Рішення № 139045202, 18.08.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2587/26

Провадження № 2/577/1560/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі головуючого судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Волошко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 22596,75 грн., -

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №7866638 від 18.10.2025 в розмірі 22596,75 грн., з яких: 7500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13800 грн. сума заборгованості за пенею, 1296,75 грн. сума заборгованості за комісією.

Свої вимоги мотивує тим, що 18.10.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики №7866638, який підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону. 20.02.2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ "ФК "ЄАПБ") укладено договір факторингу № 20022026/4 відповідно до якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги до боржників вказані у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №1 від 20.02.2026 до договору факторингу ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22596,75 грн., з яких: 7500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13800 грн. сума заборгованості за пенею, 1296,75 грн. сума заборгованості за комісією. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній, незважаючи на повідомлення не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Сідельник К.О. позовні вимоги визнає частково, лише в частині стягнення основної суми отриманого кредиту в розмірі 7500 грн. всі інші вимоги: 13800 грн. заборгованості за пенею, та 1296,75 грн. заборгованості по комісії за надання кредиту, вважає незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що стягнення суми за пенею є незаконною та неприйнятною. Посилається на Закон України «Про захист прав споживачів». Відповідач (який є фактично споживачем кредитних послуг) отримав кредит у розмірі 7500 грн. Отже, максимальна сума пені, яка може бути нарахована складає 7500 х 50%= 3750 грн. Вимога позивача про стягнення суми неустойки в розмірі 13800 грн. майже в 4 рази перевищує цей показник. Щодо стягнення комісії за надання кредиту вважає, що вимога незаконна. Позивачем не надано жодних доказів виконання роботи з рахунками. Посилається на правову позицію Верховного Суду України в постанові від 16.11.2016 у справі №6-1746цс16.

У відповіді на відзив представник позивача просить задовольнити, обґрунтовуючи тим, що розмір заборгованості підтверджується умовами укладеного кредитного договору (а.с. 59-73).

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві прохає розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Сідельник К.О. в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просить справу розглянути в його відсутність

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

18 жовтня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики №7866638 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), який підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону, за яким надано в позику 7500 грн.; строком на 18 днів; дата повернення 04.11.2025; процентна ставка (фіксована) 0,01%/день; денна процентна ставка/день 0,97% проценти за понадстрокове користування позикою/залишком позики за день 5%, пеня/день 5%, орієнтовна реальна річна процентна ставка -3066,50%; орієнтовна загальна вартість позики 8809,50 грн.

П.2.4.1 у першу чергу сплачується неустойка (пеня) та інші платежі.

Пунктом 2.4.2. передбачено, що у другу чергу сплачуються всі прострочені проценти за користування позикою, комісія, прострочена до повернення сума позики (у випадку прострочення). Простроченими процентами за користування позикою вважаються проценти, які були передбачені договором позики та застосовувались за весь період користування позичальником позикою у відповідності до умов договору, які не були сплачені позичальником в строк встановлений договором.

У разі невиконання позичальником умов цього договору, у випадку коли сума позики, зазначена п. 2 договору, не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами позики понад встановлений договором строк позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (п.18)

Пункт 19 договору у разі невиконання позичальником умов цього договору, у випадку коли сума позики, зазначена п. 2 договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами позики понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування позикою за ставкою, визначеною п.2 договору за кожен день такого понадстрокове користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. (а.с.7-9)

З додатку №1 до договору позики №7866638 від 18.10.2025 вбачається таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, де дата видачі кредиту - 18.10.2025, дата повернення 04.11.2025, чиста сума кредиту 8809,50 грн., сума кредиту за договором 7500 грн., проценти за користування кредитом 1275 %, комісія за надання кредиту 1296,75 грн., реальна річна процентна ставка 3066,5% (а.с.10)

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 23.02.2026 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 22596,75 грн., з яких: 7500 грн. - тіло, 12,75 грн. відсотки, 15000 грн. пеня, 1296,75 грн. - комісія (а.с.15-16). До стягнення в позові заявлено 7500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13800 грн. сума заборгованості за пенею, 1296,75 грн. сума заборгованості за комісією.

20 лютого 2026 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторинг № 20022026/4. Відповідно до якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» зобов`язується передати ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.02.2026 (а.с.18-22, 24)

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників №1 від 20.02.2026 клієнт ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передав фактору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Реєстр боржників кількістю 6340. Загальна сума заборгованості складає 40650293,01 грн.(а.с.23)

Згідно витягу з Реєстру Боржників №1 від 20.02.2026, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до кредитного договору №7866638 від 18.10.2025 боржником якого є ОСОБА_1 в сумі 22596,75 грн. (а.с.25)

ІV. Норми права.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1ст. 1077 ЦК України).

За приписами ч. 1ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору...., неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. Оцінка Суду.

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для задоволення позову частково. Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти не повернула. З часу отримання позивачем права вимоги до відповідача, останньою заборгованість за кредитним договором не сплачувалася.

ОСОБА_1 визнає наявність кредитного зобов`язання, але заборгованість визнає частково. Суд дійшов висновку, що розмір заборгованості за тілом кредиту 7500 грн. доведений позивачем визнається відповідачем.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту та заборгованості по комісії суд виходить з наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемним.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №755/11636/21, від 08.02.2023 у справі №168/349/20, від 16.11.2022 у справі №755/9486/21.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

З матеріалів даної справи вбачається, що 1296,75 грн. позивач просить стягнути комісії по обслуговуванню кредиту.

Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 комісії відсутні.

Стосовно нарахованої позивачем пені в розмірі 13800 грн. то дана сума відповідно до вимог п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не підлягає стягненню з відповідача.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено на суму 22596,75 грн, а задоволено 7500 грн., тобто на 33,19 % (7500 х 100/22596,75).

За таких обставин, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 883,65 грн. судового збору (2662,40 х 33,19 %/100%).

Керуючись ст. 5, 12-13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247, 259, 263-265, ч.4 ст.268, ст. 273,274-279, 352, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 22596,75 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №7866638 від 18.10.2025 у розмірі 7500 грн., та 883,65 грн. сплаченого судового збору, а всього 8383,65 грн. (вісім тисяч триста вісімдесят три грн. 65 коп.).

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (074002, м. Бровари, вул. Лісова,2, ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк»).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 )

Суддя Н. В. Потій