Ухвала суду № 139040689, 17.08.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 187/1655/26

№ провадження 2-з/196/39/2026

УХВАЛА

17.08.2026 с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в особі судді Костюкова Д.Г., розглянувши у приміщенні суду в с-щі Царичанка в порядку письмового провадження заяву позивачів ОСОБА_1 ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до Фермерського господарства "АГРОПАРТНЕР-2019", третя: особа ОСОБА_4 , про відшкодування майнової шкоди внаслідок завдання збитків (упущеної вигоди), моральної шкоди, яка подана представником заявників - адвокатом Срібненко Оленою Миколаївною, -? ?

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2026 року до Царичанського районного суду Дніпропетровської області на підставі розпорядження голови Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали справи №187/1655/26 за заявою представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , - адвоката Срібненко Олени Миколаївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до Фермерського господарства "АГРОПАРТНЕР-2019", третя: особа ОСОБА_4 , про відшкодування майнової шкоди внаслідок завдання збитків (упущеної вигоди), моральної шкоди, в якій представник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме врожай сільськогосподарської культури соняшника 2026 року врожаю, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1223783100:02:001:0170 площею 50 га, що знаходиться на території Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області з призначенням для ведення фермерського господарства, шляхом їх опису, відповідальними зберігачами майна визначити: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; заборонити будь-яким особам за дорученням або без нього, без участі державного виконавця, стягувачів та відповідного документування (спостереження за збиранням, обрахунок фізичної маси та фіксація відокремленого місця зберігання) здійснювати сільськогосподарські роботи зі збирання врожаю соняшника 2026 року врожаю, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1223783100:02:001:0170 площею 50 га, що знаходиться на території Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області з призначенням для ведення фермерського господарства.

Заяву про забезпечення позову представник обґрунтовує тим, що до Петриківського районного суду Дніпропетровської області? ? представником позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - адвокатом Оленою Срібненко подано позовну заяву до ФГ «АГРОПАРТНЕР-2019», третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо спору: ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди внаслідок завдання збитків (упущена вигода), моральної шкоди. В позові зазначається про те, що незаконними та неправомірними діями Фермерського господарства «АГРОПАРТНЕР-2019» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 - законним спадкоємцям, які прийняли спадщину, після смерті батька ОСОБА_5 , володільцям і користувачам земельної ділянки з кадастровим номером 1223783100:02:001:0170 була завдана майнова шкода у вигляді збитків (упущеної вигоди), оскільки вони могли б реально одержати доходи за звичайних обставин використовуючи цю земельну ділянку, якби їхнє право не було порушено Фермерським господарством «АГРОПАРТНЕР-2019», яке не має жодного відношення та будь-яких законних підстав до цієї земельної ділянки. Згідно розрахунку проведеного у Звіті про незалежну оцінку розміру упущеної вигоди ОСОБА_1 і ОСОБА_3 від неможливості здійснення ними у 2026 році посіву соняшнику і збору його урожаю на земельній ділянці з кадастровим номером 1223783100:02:001:0170 загальною площею 50 га, з призначенням для ведення фермерського господарства, що знаходиться на території Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, внаслідок дій Фермерського господарства «АГРОПАРТНЕР-2019» станом на 23 липня 2026 року, складеного оцінювачем Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ`ЕКСПЕРТ КОНСАЛТИНГ» розмір недоотриманого прибутку (упущеної вигоди) становить - 1 728 007,20 грн. Також позивачами заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000, 00 грн. Тобто даний спір є майновим. При цьому, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі, право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію (пункти а) б) частини першої статті 95 ЗК України). З відео опублікованим ОСОБА_4 , який є третьою особою по справі, в соціальній мережі ТікТок за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 22 червня 2026 року чітко зазначається про намір збирання соняшника та аргументи про те, що він належить ФГ «АГРОПАРТНЕР-2019». Таким чином, за умови відсутності заходів забезпечення позову, не можливо буде забезпечити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивачів, адже ФГ «АГРОПАРТНЕР-2019» може зібрати врожай соняшника посіву 2026 року та відчужити його третім особам, без законних підстав, і отримати з цього незаконний прибуток, задовольнивши свої власні інтереси, а також у крайньому випадку знищити врожай, у зв`язку з чим у разі задоволення позову рішення суду не можливо буде виконати. Зауважує, що згідно ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Згідно ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання). Згідно офіційного роз`яснення Міністерства юстиції України, за підписом Міністра Олени Ференс від 20.02.2026 вих. № 24158/КО-1593/37.1 направленого представнику малолітньої ОСОБА_3. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказується, що з матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкоємці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 у визначений законом строк прийняли спадщину, яка належить їм з моменту її відкриття. Це виключає необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, оскільки відповідальність за збереження таких об`єктів покладається на самих спадкоємців, які в силу закону набули права володіння та користування майном із часу відкриття спадщини. Таким чином, на виконання ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» просить зберігачами майна визначити заявників (позивачів) - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , під розписку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд доходить такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, в тому числі попередити потенційні труднощі у подальшому при виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). При вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Відповідно до ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії, іншими заходами необхідними для забезпечення ефективного захисту. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під забезпеченням позову належить розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 виснувала, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом позову є вимога позивачів до відповідача про стягнення майнової шкоди внаслідок завдання збитків у формі упущеної вигоди та відшкодування моральної шкоди.

Поміж тим, позивачі просять вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на врожай сільськогосподарської культури соняшника 2026 року врожаю та заборони здійснювати роботи щодо збору цього врожаю, при цьому обґрунтовують це можливістю відповідача зібрати цей врожай та незаконно його продати і отримати незаконний прибуток, або знищити цей врожай, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Однак, ні врожай соняшника, на який просить накласти арешт заявниця, ні законність його походження, а також законність чи незаконність прибутків відповідача у разі реалізації цього врожаю не є предметом заявленого позову, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про неспівмірність та невідповідність заходу забезпечення цілям даного судового провадження.

При цьому заявницею не зазначено, яким чином реалізація відповідачем даної сільськогосподарської продукції унеможливить чи утруднить можливе виконання рішення суду.

Більш того, суд зауважує, що заборона здійснювати сільськогосподарські роботи зі збирання врожаю може призвести до його знищення або пошкодження, що не відповідає принципам адекватності та розумності.

Суд звертає увагу на те, що інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Таким чином, запропонований заявницею захід забезпечення не відповідає принципам розумності, обґрунтованості і адекватності, не забезпечує збалансованість інтересів сторін, а також розумний баланс між заявленими заходами забезпечення позову і предметом спору.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до Фермерського господарства "АГРОПАРТНЕР-2019", третя: особа ОСОБА_4 , про відшкодування майнової шкоди внаслідок завдання збитків (упущеної вигоди), моральної шкоди, яка подана представником заявників - адвокатом Срібненко Оленою Миколаївною, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

? ? ? ? ? ? ? ?Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? ? ?? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков