Рішення № 139038496, 13.08.2026, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1228/26

Провадження № 2/126/1386/2026

"13" серпня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

зі секретарем Дончик О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом, у якому просить ухвалити рішення суду, яким стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за Договором №2300174 від 25.05.2025, у розмірі 78945,00 грн, а також понесені судові витрати.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, 25.05.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачкою в електронній формі було укладено договір №2300174 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 19000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачка № НОМЕР_1 .

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає позичальнику кредит в сумі 19000 гривень, строком на 360 днів, процентна ставка становить 15 % в день та застосовується за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 3 % в день та застосовується з другого дня користування кредитом. Також в окремих випадках, передбачених Договором, може застосовуватися знижена процентна ставка 1.5% в день.

27.01.2026 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-4/26, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає (передає) Новому кредитору права вимоги за кредитним договором № 2300174 від 25.05.2025. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-4/26 від 27.01.2026 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором 2300174 від 25.05.2025 року складає: 78945,00 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 19000 грн., заборгованість по відсотках - 50445,00 грн., пеня, штраф - 9500 грн.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості в розмірі 78945,00 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.

Відзив на позов відповідачка не подала.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ.

Позовна заява надійшла до суду 01.06.2026 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями була передана судді Хмель Р.В.

З метою уточнення місця реєстрації відповідачки, судом було здійснено запит, відповідь на який надійшла 03.06.2026.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 03.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (однак без виклику) сторін. Відповідачці визначено право на подання відзиву на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Позивачу визначено право на подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву.

Представник позивача Паладич А.О. разом з позовною заявою подала клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позов підтримує не заперечує проти заочного розгляду.

Станом на 02 липня 2026 року відзив на позов від відповідачки ОСОБА_1 , до Бершадського районного суду Вінницької області не надійшов, про відкриття та розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження по справі остання була належним чином повідомлена, заперечень на позов не подавала.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕННІ СУДОМ.

Судом встановлено, що 25.05.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2300174 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

25.05.2025 року Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_2 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор E937, котрий в свою чергу Боржником було 25.05.2025 10:55:53 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №2300174, на умовах визначених офертою.

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає позичальнику кредит в сумі 19000 гривень, строком на 360 днів, процентна ставка становить 15 % в день та застосовується за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 3 % в день та застосовується з другого дня користування кредитом. Також в окремих випадках, передбачених Договором, може застосовуватися знижена процентна ставка 1.5% в день.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_3 , яку ОСОБА_1 вказала при оформленні кредиту. Це підтверджується листом Вих. № 20260129-3053 від 29.01.2026 10:55:44 наданим ТОВ «ПЕЙТЕК» про перерахування відповідачці 19000,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - d9ca6f45-c638-43ce-954a-c26fec6b3b51 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №2300174 від 25.05.2025, відповідачка не внесла жодного платежу на погашення існуючої заборгованості, яка в загальній сумі становить 78945,00 грн.

27.01.2026 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-4/26, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає (передає) Новому кредитору права вимоги за кредитним договором № 2300174 від 25.05.2025 року.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-4/26 від 27.01.2026 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2300174 від 25.05.2025 складає: 78945,00 грн, з яких : заборгованість за сумою кредиту - 19000 грн., заборгованість по відсотках - 50445,00 грн., пеня, штраф - 9500 грн.

Відповідачка свої зобов`язання належним чином в повному обсязі не виконала, що підтверджуються наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитом, борг погашено не було, тому позивач змушений був звернутися за захистом своїх прав.

МОТИВИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи це положення закону, правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що прирівнюється до договору укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, розрахунками заборгованості підтверджується та листом Вих. № 20260129-3053 від 29.01.2026 10:55:44 наданим ТОВ «ПЕЙТЕК», що відповідачка ОСОБА_1 отримала грошові кошти в кредит, однак порушила графіки погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Таким чином, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» наділено правом грошової вимоги до відповідачки, а первісний кредитор втратив такі права.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Разом з тим, позовні вимоги про стягнення заборгованості за пенею, штрафом задоволенню не підлягають.

Так, згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

ВИСНОВКИ СУДУ.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що відповідачка не оспорила ані суму позову, ані правильність проведеного позивачем розрахунку, ані підстав, з яких позов заявлений, та зважаючи, що станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідачка заборгованість за кредитними договорами у добровільному порядку не сплатила, тому суд приходить до висновку, що з відповідачки, як позичальника, підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 69445,00 грн, крім того, враховуючи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, нарахована пеня, штраф, у розмірі 9500,00 грн не підлягає стягненню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволені частково, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума понесених витрат, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 2342,21 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 626, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 137, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 289 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (м. Київ, вул. Іллінська, 8, поштовий індекс 04070, код ЄДРПОУ 37616221, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_5 , МФО 300528), заборгованість за договором №2300174 від 25.05.2025, в сумі 69445,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2342,21 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», адреса: м. Київ, вул. Іллінська, 8, поштовий індекс 04070, код ЄДРПОУ 37616221, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_5 , МФО 300528;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст складено 13.08.2026.

Суддя Р. В. Хмель