Ухвала суду № 139045603, 19.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/45719/25

Провадження № 1-кс/947/8562/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Одеської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023100000001368 від 05.12.2023 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скибин, Жашківського району, Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей 09.01.2025, 09.03.2026, ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. Суть клопотання.

СУ ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000001368 від 05.12.2023 року .

В рамках вказаного кримінального провадження, за обставин викладених у клопотанні, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 181 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 602 368 гривень, строк дії якого спливає 20.06.2026 року.

Зібрані під час досудового розслідування докази прокурором визнано достатніми для складання обвинувального акта.

У зв`язку з чим, 15.06.2026 процесуальним керівником у кримінальному провадженні прийнято рішення про завершення досудового розслідування, надано слідчому доручення на відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваним та захисникам, яке реалізовано слідчим цього ж дня відповідно до ст. 290 КПК України.

З цього дня було завершено досудове розслідування, про що повідомлено підозрюваним та стороні захисту, відповідно до вимог статей 283, 290 КПК України, надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

Наразі, підозрюваними та захисниками розпочато ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Сторона обвинувачення зазначає, що у межах кримінального провадження проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів, водночас закінчити досудове розслідування до строку, визначеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 19.05.2026, до якого відносно підозрюваного продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме 20.06.2026 не видається можливим.

Оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, на даний час існує необхідність виконати вимоги ст. ст. 290-292 КПК України, у зв`язку із чим закінчити досудове розслідування до завершення строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 не видається за можливе, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу сором на 60 днів, який не перевищуватиме 9 ( дев`яти ) днів, з моменту закінчення ознайомлення підозрюваним та його захисником з матеріалами кримінального провадження

ІІ. Позиція учасників судового засідання.

Прокурор ОСОБА_3 обґрунтувала клопотання, вимоги якого підтримала та просила задовольнити.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, вважає клопотання сторони обвинувачення є необґрунтованим, а ризики не доведеними.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, якими обґрунтовуються доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Вирішуючи питання доцільності тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до чч.1 та 2 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Зі змісту ст.199 КПК України вбачається, що підставами продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Частиною 4 ст.199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя враховує:

По-перше: ймовірність та обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, підтверджується наданими стороною обвинувачення письмовими доказами, зокрема: проколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 під час якого вилучено велику кількість речовин та засобів схожих на наркотичні; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії огляд і виїмка кореспонденції від 28.05.2024 р. під час якого з поштового відправлення ОСОБА_4 вилучено речовини та засоби які згідно висновку експерта являються наркотичними засобами та психотропними речовинами; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії огляд і виїмка кореспонденції від 31.05.2024 р. під час якого з поштового відправлення ОСОБА_4 вилучено кристалічну речовину яка згідно висновку експерта являється психотропною речовиною; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії огляд і виїмка кореспонденції від 09.07.2024 р. під час якого з поштового відправлення ОСОБА_4 вилучено кристалічну речовину та рослинну речовину які згідно висновку експерта являються психотропною речовиною та наркотичним засобом; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1 ст. 94 КПК України.

Відповідно до ст. ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті у випадку направлення обвинувального акту до суду.

Дані, що містяться у наданих слідчому судді копіях матеріалів кримінального провадження № 12023100000001368 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2, 3 ст. 307 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

По-друге: ступінь ризиків, які стали підставою для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України зокрема, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі буде мати можливість:

- переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у їх вчиненні у випадку направлення обвинувального акту до суду, а також суспільно-небезпечний характер злочинів, та вважає доведеним стороною обвинувачення продовження існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, пересиланні з метою збуту наркотичних засобів, у тому числі й особливо небезпечних, психотропних речовин, вчиненому повторно. На систематичність даної діяльності вказують зібрані матеріали кримінального провадження, а саме протоколи про результати проведення негласних (слідчих) дій оглядів і виїмок кореспонденції, а також те, що в ході обшуку за місцем проживання підозрюваного було виявлено та вилучено велику кількість психотропних речовин та прекурсорів, про що зазначалося прокурором у судовому засіданні.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що оскільки ОСОБА_4 є військовослужбовцем, останній, відповідно до спеціальних підстав (відпустка, лікування/реабілітація, навчання тощо), має право вільного перетину державного кордону України в умовах дії воєнного стану.

Вищевказане в сукупності, на думку слідчого судді, обґрунтовує продовження ризику можливого переховування підозрюваного.

Слідчий суддя приймає до уваги той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 має відносно міцні соціальні зв`язки, так як одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей та постійне місце мешкання, проте суспільно-небезпечний характер злочинів у систематичному вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 свідчить про асоціальний спосіб життя ОСОБА_4 та не може виключити ризик можливого переховування підозрюваного.

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадження;

Перевіряючи актуальність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

- вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Слідчий суддя звертає увагу, що злочини, у вчиненні яких наразі обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 мають корисливий характер та ймовірно підозрюваний мав на меті отримання незаконного доходу внаслідок незаконного придбання, зберігання, пересилання з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин. Ймовірно отримані грошові кошти внаслідок інкримінованої йому протиправної діяльності, на думку слідчого судді, можуть бути джерелом доходу ОСОБА_4 . Відтак, на переконання слідчого судді, означені обставини у повному обсязі підтверджують продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється.

Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання у межах кримінального провадження проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів, водночас закінчити досудове розслідування до 20.06.2026, не видається можливим, у зв`язку з необхідністю виконати вимоги ст.ст. 290, 291 КПК України.

Неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було з огляду на їх м`якість, а також встановлення в судовому засіданні продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним особливо тяжкого злочину; особу підозрюваного, його вік та стан здоров`я.

Тобто слідчим суддею встановлено, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час існує, а також наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси області від 19.05.2026 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою.

Доказів того, що на даний час перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ним та його захисником не надано.

Таким чином, з урахуванням цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зокрема, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , між тим згідно зазначеної статті у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою , що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину та покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вказані розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб

В частині визначеної ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.05.2026 застави у розмірі 181 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя приходить до переконання, що визначений розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави та забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Частиною 3 ст. 219 КПК України передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Як вбачається з матеріалів клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим за дорученням прокурора, на виконання вимог ст. 290 КПК України 15.06.2026 підозрюваному та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог статей 283, 290 КПК України надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

На теперішній час триває стадія ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваним та захисником, а закінчити виконання вимог ст. 290 КПК України не видається за можливе до закінчення строку тримання під вартою ОСОБА_4 , а саме до 20.06.2026.

Таким чином, в силу норм п. 5 ч. 1 ст. 3 та ст. 219 КПК України, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, однак, воно не вважається закінченим, оскільки у даному випадку обвинувальний акт до суду не направлено, у зв`язку з тим, що здійснюється виконання вимог ст. 290 КПК України - ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження, на виконання яких строки досудового розслідування не поширюються. Враховуючи, що досудове розслідування на теперішній час не закінчено, з огляду на продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність продовження відносно ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, тобто до 18 липня 2026 року, в межах строку досудового розслідування, який не перевищує 9 (дев`яти) днів, моменту закінчення ознайомлення стороною захисту з матеріалами кримінального провадження, вважаючи, що вказаний строк в повній мірі є достатнім для виконання стороною обвинувачення вимог ст. ст. 290, 291 КК України.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно виконати вимоги ст. 290, 291 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182 - 184, 192-194, 196-197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 18 липня 2026 року, в межах строку досудового розслідування, який не перевищує 9 ( дев`яти ) днів, з моменту закінчення ознайомлення підозрюваним та його захисником з матеріалами кримінального провадження, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".

Визначений раніше розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 181 ( сто вісімдесят одного) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом за 2026 рік, що становить 602 368 (шістсот дві тисячі триста шістдесят вісім ) гривень залишити без змін.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 18 липня 2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, та заставодавцю наслідки невиконання вимог ч. ч.8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1