Ухвала суду № 139043447, 17.08.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/90/26

Провадження № 2/670/486/26

УХВАЛА

17 серпня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.

представника позивача Паладич А.О.

представника відповідача Шокурова Ю.Л.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення кредитної заборгованості, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. 05.12.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1937734. Договір укладено в електронній формі, який відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С693. Відповідно до умов договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 20000 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти 4149510038565786, надані відповідачем, строком на 360 днів зі сплатою процентів за процентною ставкою 1 % в день. Відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» виконало умови договору та надало відповідачу грошові кошти. Однак в подальшому відповідач частково виконувала свої зобов`язання щодо повернення кредиту. 22.10.2025 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на підставі договору факторингу № 01.02-41/25 відступило за плату, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1937734 від 05.12.2024 року у загальній сумі 71393 грн 82 коп. з яких: 19997 грн 96 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 41395 грн 86 коп. - заборгованість по відсотках; 10000 грн 00 коп. - пеня. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором № 1937734 від 05.12.2024 року у розмірі 71393 грн 82 коп. та судовий збір в розмірі 2662 грн 40 коп.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 20.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Віньковецького районного суду від 03.06.2026 року позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволено.

Ухвалою Віньковецького районного суду від 27.07.2026 року заочне рішення Віньковецького районного суду від 03.06.2026 року скасовано.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, але при зверненні до суду із позовною заявою заявила клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача ОСОБА_3 30.07.2026 року подав відзив на позовну заяву, у якому вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню. Визнає факт укладення між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів. Не погоджується з розміром нарахованих відсотків в розмірі 41395 грн 86 коп., оскільки заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами не є співрозмірною сумі кредиту, а встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, та є підстави для зменшення нарахованих процентів відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження № 61-92св24). Просить позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» борг, який складається з: 19997 грн 96 коп. заборгованість по тілу кредиту, 12000 грн 00 коп. - заборгованість по відсотках, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України с уд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України п ровадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2026 року на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передано цивільну справу № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) за позовом ТОВ «Вердикт Капітал», правонаступником якого є ТОВ «ДЕБТ ФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважала, що є підстави для відступу від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленій постанові Верховного Суду Третьої судової палати Касаційного цивільного суду і від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження № 61-92св24).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду посилається на те, що у справі, що переглядається, предметом розгляду є стягнення грошових коштів за кредитним договором, укладеним в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та статті 1055 ЦК України, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором шляхом введення коду підтвердження.

Скасувавши рішення першої інстанції в частині стягнення з боржника процентів за кредитним договором, суд апеляційної інстанції стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дебт Форс» заборгованість за процентами за договором про надання фінансових послуг № 2113342522488 «Стандартний» у розмірі 51594,72 грн. Рішення районного суду в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 4 800 грн. залишив без змін.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ОСОБА_1 погоджується зі стягненням з нього тіла кредиту, але, зокрема, вказує на надмірний розмір нарахованих кредитором відсотків у порівнянні з розміром кредиту, який відповідає статті 625 ЦК України, і може бути зменшений або з урахуванням в Україні воєнного стану списаний кредитодавцем.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження № 61-92св24), предметом розгляду якої були подібні правовідносини, дійшов, зокрема, таких висновків:

«Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції не спростував доводів ОСОБА_3 щодо несправедливих умов нарахування розміру відсотків за несвоєчасно виконане зобов`язання за кожен день прострочення, зазначивши лише про те, що позичальник із позовом про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії не звертався. При цьому відсутність такого позову не є перешкодою для врахування інтересів відповідача у цій справі з метою дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усупереч вимогами частини першої статті 382 ЦПК України щодо зазначення мотивів відхилення аргументів відповідача про непропорційно велику суму компенсації, апеляційний суд на ці аргументи заявника не відповів, на зазначив, чи відповідає заявлений до стягнення розмір боргу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права».

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що частиною п`ятою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (на яку, в контексті несправедливих умов правочину послалася колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду) визначено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Аналізуючи вказані норми права, можна дійти висновку про те, що для визнання несправедливими певних умов правочину зі споживачем, він повинен звернутися до суду з відповідними позовними вимогами, наприклад, про кабальні (завідомо невигідні, несправедливі) умови договору тощо.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що суд не в праві давати оцінку справедливості тим чи іншим умовам кредитного договору та змінювати на цій підставі розмір нарахованих процентів без заявлення відповідних позовних вимог стороною договору, інакше порушується загальна засада цивільного законодавства - принцип свободи договору, передбачений пунктом 3 частини першої статті 3, статтею 627 ЦК України.

За загальним правилом, договір як універсальний регулятор приватних відносин, є підставою для встановлення (зміни чи припинення) приватних прав і обов`язків та інших наслідків саме для його сторін.

Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду прийшов до висновку за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження № 61-92св24).

При передачі справи на розгляд об`єднаної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду виходила також із того, що відповідно до статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а також вирішення проблем правозастосування забезпечують наряду з Великою Палатою Верховного Суду, також й усі касаційні суди Верховного Суду (див.: ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі № 201/2485/17, провадження № 14-94цс22).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду визнав мотиви, викладені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2026 року, обґрунтованими, та прийняв цивільну справу № 552/672/23 до розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2026 року цивільну справу № 552/672/23 призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Предметом позову в даній цивільній справі є заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1937734 від 05.12.2024 року, укладеним між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечує проти позову, посилаючись, зокрема, на непропорційно велику суму заборгованості по процентам за користування кредитом (41395,86 грн) відносно заборгованості по тілу кредита (19997,96 грн), що не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Крім того, згідно розрахунку заборгованості відповідач сплатила за вказаним договором кошти в сумі 23001 грн 14 коп., з яких: 2 грн 04 коп. - тіло кредиту; 22999 грн 10 коп. - відсотки.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм, зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин.

Таким чином, правовідносини у даній цивільній справі є подібними до правовідносин у цивільній справі № 552/672/23, яка прийнята до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.

З метою однакового застосування законодавства у подібних правовідносинах суд вважає необхідним з власної ініціативи відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 352, п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України зупинити провадження в даній цивільній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25).

Керуючись ст.ст. 251, 352-355 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити провадження в цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя В.А. Мамаєв