Єдиний державний реєстр судових рішень
Виноградівський районний суд Закарпатської області
____________________ Справа № 299/230/26
Номер провадження 2/299/103/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
10.08.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючий - суддя Кашуба А.В., секретар судового засідання Чернянчук К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду в м. Виноградів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» 20.01.2026 звернулося до суду із вказаним позовом. Позивач просить суд стягнути із відповідача заборгованість за Кредитним договором №501528917 від 21.04.2023 у розмірі 100444,80 грн та розподілити судові витрати (судовий збір 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу 7000 грн).
Вимоги позову обґрунтовано тим, що 21.04.2023 відповідач та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» уклали Кредитний договір №501528917 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
На виконання умов Кредитного договору Первісний кредитор виконав зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 7000 грн шляхом перерахування через банк-провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 21000 грн.
28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01 (далі-Договір факторингу 1), до якого було укладено Додаткові угоди, у тому числі про продовження строку дії Договору факторингу 1. Відповідно до умов Договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №501528917 від 21.04.2023. Право вимоги перейшло за Реєстром прав вимог №236 від 27.06.2023.
27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено Договір факторингу №27/0524-01 (далі-Договір факторингу 2). Право вимоги за кредитним договором №501528917 від 21.04.2023 перейшло на підставі Реєстру прав вимог №1 від 27.05.2024.
15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанси» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено Договір факторингу №15/07/25-Е (далі-Договір факторингу 3), за яким Позивачу відступлено право вимоги за кредитним договором №501528917 від 21.04.2023 до Відповідача. Право вимоги перейшло на підставі Реєстру боржників б/н від 15.07.2025 на загальну суму 100444,80 грн.
У порядку підготовки справи до судового розгляду, за клопотанням позивача суд витребував у АТ КБ «ПриватБанк» офіційну інформацію. 29.04.2026 на виконання Ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надало суду запитувану інформацію стосовно рахунків відповідача та Виписку по рахунку.
Відзив не подано.
Учасники справи у судове засідання не з`явилися.
Позивач клопотав розглядати справу без участі його представника.
Відповідач не з`явився. Причин неявки суду не повідомлено. Заяв не надходило. Відповідач повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи своєчасно належним чином. Судова повістка повернута без вручення через відсутність адресата за вказаною адресою.
Тому, відповідно до порядку, встановленого ст.ст. 280-282 ЦПК України суд, враховуючи, що позивач не заперечує щодо такого вирішення справи, провів заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вирішив наступне.
Суд встановив, що 21.04.2023 відповідач уклав із ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор) Договір кредитної лінії №501528917.
Договір укладено та підписано у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов кредитного договору №501528917, між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у формі кредитної лінії з максимальним кредитним лімітом 21 000 грн. Перший транш кредиту становив 7 000 грн та підлягав перерахуванню на платіжну картку позичальника. Орієнтовний строк користування кредитом (дисконтний період кредитування) становив 30 календарних днів з дати отримання першого траншу, до 21 травня 2023 року включно. У межах цього періоду позичальник зобов`язувався сплатити нараховані проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду. За умовами договору проценти за користування кредитом були встановлені у фіксованому розмірі та залежали від періоду користування кредитом. Протягом дисконтного періоду проценти нараховувалися за ставкою 295,65% річних, що на день укладення договору становило 0,81 % від суми кредиту за кожний день користування. У разі пролонгації дисконтного періоду проценти нараховувалися за ставкою 742,59 % річних (2,03 % на день), а після закінчення дисконтного періоду - за ставкою 1087,70 % річних (2,98 % на день) від суми непогашеного залишку кредиту. Договором передбачено, що проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кожний день користування кредитом, починаючи з дня надання відповідного траншу. Інших витрат позичальника, крім процентів за користування кредитом, умовами договору не передбачено.
Факт виконання Первісним кредитором зобов`язання про надання кредиту підтверджено офіційною інформаційною довідкою АТ КБ «Приватбанк» та Випискою по рахунку, за якими на ім`я ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк» емітовано карту № НОМЕР_1 та інші картки. Фінансовий номер телефону - НОМЕР_2 . На карту було зараховано такі кошти: 25.04.2023 7000 грн, 22.04.2023 7800 грн, 22.04.2023 6200 грн.
Досліджені в ході судового розгляду наявні у справі докази на переконання суду у своїй сукупності є достатніми для підтвердження тієї обставини, що відповідач ОСОБА_1 на підставі укладеного ним Договору №501528917 отримав у користування кредитні грошові кошти у розмірі 21000 грн та допустив прострочення грошових зобов`язань із повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом. Достовірність цих доказів не викликає у суду сумнівів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі. Договір про споживчий кредит, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Суд пересвідчився, що право вимоги до позичальника за Кредитним договором №501528917 від 21.04.2023 перейшло до Позивача.
Встановлено, що 28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01 (далі-Договір факторингу 1), за яким передбачено перехід майбутніх прав вимог, та до якого було укладено Додаткові угоди, у тому числі про продовження строку дії Договору факторингу 1. Відповідно до умов Договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №501528917 від 21.04.2023. Право вимоги перейшло за Реєстром прав вимог №236 від 27.06.2023.
27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено Договір факторингу №27/0524-01 (далі-Договір факторингу 2), за яким передбачено перехід майбутніх прав вимог. Право вимоги за кредитним договором №501528917 від 21.04.2023 перейшло на підставі Реєстру прав вимог №1 від 27.05.2024.
15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанси» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено Договір факторингу №15/07/25-Е (далі-Договір факторингу 3). Право вимоги перейшло на підставі Реєстру боржників б/н від 15.07.2025 на загальну суму 100444,80 грн.
Сукупність письмових доказів, що позивач надав на підтвердження переходу права вимоги, є достатньою, а докази є належними та допустимими і не викликали у суду обґрунтованих сумнівів у їх достовірності.
Тому позов слід задоволити у повному обсязі.
За подання позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який слід покласти на відповідача.
Позивач заявив про понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. На підтвердження надав: Договір про надання правової допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, який підтверджує домовленість про надання правничих послуг.
Додано Додаткову угоду № 25771045584 від 01.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги. За змістом цієї Додаткової угоди, адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №501528917 від 21.04.2023.
Додано Акт прийому передачі наданих послуг, за змістом якого адвокатське бюро «Соломко та партнери» надало позивачу правничі послуги за переліком, зазначено кількість годин та вартість послуг, загальний розмір яких складає 7000 грн.
Відповідно до п.п..3.3, 3.6 Договору про надання правничих послуг, Гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами у протоколі погодження вартості послуг; сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь Клієнта сплачується на користь Адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.
Тобто, витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн є такими, що підлягають сплаті позивачем на користь надавача правничих послуг.
Проте, розмір витрат на оплату правових послуг є явно неспівмірним із складністю справи, ціною позову. Справа є незначної складності та розглядалася у спрощеному позовному провадженні. Адвокат має договір на тривале представництво інтересів позивача у справах про стягнення заборгованості за кредитними угодами, а тому виконані адвокатом роботи та надані послуги є напрацьованими та шаблонними, що значно скорочує витрати часу та обсяг робіт. Вимоги частини 4 ст.137 ЦПК України не дотримано. Тому на підставі ч.3 ст.141 ЦПК України суд вирішив зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, та визначити до розподілу 3000 грн витрат позивача на правничу допомогу.
У зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі судові витрати позивача у загальному розмірі 5662,40 грн слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, згідно ст.ст.19, 27, 83, 175, 274-275 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №501528917 від 21.04.2023 року у розмірі 100444,80 грн (сто тисяч чотириста сорок чотири гривні 80 коп), з яких 21000 грн заборгованості за тілом кредиту, 79444,80 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, та судові витрати, понесені позивачем у розмірі 5662,40 грн (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 коп).
Відповідач може подати до суду, який розглянув справу, заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду або протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02094, м.Київ, вул.Поправки Юрія, будинок 6, кабінет 13;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 .
Головуючий Кашуба А. В.
Судове рішення № 139042571, Виноградівський районний суд Закарпатської області було прийнято 10.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 299/230/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: