Ухвала суду № 139045616, 13.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/33518/25

Провадження № 2-п/947/88/26

УХВАЛА

13.08.2026

Київський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого судді Луняченка В.О.,

при секретарі Макаренко Г.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 25.02.2026 по цивільної справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2026 ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 23.12. 2025 року у справі №947/33518/25, яким були задоволені позовні вимоги АТ « ТАСКОМБАНК» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №5534702332 від 18.05.2020 року , у загальному розміру 73 897,49 грн., та судові витрати 2422,40 грн.

Заява обґрунтована тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи а також що позивачем не було доведені належними та допустимими доказами заявлені вимоги.

Через автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу розподілене судді Київського районного суду м. Одеси Луняченку В.О.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Законодавець визначив термін розгляду такої заяви у 15 денний строк з дня її надходження.

Розгляд даної заяви було призначено судом на 19.05.2026 року, однак заявник ( позивач) у судовому засіданні просив відкласти розгляд справи за для можливості ознайомитись із матеріалами справи як у паперовому так і в електронному вигляді, у зв`язку із чим розгляд заяви було відкладено на 10.06.2026 року, а у подальшому було перенесено внаслідок заяви представника заявника адвоката Бережного О.В., який просив надати можливість ознайомитись із матеріалами справи у електронному вигляді.

Однак у судове засідання призначене на 13.08.2026 а ні заявник а ні його представник не з`явились, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, або додаткових обґрунтувань заяви не надходило.

Частина перша статті 287 ЦПК України визначає що навіть неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином судом було надано більш ніж достатньо часу заявнику на належну підготовку до розгляду заяви, яка була подана до суду 27.03.2026 року але заявник та його представник протягом майже двох с половиною місяців намагався ознайомитись з матеріалами справи та надати додаткові докази.

Згідно ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів цивільної справі вбачається що 07.09.2025 року до суду, з використанням системи « Електронний суд» надійшла позовна заява АТ « ТАСКОМБАНК» із вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №5534702332 від 18.05.2020 року , у загальному розміру 73 897,49 грн., які складаються із заборгованості за тілом кредиту у сумі 36 762,81 грн., та заборгованості по процентам, а також стягнення судових витрат у розмірі сплаченого судового збору у сумі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 30.09.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження та за зареєстрованим місцем проживання відповідача направлена копія ухвали про відкриття провадження.

У зв`язку із тим, що від відповідача заяв по суті справи ( відзиву) а також клопотань з процесуальних питань не надходило, суд 23.12.2025 року розглянув справи у порядку заочного розгляду справи, та задовольнив заявлені позовні вимоги у повному обсязі на підставі поданих стороною позивача доказів.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд, одним з критеріїв якого є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору.

Принцип рівності сторін вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в суттєво невигідне становище порівняно з опонентом (див. Avotins проти Латвії) [GC], №17502/07, § 119, ЄСПЛ 2016, і Dombo Beheer B.V. проти Нідерландів, 27 жовтня 1993 р., § 33, серія A, № 274).

Таким чином вимоги цивільного процесуального кодексу України щодо належного повідомлення сторони судом, під час розгляду справи а також при розгляду заяви про перегляд заочного рішення були виконані, а посилання про зміну місця проживання без доказів того що даний факт було доведено іншої стороні кредитного договору , не свідчать про порушення прав щодо належного виклику до суду.

Частина четверта статті 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій ( у тому числі факту не проживання особи за місцем зареєстрованої адреси).

Таки чином , у даному випадку, на думку суду відсутні визначені у ст. 232 ЦПК України умови скасування заочного рішення ( поважні причини неявки та не подання заяв по суті справи та доказів при розгляді справи ) .

Інші , заявлені у заяві про перегляд заочного рішення, підстави, фактично, стосуються незгоди із прийнятим рішенням та необхідності переоцінки тих доказів, які врахував суд при розгляді справи, що у відповідності до загальних положень ст. 232 та 367 ЦПК України віднесено законодавцем до повноважень апеляційного суду а не встановлено як підстава для перегляду заочного рішення.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 260, 284, 285, 287,353,354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 25.02.2026 по цивільної справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5534702332 від 18.05.2020 року.

Повний текст ухвали складено 13.08.2026.

Залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення означає що зазначене заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати складення повного тексту ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У зв`язку з перебоями в електропостачанні, в тому числі екстренних та/або аварійних відключень електропостачання, повний текст ухвали внесений до Єдиного державного реєстру судових рішень 17.08.2026.

Суддя В. О. Луняченко