Рішення № 139043109, 18.08.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3324/26 Провадження № 2/450/2702/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мусієвського В. Є.

при секретарі Расяк С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача через систему «Електронний Суд» звернувся з позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 5268348, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 24.01.2025 року, у розмірі 18581 грн. 01 коп., яка складається з 5698 грн. 07 коп. заборгованості по тілу кредиту, 11800 грн. 34 коп. заборгованості по відсоткам, які нараховані первісним кредитором, та 1082 грн. 60 коп. заборгованості по відсоткам, які нараховані ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 20 календарних днів.

Мотивував позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 звернулась до ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» і уклала 24.01.2025 року, шляхом підписання електронним підписом у виді одноразових ідентифікаторів 78966, 76170, договір № 5268348 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, додатків № 1 та № 2 до нього і паспорт споживчого кредиту, внаслідок чого отримала 6000 грн. строком на 360 днів зі сплатою 0,01 % на день від суми кредиту за зниженою процентною ставкою та 0,95 % на день від суми кредиту за стандартною процентною ставкою. Вказав, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконала в повному обсязі, частково сплативши заборгованість в сумі 7520 грн. 48 коп., у зв`язку із чим утворилася згадана заборгованість. Зазначив, що 30.12.2025 року між ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 30/12/2025, відповідно до якого, а також згідно з реєстром прав вимоги до вказаного договору, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 5268348. Враховуючи наведене, просив позовні вимоги задовольнити, а судові витрати, які складаються з 2422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору та 10000 грн. на професійну правничу допомогу, стягнути з відповідача. Крім цього, долучив клопотання про витребування у АТ «Ощадбанк» інформації, що містить банківську таємницю.

Ухвалою від 29.06.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач повідомлялась про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У вказаний строк відповідач не надала суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.

Ухвалою від 29.06.2026 року клопотання представника позивача ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» Столітнього М.М. про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ «Ощадбанк» інформацію, що містить банківську таємницю. Уповноважено представника позивача ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» Столітнього М.М. на отримання у АТ «Ощадбанк» витребуваних доказів, які слід надати суду, а копії таких скерувати відповідачу. Вказана ухвала представником позивача не виконана.

Ухвалою від 18.08.2026 року на представника позивача ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» Столітнього М.М. накладено грошове стягнення за невиконання ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.06.2026 року.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

В силу вимог ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 24.01.2025 року ОСОБА_1 уклала з ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договір № 5268348 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом підписання такого, додатків № 1 та № 2 до нього і паспорту споживчого кредиту електронним підписом одноразовими ідентифікаторами 78966, 76170, внаслідок чого отримала кредит на споживчі потреби у розмірі 6000 грн. строком на 360 днів зі сплатою 0,01 % на день від суми кредиту за зниженою процентною ставкою та 0,95 % на день від суми кредиту за стандартною процентною ставкою.

Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 5268348 від 24.01.2025 року, що підтверджується листом ТзОВ «УПР» №1-3012 від 30.12.2025 року.

30.12.2025 року між ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 30/12/2025, відповідно до умов якого ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору. У вказаному договорі сторони погодили визначення термінів, зокрема право вимоги це права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів.

Згідно витягу з реєстру боржників від 30.12.2025 року вбачається, що ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 5268348 від 24.01.2025 року у сумі 18874 грн. 45 коп., яка складається з 5698 грн. 07 коп. заборгованості за тілом кредиту, 11800 грн. 34 коп. заборгованості за відсотками та 1376 грн. 04 коп. заборгованості за штрафними санкціями.

На підтвердження позовних вимог представником позивача подано розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором № 5268348 від 24.01.2025 року, складений первісним кредитором ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.12.2025 року становить 18874 грн. 45 коп., яка складається з 5698 грн. 07 коп. заборгованості за тілом кредиту, 11800 грн. 34 коп. заборгованості за відсотками та 1376 грн. 04 коп. заборгованості за штрафними санкціями.

Крім цього, представником позивача долучено розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором № 5268348 від 24.01.2025 року, який складено ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал», відповідно до якого ОСОБА_1 за 20 календарних днів (з 31.12.2025 року по 19.01.2026 року) нараховано заборгованість у розмірі 1082 грн. 60 коп. по відсоткам.

При цьому, слід зауважити, що вказані нарахування в частині відсотків є більшими ніж заборгованість відповідача перед первісним кредитором ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».

Із витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 30/12/2025 від 30.12.2025 року, ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 5268348 від 24.01.2025 року в межах суми заборгованості 18874 грн. 45 коп., яка складається з 5698 грн. 07 коп. заборгованості за тілом кредиту, 11800 грн. 34 коп. заборгованості за відсотками та 1376 грн. 04 коп. заборгованості за штрафними санкціями.

Відтак, подальше нарахування ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» процентів за користування кредитом за договором позики № 5268348 від 24.01.2025 року є безпідставним, оскільки до матеріалів позову не надано доказів на підтвердження права даної юридичної особи на здійснення такої діяльності, а також відповідності вказаних нарахувань умовам договору позики № 5268348 від 24.01.2025 року. Крім цього, первісний кредитор ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 30.12.2025 року припинив нарахування відсотків за кредитним договором, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1082 грн. 60 коп. заборгованості по відсоткам, які нараховані ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 20 календарних днів, задоволенню не підлягатимуть.

Окрім наведеного, хоча сторона позивача не заявляє позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» штрафних санкцій, суд не може в повній мірі погодитись із розрахунком заборгованості відповідача за кредитним договором № 5268348 від 24.01.2025 року, який складено первісним кредитором ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», з огляду на наступне.

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором № 5268348 від 24.01.2025 року, який складено первісним кредитором ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ОСОБА_1 сплачено в якості погашення заборгованості за штрафними санкціями 1623 грн. 96 коп.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, сплачені ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1623 грн. 96 коп. в якості погашення заборгованості за штрафними санкціями, які у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), слід врахувати в якості погашення заборгованості по відсотках.

Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивував позовні вимоги, частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 5268348, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 24.01.2025 року, у розмірі 15874 грн. 45 коп., яка складається з 5698 грн. 07 коп. заборгованості по тілу кредиту, 10176 грн. 38 коп. заборгованості по відсоткам (11800 грн. 34 коп. - 1623 грн. 96 коп.).

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

З долучених до позовної заяви договору № 10/12-24 про надання правової допомоги від 10.12.2024 року, заявки № 20472 від 14.05.2026 року на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, Акту № 20472 від 12.06.2026 року прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, рахунку на оплату №20472-12/06-2026 від 12.06.2026 року, вбачається, що розмір понесених позивачем витрат у з`язку із розглядом цивільної справи за позовом ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 становить 10000 грн. та складається з послуг, а саме: зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства кількістю 0,5 год., вартістю 440 грн.; дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи кількістю 1 год., вартістю 840 грн.; аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства кількістю 0,5 год., вартістю 440 грн.; підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження вибраної позиції з клієнтом кількістю 1 год., вартістю 840 грн.; письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів кількістю 1 год., вартістю 840 грн.; проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, складання, оформлення та направлення адвокатських запитів кількістю 1 год., вартістю 840 грн.; складання позовної заяви про стягнення заборгованості кількістю 2 год., вартістю 1640 грн.; складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) додатків до позовної заяви, необіхдних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів кількістю 1 год., вартістю 840 грн.; складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції кількістю 2 год., вартістю 1640 грн.; представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства кількістю 2 год., вартістю 1640 грн.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19, № 910/16803/19.

Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 18581 грн. 01 коп., які підлягатимуть частковому задоволенню в сумі 15874 грн. 45 коп.

Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, оскільки матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, а враховуючи усталену практику дана справа є не складною. При цьому, адвокатом зовсім не мотивована необхідність витрачання значного часу на підготовку та скерування адвокатського запиту АТ «Ощадбанк», оскільки запитувані відомості належать до банківської таємниці та надаються зокрема на підставі ухвали суду, яка представником позивача не виконана. Крім цього, представником також не обґрунтовано ступінь складності справи та новизни правових питань, досліджених адвокатом.

Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, суд вважає, що визначений сторонами до відшкодування гонорар, є завищеним і не являється співмірним, обґрунтованим і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а також є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах, обсяг наданих адвокатом послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 1500 грн., оскільки такий розмір витрат є необхідним і неминучим для позивача ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал», яке було змушеним до залучення професійної правничої допомоги адвоката.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 5268348 від 24.01.2025 року в розмірі 15874 грн. 45 коп., яка складається з 5698 грн. 07 коп. заборгованості по тілу кредиту, 10176 грн. 38 коп. заборгованості по відсоткам.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» 1500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мусієвський В.Є.