Ухвала суду № 139041798, 13.08.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9728/23

н/п 1-кс/953/4509/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000867 від 28.07.2023, -

УСТАНОВИВ:

10.08.2026 до Київського районного суду м.Харкова надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000867 від 28.07.2023.

На обгрунтування клопотання заявник зазначив, зокрема, що у провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, у межах якого ухвалою Київського районного суду м. Харкова у справі №953/9728/23 (1-кс/953/4963/24) від 08.07.2024 накладено арешт на грошові кошти, вилучені під час проведення обшуку, які належать ОСОБА_3 , а саме: 9735 (дев`ять тисяч сімсот тридцять п`ять) доларів США, з яких: 89 купюр номіналом 100 доларів США; 13 купюр номіналом 50 доларів США; 5 купюр номіналом 20 доларів США; 6 купюр номіналом 10 доларів США; 5 купюр номіналом 5 доларів США; 50 (п`ятдесят) євро - одна купюра номіналом 50 євро.

Заявник вказує, що з моменту накладення арешту минув значний проміжок часу. Крім того ОСОБА_3 жодного разу не викликали для проведення допиту, не повідомили її про підозру, власниця майна не має процесуального статусу у даному кримінальному провадженні. Вважає, що арешт майна є безпідставним, непропорційним та таким, що порушує право на мирне володіння майном, зазначив, що на теперішній час відсутні будь-які об`єктивні та належним чином підтверджені підстави для подальшого застосування арешту майна.

Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений судом своєчасно та належним чином.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. 13.08.2026 через систему «Електронний суд» до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява прокурора ОСОБА_5 у якій вказує, що скасування арешту майна є передчасним, оскільки на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено. Вилучене у ході проведення обшуку майно у порядку ст. 100 КПК України визнано речовими доказами.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. 12.08.2026 до канцелярії Київського районного суду м. Харкова надійшли заперечення старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , заперечує проти задоволення клопотання у повному обсязі, просить відмовити у його задоволенні. Вважає клопотання необгрунтованим, передчасним та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що вилучені грошові кошти мають ключове доказове значення для підтвердження або спростування фактів отримання неправомірної вигоди, перевірки джерел та законності їх походження, скасування арешту на даному етапі створить реальний ризик їх втрати, приховування або відчуження, що завдасть непоправної шкоди завданням кримінального провадження. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08 липня 2024 року у справі №953/9728/23 (провадження №1-кс/953/4963/24) накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку, зокрема на грошові кошти, що належать ОСОБА_7 , із забороною користування. розпорядження та відчуження. Арешт майна застосовано відповідно до вимог ст.ст. 170-173 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12023220000000867 від 28.07.2023, внесеному до ЄРДР з ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332 ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України. Згідно з матеріалами провадження, органом досудового розслідування досліджуються обставини функціонування протиправних схем із системного виготовлення підробленої медичної документації, незаконного оформлення груп інвалідності рішеннями медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) та сприяння особам у зловживанні правами. Вилучені грошові кошти мають ключове доказове значення для підтвердження або спростування фактів отримання неправомірної вигоди перевірки джерел та законності їх походження в контексті досліджуваних злочинних епізодів. Скасування арешту на даному етапі створить реальний ризик їх втрати, приховування або відчуження, що завдасть непоправної шкоди завданням кримінального провадження (ст. 2 КПК України). Вказує, що доводи заявника про втрату арештом майна своєї актуальності чи безпідставне затягування розслідування є повністю непідтвердженими. Наразі у кримінальному провадженні проводиться комплекс складних, тривалих та об?ємних слідчих (розшукових) і процесуальних дій. Зокрема з метою повного, всебічного та неупередженого дослідження всіх обставин справи призначено суцільну перевірку обгрунтованості рішень, прийнятих МСЕК щодо встановлення груп інвалідності. Проведення вказаних спеціальних досліджень доручено фахівцям Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». Завершення зазначених досліджень та отримання підсумкових висновків експертів очікується в жовтні 2026 року. Зазначає, що отримання матеріалів зазначених досліджень має фундаментальне значення для встановлення повного кола осіб, причетних до функціонування протиправних схем. Одразу після опрацювання висновків експертної установи та зіставлення їх із вже здобутими доказами органом досудового розслідування планується здійснення повідомлення про підозру новим фігурантам та учасникам кримінального провадження - службовим особам МСЕК, медичних установ та їх співучасникам. Вважає, що за таких обставин потреби досудового розслідування на даному етапі повністю виправдовують подальше застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України неявка учасників процесу не є перешкодою для розгляду клопотання.

Суд, дослідивши клопотання та надані матеріали, матеріали справи №953/9728/26 (н/п 1-кс/953/5399/24) приходить до наступного.

Судом достовірно встановлено, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023220000000867 від 28.07.2023.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 08.07.2026 клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_8 , про обшук у кримінальному провадженні за № 12023220000000867 від 28.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332 КК України - задоволено. Надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання і вилучення речей і документів, а саме: копії та/або оригінали підроблених медичних документів щодо направлення осіб для отримання групи інвалідності; чорнові записи; копії та/або оригінали підроблених медичних документів щодо проходження стаціонарного/амбулаторного лікування; мобільний телефон з сім-карткою НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_3 , печатки, штампи ТОВ «Медичний центр Бонамед» (код ЄДРПОУ 31983996), грошові кошти здобуті незаконним шляхом.

17.07.2024 в період 07:08 год. до 09:35 год. старшим слідчим СУ ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні № 12023220000000867 від 28.07.2023 було проведено обшук, в ході якого було вилучене майно, перелік якого зазначено в протоколі обшуку.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою: 1) забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25 липня 2024 року, клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_10 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12023220000000867 від 28.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.3 ст.332 КК України, про арешт майна - задоволено. Накладено арешт на майно, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на майно, яке вилучене17.07.2024 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , та яке належить на прав власності ОСОБА_3 , а саме: - мобільний телефон ТМ «REDMI 9Pro», ІМЕІ-1 № НОМЕР_2 , ІМЕІ-2 № НОМЕР_3 з сім-картою оператора мобільного зв`язку України з номером НОМЕР_1 та з сім-картою оператора мобільного зв`язку України з номером НОМЕР_4 ; - USB картка торгівельної марки «Transcend» об`ємом пам`яті 8 ГБ у корпусі білого кольору з інформацією в електронному вигляді; - USB картка торгівельної марки «Transcend» об`ємом пам`яті 16 ГБ у корпусі чорного кольору з інформацією в електронному вигляді; - грошові кошти загальною сумою 50 Євро; - грошові кошти загальною сумою 9735 доларів США. Місце зберігання арештованого майна визначити за органом досудового розслідування СУ ГУНП в Харківській області. Зобов`язати прокурора після зняття інформації з мобільного телефону ТМ «REDMI 9Pro», ІМЕІ-1 № НОМЕР_2 , ІМЕІ-2 № НОМЕР_3 з сім-картою оператора мобільного зв`язку України з номером НОМЕР_1 та з сім-картою оператора мобільного зв`язку України з номером НОМЕР_4 ; USB картки торгівельної марки «Transcend» об`ємом пам`яті 8 ГБ у корпусі білого кольору з інформацією в електронному вигляду; USB картки торгівельної марки «Transcend» об`ємом пам`яті 16 ГБ у корпусі чорного кольору з інформацією в електронному вигляду; передати це майно на відповідальне зберігання ОСОБА_3 у разі її згоди. Попередити ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна. Роз`яснити прокурору його відповідальність за зберігання арештованого майна.

З мотивувальної частини вказаної ухвали вбачається, що підставою для накладення арешту стало те, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та у встановленому законом порядку визнані в цьому кримінальному провадженні речовими доказами. Крім того, характер та обставини кримінальних правопорушень, зокрема встановлені в ході досудового розслідування у даному кримінальному проважені, а саме всткановлення службовими особами структурних підрозділів КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» разом із співробітниками інших медичних закладів завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів щодо проходження медичного огляду хворими в період 2022-2023 років та отримання за це незаконної винагороди, існують розумні підозри вважати, що зазначені в клопотанні грошові кошти є засобами кримінального правопорушення та могли бути отримані під час злочинної діяльності, існує можливість використання зазначених речей, як доказів у кримінальному провадженні. Слідчий суддя висновує, що прокурором доведено наявність розумних підозр вважати, що вилучене під час проведення обшуку майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. №12023220000000867 від 28.07.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.3 ст.332 КК України, про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною другої ст.174 КПК України передбачено, що клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з`ясувати питання або обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, або доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

В силу ст. 41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами.

У рішенні Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації» та від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», суд зазначає, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявник скаржилася на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Метою застосування арешту, згідно з пунктом 1 ч. 2 ст. 171 КПК України є забезпечення збереження речових доказів.

З урахуванням змісту зазначених положень кримінального процесуального кодексу, а також підстави, на які посилається представник власника майна у клопотанні про його скасування, при вирішенні питання про скасування арешту майна в межах розгляду даного клопотання, слідчий суддя повинен встановити наявність/відсутність підстав для подальшого застосування арешту, накладеного з метою збереження речових доказів (в тому числі й предмету злочину), а саме чи існує необхідність подальшого збереження речових доказів для їх дослідження судом.

Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст.174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

В ході розгляду клопотання про скасування арешту, заявником не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що арешт накладено необгрунтовано та на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Так, до суду не надано доказів на підтвердження того, що вказане майно не є речовим доказом по кримінальному провадженню № 12023220000000867 від 28.07.2023 або перестали існувати підстави для арешту даного майна.

Щодо доводів заявника щодо належності вилучених грошових коштів ОСОБА_11 та те, що ОСОБА_3 не є підозрюваною у кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає, що надані до суду докази щодо отримання коштів лише підтверджують, що у ОСОБА_11 могли бути певні кошти, проте, безумовно не підтверджують, що вилучені грошові кошти є такими, що отримані в законний спосіб.

Разом з цим, в межах розгляду даного клопотання слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування даного кримінального провадження наразі триває.

Крім того, арешт майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною підставою для арешту, поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні.

В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

Отже, на думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у право власності особи, як арешт майна, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України станом на теперішній час відсутні підстави для скасування арешту, що не позбавляє заявника права у подальшому, за наявності певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, звернутися із клопотанням про скасування цього арешту, згідно положень ст.174 КПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000867 від 28.07.2023 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1