Рішення № 139039240, 17.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

17.08.2026 Справа № 756/7649/26

Справа № 756/7649/26

Провадження № 2/756/7158/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Павлишина О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості у загальному розмірі 18 487,54 грн.

Вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 09 листопада 2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2930321, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом та строком на 12 днів. ТОВ «Мілоан» усі зобов`язання, які були покладені на нього згідно істотних умов договору виконав в повному обсязі, а саме видав кредит у розмірі, встановленому договором. 20 лютого 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №47-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило Позивачу право вимоги від Відповідача ОСОБА_1 коштів за Кредитним договором від 09 листопада 2019 року, право на одержання яких належить ТОВ «Мілоан», а Позивач набув право вимоги грошових коштів від Відповідача. Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого станом на звернення до суду з позовом утворилась заборгованість за кредитним договором №2930321 у розмірі 18 487,54 грн., яка складається з: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 887,54 грн. - заборгованість за відсотками; 600,00 грн. - заборгованість за комісією; 2 000,00 грн. - заборгованість за штрафом. У зв`язку із вищевикладеним, Позивач просить стягнути на його користь з Відповідача заборгованість за вищевказаним договором у загальному розмірі 18 487,54 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.

Ухвалою судді від 25.05.2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

26.06.2026 року на адресу суду від Відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому останній визнав позовні вимоги частково в загальному розмірі 5 487,54 грн., а судові витрати стягнути пропорційно до задоволених вимог. В обґрунтування своєї позиції Відповідач зазначає, що отримання грошових коштів та сплата процентів за них тривала 12 днів, водночас, у розрахунку заборгованості проценти нараховані до 18.02.2020 року, у той час як останній день повернення кредиту, погоджений Сторонами кредитним договором, 21.11.2019 р. Крім того, згідно розрахунку про щоденні нарахування і погашення, Відповідач частково здійснював погашення процентів у загальному розмірі 1 612,46 грн. (210 грн. 21.11.2019 р., 200 грн. 30.11.2019 р., 301,50 грн. 30.11.2019 р., 100 грн. 08.12.2019 р., 185,68 грн. 08.12.2019 р., 200 грн. 13.12.2019 р. 415,28 13.12.2019 р.). У зв`язку із викладеним, Позивач визнає заборгованість частково за тілом кредиту у сумі 4 887,54 грн., за комісією 600 грн., а судові витрати частково пропорційно до задоволених вимог.

23.07.2026 року на адресу суду від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, де представник просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції представник зазначає, що Відповідач після закінчення пільгового періоду здійснював пролонгації 22.11.2019 р. на 7 днів, 01.12.2019 р. на 7 днів, 09.12.2019 р. на 3 дні та 14.12.2019 р. на 7 днів, а опісля відповідно до договору нараховувались відсотки та пеня. Стосовно витрат на правову допомогу представник вказує, що розмір у сумі 8 000,00 грн. підтверджений договором та актом наданих послуг. Із наведених підстав, представник просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання Позивач не з`явився, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином шляхом отримання судових документів у підсистемі «Електронний суд», про що в матеріалах справи наявна довідка про успішну доставку до електронного кабінету Позивача, разом із позовом представник просить розглянути справу без його участі, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином шляхом отримання судових документів поштовим зв`язком, про що в матеріалах справи наявна відмітка про вручення рекомендованого поштового відправлення «09.06.2026». Будь-яких заяв на відкладення від Відповідача не надходило, у відзиві просить задовольнити позовні вимоги частково у розмірі 5 487,54 грн.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, зважаючи на заяву представника позивача про розгляд справи без його участі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Разом із позовом Позивач подав клопотання про витребування доказів у АТ «Універсал Банк», а саме щодо власника карткового рахунку і підтвердження зарахування переказу в сумі 5 000,00 грн.

Дослідивши доводи клопотання, суд вважає, що у його задоволенні слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Судом встановлено, що у матеріалах справи наявні підтвердження шляхом перерахування грошових коштів Відповідачу на банківський рахунок (банківська картка), вказаний у заяві-анкеті, надано кредиту розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням ТОВ «МІЛОАН» №3187505 від 09.11.2019 року. Водночас, Відповідачем вказані обставини справи не оспорювались, Відповідач визнає отримання кредитних коштів, а належність рахунку позичальнику не має правового значення для розгляду цієї справи.

Після дослідження доказів, суд перейшов на стадію ухвалення рішення.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи із такого.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 09.11.2019 року між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2930321.

Згідно п.1.3 Договору, кредит надається строком на 12 днів, з поверненням 21.11.2019 року, процентною ставкою 2,50% на день за користування кредитом. Проценти за користуванням кредиту протягом 12 днів складають 1 500,00 грн., а комісія за надання кредиту - 600,00 грн. (п. 1.5.1, 1.5.2 Договору).

Відповідно до умов договору Відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок (банківська картка), вказаний у заяві-анкеті, надано кредиту розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням ТОВ «МІЛОАН» №3187505 від 09.11.2019 року.

Як вбачається із відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №2930321 Відповідачем ОСОБА_1 здійснено наступні погашення із зазначенням «сума процентів по кредиту» у сумах: 210 грн. 21.11.2019 р., 200 грн. 30.11.2019 р., 301,50 грн. 30.11.2019 р., 100 грн. 08.12.2019 р., 185,68 грн. 08.12.2019 р., 200 грн. 13.12.2019 р. 415,28 13.12.2019 р., що у загальному становить 1 612,46 грн.

20 лютого 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №47-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило Позивачу право вимоги від Відповідача коштів за Кредитним договором від 09 листопада 2019 року, право на одержання яких належить ТОВ «Мілоан», а Позивач набув право вимоги грошових коштів від Відповідача.

01.04.2026 р. Позивач направив Відповідачу претензію №19510617/945, у якій повідомлено про прострочення сплати кредиту.

Станом на дату звернення до суду з позовом Позивач нарахував Відповідачу заборгованість за кредитним договором №2930321 у розмірі 18 487,54 грн., яка складається з: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 887,54 грн. - заборгованість за відсотками; 600,00 грн. - заборгованість за комісією; 2 000,00 грн. - заборгованість за штрафом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як вбачається із розрахунку, Відповідачем у повному обсязі погашено заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 1 500,00 грн., яка передбачена умовами договору за 12 днів користування. Водночас, на підтвердження здійснення Відповідачем пролонгації 22.11.2019 р. на 7 днів, 01.12.2019 р. на 7 днів, 09.12.2019 р. на 3 дні та 14.12.2019 р. на 7 днів, Позивачем будь-яких доказів суду не надано.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такий правовий висновок Верховний Суд зробив у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18). Підстав для відступу від вказаних правових висновків не вбачає також Велика Палата Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17.

Доказів досягнення між сторонами домовленості про продовження строку кредитування, понад передбачений договором строк, суду не надано.

Крім того, за приписами п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому, оскільки Позивач не довів право нараховувати заборгованість за штрафом під час дії воєнного стану, суд вважає, що дана сума стягненню не підлягає.

Таким чином, оскільки Позивач не довів право нараховувати проценти на умовах договору поза межами строків правомірного користування позикою, враховуючи погашення суми заборгованості за процентами у повному обсязі, суд вважає, що до стягнення підлягає сума заборгованості за тілом кредиту 4 887,54 грн. та сума комісії за видачу кредиту 600,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, у загальному розмірі 5 487,54 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати пропорційно до задоволених вимог в сумі 798,72 грн.

Крім того, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву

Між адвокатом АО «Апологет» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року, видано ордер на представництво інтересів Позивача від 20.10.2025 року, надано детальний опис наданих послуг за Договором №0107 від 14.04.2026 року та акт №Д/21848 наданих послуг від 14.04.2026 року на суму 8 000,00 грн. відповідно до Договору №0107.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на Відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з Відповідача ОСОБА_1 на користь Позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 400,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, (ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Кредитним договором №2930321 від 09.11.2019 року в загальному розмірі 5 487 (п`ять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 54 коп., з яких: 4 887,54 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 600,00 грн. - сума заборгованості за комісією.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, (ЄДРПОУ 35234236) суму судового збору в розмірі 798 грн. 72 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 400 грн. 00 коп., а всього в загальному 3 198 грн. 72 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Є.В. Діденко