційного обліку мають дотримуватись вимог чинного законодавства та укладених договорів.

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо споживач є стороною діючих договорів з оператором системи розподілу (далі ОСР) про надання послуг з розподілу електричної енергії та про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Укладення договору про постачання електричної енергії можливе після укладення з ОСР договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Перелік документів необхідних для укладення договору про розподіл визначено пунктом 2.1.8 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ.

Оператор системи несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу збитки внаслідок порушення ним умов договору та цих Правил (пункт 5.1.4 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ).

Згідно з пунктом 5.1.9 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ оператор системи не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані, зокрема, форс-мажорними обставинами, протиправними діями третіх осіб чи з вини споживача.

При цьому, спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку (пункт 8.2.1 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ).

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що на момент перевірки - 26.05.2020 ОСОБА_1 своєчасно подавав показники, не мав заборгованості за постачання електроенергією, користувався наданою йому субсидією, не здійснював крадіжки та інших несанкціонованих дій щодо споживання електроенергії.

Сама по собі підозра у несанкціонованому споживання електроенергії могла бути вирішена менш кардинальним шляхом, як то: проведення переговорів, співставлення показників лічильника та з`ясування зі споживачем причини мінімального споживання електроенергії, якою могла бути банальна економія такої електроенергії через певні сімейні обставини.

Згідно п.6.5.11.Кодексу комерційного обліку електроенергії безпосередньо перед проведенням технічної перевірки вузлів обліку представники оператора системи повинні ознайомити споживача з програмою перевірки та правами споживача під час проведення перевірки.

За правилами п.6.2.6. названого Кодексу ППКО/оператор системи зобов`язаний забезпечити своєчасне, повне та належне інформування користувача системи щодо всіх запланованих дій, робіт або заходів, пов`язаних з комерційним обліком електричної енергії, на об`єкті (території) та/або електроустановках користувача системи, для проведення яких згідно із законодавством та нормативно-правовими актами вимагається обов`язкова присутність користувача або його представника.

Поміж тим, працівники Гадяцької філії АТ "Полтаваобленерго" без попередження прибули до домоволодіння ОСОБА_1 , та, діючи з власних амбіцій та хибних міркувань склали акт про не допуск.

Як на головну підставу та головний доказ такого не допуску відповідач посилається на відеозапис, який ніби то був зроблений 26.05.2020, проте після його перегляду декілька разів у судовому засіданні, слід зробити критичні висновки.

Так, відеозапис не містить ні дати, ні назви пристрою на який він був здійснений, осіб, яких можливо було б якось ідентифікувати як працівників АТ "Полтаваобленерго" на відеозаписі немає, зовсім фрагментарно відзнятий ОСОБА_1 , відеозапис немає ні початку, ні кінця даних подій, які б дозволяли відслідкувати логічність та послідовність дій кожної сторони конфлікту.

Так, на першому файлі є лише діалог двох чоловіків, які розмовляють українською та російською мовами. Чоловік українською мовою говорить: я вам покажу вийдіть, я вам покажу основаніє, на що чоловік російською мовою говорить: «мужчина, мы отключим свет, сейчас составим акт недопуска, подключение платное». Далі чоловік українською говорить про відсутність настрою спілкування з даною особою. На другому файлі вже очевидно ОСОБА_1 запитує: що ви будете перевіряти? на що особа відповідає: засіб… согласно закону, на що ОСОБА_1 відповідає: заходьте, перевіряйте лічильник, що хочте, те й робіть. Його запитують: так нам можна до лічильника? ОСОБА_1 відповідає: тільки один. Інша особа російською говорить: я піду з працівником, ми втрьох заходимо, Самофал відповідає: тільки один. Після цього чоловік, що говорить російською мовою, запитує: Ви будете підписувати акт про недопуск? З 10.06 у вас буде відключено світло.

Аналізуючи дане відео, суд вважає, що воно викликає оціночні судження кожної сторони. Проте, оцінюючи прямолінійно дані події, жодного факту не допуску до домоволодіння на даному відео не зафіксовано. Фраза, на яку посилається сторона відповідача: «Ідіть, не морочте голову, не має настроєнія з вами розмовлять», як на не допуск до домоволодіння, вирвана з контексту і не може слугувати причиною для складання акту про недопуск. Є очевидним, що чоловік, який говорив російською мовою, був представником АТ «Полтаваобленерго», вів себе зверхньо, навіть зухвало, не роз`яснивши споживачу, який в даній ситуації був меш захищеною стороною, доступною мовою причини перевірки, його права, наслідки не допуску, чому перевірку має здійснювати бригада в складі трьох чоловік. Очевидно, що в присутності ОСОБА_1 такий акт про не допуск взагалі не складався. Залишилось не зрозумілим, чи взагалі був наряд у працівників Гадяцької філії на такий виїзд, чи пред`явили вони ОСОБА_1 свої посвідчення працівників АТ «Полтаваобленерго» та чи пояснили вони ОСОБА_1 причини перевірки, адже за відсутності останніх чинників, таке втручання в приватне життя особи, в контексті рішень ЄСПЛ є свавільним.

Загалом складається враження, що попередні суди, які посилаються на відеозапис, де ними встановлено не допуск до домоволодіння, переглядали інше відео, оскільки оцінити події, зафіксовані на відеозаписі, як не допуск до домоволодіння, немає жодних підстав. Представник АТ «Полтаваобленерго» зробив передчасні і явно упереджені висновки, складаючи 26.05.2020 акт про ненадання доступу до електроустановки.

Слід відмітити що за нормами п. 6.2.7. Кодексу комерційного обліку електроенергії у разі відмови споживача, представника ВТКО та/або сторони, яка контролює об`єкт, на якому встановлений вузол обліку, підписувати акт про недопуск або його відсутності в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про недопуск підтверджується відеозйомкою.

Таким чином, факт не допуску до електроустановок в акті від 26.05.2020 мав бути засвідчений крім представників АТ «Полтаваобленерго» ще і незаінтересованою особою, а відмова від підписання акту підтверджується відео зйомкою. В даному випадку на місці події перебувала свідок ОСОБА_5 , однак вона не була запрошена для підписання акту і жодна інша незаінтересована особа в акті не зазначена.

Враховуючи викладене суд вважає, що відповідачем було порушено баланс інтересів та принцип пропорційності під час відключення домоволодіння споживача ОСОБА_1 від електромережі, оскільки він вчасно передавав дані про кількість спожитої електричної енергії, не мав заборгованості за постачання відповідачем електричної енергії, не здійснював її крадіжки, працівникам АТ "Полтаваобленерго" не перешкоджав у доступі до засобу обліку електричної енергії, а сама по собі підозра у несанкціонованому споживанні електроенергії не може бути таким крайнім заходом з такими наслідками.

При цьому упередженість та своє авторитарне монопольне становище відповідач утверджував навіть після звернення ОСОБА_1 до Гадяцької філії АТ «Полтаваобленерго» з метою відновлення електропостачання. Так, ОСОБА_1 18 червня 2020 року написав заяву та оплатив надані йому рахунки, але лише через 5 днів було підключено електропостачання з потужністю лише 3 кВт, якими він змушений був користуватися на протязі кількох років. Таке цинічне ставлення до споживача послуг свідчить лише про кризу етики ведення господарської діяльності, яке проявилося у зневазі до прав людини, маніпуляціях та сприйняття покупця не як особистості, а як простого ресурсу для джерела доходу. Відповідач був впевненим, що ОСОБА_1 нікуди не подінеться через відсутність альтернатив і сплатить всі необхідні кошти за підключення електропостачання.

Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода в зв`язку з відключенням його домоволодіння від електропостачання.

ОСОБА_1 стверджує, що у результаті відключення його будинку від електромережі продукти харчування, які зберігались у холодильнику та морозильній камері зіпсувались і він та його дружина, які є особами похилого віку були змушені перелаштовувати свій спосіб життя, знаходити альтернативні засоби зберігання продуктів харчування та освітлення кімнат будинку. Зникла можливість користуватись єдиним зв`язком з сімейним лікарем, членами сім`ї, близькими родичами через неможливість заряджати мобільний телефон.

Позивач вказує, що ніяких дій, які б спонукали відповідача до відключення його житла він не вчиняв, зокрема у нього відсутня заборгованість за електроспоживання, самовільного підключення до електромережі та крадіжки електроенергії він не здійснював, що не заперечується відповідачем.

До того ж, з листа ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області від 26.09.2024 №54758/115/119/05-2024 вбачається, що у переглянутому відео зафіксовано, як ОСОБА_1 26.05.2020 за межами власного подвір`я пропонував зайти представникам АТ «Полтаваобленерго» до свого господарства до засобу обліку електричної енергії не повним складом бригади, тобто не відмовляв працівникам відповідача у огляді засобу обліку електричної енергії.

Судом встановлено, що у зв`язку з відключенням світла у помешканні позивача у спекотний літній період були зіпсовані продукти харчування, які перебували у холодильнику та морозильній камері, не працювали Інтернет, зв`язок, побутові прилади (холодильник, морозильна камера, телевізор, пральна машина, водонагрівач тощо), які він та його сім`я використовують для задоволення власних побутових потреб, що вимагало додаткових зусиль для організації свого життя, що негативно позначилось на його та дружини психологічному та фізичному стані, оскільки вони є пенсіонери, що призвело до моральних страждань.

Суд вважає, що працівники АТ "Полтаваобленерго" не врахувавши всі обставини, порушивши баланс інтересів і принцип пропорційності, передчасно склали акт про ненадання доступу до електроустановки від 26.05.2020, що призвело у подальшому до відключення домоволодіння ОСОБА_1 від електромережі та зумовило порушення ст. 8 Європейської конвенції з прав людини, зокрема право позивача на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції та ст. 48 Конституції України, згідно якої кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, тим самим завдавши позивачу моральних страждань.

Суд вважає, що завдана моральна шкода полягала у душевних стражданнях та переживаннях, порушенні звичайного способу життя, оскільки сім`я пенсіонерів, залишившись без електропостачання, змушена була в інший спосіб здобувати продукти харчування, готувати їжу та налагоджувати свій побут, не маючи можливості користуватися гарячою водою, пральною машиною та праскою. Крім цього, вони були залишені в інформаційній ізоляції, не маючи можливості переглядати телевізор та спілкуватися по мобільному зв`язку.

При цьому суд враховує і наявність відкритого кримінального провадження щодо розголошення АТ «Полтаваобленерго» персональних даних ОСОБА_1 .

У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (п. 64, заява N 40450/04, від 15 жовтня 2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Отже, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див. постанову Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19 (провадження № 61-13787св20), від 01 березня 2023 року у справі № 496/1691/19 (провадження № 61-12320св22)).

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що «виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства».

Відповідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року зі змінами, моральна шкода - це шкода немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяна фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до пункту 5 Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Завдану моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 1 000 065 грн. Разом з тим, з огляду на встановлені обставини справи, приймаючи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд не погоджується з визначеним позивачем розміром моральної шкоди. Оскільки відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому не може бути засобом отримання доходу.

Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Визначаючи розмір моральної шкоди слід виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням вказаних позивачем і встановлених судом обставин справи та характеру спірних правовідносин, тривалості моральних страждань у зв`язку з необхідністю докладення додаткових зусиль для доведення своїх вимог щодо розгляду звернення, глибини та ступеню моральних страждань, яких зазнав позивач, враховуючи ступінь вини відповідача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання про наявність підстав для зменшення заявленого розміру моральної шкоди до 50 000 гривень, що є достатнім та співмірним із тривалістю порушених прав та характером завданої позивачу АТ "Полтаваобленерго" немайнової шкоди і буде відповідною, достатньою та справедливою грошовою компенсацією за завдану моральну шкоду.

Стягнення у такому розмірі не є надто мізерним та надто надмірним, враховує інтереси відповідача, не призведе до порушення балансу прав та інтересів конкретного громадянина і АТ "Полтаваобленерго".

При цьому суд вважає розмір моральної шкоди, заявлений позивачем, значно завищеним і таким, що не узгоджується з нормами цивільного законодавства.

Щодо стягнення з відповідача витрат на юридичну допомогу в сумі 50 000 грн та витрат за лікування його дружини в 2020 році у розмірі 5000 грн суд вважає їх недоведеними, оскільки позивач на їх підтвердження не надав жодного доказу.

Окрім того, представник позивача адвокат Лепій О.В. представляє в суді інтереси ОСОБА_1 на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 05.02.2026 №5-16-2026-000195, тобто з лютого 2026 року.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідності до ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову - з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог стягується судовий збір.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

У статті 5 Закону "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону "Про захист прав споживачів" дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону "Про судовий збір", не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Отже, стаття 5 Закону "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норми про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що ця пільга надається з метою захисту споживачами їх порушених прав.

Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Вказаний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц.

За правилами ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково і він був звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача АТ «Полтаваобленерго», а інші понесені стороною судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 12, 81, 82, 141, 257, 263-265, 274 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_1 50 000 грн моральної шкоди.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Стягти з АТ «Полтаваобленерго» на користь держави судовий збір в розмірі 3328 грн.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Полтаваобленерго», місце знаходження: вул. Старий Поділ,5, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 00131819.

Головуюча: Л. В. Максименко