Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 750/5828/26
Провадження № 2/750/3091/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі головуючого судді Сапона А.В., секретаря Потапенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
в с т а н о в и в:
У травні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 25380 грн. В обґрунтування вимог заявленого позову позивач вказує, що 22.10.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено Договір про надання фінансового кредиту № 40942-10/2024, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 9400 грн. строком на 120 днів, із процентною ставкою 1% в день на залишок заборгованості, із одноразовою комісією за видачу кредиту. ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Відповідач не виконав належним чином умови кредитного договору. 27.01.2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 27012025. Згідно вищевказаного договору та закону ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до відповідача за кредитним договором № 40942-10/2024 від 22.10.2024. Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за даним кредитним договором разом з судовими витратами зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. та витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Відповідач відзив на позов не подав.
В судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому просив розглядати справу за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті сповіщався завчасно і належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою його місця проживання, крім того, відповідач сповіщався шляхом публікації оголошення про виклик на сайті судової влади.
За даних обставин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 40942-10/2024.
Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач отримав кредит в сумі 9400 грн., на умовах строковості, зворотності, платності.
Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 22.10.2024. Дата погашення кредиту 18.02.2025 (п. 1.2).
Відповідно до п. 1.4.1 денна процентна ставка становить 1% та застосовується у межах строку кредитування.
Відповідно до п. 3.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно п. 3.8 договору клієнт доручає Товариству, починаючи з першого дня прострочення, ініціювати списання коштів з відповідного рахунку клієнта з використанням реквізитів платіжних карток, що були самостійно зазначені клієнтом та були верифіковані Товариством та/або платіжною системою при отриманні/поверненні кредиту, сплаті процентів за його користування, та направляти їх на оплату заборгованості за Договором.
Даний договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання клієнтом зобов`язань за ним (п. 7.1 кредитного договору).
Згідно із пунктом 4.4.2. договору, клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку встановленому договором.
Відповідно до п. 7.6 договору, підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розміщених на Веб-сайті Товариства.
22.10.2024 відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови кредитування та інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.
27.01.2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 27012025. Згідно вищевказаного договору та закону ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до відповідача за кредитним договором № 40942-10/2024 від 22.10.2024.
Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості, на дату відступлення прав вимоги за договором розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становив: заборгованість за тілом кредиту 9400 грн., заборгованість за відсотками 9212 грн., заборгованість за комісією 0 грн., за штрафом 4700 грн. Позивач, як новий кредитор, продовжував нараховувати відсотки відповідно до умов кредитування, в межах строку кредитування, і станом на дату закінчення строку кредитування, загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становила 25380 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 9400 грн., заборгованість за відсотками 11280 грн., заборгованість за комісією 0 грн., за штрафом 4700 грн.
ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши йому, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач взяті на себе за договором зобов`язання перед ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» не виконав, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість.
Перевіривши надані позивачем розрахунки, які відповідачем не спростовано, суд вважає їх правильними та такими, що узгоджуються з вимогами закону та умовами кредитного договору і є належними та допустимими доказами.
Зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується відповіддю АТ «Сенс Банк» та банківською випискою, що були надані на виконання ухвали суду про витребування інформації.
Доказів погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи норми закону та те, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість за тілом кредиту та нарахованими відсотками у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 9400 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 11280 грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивач про стягнення штрафних санкцій в розмірі 4700 грн., суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:
- на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);
- на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:
1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Суд зауважує, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан неодноразово було продовжено.
З урахуванням викладеного, нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору у сумі 4700 грн. є безпідставним.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог заявленог позову та стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором про надання фінансового кредиту № 40942-10/2024, укладеним 22.10.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 за тілом кредиту в сумі 9400 грн. та за відсотками в сумі 11280 грн., а всього 20680 грн. У задоволенні решти вимог позову необхідно відмовити.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.
Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги у даній справі в сумі 8000 грн. Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, а також враховуючи часткове задоволення вимог заявленого позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на правничу допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (81%) в сумі 2156,54 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість в сумі 20860 грн.
У задоволенні решти вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 3000 грн. витрат на правничу допомогу та 2156,54 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.В. Сапон
Судове рішення № 139043986, Деснянський районний суд м. Чернігова було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 750/5828/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: