Рішення № 139042875, 18.08.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/5225/26

Провадження №: 2/336/3971/2026

18.08.26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Худіної О.О., за участю секретаря судового засідання Дорошенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК», інтереси якого представляє Мєшнік К.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Мєшнік Костянтин Ігорович за довіреністю від 08.01.2024 за № 22-70Д1 звернувся до суду із вказаною заявою електронним шляхом через підсистему «Електронний суд» відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 101 185,54 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.01.2020 відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 12.01.2020. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 50 000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Позивач вказує, що AT "Універсал банк" свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених умовами договору та в межах встановленого кредитного ліміту. В свою чергу, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти, не сплачував щомісячні мінімальні платежі. В зв`язку з чим утворилась заборгованість. Станом на 27.10.2025 року у Відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, а тому на підставі положення пп. 5.16 п.5 Розділу II Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 27.10.2025 року Банк направив повідомлення "пуш" про істотне порушення умов Договору та необхідність погасити суму заборгованості.

Представник позивача у позовній заяві виклав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 справу передано в провадження судді Худіної О.О. 27.05.2026.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2026 по справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2026 було постановлено закрити підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Відповідач, належним чином повідомлений, шляхом направлення судової повістки на адресу відповідача в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подавав.

Як врегульовано ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тому у відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку сторони позивача, дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, а саме ухвалює згідно з ч.1 ст.281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як передбачено ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних правовідносин є, зокрема, правочини.

Даний спір виник у сфері договірних зобов`язань та регулюється нормами загального цивільного законодавства та умовами укладеного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.01.2020 року відповідач звернувся, до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 12.01.2020. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши електронним підписом анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 50 000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав заяву Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, Запевнення Клієнта до договору про надання банківських послуг, Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів (Мonobank), Тарифи Чорної картки (Мonobank), паспорт споживчого кредиту, форми підтвердження електронного документу.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 03.03.2026 року становить 101185.54 гривень, яка складається із тіла кредиту та заборгованістю за пенею 103.02 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Згідно з ч. 2 ст.1050ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

За умовами п.п. 5.16 п.5 Розділу II Умов у разі порушення сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.01.2020 належним чином не виконав.

В ході дослідження письмових доказів судом встановлено, що відповідач отримав кредит у вигляді кредитного ліміту, що становив 50 000 грн., але відповідно до пояснень до Виписки про рух коштів на рахунку на рахунку баланс складає (мінус) 51185.54 грн., себто заборгованість складає 101 185,54 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 50 000 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 51185.54 грн. Овердрафт - (мінус) 51185.54 грн. виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.

Так, дійсно, як встановлено під час розгляду справи, відповідно до умов укладеного між сторонами електронного кредитного договору передбачено обов`язок позичальника/відповідача сплатити кредитору/позивачу неустойку, штраф чи інші платежі у випадку невиконання/неналежного виконання будь-яких грошових зобов`язань у встановлені договором строки.

Проте, загальновідомою обставиною є те, що з 24.02.2022 по цей час в Україні діє воєнний стан. Враховуючи, що кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, то на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦК України).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). На кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (згідно з висновками у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23, пр. 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В постанові Верховного Суду від 31.01.2024 №183/7850/22, пр. 61-14740св23, вказано, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що нарахування та стягнення пені в сумі 103,02 гривень є неправомірним, а позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК», підлягають задоволенню частково, а саме у спосіб, визначений позивачем, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у визначеній судом сумі.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого. Згідно з ч. 1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються частково, із відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у сумі 2 659,47 гривень, тобто, пропорційно до розміру заборгованості, що підлягає стягненню.

Керуючись ст. 264, 265 ,279, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК», інтереси якого представляє Мєшнік К.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за тілом кредиту за договором про надання банківських послуг від 12.01.2020 року в розмірі 101 082,52 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" судовий збір у розмірі 2 659,47 гривень.

В іншій частині позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» - відмовити.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються такі відомості:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, б. 54, кв.19.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя О.О. Худіна