Рішення № 139039094, 17.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/25585/24-ц

Провадження № 2/752/4631/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.08.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря Ільніцької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 та

Офісу Президента України

про визнання інформації недостовірною, її спростування та захист ділової репутації

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом також - відповідач 1) та Офісу Президента України (надалі за текстом також - відповідач 2) в якому просив суд:

-визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_2 19.09.2024 на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у петиції №22/234210-еп «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс та посадових осіб Банку» про те, що ОСОБА_1 є номінальним утримувачем активів Акціонерного товариства «Банк Альянс» в інтересах підсанкційної особи - ОСОБА_3 ; причетний до незаконної діяльності, завдає шкоду національним інтересам та безпеці України, фінансує збройну агресію росії проти України; з початком повномасштабного вторгнення втік з України та переховується закордоном;

-зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , шляхом публікації вступної та резолютивної частини судового рішення на персональній сторінці у соціальні мережі Facebook;

-зобов`язати Офіс Президента України не пізніше десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сиди спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , шляхом публікації вступної та резолютивної частини судового рішення на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України.

Стислий виклад позиції позивача

Вимоги позивача обґрунтовуються тим, що 19.09.2024 на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України Горковенко Володимир Валентинович опублікував петицію №22/234210-еп «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс» та посадових осіб Банку».

Як стверджує представник позивача, у тексті цієї петиції міститься інформація щодо ОСОБА_1 , яка є недостовірною та яка порушує ділову репутацію позивача, а саме про те, що: ОСОБА_1 є номінальним утримувачем активів АТ «Банк Альянс» в інтересах підсанкційної особи - ОСОБА_3 ; позивач причетний до незаконної діяльності, завдає шкоду національним інтересам та безпеці України, фінансує збройну агресію росії проти України; з початком повномасштабного вторгнення втік з України та переховується закордоном.

З метою захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача, заявлений позов про визнання поширеної у петиції інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії спрямовані на її спростування.

Стислий виклад позиції відповідача 1

Відповідач 1 у поданому до суду відзиві заперечує проти задоволення позову та вказує, що у петиції №22/234210-еп викладено оціночні судження, у зв`язку з цим не можна визначити розміщену інформацію як недостовірну.

Зокрема, використовуючи лексично конструкцію «фактично» автор петиції наголошує, що його судження ґрунтуються на зборі фактів із відкритих джерел інформації, а тому така фраза не є фактичним твердженням автора.

До відзиву на позов, відповідач надає посилання на інтернет-ресурси з яких він отримав відповідну інформацію, яка пізніше була ним поширена у вказаній вище петиції на сайті Офісу Президента України.

Посилаючись на положення статті 34 Конституції України, статті 277 ЦК України та статті 30 Закону України «Про інформацію» відповідач вказує на своє право виражати погляди, поширювати інформацію та про недопустимість притягнення його до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.

Також відповідач вказує на неналежний спосіб захисту, оскільки, петиція була розміщена на сайті Офісу Президента України, вимога щодо розміщення вступної та резолютивної частини рішення суду на сторінці в соціальній мережі відповідача є неналежним способом захисту.

Окрім того, на думку ОСОБА_2 він є неналежним відповідачем у справі, оскільки, згідно наведеної у відзиві судової практики належним відповідачем у такій справі є власник вебсайту.

Стислий виклад позиції відповідача 2

Відповідач 2 у поданому до суду відзиві заперечує проти задоволення позову, оскільки, на його думку, спірна інформація була розміщена у формі електронної петиції, яка є особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, водночас, згідно положень законодавства, відповідальність за зміст електронної петиції несе її автор (ініціатор).

Таким чином, відповідача 2 не поширював недостовірну інформацію про позивача, а здійснив дії по опрацюванню звернення, яке було адресоване Президенту України, у повній відповідності із вимогами законодавства.

Процесуальні дії у справі

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 головуючи суддею у справі був визначений суддя Голосіївського районного суду м. Києва Чекулаєв Сергій Олександрович.

Згідно ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 07.04.2025 відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 29.07.2025.

Підготовче судове засідання неодноразово відкладалося.

08.05.2026 у підготовчому судовому засіданні були виконані завдання підготовчого провадження передбачені цивільним процесуальним законодавством для початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.08.2026.

У судовому засіданні 05.08.2026, після судових дебатів, суд, керуючись положеннями статті 244 ЦПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 17.08.2026.

Фактичні обставини встановлені судом

19.09.2024 на Офіційному інтернет-представництві Президента України за адресою: https://petition.president.gov.ua/petition/234210 була розміщена електронна петиція №22/234210-еп «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс» та посадових осіб Банку», автором (ініціатором) якої вказаний ОСОБА_2 , наступного змісту: «Шановний пане Президенте! Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну українське суспільство, ЗМІ, держава та правоохоронні органи розпочали діяльність по виявленню в нашій країні російських активів, компаній з російськими власниками та український бізнес, що працює на державу-агресора. В цьому напрямку було зроблено вже достатньо роботи: активи частини компаній та фізичних осіб було заарештовано в рамках кримінальних проваджень, на іншу частину компаній були накладені санкції. Але в Україні продовжують працювати бізнеси, які або афілійовані з громадянами держави-агресора, або які продовжують працювати в інтересах рф та співпрацювати з російським бізнесом.

Зокрема, мова про йде про Акціонерне товариство «Банк Альянс» (код ЄДРПОУ 14360506), контроль над яким, фактично здійснює підсанкційний ОСОБА_4 .

Так, Указом Президента України № 376/2024 від 24.06.2024 подовжено персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до ОСОБА_3 , як фізичної особи, яка створює реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяє терористичній діяльності та/або порушує права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, тощо.

Наразі, таких дій виявилось недостатньо, і з ходом повномасштабної агресії ОСОБА_4 , використовуючи підставних осіб знаходить шляхи уникнення санкцій і продовжує свою деструктивну і протиправну діяльність. Зокрема, на офіційному сайті Банку як акціонери зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , але фактично ці громадяни України є номінальними утримувачами активів в інтересах вказаної підсанкційної особи.

Зазначена інформація неодноразово висвітлювалась, як в іноземних так і в національних ЗМІ, але до цього часу відсутня будь-яка реакція на неї, як від правоохоронних органів, так і від РНБО України.

При цьому, АТ «Банк Альянс» та його посадові особи систематично здійснюють незаконну діяльність, завдаючи такими діями шкоду національним інтересам та безпеці України, фактично використовуючи доходи на фінансування збройної агресії росії проти України, зокрема:

участь «Банку Альянс» у викритій Національною поліцією схемі відмивання та переведення до Росії протягом 2019-2020 років 6,5 млрд гривень;

причетність «Банку Альянс» до фінансування терористів на окупованих рф територіях Донбасу через сервіс «Глобалмані», та до кримінальних проваджень, пов`язаних із незаконною діяльністю підсанкційної платіжної системи «Фінансова компанія «Лео», яка обслуговувала весь нелегальний ігорний бізнес;

співпраця з підсанкційною гемблінговою компанією «Паріматч», власником торгової марки «Космолот» - ТОВ «Спейсікс»;

невиконання банківських гарантій на суму 4 мільярди гривень перед «Нафтогазом»;

участь в схемі, учасниками якої є посадові особи АТ «Банк Альянс» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», щодо заволодіння електричною енергією державної компанії «Укренерго», та легалізації отриманих від її продажу коштів, шляхом невиконання виданої Банком банківської гарантії, в ході якої держава зазнала збитків на суму понад 1,11 млрд. грн., в той час як енергетика України потерпає від обстрілів та руйнувань агресора;

Відтак, з метою позбавлення можливості і надалі здійснювати незаконну діяльність юридичною особою, яка фактично контролюється підсанкційною фізичною особою, існує об`єктивна потреба у повному і остаточному блокуванні впливу цих суб`єктів та афілійованих із ними осіб на національні інтереси та економіку України.

Керуючись статтею 5 Закону України "Про санкції", прошу Вас, ОСОБА_7 , як Голову Ради національної безпеки та оборони України, винести на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозицію про накладання санкцій на юридичну особу Акціонерне Товариство «Банк Альянс», що працює в Україні в інтересах держави-агресора, а також на фізичних осіб - керівників та номінальних власників цього Банку, які з початком повномасштабного вторгнення втекли з України, та переховуються за кордоном, а саме:

1) юридична особа - Акціонерне товариство «Банк Альянс» код ЄДРПОУ 14360506;

2) фізична особа - громадянин України ОСОБА_1 - мажоритарний акціонер АТ «Банк Альянс»;

3) фізична особа - громадянин України ОСОБА_8 - міноритарний акціонер АТ «Банк Альянс»;

4) фізична особа - громадянка України ОСОБА_9 - колишня голова правління АТ «Банк Альянс»;

5) фізична особа - громадянин України ОСОБА_10 - в.о. голови правління АТ «Банк Альянс», єдиний хто фактично знаходиться в Україні».

Таким чином, як вбачається із тексту електронної петиції, в ній викладена інформація щодо кінцевих бенефіціарів Акціонерного товариства «Банк Альянс» (код ЄДРПОУ 14360506).

Як вбачається з інформації розміщеної на інтернет-ресурсі Національного Банку України, поточна назва Банку - Акціонерне товариство «Банк Альянс» була визначена з 21.05.2028.

Станом на 01.01.2024 до переліку остаточних ключових учасників у структурі власності АТ «Банк Альянс» належать: ОСОБА_1 , який має 89,289006% сукупної участі; ОСОБА_8 , який має 3,994938% сукупної участі; ОСОБА_11 , який має 3,793525% сукупної участі; ОСОБА_12 , яка має 1,706025% сукупної участі; ОСОБА_13 , який має 1,364910 сукупної участі; ОСОБА_14 , який має 0,248750% сукупної участі; ОСОБА_15 , який має 0,189488% сукупної участі; ОСОБА_16 , який має 0,116406% сукупної участі; ОСОБА_17 , який має 0,0125 сукупної участі; ОСОБА_18 , який має 0,001250% сукупної участі; ОСОБА_19 , який має 0,001063% сукупної участі; ОСОБА_20 , який має 0,001063 сукупної участі; ОСОБА_21 , який має 0,001063% сукупної участі; ОСОБА_22 , яка має 0,001063% сукупної участі; ОСОБА_23 , який має 0,000875% сукупної участі; ОСОБА_24 , який має 0,000625% сукупної участі; ОСОБА_25 , який має 0,000488% сукупної участі; ОСОБА_26 , яка має 0,000488% сукупної участі; ОСОБА_27 , який має 0,000488% сукупної участі; ОСОБА_28 , який має 0,000488% сукупної участі; ОСОБА_29 , яка має 0,000488% сукупної участі та ОСОБА_30 , який має 0,000488% сукупної участі.

Як вбачається з листа-відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 10.10.2024 ОСОБА_31 починаючи з 06.01.2022 року по 06.10.2024 неодноразово перетинав державний кордон України як в напрямку виїзду за межі України так і здійснював в`їзд на територію України.

Станом на 19.09.2024 позивач перебував не території України, що вбачається із запису про перетин державного кордону 15.09.2024 в напрямку в`їзду до України (Хелм-Київ) через пропускний пункт Ягодин.

Згідно з даними розшукової бази МВС https://wanted.mvs.ua інформація про перебування ОСОБА_1 у розшуку відсутня.

Згідно листа Офісу Генерального прокурора від 20.11.2024 вбачається, що станом на 18.11.2024 кримінальні провадження, в яких містяться відомості про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до кримінальної відповідальності як підозрюваного, не встановлені.

Згідно Висновку експерта №213 за результатами семантико-текстуальної експертизи від 12.09.2025 проведеної ТОВ «НІСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» було встановлено наступне:

1.Текси петиції №22/234210-еп під назвою «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс» та посадових осіб Банку» містить інформацію про те, що ОСОБА_1 є номінальним утримувачем активів АТ «Банк Альянс» в інтересах підсанкційної особи - Дмитра Фірташа.

2.Інформація про те, що ОСОБА_1 є номінальним утримувачем активів АТ «Банк Альянс» в інтересах підсанкційної особи - ОСОБА_3 , наявна у тексті петиції №22/234210-еп під назвою «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс» та посадових осіб Банку», викладена у формі фактичних тверджень.

3.Текст петиції №22/234210-еп під назвою «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс» та посадових осіб Банку» містить інформацію про те, що ОСОБА_1 причетний до незаконної діяльності, завдає шкоду національним інтересам та безпеці України, фінансує збройну агресію росії проти України.

4.Інформація про те, що ОСОБА_1 причетний до незаконної діяльності, завдає шкоду національним інтересам та безпеці України, фінансує збройну агресію росії проти України, наявна у тексті петиції №22/234210-еп під назвою «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс», викладена у формі фактичних тверджень.

5.Текс петиції №22/234210-еп під назвою «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс» та посадових осіб Банку» містить інформацію про те, що ОСОБА_1 з початком повномасштабного вторгнення втік з території України та переховується за кордоном.

6.Інформація про те, що ОСОБА_1 з початком повномасштабного вторгнення втік з території України та переховується за кордоном, наявна у тексті петиції №22/234210-еп під назвою «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс», викладена у формі фактичних тверджень.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканими і фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

За змістом статей 94, 277 ЦК України, частини четвертої статті 32 Конституції України, статті 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одної особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації..

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні статті 10 Конвенції.

Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: І) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Таким чином, враховуючи висновок Європейського суду з прав людини, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

Як вбачається із Висновку експерта №213 за результатами семантико-текстуальної експертизи від 12.09.2025 проведеної ТОВ «НІСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» текст петиції №22/234210-еп під назвою «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс» та посадових осіб Банку» містить інформацію про те, що: ОСОБА_1 є номінальним утримувачем активів АТ «Банк Альянс» в інтересах підсанкційної особи - ОСОБА_3 ; причетний до незаконної діяльності, завдає шкоду національним інтересам та безпеці України, фінансує збройну агресію росії проти України, а також про те, що ОСОБА_1 з початком повномасштабного вторгнення втік з території України та переховується за кордоном.

Згідно вказаного висновку експерта така інформація викладена у формі фактичних тверджень.

Суд встановив, що станом на 01.01.2024 до переліку остаточних ключових учасників у структурі власності АТ «Банк Альянс» належав, серед інших, також ОСОБА_1 , який має 89,289006% сукупної участі у Банку.

Жодної достовірної інформації про те, що позивач є номінальним утримувачем активів АТ «Банк Альянс» в інтересах підсанкційної особи - ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що фактичне твердження викладене у тексті петиції №22/234210-еп під назвою «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс» про те, що ОСОБА_1 є номінальним утримувачем активів АТ «Банк Альянс» в інтересах підсанкційної особи - ОСОБА_3 є недостовірним.

Враховуючи відсутність доказів того, що ОСОБА_1 причетний до незаконної діяльності, завдає шкоду національним інтересам та безпеці України, фінансує збройну агресію росії проти України, суд визнає таке фактичне твердження зроблене відповідачем у текст петиції №22/234210-еп під назвою «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс» є недостовірним.

Як вбачається з листа-відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 10.10.2024 ОСОБА_31 починаючи з 06.01.2022 року по 06.10.2024 неодноразово перетинав державний кордон України як в напрямку виїзду за межі України так і здійснював в`їзд на територію України.

Станом на 19.09.2024 позивач перебував не території України, що вбачається із запису про перетин державного кордону 15.09.2024 в напрямку в`їзду до України (Хелм-Київ) через пропускний пункт Ягодин, а тому фактичне твердження зроблене відповідачем у текст петиції №22/234210-еп під назвою «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс» про те, що ОСОБА_1 з початком повномасштабного вторгнення втік з території України та переховується за кордоном є недостовірним.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовна вимога про визнання недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_2 19.09.2024 на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у петиції №22/234210-еп «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс та посадових осіб Банку» про те, що ОСОБА_1 є номінальним утримувачем активів Акціонерного товариства «Банк Альянс» в інтересах підсанкційної особи - ОСОБА_3 ; причетний до незаконної діяльності, завдає шкоду національним інтересам та безпеці України, фінансує збройну агресію росії проти України та з початком повномасштабного вторгнення втік з України та переховується закордоном є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що твердження відповідача, про те, що вказана вище інформація щодо ОСОБА_1 була отримана ним із засобів масової інформації, зокрема з мережі Інтернет, не заслуговує на увагу, оскільки, згідно частини другої статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Також суд вважає безпідставним твердження ОСОБА_2 про те, що він є неналежним відповідачем, оскільки саме він визначений у тексті петиції №22/234210-еп «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс та посадових осіб Банку» як її автор (ініціатор).

Водночас, згідно частини сьомої статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Оскільки вказана інформація не була поширена через мережу Facebook, суд вважає, що позовна вимога про зобов`язання ОСОБА_2 не пізніше десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , шляхом публікації вступної та резолютивної частини судового рішення на персональній сторінці у соціальні мережі Facebook задоволенню не підлягає.

Згідно статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 23-1 Закону України «Про звернення громадян» визначено порядок подання та розгляду електронної петиції.

Так, громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об`єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.

В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім`я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. На веб-сайті відповідного органу або громадського об`єднання, що здійснює збір підписів, обов`язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію.

Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об`єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором).

Дата оприлюднення електронної петиції на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, відповідного органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об`єднання є датою початку збору підписів на її підтримку.

Електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається у порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції.

Як вбачається з електронної петиції №22/234210-еп «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс та посадових осіб Банку», яка розміщена на Офіційному інтернет-представництві Президента України за адресою: https://petition.president.gov.ua/petition/234210 остання не набрала необхідної кількості голосів, а тому не розглядалась Президентом України в порядку, передбаченому статтею 23-1 Закону України «Про звернення громадян».

У пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов`язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.

Крім того, відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції (ст. 23-1 Закону України «Про звернення громадян»).

Відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що інформація, яку останній виклав у своїй петиції є правдивою.

Суд зазначає, що відповідачем у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу (2782-12) редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Вказане викладено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».

Так, електронна петиція №22/234210-еп «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс та посадових осіб Банку», була опублікована на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у вкладці «Електронні петиції».

Разом з тим, позивач не надав суду доказів того, що власником вказаного сайту є саме Офіс Президента України, тому суд дійшов до висновку про відмову позивачу у задоволення його вимоги про зобов`язання Офісу Президента України спростувати недостовірну інформацію.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесені позивачем судові витрати у розмірі 3 633,60 гривень документально підтверджено копією квитанції АТ «ОЩАДБАНК» на переказ готівки №34 від 27.11.2024.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача 1 на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1 211,20 гривень.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Офісу Президента України про визнання інформації недостовірною, її спростування та захист ділової репутації - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_2 19.09.2024 на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у петиції №22/234210-еп «Про застосування санкцій проти АТ «Банк Альянс та посадових осіб Банку» про те, що ОСОБА_1 є номінальним утримувачем активів Акціонерного товариства «Банк Альянс» в інтересах підсанкційної особи - ОСОБА_3 ; причетний до незаконної діяльності, завдає шкоду національним інтересам та безпеці України, фінансує збройну агресію росії проти України; з початком повномасштабного вторгнення втік з України та переховується закордоном.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1 221,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17.08.2026.

Суддя: С.О. Чекулаєв