Єдиний державний реєстр судових рішень Справа 688/2104/26
№ 2/688/1628/26
Рішення
Іменем України
17 серпня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,
представника позивача адвоката Спеціального С.П.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Спеціального Сергія Павловича в інтересах ОСОБА_2 до Шепетівської міської ради Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , про визнання права власності на частину житлового будинку за набувальною давністю,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача
06.05.2026 адвокат Спеціальний С.П. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з позовом до Шепетівської міської ради Хмельницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , про визнання права власності на частину житлового будинку за набувальною давністю.
В обґрунтування позову посилається на те, що позивач з 23.11.1977 по теперішній час проживає у частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 41/100 частин даного будинковолодіння належало подружжю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є дідусем та бабусею позивача. Після смерті ОСОБА_4 41/100 частина будинковолодіння перейшла у спадок ОСОБА_5 , який був її другим чоловіком. ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом лише на грошові внески після смерті ОСОБА_6 . Однак, свідоцтво про право на спадщину на частину будинковолодіння не отримав та право власності на нього не зареєстрував, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Позивач вищевказаною частиною будинку безперервно відкрито володіє та користується з 2011 року, зареєстрований у даному будинковолодінні з 1995 року, сплачує комунальні послуги, утримує житло.
59/100 частин спірного будинковолодіння належить ОСОБА_1 , яка отримала їх у спадок від батьків.
А тому, на підставі ст. 344 ЦК України просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на 41/100 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Спеціальний С.П. в судовому засіданні позов підтримав з підстав наведених у ньому, просив його задовольнити.
Позиція відповідача
Представник відповідача Шепетівської міської ради Хмельницької області у судове засідання не з`явився. Представник Куценко О.О. в системі «Електронний суд» подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без участі представника міської ради, у вирішенні позову поклалась на розсуд суду.
Позиція третіх осіб
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, не заперечувала проти його задоволення, підтвердивши тривале проживання позивача у 41/100 частині будинковолодіння, безперервне відкрите володіння та утримання даної частини будинку.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.05.2026 відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання о 10 год 15 хв 02.06.2026.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.06.2026 за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 адвоката Спеціального С.П. витребувано з Хмельницького обласного державного нотаріального архіву інформацію щодо заведення спадкової справи до майна померлої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Шепетівка Хмельницької області; відкладено проведення підготовчого засідання до 11 год 20 хв 27.07.2026.
19.06.2026 на виконання ухвали суду від 02.06.2026 з Хмельницького обласного державного нотаріального архіву надійшла копія спадкової справи №261/1997, заведеної Шепетівською міською державною нотаріальною конторою до майна померлої ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.07.2026 за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 адвоката Спеціального С.П. долучено до матеріалів справи копію довідки директора Приватного підприємства «Шепетівське регіональне бюро технічної інвентаризації» №255 від 03.06.2026 та здійснено виклик свідків; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті о 10 год 00 хв 17.08.2026.
Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження
Як встановлено в суді та вбачається з інвентарної справи на будинковолодіння АДРЕСА_1 , вказаний житловий будинок позначений літерою «А» складається з двох квартир. Квартира 1 включає в себе дві кімнати, кухню, коридор, кладову загальною площею 83,3 кв.м; квартира 2 включає в себе кухню, кімнату та веранду, загальною площею 34,4 кв.м. Вказане будинковолодіння складається з житлового будинку з прибудовою, загальна площа забудови 133 кв.м., житлова площа 102 кв.м., нежитлова площа 31 кв.м. Власниками 41% вказаного будинковолодіння є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Рішенням ХХХVІ сесії Шепетівської міської ради Хмельницької області VІІ скликання від 23.02.2023 №21 вулицю під назвою ОСОБА_8 було перейменовано із присвоєнням нової назви « ОСОБА_9 ».
Згідно довідки ПП «Шепетівське регіональне бюро технічної інвентаризації» №255 від 03.06.2026, 59/100 частин будинковолодіння АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 23.09.2025 Першою шепетівською державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером 2367. На 41/100 частину даного будинковолодіння правовстановлюючі документи відсутні. Будинок відповідає всім нормам ДБН. До будинку підведено всі комунікації газопостачання, вода електропостачання та каналізація.
Позивач ОСОБА_2 є внуком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується даними свідоцтва про народження його матері ОСОБА_10 серії НОМЕР_1 від 11.10.1977 та свідоцтва про його народження серії НОМЕР_2 від 13.12.1977. Мати позивача ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а брат позивача ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджється даними свідоцтв про смерть серії НОМЕР_3 від 11.12.2025 та серії НОМЕР_4 від 14.03.2026 відповідно.
Як вбачається із свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 11.09.1974, бабуся позивача ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 , після чого почала носити прізвище ОСОБА_13 .
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Шепетівка Хмельницької області, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 22.02.1997.
З матеріалів спадкової справи №261/1997, заведеної Шепетівською міською державною нотаріальною конторою до майна ОСОБА_6 , слідує, що остання заповіту не залишила. Із заявою про прийняття спадщини після її смерті до нотаріуса звернувся її чоловік ОСОБА_5 , якому і було видано свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові внески з нарахованими процентами.
Згідно довідки завідувача Першої шепетівської державної нотаріальної контори від 10.04.2026 за №б/н/02-14, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після його смерті спадкова справа не заводились.
Згідно відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №11 від 17.11.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 15.07.1995.
З довідки квартального громадського комітету №4 виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області №18 від 16.04.2026 слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від народження по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Із копій договору про користування електричною енергією №302239, квитанцій на оплату житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_2 вбачається, що оплату таких послуг здійснює ОСОБА_2 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надала показання про те, що знає позивача з 1987 року, оскільки проживає по сусідству. Він постійно та безперервно проживає по АДРЕСА_1 у частині будинковолодіння, що належала його бабусі ОСОБА_6 , а після її смерті належало її другому чоловіку ОСОБА_5 , якого він доглянув та поховав. Рідних ОСОБА_5 жодного разу не бачила. Ніхто на дану частину будинковолодіння, крім позивача, не претендує.
Застосовані норми права
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду (ч. 4 ст. 344 ЦК).
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень ст.ст. 15, 16 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Мотиви та висновки суду
Заслухавши вступне слово представника позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з`ясувавши думку представника відповідача, викладену у письмовій заяві, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на наступне.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі №910/17274/17 не знайшла підстав для відступу від наведених висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду і дійшла такого висновку: «Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.
Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності».
Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 28.04.2020 року у справі № 552/1354/18, володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Разом із цим добросовісність свідчить про те, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном. Тобто, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Таким чином, виходячи зі змісту вказаної правової норми, цей спосіб набуття права власності встановлюється на сукупності обставин, зазначених у цій статті, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном, як своїм власним.
Судом встановлено, що 41/100 частина будинковолодіння по АДРЕСА_1 належала ОСОБА_5 , який отримав її у спадщину після смерті дружини ОСОБА_6 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа після його смерті не заводилась. Позивач ОСОБА_2 з народження проживає, а з 1995 року значиться зареєстрованим по АДРЕСА_1 , тобто правомірно безперервно, відкрито та добросовісно володіє 41/100 частиною з 2011 року. На дану частину будинковолодіння не претендують інші особи, закон не обмежує і не забороняє таке набуття права власності, як набувальна давність. Факти, викладені у позовній заяві, підтверджені належними та допустимими доказами, в тому числі показаннями свідка, які є достовірними, сумніву у суду не викликають, а також поясненнями третьої особи ОСОБА_1 , яка є власником 59/100 частин вищевказаного будинковолодіння та не заперечила проти задоволення позовних вимог. Задоволення позову не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, в тому числі територіальної громади в особі Шепетівської міської ради Хмельницької області та ОСОБА_1 , наявні всі передбачені законом передумови в сукупності, які є підставою для визнання за позивачем права власності за набувальною давністю, а тому суд дійшов висновку позов задовольнити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки судовий спір виник з причин, не пов`язаних з діями відповідача, судовий збір покладається на позивача.
На підставі ст.ст. 15, 16, 328, 344 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
позов адвоката Спеціального Сергія Павловича в інтересах ОСОБА_2 до Шепетівської міської ради Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , про визнання права власності на частину житлового будинку за набувальною давністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на 41/100 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач Шепетівська міська рада Хмельницької області, адреса місцезнаходження: вул. Соборності, 4, м. Шепетівка Хмельницької області, код ЄДРПОУ 34175421.
Третя особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована по АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Суддя: Світлана КОЗАЧУК
Судове рішення № 139038460, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 688/2104/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: