Рішення № 139038384, 14.08.2026, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/2309/25

провадження № 2-а/598/9/2026

РІШЕННЯ

іменем України

"14" серпня 2026 р. м.Збараж Тернопільської області

Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Олещук Б.Т. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кушка Олександр Михайлович, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

встановив :

До Збаразького районного суду звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кушка Олександр Михайлович, із позовною заявою, зареєстрованою через канцелярію суду 14.11.2025 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В якій просить:

1. Поновити позивачу строк на оскарження постанови серії ЕГА №1750637 від 22 квітня 2025 року.

2. Скасувати постанову інспектора відділу поліції №1 (м.Ланівці) Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старшого сержанта поліції Ковальчука Віктора Михайловича серії ЕГА №1750637, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн за ст.183 КУпАП.

3. Витребувати з КНП «Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня» ТОР (вул.Тролейбусна, 14, м.Тернопіль) інформацію про те, чи перебуває на обліку в лікаря психіатра ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , оскільки дана інформація про психічне здоров`я особи відноситься до конфіденційної інформації та може бути отримана за вмотивованим рішенням суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22 квітня 2025 року постановою серії ЕГА №1750637 у справі про адміністративне правопорушення притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Із зазначеною постановою позивач не згідний, вважає що вона винесена із порушенням чинного законодавства, є необґрунтованою, протиправною, незаконною, не підтвердженою належними та допустимими доказами, а тому підлягає скасуванню.

Дана позовна заява зареєстрована в суді і справі присвоєно єдиний унікальний номер 598/2309/25.

Ухвалою Збаразького районного суду від 19 листопада 2025 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у адміністративній справі. Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26 листопада 2025 року на адресу суду від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшов відзив на позов в якому він просить в задоволенні позову відмовити, оскільки позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог чинного законодавства, а тому даний позов є безпідставним.

02 грудня 2025 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кушки О.М. надійшла відповідь на відзив в якій просить скасувати постанову інспектора поліції №1 Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільські області серії ЕГА №1750637, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП. Вважає, що дана постанова винесена із порушенням чинного законодавства та не підтверджена належними та допустимими доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1750637 від 22 квітня 2025 року, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень. Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови: 22 квітня 2025 року в с-щі Вишнівець по вул.Вільна, 8 Кременецького району Тернопільської області ОСОБА_1 здійснив на лінію «102» завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме працівників поліції та повідомив про дію, якої насправді не було, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (а.с.14).

ОСОБА_1 є інвалідом ІІ-ї групи та з 2021 року по даний час перебуває під наглядом лікаря-психіатра КНП «Збаразька центральна лікарня» Збаразької міської ради з діагнозом: емоційно-лабільний (астенічний) розлад органічного ґенезу, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 та відповіддю на запит суду КНП «Збаразька центральна лікарня» № 1183 від 10.06.2026 (а.с.15, _____).

У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема за ст.183 КУпАП.

Згідно ст.183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція ст.183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Відповідно, склад адміністративного правопорушення, передбаченого статті 183 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною другою статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17.

Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.

В справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи міститься копія постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1750637 від 22 квітня 2025 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП. Однак, доказів про те, що ОСОБА_1 22 квітня 2025 року, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувавши на спецлінію «102», та повідомив про дію якої не було, матеріали справи не містять.

Будь-яких доказів наявності прямого умислу в діяннях позивача, як обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статті 183 КУпАП, до відзиву, згідно якого представник відповідача заперечував щодо позовних вимог, представником відповідача не надано.

У відзиві на позов представник відповідача просить допитати в якості свідка інспектора ВП № 1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 , однак суд не вбачає для цього підстав, оскільки він виносив оскаржувану постанову і є заінтересованою особою у даній справі.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги частину другу статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача), суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини, на підставі яких винесено постанову.

Зважаючи на зазначене, суд вважає, що у випадку, який розглядається, відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною третьою статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, відсутність події та складу адміністративного правопорушення, в зв`язку з чим слід скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1750637 від 22 квітня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, а справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

На підтвердження пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, відповідач вказав, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП була складена 22.04.2025, натомість позовна заява датована 13.11.2025, а тому вважає, що позивач пропустив десятиденний строк на оскарження постанови.

Частиною 1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач постанову по справі про адміністративне правопорушення не отримував. Згідно листа наданого начальником відділення поліції №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області (а.с.34) вбачається, що копія постанови ОСОБА_1 була надіслана поштовим з`язком простим листом, а тому відсутні підтверджуючі документи щодо її надсилання.

Дану постанову ОСОБА_3 отримав 04.11.2025, після подання адвокатського запиту представником позивача адвокатом Кушкою О.М. до ВП №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільські області, а тому суд приходить до висновку, що строк на оскарження постанови підлягає поновленню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.19, 62 Конституції України, ст.ст.7, 9, 122, 126, 222, 245, 247, 251, 258, 280, 287-289 КУпАП, ст.ст.73-77, 90, 118-123, 205, 241-246, 250, 255, 268, 286, 295 КАС України, суд, -

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кушка Олександр Михайлович, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, серії ЕГА №1750637 від 22 квітня 2025 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.183 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн (три тисячі чотириста) гривень.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, серії ЕГА №1750637 від 22 квітня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн (три тисячі чотириста гривень).

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП.

Дане рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане повне рішення складено і підписано суддею 14 серпня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул.Валова, 11, м.Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108720.

Суддя Богдан Олещук