Рішення № 139039906, 13.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/6606/26

Провадження №2/521/5574/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Мурзенко М.В.,

при секретарі Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хаюжибейського районного суду м.Одеси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси звернувся з позовом представник ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 68 120 грн 00 коп., а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 вересня 2025 року між позивачем ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір № 556708-КС-001 про надання кредиту. Договір було підписано електронним підписом позичальника та відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. На виконання умов договору відповідачеві було надано кредит на загальну суму 26 000 грн., проте свої зобов`язання за вказаним договором відповідач не виконав, внаслідок чого станом на 07.04.2026 року наявна заборгованість за кредитом в сумі 68 120 грн. 00 коп., в т.ч. заборгованість за тілом кредиту 26 000 грн. 00 коп., заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом 36 400 грн. 00 коп., заборгованість за комісіями 2080 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками згідно ст. 625 ЦК України 3 640 грн. 00 коп., які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м.Одеси від 13 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволені позову, посилаючись на введення відповідача в оману щодо процентної ставки та прихованих комісій, часткове повернення кредиту в сумі 20 000 грн., психологічний тиск з боку працівників позивача з вимогами оформити нові кредитні зобов`язання, просив розглянути справу за відсутності відповідача.

Справу розглянуто в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Згідно ст. 652 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб`єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов`язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатків до нього (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Договір, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.

У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що будь - який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Таким чином, скріпивши Договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання повернути отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1050ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 11 вересня 2025 р. між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 був укладений Договір №556708-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), далі «кредитний договір», відповідно до умов якого позивачем було надано відповідачеві кредит в сумі 26 000 грн. (п. 2.1. кредитного договору) строком на 24 тижні (п.2.3. кредитного договору) зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1% відсоток в день (п. 2.4 договору), комісія за видачу кредиту 5 200 грн. 00 коп. (п. 2.5. договору), графіком погашення ануїтетними платежами згідно п. 4.2.2. кредитного договору, дата повернення кредиту 26.02.2026 р. (п.2.14. кредитного договору) що підтверджується копією вказаного договору (наявна в матеріалах електронної справи).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора UА-7392, що був надісланий на телефонний номер відповідача у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов вказаного договору, 11 вересня 2025 року на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» були перераховані кредитні кошти в сумі 26 000 грн., що підтверджується випискою про рух коштів за рахунком, наданою АТ КБ «Приватбанк» (а.с.26 зв.)

Суд відхиляє доводи сторони відповідача про введення його в оману щодо умов укладеного кредитного договору

Суд частково погоджується з доводами сторони відповідача про невідповідність розрахунку заборгованості за кредитним договором його умовам з огляду на наступне.

Так, з наданого стороною позивача розрахунку вбачається та визнається сторонами, що відповідачем було сплачено на погашення кредиту грошові кошти в загальній сумі 20 020 грн. 00 коп., в т.ч. 06.10.2025 р. 50 грн. 00 коп., 09.10.2025 р. 6 000 грн. 00 коп., 13.10.2025 р. 13 970 грн. 00 коп.

Вказані кошти були віднесені позивачем на погашення відсотків за користування кредитом, сплату комісії, сплату відсотків згідно ст. 625 ЦК України.

Суд зауважує, що відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що сума відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання нарахована відповідачеві під час дії воєнного стану, така сума відсотків підлягає списанню кредитором та стягненню не підлягає.

Згідно графіку платежів (п. 4.2.2. кредитного договору), комісія в сумі 5 200 грн. за видачу кредиту мала бути сплачена у складі перших чотирьох чергових платежів, в т.ч. 25.09.2025 р. в сумі 1430 грн. 00 коп., 09.10.2025 р.- 1690 грн. 00 коп., 23.09.2025 р. 1690 грн. 00 коп., 06.11.2025 р. 390 грн. 00 коп.

Згідно п. 4.5. кредитного договору, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Кредитодавця у порядку черговості, визначеної в ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Згідно п. 4.2.2. кредитного договору, чергові платежі, що мали бути здійснені 25.09.2025, 09.10.2025 р. та 23.10.2025 р. мали включати в себе погашення заборгованості за нарахованими відсотками та комісією.

Станом на 06.10.2025 р. (дата здійснення відповідачем першого платежу на погашення кредиту в сумі 50 грн. 00 коп.), заборгованість за кредитом складала: за тілом кредиту 26 000 грн. 00 коп., за відсотками за користування кредитом 6760 грн. 00 коп. (26 000 грн. * 1 % * 26 днів), заборгованість зі сплати комісії 1430 грн. 00 коп. згідно графіку платежів.

Таким чином, платіж в сумі 50 грн., що був здійснений відповідачем 06.10.2025 р., з урахуванням положень п. 4.5. кредитного договору, ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», спрямований на погашення відсотків за користування кредитом.

Після здійснення вказаного платежу, залишок заборгованості за кредитним договором станом складав: за тілом кредиту 26 000 грн. 00 коп., за відсотками за користування кредитом 6710 грн. 00 коп. (6760 грн. 00 коп.- 50 грн. 00 коп.), заборгованість зі сплати комісії 1430 грн. 00 коп. згідно графіку платежів.

Станом на 09.10.2025 р. (дата здійснення відповідачем другого платежу на погашення кредиту в сумі 6 000 грн. 00 коп.), заборгованість за кредитом складала: за тілом кредиту 26 000 грн. 00 коп., за відсотками за користування кредитом 7490 грн. 00 коп. (26 000 грн. * 1 % * 29 днів- 50 грн. 00 коп.), заборгованість зі сплати комісії 3 120 грн. 00 коп. (1430 грн. 00 коп. + 1690 грн. 00 коп.) згідно графіку платежів.

Таким чином, платіж в сумі 6 000 грн., що був здійснений відповідачем 09.10.2025 р.., з урахуванням положень п. 4.5. кредитного договору, ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», спрямований на погашення відсотків за користування кредитом.

Після здійснення вказаного платежу, залишок заборгованості за кредитним договором станом складав: за тілом кредиту 26 000 грн. 00 коп., за відсотками за користування кредитом 1 490 грн. 00 коп. (7490 грн. 00 коп. 6 000 грн. 00 коп.), заборгованість зі сплати комісії 3 120 грн. 00 коп. (1430 грн. 00 коп. + 1690 грн. 00 коп.) згідно графіку платежів.

Станом на 13.10.2025 р. (дата здійснення відповідачем третього платежу на погашення кредиту в сумі 13 970 грн. 00 коп.), заборгованість за кредитом складала: за тілом кредиту 26 000 грн. 00 коп., за відсотками за користування кредитом 2530 грн. 00 коп. (26 000 грн. * 1 % * 33 дні- 6050 грн. 00 коп.), заборгованість зі сплати комісії 3 120 грн. 00 коп. (1430 грн. 00 коп. + 1690 грн. 00 коп.) згідно графіку платежів.

Таким чином, платіж в сумі 13 970 грн., що був здійснений відповідачем 13.10.2025 р. з урахуванням положень п. 4.5. кредитного договору, ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», спрямований на погашення відсотків за користування кредитом в сумі 2530 грн. 00 коп., комісії в сумі 3120 грн. 00 коп., й частково тіла кредиту в сумі 8320 грн. 00 коп.

Після здійснення вказаного платежу, залишок заборгованості за кредитним договором станом складав: за тілом кредиту 17 680 грн. 00 коп. (26 000 грн- 8320 грн. 00 коп., за відсотками за користування кредитом 0 грн. 00 коп. (2530 грн. 00 коп. 2530 грн. 00 коп.), заборгованість зі сплати комісії 0 грн. 00 коп. (3120 грн. 00 коп. - 3120 грн. 00 коп.) згідно графіку платежів.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума залишку по тілу кредиту в сумі 17 680 грн. 00 коп., відсотки за користування кредитом за період з 14.10.2025 р. по 26.02.2026 р. в сумі 35 360 грн. (26 000 грн. * 1 % * 136 днів) , залишок комісії за видачу кредиту в сумі 2080 грн. 00 коп. (5200 грн. 00 коп-3120 грн. 00 коп.), а разом 55 120 грн. 00 коп.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог в сумі 2154 грн. 31 коп.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 268, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, 01133, м.Київ, бульв.Лесі Українки, буд. 26, оф.411) заборгованість за Договором №556708-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 11 вересня 2025 року в загальному розмірі 55 120 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч сто двадцять) грн. 00 коп., в т.ч:

- 17 680 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу,

-35 360 грн. грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками;

-2 080 грн. 00 коп. сума заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, 01133, м.Київ, бульв.Лесі Українки, буд. 26, оф.411) судовий збір в сумі 2154 (дві тисячі сто п`ятдесят чотири) гривні 31 копійка.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги після закінчення його апеляційного перегляду, якщо за його результатами рішення було залишено без змін.

Повний текст рішення складено 13 серпня 2026 року.

Головуючий: