Ухвала суду № 139044598, 18.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/8886/26

Провадження № 2/333/6197/26

У Х В А Л А

18 серпня 2026 року суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя Варнавська Л.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам фінанс» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 16.08.2026, звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам фінанс», в якому просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 3119,40 грн., сплачені за 60 літрів бензину А-95, який фактично ним не був отриманий.

Позивач назвав позов «Про захист прав споживачів», подав його до суду за своїм місцем проживання (Комунарський район м. Запоріжжя ).

Проте, за змістом позовних вимог він не може бути віднесених до спору пов`язаного із захистом прав споживачів.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12.05.1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів». Цей Закон встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;7) ціну продукції визначено неналежним чином;8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Як роз`яснено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача» порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду з дотриманням вимог ст.175ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке його право, як споживача, порушено у відповідності до ст.21Закон України «Про захист прав споживачів», навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Проте в позовній заяві таке обґрунтування позовних вимог відсутнє.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою про захист прав споживачів, взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке його право, як споживача порушено, у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 17 ч. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України).

Відповідно до правил частини 2 статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, відповідно до витягу з офіційного сайту «Опендатабот» місцезнаходження відповідача «Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам фінанс» (код ЄДРПОУ 40308189) знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.Каховська, буд. 11-А каб. 8, що є адміністративною територією Дніпровського району м. Запоріжжя, відповідно справа не є підсудною Комунарському районному суду м.Запоріжжя.

Правилами п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Керуючись ч. 6 ст.187, ч. 1 ст.27, ч. 1 ст.31 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Передати справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам фінанс» про стягнення грошових коштів до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя (м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, 1/2) не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або отримання копії. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Варнавська