Ухвала суду № 139037460, 12.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.08.2026Справа № 554/3450/21 Провадження № 1-кс/554/5766/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого,

встановив:

До суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_5 від 22.03.2024 року про закриття кримінального провадження № 42020170000000245 від 16.12.2020 за ч. ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, в якій просить скасувати постанову від 22.03.2024 року про закриття кримінального провадження. Представник заявника подала клопотання про поновлення строку на оскарження вказаної постанов, оскільки копію постанови отримала лише 16.04.2026 та зі скаргою звернулася у строки, передбачені КПК України.

В обґрунтування скарги вказала, що заявник ОСОБА_4 вважає її незаконною та необґрунтованою, при винесенні оскаржуваної постанови слідчим не усунуті недоліки попередньої постанови слідчого про закриття кримінального провадження, та повністю не виконані вимоги ухвали слідчого судді, якою була скасована попередня постанова про закриття даного кримінального провадження, зокрема серед усіх вказівок виконано лише тимчасовий доступ до кримінальної справи №123290049, при цьому не перевірено показань ОСОБА_4 стосовно фальсифікації матеріалів кримінальної справи №123290049, не призначено жодної експертизи; не встановлено та не допитано усього кола свідків, які могли б дати показання стосовно вчинених злочинів; не розглянуто його численні клопотання у кримінальному провадженні; не надано оцінки показанням слідчого та адвоката. ОСОБА_4 вважає, що прийнята постанова слідчого є передчасною та підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження підлягають поверненню для організації досудового розслідування, при проведенні якого необхідно повно та об`єктивно перевірити обставини кримінального правопорушення, вказаного в повідомленні про вчинення злочину, надати обґрунтовану юридичну оцінку встановленим обставинам; в достатньому для встановлення об`єктивної істини обсязі провести інші необхідні слідчі дії, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

У судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримала та просила її задовольнити з підстав зазначених у скарзі.

У судове засідання ОСОБА_4 не з`явився, державна установа « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не забезпечила його участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд скарги у його відсутність, просив у задоволенні скарги відмовити, оскільки у ході досудового розслідування проведено комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, за результатами яких достатніх доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_6 не встановлено.

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження № 42020170000000245 від 16.12.2020 за ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.113 КПК України, процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Як вбачається, скаржник ОСОБА_4 відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі та перебував у різних установах виконання покарань, у зв`язку з цим він позбавлений можливості самостійно з`ясувати стан кримінального провадження чи в іншій спосіб дізнатися про ухвалене процесуальне рішення. Про факт закриття кримінального провадження стало відомо лише за результатами розгляду адвокатського запиту адвоката ОСОБА_3 від 26.03.2026.

Листом першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТТ ДБР, розташованого у м. Полтаві, копія постанови від 22.03.2024 про закриття кримінального провадження № 42020170000000245 від 16.12.2020 за ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України направлена до ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для вручення ОСОБА_4 . Таким чином, копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження була отримана 16.04.2026 року.

Отже, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя поновлює процесуальний строк на подачу скарги на бездіяльність.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження.

За змістом ст.110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу.

В свою чергу слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.

Встановлено, що у провадженні слідчих першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, перебували матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020170000000245 від 16.12.2020 за ч. ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

22.03.2024 слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_5 закрив кримінальне провадження за № 42020170000000245 від 16.12.2020 за ч. ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях слідчого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

Встановлено, що досудове розслідування розпочато на виконання ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.10.2020 (справа № 554/8757/20; провадження № 1-кс/554/13170/20, ) щодо внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_4 від 28.08.2020, відповідно до якої старший слідчий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 знищив з матеріалів кримінальної справи № 123290049 письмові докази, перевищив службові повноваження, порушив право ОСОБА_4 на захист, вносив до протоколів проведення слідчих дій завідомо неправдиві відомості про присутність під час допиту захисника.

У ході досудового розслідування 19.01.2021 року допитаний в якості свідка ОСОБА_4 підтвердив відомості, викладені ним у заяві (кримінальне провадження, а.с.23-28)

Також під час досудового розслідування 14.06.2021 допитано в якості свідка адвокат ОСОБА_7 , яка була залучена до участі у кримінальному провадженні при затриманні підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 після вчинення злочину, передбаченого ст. 115 КК України. Остання зазначила, що права ОСОБА_4 були захищені в повній мірі, слідчий не порушував процесуальне законодавство, всі слідчі дії проводилися без примусу та залякувань, вона брала участь та була присутня на допитах та слідчих діях, які проводилися за участі ОСОБА_4 (кримінальне провадження, а.с.52-53).

Під час досудового розслідування 26.07.2021 допитано в якості свідка ОСОБА_8 , який у 2012 році, працюючи на посаді старшого слідчого в ІНФОРМАЦІЯ_4 у відділі розслідування злочинів проти життя і здоров`я особи, розслідував кримінальну справ № 123290049 за фактом вбивства громадянки ОСОБА_9 на території Шишацького р-ну Полтавської області, у вчиненні якого за підозрою було затримано ОСОБА_4 . В ході проведення досудового розслідування до ОСОБА_4 заходи фізичного та психологічного впливу не застосовувалися, його права не порушувалися, слідчі та процесуальні дії проводилося у відповідності до вимог КПК України, допити проводилися за участі захисника. Досудове розслідування вказаної кримінальної справи проводилося у відповідності до вимог КПК України (у редакції 1960 року) (кримінальне провадження, а.с. 65-68).

У ході досудового розслідування витребувано вирок ІНФОРМАЦІЯ_5 від 21 листопада 2012 року, на підставі якого ОСОБА_4 засуджений за п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у вигляді довічного позбавлення волі (кримінальне провадження, а.с. 56-64).

Як вбачається з вказаного вироку, суд під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 надав повну та об`єктивну оцінку доказам, зібраним в ході досудового розслідування, про будь-які процесуальні порушення у вироку не встановлено. Вирок ІНФОРМАЦІЯ_5 переглядався в апеляційному та касаційному порядку та залишений без змін.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дослідили та надали об`єктивну оцінку доказам, зібраним в ході досудового розслідування кримінальної справи, порушень в ході здійснення досудового розслідування не виявлено.

Слідчий під час розслідування кримінального провадження № 42020170000000245 від 16.12.2020 отримав тимчасовий доступ до матеріалів кримінальної справи № 123290049 (судова справа № 1631/1094/ l 2), долучено копії матеріалів вказаної справи (кримінальне провадження, а.с. 186-267), в тому числі протокол допиту свідка ОСОБА_4 , батька засудженого (кримінальне провадження, а.с. 237-238).

Слідчий проаналізувавши зібрані документи прийшов до висновку, що показання слідчого ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підтвердилися, будь-яких ознак фальсифікації матеріалів кримінального провадження він не виявив.

Слідчий також вжив вичерпних заходів для встановлення та допиту в якості свідка ОСОБА_4 , в результаті яких встановив, що останній не проживає за адресою: Полтавська обл., Миргородський р-н, с. Покровське, отримано довіку з Покровського старостинськоrо округу, свідки старости ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підтвердили вказану обставину, що з 2012 року останній не проживає у вказаному селі.

У ході досудового розслідування кримінального провадження № 4202017000000024 не встановлені об`єктивні дані, що можуть свідчити про наявність у діях старшого слідчого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

В ході досудового розслідування шляхом проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій слідчий не отримав достатніх доказів, які в своїй сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку свідчили б про наявність складу кримінальних правопорушень.

В свою чергу, слідчий не отримав достатніх доказів для повідомлення будь-якій особі про підозру.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий самостійно визначає порядок слідчих дій, необхідних для встановлення події та ознак злочину.

За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 92 КПК України).

При цьому, важливим є дотримання балансу між дискреційними повноваженнями слідчого і його обов`язком за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України), та обов`язком виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України). Постанова слідчого має оцінюватися у світлі досягнення завдань кримінального провадження, якими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, рівень доказування має встановлюватися за стандартом «поза розумним сумнівом», тобто коли сукупність обставин, що була встановлена, виключає будь-яке інше пояснення таких обставин, окрім того, що неодмінно встановлює те, що інкримінований злочин дійсно було вчинено і особа є винною (може бути визнана винною) у вчиненні цього злочину.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що за результатами досудового розслідування та при постановленні рішення про закриття кримінального провадження № 4202017000000024 від 16.12.2020 за ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України слідчим в цілому дотримані вказані вище вимоги кримінального процесуального закону.

Зокрема, оскаржувана постанова містить зміст обставин, які є підставами для прийняття такого рішення, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, слідчим під час проведення досудового розслідування кримінального провадження не було здобуто доказів, які б підтверджували факт кримінального правопорушення, про яке йдеться у заяві ОСОБА_4 .

Оцінюючи доводи скарги про те, що слідчим при ухваленні рішення про закриття кримінального провадження не дотримано вимог КПК України та не здійснено необхідних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні, варто зазначити, що вирішення питань щодо необхідності проведення певних слідчих (розшукових) дій є дискреційними повноваженнями слідчого під час досудового розслідування, які, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності (ч. 5 ст. 40 КПК України).

Посилання ж у скарзі щодо не розгляду слідчим клопотань ОСОБА_4 про проведення слідчих (розшукових) дій спростовуються матеріалами кримінального провадження. Так, слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_5 виніс постанови від 25.10.2022 та від 18.11.2022 про відмову у задоволенні клопотань, а скарги ОСОБА_4 на вказані постанови слідчого залишені без задоволення ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави (кримінальне провадження, а.с. 158-160,161-163,168-169,171-173).

Отже, доводи скарги про те, що постанова слідчого є незаконною з підстав неповноти і необ`єктивності досудового розслідування, процесуальних порушень тощо, фактично зводяться до загальних формулювань та не містять переконливого обґрунтування, яким чином проведення подальших слідчих та процесуальних дій (і яких саме) може вплинути на правильність висновку про закриття кримінального провадження з наведених підстав.

Разом із тим, доводи поданої скарги щодо нібито недостатності наявних у матеріалах кримінального провадження доказів для прийняття рішення про закриття кримінального провадження зводяться до незгоди із зафіксованими в провадженні відомостями, а також до посилань на порушення процедури перевірки певних фактів, суб`єктивної оцінки рішення слідчого, що мають характер припущень та не можуть слугувати беззаперечними підставами для задоволення такої скарги, виходячи з фактичних обставин цієї справи.

Також доводи скарги щодо недостатньої вмотивованості оскаржуваного рішення слідчого є безпідставними, оскільки слідчий у своєму рішенні чітко зазначив мотиви, з яких він виходив при прийнятті цього рішення, із відповідним аналізом елементів складу злочину та посиланням на норми КПК України.

Оцінивши наведені обставини у їх сукупності і взаємному зв`язку, вважаю, що постанова слідчого від 22.03.2024 про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України є законною, обґрунтованою та вмотивованою, тобто такою, що винесена з дотриманням вказаних вимог закону, а тому підстави для її скасування з наведених у скарзі підставі відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого чи прокурора або про відмову у задоволенні скарги про скасування такого рішення.

Отже слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_5 від 22.03.2024 року про закриття кримінального провадження № 42020170000000245 від 16.12.2020 за ч. ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Керуючись ст.ст. 303 309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Поновити строк на звернення до суду зі скаргою на постанову слідчого.

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_5 від 22.03.2024 року про закриття кримінального провадження № 42020170000000245 від 16.12.2020 за ч. ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Повний текст ухвали складено 17.08.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1