Ухвала суду № 139039312, 17.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3020/26-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 22025000000000146, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.02.2025, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під вартою,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 22025000000000146 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

До обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 21.05.2026 продовжено до 19.07.2026 включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під вартою на 60 діб. Обґрунтовуючи клопотання, вказав, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а відтак, обвинувачені з метою уникнення покарання можуть переховуватись від суду. Крім того, прокурор вказав на наявність ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, який обґрунтовує тим, що обвинувачені мають зв`язки у окремих органах управління ЗСУ, та з метою уникнення відповідальності, можуть використати зазначені можливості для незаконного тиску на свідків (заявників), на інших учасників кримінального провадження шляхом їх підкупу, примушування чи іншого тиску чи впливу з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні. Крім того, прокурор просив врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду показання отримуються усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Наведені обставини, на думку прокурора, свідчать про наявність вказаного ризику не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , прокурор обґрунтовує тим, що діяльність ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , спрямована на забезпечення ухилення військовозобов`язаних та військовослужбовців від військової служби, мала системний характер та була джерелом отримання грошових коштів. Не будучи ізольованими від суспільства, можуть відновити вказану протиправну діяльність, що спричинить шкоду обороноздатності та національній безпеці України. При цьому прокурор, посилаючись на позицію Верховного Суду України, викладену в п. 8 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03.03.2022 №1/0/2-22, вказує на неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинувачених. Фактичні обставини злочинів, інкримінованих обвинуваченим, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу. За викладених обставин, з урахуванням обґрунтованості обвинувачення та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, а також інших обставин у сукупності, сторона обвинувачення вважає, що застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченими покладних на них процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не зможе запобігти означеним ризикам. Прокурор звертає увагу суду на тому, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. На підставі викладеного просить продовжити тримання обвинувачених під вартою на 60 днів, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в задоволенні клопотання просив відмовити. Вказував, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь - які докази, які б вказували на причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, в яких йому висунуто обвинувачення. Також вказав на те, що ризики, наведені прокурором жодними доказами не підтверджені. Зазначив, що минулою ухвалою про продовження строку дії запобіжного заходу судом, зокрема, судом зобов`язано слідчий ізолятор провести медичний огляд його підзахисного, поряд з тим на його адвокатський запит про виконання ухвали суду відповіді не отримав, тому просить суд вжити заходів контролю в цій частині.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 підтримав думку адвоката ОСОБА_4 . Зазначив, що його підзахисному в умовах слідчого ізолятора не надається медична допомога та протягом більше року не проводиться огляд, з огляду на що його стан здоров`я різко погіршився. Вважає, що потреба в застосуванні тримання під вартою та ризики, які було встановлено під час застосування запобіжного заходу, на даний час відпали. Не дивлячись на те, що судом апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні апеляційної скарги на ухвалу про продовження запобіжного заходу, вважає, що тримання обвинуваченої особи під вартою протягом усього часу перебування провадження в суду є недоцільним. За викладених обставин просить суд застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, та врахувати погіршення стану здоров`я обвинуваченого. У випадку прийняття рішення про продовження строку тримання підзахисного під варто просить зменшити раніше визначений розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника. Зазначив, що звертався до санітарної частини зі скаргами на часте сечовиділенням з крововиділеннями. Поряд з тим, належної медичної допомоги та належного комплексу діагностичних заходів не отримав. Погіршення самопочуття пов`язує з наявними хронічними хворобами.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, суд надходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги тяжкість інкримінованих злочинів та суворості покарання, що може бути застосовано до обвинуваченого у разі визнання його винуватим (так, санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років), інкримінування вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, що у своїй сукупності може спонукати особу переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, в тому числі і за допомогою наразі невстановлених осіб, що були залучені до інкримінованої діяльності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, є корупційним злочином. Відповідно, у разі визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні цього злочину, призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України, або ж звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, виключається. Вказане актуалізує ризик переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на стадію кримінального провадження також існує та не нівельовано ризик протиправного впливу на свідків, з огляду на передбачену КПК України процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, - безпосередньо судом.

Окрім того, суд вважає доведеним ризик можливого вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 інкриміновано діяльність, спрямовану на забезпечення ухилення військовозобов`язаних та військовослужбовців від військової служби, яка мала системний характер та була джерелом отримання грошових коштів, а наявність у останнього сталих зв`язків в окремих органах військового управління Збройних Сил України може спонукати обвинуваченого до продовження протиправної діяльності.

Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують.

З урахуванням викладеного, суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На стадії досудового розслідування до ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Ухвалою суду від 11.02.2026 при продовженні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд, з урахуванням стадії провадження та тривалості перебування обвинуваченого під вартою, визначено йому заставу як альтернативний запобіжний захід, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн.

На даний час обвинувачений продовжує перебувати під вартою, вказана сума застави обвинуваченим не внесена, у зв`язку із чим захист посилається на необхідність зменшення застави або застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням обставин кримінального провадження, тривалості перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, стадії розгляду кримінального провадження, суд вважає можливим при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою зменшити визначений щодо обвинуваченого розмір застави як альтернативного запобіжного заходу до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) грн., що зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною сумою для нього.

За умови внесення застави, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 на нього слід покласти обов`язки: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатись з м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги тяжкість інкримінованих злочинів та суворості покарання, що може бути застосовано до обвинуваченого у разі визнання його винуватим (так, санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років), інкримінування вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, що у своїй сукупності може спонукати особу переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, в тому числі і за допомогою наразі невстановлених осіб, що були залучені до інкримінованої діяльності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, є корупційним злочином. Відповідно, у разі визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні вказаного злочину, призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України, або ж звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, виключається. Вказане актуалізує ризик переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на стадію кримінального провадження також існує та не нівельовано ризик протиправного впливу на свідків, з огляду на передбачену КПК України процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, - безпосередньо судом.

Окрім того, суд вважає доведеним ризик можливого вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_6 інкриміновано діяльність, спрямовану на забезпечення ухилення військовозобов`язаних та військовослужбовців від військової служби, яка мала системний характер та була джерелом отримання грошових коштів, а наявність у останнього сталих зв`язків в окремих органах військового управління Збройних Сил України може спонукати обвинуваченого до продовження протиправної діяльності.

Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують.

З урахуванням викладеного, суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На стадії досудового розслідування до ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Ухвалою суду від 11.02.2026 при продовженні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд, з урахуванням стадії провадження та тривалості перебування обвинуваченого під вартою, визначено йому заставу як альтернативний запобіжний захід, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн.

На даний час обвинувачений продовжує перебувати під вартою, вказана сума застави обвинуваченим не внесена, у зв`язку із чим захист посилається на необхідність зменшення застави або застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням обставин кримінального провадження, тривалості перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, стадії розгляду кримінального провадження, суд вважає можливим при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою зменшити визначений щодо обвинуваченого розмір застави як альтернативного запобіжного заходу до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) грн., що зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною сумою для нього.

За умови внесення застави, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 на нього слід покласти обов`язки: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатись з м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Щодо тверджень сторони захисту про ненадання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належного медичного забезпечення та невиконання ухвали суду, постановленої в порядку ст. 206 КПК України, суд вважає за належне зазначити наступне.

Так, 04.06.2026 на адресу суду від філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» в м. Києві та Київській області надійшло повідомлення, відповідно до змісту якого вбачається, що відповідно до медичної документації, ОСОБА_7 , прибув до ДУ «Київський слідчий ізолятор» 03.07.2025. По прибутті до установи оглянутий черговим медичним персоналом. даними первинного огляду даних за гостру терапевтичну патологію не виявлено. Виявлені тілесні ушкодження не виявлено. Зі слів 2012 - металоостеосинтез лівої гомілки, 2019 - металоостеосинтез лівого кульшового суглобу. В подальшому за медичною допомогою до медичних працівників Київської міської медичної частини не звертався. 01.06.2026 обстежений інструментально (ЕКГ, рентгенографія ОГК) та швидкими тестами на ВІЛ-інфекцію та гепатити В+С. Результат: антитіл до ВІЛ-інфекції та вірусних гепатитів В та С не виявлено, ОГК без патології, ЕКГ в межах норми. 02.06.2026 обстежений лабораторно (ЗАК, ЗАС) та інструментально (рентгенографія лівого кульшового та лівого колінного суглобів). 03.06.2026 консультований лікарями терапевтом хірургом-травматологом Київської міської медичної частини. За результатами оглядів та обстежень встановлений діагноз: Консолідований перелом шийки лівої кульшової кістки з МОС. Консолідований перелом нижньої третини обох кісток лівої гомілки з МОС. Гострої хірургічної патології не виявлено. Сечокам?яна хвороба. Хронічний пієлонефрит, фаза загострення. Призначений курс антибіотикотерапії та симптоматичного лікування. Рекомендовано: рентгенографія лівих кульшового суглобу та гомілкового суглобу через 6 міс., знеболення за потреби. Стан здоров?я ОСОБА_7 на даний час розцінюється як задовільний. Стаціонарного лікування як в умовах Київської міської медичної частини так і в лікарняних закладах МОЗ він не потребує.

Крім того, з повідомлення вбачається, що відповідно до медичної документації, ОСОБА_6 , прибув до ДУ «Київський слідчий ізолятор» 03.07.2025. По прибутті до установи оглянутий черговим медичним персоналом. За даними первинного огляду даних за гостру терапевтичну патологію не виявлено. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна лівої надбрівної дуги та перенісся. Відповідно до власноручно написаного пояснення виявлені тілесні ушкодження отримав під час затримання. 07.07.2025 від запропонованого загального аналізу крові відмовився, обстежений ЕКГ та консультований лікарями терапевтом та невропатологом. Діагноз: ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. Міжреберна невралгія (праворуч). Рекомендовано: ібупрофен; надати медичну документацію з закладів МОЗ. 02.09.2025 консультований лікарем-хірургом. Діагноз: стан після лівобічної пахової герніопластики (05.2025). Орхіт лівого яєчка. Рекомендовано: норфлоксацин, бісепт, мовіназа. 01.09.2025 обстежений лабораторно, ЕКГ та 02.09.2025 консультований лікарем-терапевтом. Діагноз: ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. Рекомендовано: тромбонет; продовжити лікування згідно призначень лікаря-хірурга. 02.09.2025 консультований лікарем-невропатологом. Діагноз: гострої неврологічної патології не виявлено. 01.10.2025 консультований лікарем-невропатологом. Діагноз: вертеброгенна люмбоішалгія з больовим синдромом. Рекомендовано: диклофенак, дексаметазон, омез. 02.10.2025 консультований лікарем-терапевтом. Діагноз: ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. Рекомендовано продовжити лікування згідно призначень лікаря-невропатолога. 01.12.2025 консультований лікарем-хірургом. Діагноз: стан після лівобічної пахової герніопластики (05.2025). Рекомендовано: консультація лікаря-уролога в плановому порядку (за власний рахунок). 01.12.2025 обстежений лабораторно та консультований лікарем-терапевтом. Діагноз: артеріальна гіпертензія. Рекомендовано: еналозид. 25.12.2025 консультований лікарем-терапевтом. Діагноз: артеріальна гіпертензія. Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. Рекомендовано симптоматичне амбулаторне лікування. 26.12.2025 консультований лікарем-хірургом. Діагноз: стан після лівобічної пахової герніопластики (05.2025). Гострої хірургічної патології не виявлено. Рекомендовано: консультація лікаря-уролога в плановому порядку (за власний рахунок). 26.12.2025 консультований лікарем-невропатологом. Діагноз: вертеброгенна люмбоішалгія з больовим синдромом. Рекомендовано: ЛФК; МРІ поперекового відділу хребта в плановому порядку (за власний рахунок). 05.05.2026 консультаний лікарем-дермотовенерологом. Діагноз: психогенний свербіж. Надані рекомендації. Призначений амбулаторний курс лікування (лоратадин, каламін емульсія). 01.06.2026 обстежений інструментально (ЕКГ, рентгенографія ОГК) та швидкими тестами на ВІЛ-інфекцію та гепатити В+С. Результат: антитіл до ВІЛ-інфекції та вірусних гепатитів В та С не виявлено, ОГК без патології, ЕКГ в межах норми. 02.06.2026 обстежений лабораторно (ЗАК, ЗАС). Результати в межах норми. 03.06.2026 консультований лікарями терапевтом, дерматовенерологом та хірургом Київської міської медичної частини. За результатами оглядів та обстежень встановлений діагноз: Артеріальна гіпертензія. Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. СНО. Стан після лівобічної пахової герніопластики (05.2025). Гострої хірургічної патології не виявлено. Без змін від 26.12.2025. Патології шкіри не виявлено. Рекомендації попередні. Отримує гіпотензивну терапію (тривало). Стан здоров?я ОСОБА_6 на даний час розцінюється як задовільний. Стаціонарного лікування як в умовах Київської міської медичної частини так і в лікарняних закладах МОЗ він не потребує.

Відповідно до змісту одержаного повідомлення, обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в ході виконання ухвали суду від 21.05.2026 проведено медичне обстеження обвинувачених згідно скарг та за результатами обстежень останнім надано рекомендації та призначено відповідне лікування.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під вартою - задовольнити.

Продовжити до 14 вересня 2026 року включно застосований до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі звільнення з під - варти внаслідок внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатись з м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електроний засіб контролю.

Продовжити до 14 вересня 2026 року включно застосований до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі звільнення з під - варти внаслідок внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатись з м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електроний засіб контролю.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1