Рішення № 139039787, 17.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"17" серпня 2026 р. Справа № 363/1815/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

17 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 23.03.2026), представником позивача - Міньковською А.В. подано вказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитними договором №83520571 від 14.02.2022 у розмірі 16863,60 грн., а також судові витрати - судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, 14.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №83520571 в електронній формі із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За умовами договору первісний кредитор зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 4 700,00 грн, а відповідач - повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у строки та на умовах договору. Позивач посилається на те, що електронний договір був укладений у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», а одноразовий ідентифікатор було направлено на номер мобільного телефону, зазначений позичальником під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. Позивач зазначив, що ТОВ «ФК «ІРБІС» виконало свої зобов`язання за договором та 14.02.2022 перерахувало відповідачу кредитні кошти у сумі 4 700,00 грн на платіжну картку, реквізити якої були зазначені відповідачем в особистому кабінеті. Відповідач кредит у встановлений договором строк не повернув та проценти за користування кредитом не сплатив. Також у позовній заяві зазначено, що 01.09.2025 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу №01092025/01, за яким новому кредитору відступлено, зокрема, право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №83520571 від 14.02.2022. За твердженням позивача, станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача становила 16 863,60 грн, з яких 4 700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 163,60 грн - заборгованість за процентами, штрафні санкції та комісії -

0,00 грн. Посилаючись на статті 512, 514, 516, 526, 1048, 1054, 1077, 1082 ЦК України, Закон України «Про електронну комерцію» та Закон України «Про споживче кредитування», позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість у повному обсязі. Окремо просив покласти на відповідача понесені судові витрати, у тому числі 5 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07.04.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи та призначено до розгляду на 08.06.2026 об 11:00.

Позивачу та його представнику, у порядку, встановленому статтею 14 ЦПК України, було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та судову повістку про виклик до суду, після чого, сторона позивача з будь-якими заявами по суті спору до суду не зверталася.

З урахуванням того, що 13.03.2026, відповідно до статей 43, 177 ЦПК України, позивачем надіслано відповідачу копію позовної заяви з додатками, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом із судовою повісткою про виклик до суду, відповідачу було надіслано на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання: АДРЕСА_1 .

04.06.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача подано клопотання про витребування доказів, у якому просила витребувати у Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» інформацію щодо емітування на ім`я ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 , виписку про рух коштів за картковим рахунком за період з 14.02.2022 по 21.02.2022 та інформацію щодо фінансового номера телефону, пов`язаного з цією карткою.

У судове засідання, призначене на 08.06.2026, учасники не з`явились, при цьому, у матеріалах справи відсутні відомості щодо вручення та/або не вручення судової кореспонденції відповідачу.

Так, ухвалою суду від 08.06.2026 було витребувано у Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ»: інформацію, чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_1 ; виписку про рух грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 14.02.2022 - 21.02.2022 з відображенням часу зарахування коштів; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 14.02.2022 - 21.02.2022.

У зв`язку із зазначеним, а також з метою повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, розгляд справи було відкладено на 06.08.2026, про що повідомлено учасників провадження судовими повістками, а відповідача, додатково, шляхом розміщення оголошення на вебпорталі «Судова влада України».

20.07.2026 до суду на виконання ухвали суду від 08.06.2026, надійшла відповідь від АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», згідно якої на ім?я - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), відкрито банківський рахунок № НОМЕР_3 (980), який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_4 . Анкетних даних, які містяться в юридичній справі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) фінансовим номером телефону було визначено НОМЕР_5 . Також до відповіді долучено інформацію, щодо руху коштів по вищезазначеному банківському рахунку, за періоди вказані в ухвалі.

У судові засідання, призначене на 06.08.2026, учасники провадження, будучи належним чином повідомлені про день час та місце розгляду справи, не з`явилися. Відповідач поважності причин неявки суду не повідомив, заяв/клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Вирішуючи питання про можливість розгляду у справи у відсутності учасників провадження, суд враховує наявність у прохальній частині позову клопотання представника позивача про розгляд справи без участі позивача та представника, які не заперечують проти ухвалення заочного рішення суду, а також відсутність підстав, передбачених статтею 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи.

Також, враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до статей 12, 13, 76, 77, 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а оцінка доказів здійснюється судом за внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. За змістом статей 509, 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 626, 627, 628, 638, 639 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов; договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір та її прийняття другою стороною; акцепт може бути наданий електронним повідомленням, заповненням електронної форми або вчиненням дій, зміст яких чітко роз`яснено в інформаційній системі. Електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а електронний договір, підписаний у такий спосіб, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі №561/77/19 та від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 звертав увагу, що договір, укладений в електронній формі із застосуванням передбаченого законом одноразового ідентифікатора, є письмовим правочином, а належне проходження процедури акцепту та підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором підтверджує волевиявлення сторони на його укладення.

Судом встановлено, що 14.02.2022 ТОВ «ФК «ІРБІС» сформувало пропозицію укласти з ОСОБА_1 договір про надання фінансового кредиту №83520571. Відповідно до тексту договору особою, якій адресовано пропозицію, зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону НОМЕР_7 та реквізити платіжної картки із маскою НОМЕР_1 .

Із довідки ТОВ «ФК «ІРБІС» про ідентифікацію клієнта вбачається, що ОСОБА_1 14.02.2022 о 10:17:52 ідентифіковано в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, а акцепт оферти та підписання договору здійснено електронним підписом одноразовим ідентифікатором 631447, направленим на номер мобільного телефону НОМЕР_7 . У самому договорі біля реквізитів клієнта також міститься відмітка про його підписання одноразовим ідентифікатором 631447.

Відповідно до пункту 3.1 договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі

4 700,00 грн. За пунктом 3.2 договору сторони погодили пільгову процентну ставку 2,2 % на день протягом 14 календарних днів та стандартну процентну ставку 3 % на день протягом стандартного періоду. Пунктом 4.2 договору встановлено обов`язок позичальника повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти до 15.05.2022. Додатком №1 до договору визначено загальну вартість кредиту 16 863,60 грн, з яких 4 700,00 грн - сума кредиту та

12 163,60 грн - проценти за користування кредитом.

Суд бере до уваги, що умови про суму кредиту, ставки, календарні періоди їх застосування та кінцеву дату повернення коштів містяться безпосередньо у підписаному сторонами електронному договорі та його Додатку №1, тобто були визначені на момент укладення правочину та не встановлювалися кредитодавцем односторонньо після його укладення.

Факт виконання первісним кредитором обов`язку з видачі кредиту підтверджується сукупністю незалежних один від одного доказів. Так, листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 21.10.2025 підтверджено, що 14.02.2022 о 10:17:53 на платіжну картку з маскою НОМЕР_1 успішно перераховано 4 700,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 137774671.

На виконання ухвали суду АТ «Ощадбанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відкрито рахунок № НОМЕР_3 , який обслуговувався платіжною карткою № НОМЕР_4 . Перші шість та останні чотири цифри повного номера цієї картки відповідають масці картки, на яку, за даними платіжної установи, перераховано кредитні кошти. Банк також підтвердив, що фінансовим номером телефону клієнта був НОМЕР_5 , тобто той самий номер, який зазначено у кредитному договорі та використано для електронної ідентифікації позичальника.

Крім того, у наданій безпосередньо банком виписці за рахунком відповідача відображено зарахування 14.02.2022 на відповідний рахунок коштів у сумі 4 700,00 грн. Подальша виписка свідчить про здійснення відповідачем численних операцій за рахунком. Отже, відомості платіжної установи, дані кредитного договору, довідка про ідентифікацію та банківські документи узгоджуються між собою щодо особи одержувача, номера платіжної картки, телефонного номера, дати та суми переказу.

За таких обставин суд вважає доведеним як факт укладення саме відповідачем кредитного договору №83520571, так і факт одержання ним від первісного кредитора

4 700,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №83520571 проценти нараховувалися виключно у межах погодженого сторонами строку кредитування - до 15.05.2022 включно. За пільговою ставкою 2,2 % на день нараховано 1 447,60 грн, за стандартною ставкою 3 % на день - 10 716,00 грн, а всього 12 163,60 грн процентів. Після 15.05.2022 договірні проценти у розрахунку не нараховувалися. Доказів здійснення відповідачем платежів у погашення основного боргу чи процентів матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути одержаний кредит у строк і порядку, встановлених договором, та сплатити проценти, розмір, тип і порядок сплати яких визначаються договором. Право кредитодавця на одержання передбачених договором процентів існує у межах погодженого сторонами строку кредитування. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 виходила з того, що право кредитодавця нараховувати договірні проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Судом враховано спеціальні положення законодавства щодо відповідальності споживача за прострочення виконання договору про споживчий кредит. Пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» звільняє споживача від відповідальності за прострочення та забороняє збільшення процентної ставки за користування кредитом у зв`язку з невиконанням зобов`язань, а Законом України №2120-IX передбачено списання неустойки та інших платежів, нарахованих з 24.02.2022 саме за прострочення виконання зобов`язань.

Разом з тим заявлені у цій справі 12 163,60 грн є не штрафом, пенею, процентами за статтею 625 ЦК України чи іншим платежем за прострочення, а погодженою сторонами платою за користування кредитом протягом визначеного договором строку. Застосування стандартної ставки 3 % на день з 01.03.2022 було прямо передбачено договором від моменту його укладення та прив`язано до визначеного календарного періоду, тоді як строк виконання основного грошового зобов`язання встановлено до 15.05.2022. Отже, така ставка не є збільшенням процентної ставки внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання. Штрафні санкції, пеня, проценти за статтею 625 ЦК України або інші платежі за прострочення позивачем до стягнення не заявлені.

Перевіривши розрахунок у взаємозв`язку з умовами договору та Додатком №1, суд встановив, що заявлена сума складається з 4 700,00 грн неповернутого кредиту та 12 163,60 грн договірних процентів, нарахованих у межах строку кредитування. Розрахунок відповідає погодженому сторонами графіку та арифметично узгоджується із зазначеними в договорі ставками і тривалістю їх застосування.

Крім того, пунктом 10.6 кредитного договору сторони, керуючись статтею 259 ЦК України, погодили збільшення позовної давності за вимогами з цього договору до десяти років. Позов подано у березні 2026 року, тому звернення позивача до суду здійснено у межах погодженого сторонами строку.

Відповідно до статей 512, 513, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу прав, а заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтями 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи, а предметом такого договору може бути наявна грошова вимога, строк платежу за якою настав.

Із акта приймання-передачі реєстру прав вимог від 01.09.2025 за договором факторингу №01092025/01 вбачається, що ТОВ «ФК «ІРБІС» передало, а ТОВ «ФК «ПОЗИКА» прийняло реєстр прав вимог. У витягу з додатку №1 до договору факторингу серед переданих вимог зазначено грошову вимогу до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором №83520571 від 14.02.2022 у загальному розмірі 16 863,60 грн, з яких

4 700,00 грн - основний борг та 12 163,60 грн - проценти.

Факт виконання ТОВ «ФК «ПОЗИКА» зобов`язання з фінансування за договором факторингу додатково підтверджується платіжною інструкцією №6054383 від 02.09.2025 про перерахування ТОВ «ФК «ІРБІС» 3 490 472,17 грн із призначенням платежу «Оплата суми фінансування згідно з Договором факторингу №01092025/01 від 01 вересня 2025 року».

Наведені докази у сукупності підтверджують перехід до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» права вимоги до відповідача за кредитним договором №83520571 у заявленому розмірі. Доказів припинення цього права, його подальшого відступлення іншій особі або виконання відповідачем зобов`язання первісному чи новому кредитору суду не подано.

При цьому саме по собі неповідомлення боржника про заміну кредитора, навіть якщо таке мало місце, не припиняє зобов`язання та не звільняє боржника від обов`язку його виконати. Наслідком неповідомлення відповідно до статей 516, 1082 ЦК України є право боржника належним чином виконати зобов`язання первісному кредиторові. Доказів такого виконання відповідачем не надано.

Таким чином, надані позивачем та витребувані судом докази є взаємоузгодженими і в сукупності підтверджують укладення відповідачем електронного кредитного договору, одержання ним кредитних коштів, невиконання обов`язку з їх повернення та сплати погоджених договором процентів, а також перехід права вимоги до позивача. Відповідачем доказів на спростування цих обставин або альтернативного розрахунку заборгованості не подано.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ФК «ПОЗИКА» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №83520571 від 14.02.2022 у розмірі 16 863,60 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, при зверненні з позовом ТОВ «ФК «ПОЗИКА» сплатило судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 5 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження таких витрат до матеріалів справи надано договір №39493634/03 від 02.01.2026 про надання правової допомоги, укладений з адвокатом Горобей Русланою Геннадіївною, додаткову угоду №83520571 від 16.02.2026, акт надання послуг від 16.02.2026 та детальний опис робіт, виконаних адвокатом.

Зі змісту акту та детального опису робіт вбачається, що до правничої допомоги включено письмову консультацію щодо спірних правовідносин, правовий аналіз обставин справи та наданих документів, підготовку позовної заяви, а також формування додатків до неї. Загальна вартість зазначених послуг визначена сторонами у сумі 5 500,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи, а також чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

При визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає розподілу між сторонами, суд виходить із критеріїв реальності та необхідності таких витрат, а також розумності їх розміру з огляду на конкретні обставини справи. Аналогічний підхід викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Суд ураховує, що ця справа виникла з одного договору про надання фінансового кредиту та належить до поширеної категорії спорів про стягнення кредитної заборгованості. Ціна позову становить 16 863,60 грн. Правове регулювання таких відносин є усталеним, а значна частина правового обґрунтування позову має типовий характер для спорів, у яких ТОВ «ФК «ПОЗИКА» звертається до суду як новий кредитор.

Крім того, акт надання послуг та детальний опис виконаних адвокатом робіт складені 16.02.2026, тобто до подання позовної заяви до суду 21.03.2026. Фактичної участі адвоката Горобей Р.Г. у судових засіданнях матеріали справи не підтверджують. Подане 04.06.2026 клопотання про витребування доказів підписане іншим представником позивача -

Звіздецькою Д.І. Відзив на позовну заяву відповідачем не подавався, а тому необхідності у підготовці відповіді на відзив чи додаткової правової позиції у зв`язку із запереченнями відповідача не виникло.

Таким чином, хоча надання позивачу професійної правничої допомоги у зв`язку з підготовкою та пред`явленням цього позову підтверджено матеріалами справи, заявлений до відшкодування розмір таких витрат 5 500,00 грн не повною мірою відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності та пропорційності до предмета спору з урахуванням обсягу фактично виконаної адвокатом роботи.

Ураховуючи характер спору, його складність, ціну позову, обсяг підготовлених адвокатом документів, відсутність його участі у судових засіданнях, а також конкретні обставини, встановлені при дослідженні документів на підтвердження правничої допомоги, суд вважає обґрунтованим покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, який є співмірним із фактично наданими послугами та складністю справи.

Отже, з відповідача на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 5 662,40 грн, з яких 2 662,40 грн - судовий збір та 3 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 11, 205, 207, 259, 509, 512-516, 525, 526, 530, 610, 612, 626-629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1082 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 174, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-280, 282, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором №83520571 від 14.02.2022 у розмірі 16 863,60 грн, з яких: 4 700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12 163,60 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, а також судові витрати - судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., а всього стягнути - 22 526 (двадцять дві тисячі п`ятсот двадцять шість) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 39493634;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач